Єдиний державний реєстр судових рішень
Дата документу 07.08.2023
Справа № 334/1268/23
Провадження № 2/334/1011/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2023 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Новікової Н.В.,
секретар судового засідання Дубачова А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого палення та постачання гарячої води,
за участі: представників позивача Фарзаєвої К.А. , Калініної-Заєць Ю.М. , представника відповідача Малахова В.В. , -
встановив:
Представник позивача Калініна Заєць Ю.М. звернулась до суду з позовом про стягнення солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, обґрунтовуючи вимоги тим, що Концерн «Міські теплові мережі» у період з 01.04.2014 по 31.10.2021 надав послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкають відповідачі на загальну суму 57682,95 грн. Споживачі за вказаний період не здійснено оплату за надані послуги. Концерн «Міські теплові мережі» по відношенню до відповідачів як споживачів послуг є виконавцем послуг з централізованого опалення. Представник відповідача просить солідарно стягнути вказану заборгованість з відповідачів та сплачений судовий збір.
18.05.2023 представником ОСОБА_2 - адвокатом Малаховим В.В. подані заперечення на позовну заяву (відзив), з яких вбачається, що відповідач частково визнав позов в сумі 15616,35 грн., тобто суму заборгованості в межах строку позовної давності. Також просив застосувати наслідки спливу позовної давності та виключити зі складу відповідачів ОСОБА_1
01.06.2023 представником позивача надане пояснення, відповідно до яких на задоволення позову представник наполягає. Вважає строки такими що не сплинули, оскільки вони продовжені на час дії карантину.
Представники позивача в судовому засіданні на позові наполягали, просили задовольнити вимоги в повному обсязі з підстав зазначених в позові та не застосовувати позовну давність з мотивів викладених в поясненнях.
Представник відповідача просив застосувати позовну давність та відмовився від вимоги, викладеної в запереченнях про виключення зі складу відповідачів ОСОБА_1 .
Заслухавши представників сторін, дослідивши позов та пояснення, заперечення на позов (відзив) та документи надані на їх обґрунтування, суд дійшов висновку про часткове задоволення позву з наступних підстав.
Так, відповідач ОСОБА_2 з 12.04.2018 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується копією Договору купівлі-продажу від 12.04.2018 доданої до заперечень на позовну заяву (відзив). Інших правовстановлюючих документів на вказану квартиру суду не надано.
Відповідно до Витягів з реєстру територіальної громади міста Запоріжжя щодо реєстрації місця проживання фізичної особи відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 .
Вказана квартира знаходиться в багатоквартирному житловому будинку та підключена до мережі централізованого опалення. Розрахунок за послуги з централізованого опалення між споживачем та відповідачем ОСОБА_2 та Концерном "Міські теплові мережі" обліковується за особовим рахунком № НОМЕР_1 .
Згідно з розрахунком суми позову та довідкою Філії Концерну "Міські теплові мережі" по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.04.2014 по 31.10.2021 утворилась заборгованість на суму 57682,95 грн.
Концерн «Міські теплові мережі» є юридичною особою, метою діяльності якої відповідно до п. 2.1 Статуту є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на постійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.
Предметом діяльності Концерну «Міські теплові мережі» є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут тощо. (п. 2.2 Статуту)
Згідно п.1 Правил про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, з наступними змінами та доповненнями, ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець) і фізичною та юридичною особою(споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання відносяться до комунальних послуг.
Відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги»: житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Крім того, вказаним законом передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. При цьому такому праву прямо відповідає визначений обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідач ОСОБА_2 з 12.04.2018 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується копією Договору купівлі-продажу від 12.04.2018 та відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровані у вказаній квартирі, що підтверджується Витягами з реєстру територіальної громади міста Запоріжжя щодо реєстрації місця проживання фізичної особи.
Концерн «Міські теплові мережі» по відношенню до відповідачів, як споживачів послуг є виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Договір між сторонами (позивачем та власником квартири) про надання послуг не укладався, проте Концерн «МТМ» надавав відповідачам як споживачам за вказаною адресою послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а відповідачі такі послуги прийняли, від їх отримання не відмовилися.
Фактичне надання цих послуг слід вважати фактичним укладанням договору на умовах, передбачених Законом України «Про теплопостачання» та Правил.
Між сторонами виникли фактичні договірні відносини щодо надання відповідних житлово-комунальних послуг, а відсутність укладеного письмового договору не звільняє відповідачів від обов`язку оплати за надані такі послуги (вказане відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 712/8916/17 від 7 липня 2020 р.).
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 18 вище вказаних Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Система (щомісячна або авансова) та форма (готівкова або безготівкова) оплати послуг визначається у договорі між споживачем і виконавцем.
На підтвердження вартості надання послуг та отримання таких споживачем, Концерн «МТМ» надав розрахунок заборгованості за надані послуги по особовому рахунку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 згідно якої відповідачу нараховано заборгованість з оплати за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання води за період з 01.04.2014 р. по 31.10.2021р. в сумі 57682,95 грн..
Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Крім того, відповідно до статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.
Відповідно до статей 19, 25 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.
Новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майна, тому за відсутності відповідної умови в договорі щодо відчуження нерухомого майна суд повинен відмовляти в задоволенні позовних вимог до нового власника, оскільки належним відповідачем є попередній власник. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.09.2020 по справі №61-3604св20.
Позивачем не доведено, що відповідачем взято на себе обов`язок щодо сплати боргів попередніх власників житла, в яке позивачем надано послуги, тому обов`язок щодо сплати виник у відповідача з моменту набуття права власності на квартиру з 12.04.2018 року, і саме з цього часу з відповідача та членів його сім`ї підлягає стягненню заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Враховуючи викладене у задоволенні вимог позивача щодо стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у період з 01.04.2014 року по 12.04.2018 слід відмовити, оскільки доказів того, що відповідач у справі в даний період був власником житла, у яке позивачем надано відповідні послуги, а також матеріали справи не містять доказів, що він проживав за зазначеною адресою та був споживачем таких послуг.
Доказів того, що відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована у вказаній квартирі з 11.03.2008 була власником вказаної квартири або членом сім`ї наймача (власника) за період з 01.04.2014 по 12.04.2018 суду не надано.
Таким чином, з відповідачів солідарно підлягає стягненню заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у період з 12.04.2018 по 31.10.2021 в розмірі 31354,22 грн.
Що стосується застосування до спірних відносин строку позовної давності, то слід зазначити наступне.
Згідно положень ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Представник відповідача до ухвалення судового рішення подав до суду заяву про застосування строку позовної давності, оскільки вважає, що позовна давність сплила 20.02.2020 (час подачі позові 20.02.2023 - 3 роки =20.02.2020). З таким твердженням суд не погоджується, у зв`язку з наступним.
Відповідно до пункту 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби СОVID-19» від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 року, Розділ «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пункт 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно із постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2» в Україні встановлено карантин з 12 березня 2020 року, який діє по теперішній час, а тому позовна давність на території України подовжується на строк дії карантину.
Таким чином, починаючи з дня набрання чинності Закону України від 30.03.2020 №540-IX, тобто з 02.04.2020 року діє положення про продовження строків позовної давності на період дії карантину.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість застосування до спірних правовідносин строку позовної давності за період з 01.04.2014 по 01.04. 2017, однак як вже було зазначене раніше заборгованість підлягає стягненню з часу набуття ОСОБА_2 квартири у власність тобто з квітня 2018 року, а вказаний строк не пропущено.
Судові витрати, що понесені та документально підтверджені позивачем у розмірі 2 684 гривень судового збору в порядку ст.141 ЦПК України також підлягають стягненню з відповідачів, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 257, 267 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позовні вимоги - задовольнити частково .
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у сумі 31 354,22 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судові витрати в розмірі 729,46 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судові витрати в розмірі 729,46 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст виготовлено 11.08.2023
Реквізити сторін:
Позивач: Концерн «Міські теплові мережі», юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд.137, фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд.4, ЄДРПОУ 32121458.
Відповідачі:
ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя:
Судове рішення № 112790154, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 07.08.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 334/1268/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: