Постанова № 11278745, 15.09.2010, Донецький окружний адміністративний суд

<Список >

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2010 р. Справа № 2а-16386/10/0570

Донецькій окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чучко В.М., суддів: Логойди Т.В., Мандичева Д.В., при секретарі Болховій А.В., за участю представників: позивача ОСОБА_1 (довіреність від 20.05.2010 року № 5425), відповідача Єфімової С.В., Заматова Р.В. (довіреності від 17.08.2010 року № 41/2-8-842п та від 30.08.2010 р. № 41/2-8-889п), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про визнання протиправним та скасування наказу від 05.03.2010 року № 41-ВК/5д,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 (надалі позивач) звернувся до суду із позовом про визнання протиправним та скасування наказу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті (далі ГДІ на транспорті, відповідач) від 05.03.2010 року № 41-ВК/5д. Даним наказом позивач притягнений до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за невиконання завдань, покладених на територіальне управління ГДІ на транспорті.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не вчиняв дисциплінарних проступків, за які можливо застосувати такий вид відповідальності як догану, до того ж позивач притягнений до відповідальності з порушенням встановлених законодавством про працю строків, а тому позивач у судовому порядку просить визнати протиправним та скасувати спірний наказ.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі та скасувати наказ.

Представниками відповідача позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що позивач правомірно притягнений до дисциплінарної відповідальності, оскільки не виконував покладені на нього обовязки та локальні правові акти ГДІ на транспорті в частині своєчасності проведення перевірок виконання ліцензійних угод перевізниками. Таким чином, відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими з наведених вище підстав та такими, що задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_1, виданий Микитівським РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області) прийнятий на посаду начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькі області (в подальшому ТУ ГДІ в Донецькій області) у відповідності до наказу відповідача від 10.11.2006 року № 1879-ВК/5 (арк. справи 94).

Наказом від 05.03.2010 року № 41-ВК/5д (арк. справи 90) за порушення п. 3 та п.п. 5.1 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та звязку України від 14.12.2005 року № 888 (далі Положення про ТУ ГДІ) в частині невиконання завдань, покладених на територіальне управління ГДІ на транспорті щодо здійснення контролю за додержанням субєктами господарювання, які здійснюють діяльність у сфері автомобільного транспорту, та невиконання Розпорядження ГДІ на транспорті від 03.10.2008 року № 41/1-8-3050 п (далі за текстом Розпорядження від 03.10.2008 року), позивачу оголошена догана.

У відповідності до Розпорядження від 03.10.2008 року (арк. справи 95) ГДІ на транспорті в звязку з великою кількістю фактів перевищення службових обовязків попередило керівників територіальних управлінь про персональну відповідальність за розгляд та надання відповідей на протести, подання та інші звернення органів прокуратури та інших правоохоронних органів. При цьому, у випадку надходження зазначених вище документів до територіальних управлінь ГДІ на транспорті, вони повинні негайно направлятися із супровідним листом за підписом керівника відповідного управління до центрального апарату ГДІ на транспорті з відповідним повідомленням про це органів, від яких надійшло звернення.

Дане розпорядження надійшло на адресу ГДІ на транспорті у Донецькій області 07.10.2010 року, що підтверджується випискою з Журналу реєстрації вхідної кореспонденції за вказану дату. Отримав розпорядження виконуючий обовязки начальника ГДІ на транспорті у Донецькій області (на той час) Антоненко І.А.

Підставами для застосування дисциплінарного стягнення виступили: службова записка першого заступника начальника ГДІ на транспорті та пояснювальна записка позивача.

Із службової записки першого заступника начальника ГДІ на транспорті без номеру та дати на ім'я начальника ГДІ на транспорті (арк. справи 91-92) слідує, що на адресу ТУ ГДІ в Донецькій області надійшла вимога Дебальцевської транспортної прокуратури Донецької області від 03.11.2009 року № 1059вих щодо порушення автоперевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт, проте наведена вимога негайно не направлена до центрального апарату ГДІ на транспорті. До того ж у вимозі Дебальцевської транспортної прокуратури від 14.01.2010 року № 23вих визначено, що матеріали стосовно перевірок авто перевізників у виконання попередньої вимоги від 03.11.2009 року № 1059вих на адресу прокуратури не надходили. Таким чином, з урахуванням наведених обставин запропоновано оголосити позивачеві догану.

Згідно пояснень ОСОБА_4 від 15.02.2010 року (арк. справи 95) з метою виконання вимоги прокуратури вона в день її надходження на адресу ТУ ГДІ в Донецькій області направлена позивачем для виконання начальнику відділу ліцензування Антоненку І.А., але не була опрацьована даним відділом з невідомих причин, оскільки вказана особа (Антоненко І.А.) відмовився від пояснень з цього приводу.

Приймаючи до уваги невиконання вимоги прокуратури від 03.11.2009 року № 1059вих з боку начальника відділу ліцензування Антоненка І.А., позивачем направлено до ГДІ на транспорті службову записку від 03.02.2010 року № 05/01-210 з пропозицією притягнути до відповідальності дану особу за недбале ставлення до виконання службових обовязків.

Виходячи з акту, датованого 02.02.2010 року, за підписом позивача та інших посадових осіб ТУ ГДІ на транспорті у Донецькій області слідує, що начальник відділу ліцензування Антоненко І.А. відмовився надати пояснення з приводу повідомлення про результати проведеної перевірки за вимогою прокуратури від 03.11.2009 року № 1059вих.

З наявних у справі матеріалів слідує, що у листопаді 2009 року Дебальцевська транспортна прокуратура Донецької області звернулася до ТУ ГДІ на транспорті у Донецькій області з вимогою від 03.11.2009 року № 1059вих (арк. справи 41-43) щодо проведення перевірки дотримання ліцензійних умов перевізниками: ПП «Сігнал», ПП «Притульський», ПП Політанський, ТОВ «Футбольний клуб «Дебальцеве», ПП ОСОБА_3. Про результати перевірки та вжите реагування, виходячи зі змісту вимоги, необхідно повідомити вказану прокуратуру в строк не пізніше 01.12.2009 року.

Наведена вимога фактично отримана ТУ ГДІ на транспорті в Донецькій області лише 26.11.2009 року (тобто через 23 дні з моменту її оформлення), що підтверджується штампом вхідної кореспонденції (зареєстрована за № 8208). На першому аркуші вимоги міститься резолюція позивача наступного змісту (пряма мова): «Антоненко І.А. При наявності підстав організувати позапланові перевірки. 26.11.2009 року. _____ підпис».

З листа позивача на адресу Дебальцевської транспортної прокуратури Донецької області від 27.11.2009 року № 05/03-3688 слідує, що лист прийнятий як підстава для проведення позапланових перевірок виконання Ліцензійних умов, результати перевірок будуть повідомлені додатково. Наведений лист зареєстрований у Журналі реєстрації вихідної інформації ТУ ГДІ в Донецькій області, а тому суд виходить із того, що даний лист надісланий на адресу вказаної прокуратури, оскільки норми діючого законодавство не встановлюють обовязку направляти такого роду листи рекомендованою кореспонденцією.

Протягом грудня 2009 року січня 2010 року ТУ ГДІ на транспорті в Донецькій області проведені перевірки: ПП «Притульський», ПП Політанський, ТОВ «Футбольний клуб «Дебальцеве», ПП «Сігнал», ПП ОСОБА_3 (накази про створення комісії перевірки ліцензіата ТУ ГДІ на транспорті в Донецькій області від 22.12.2009 року № 523, від 12.01.2010 року №№ 12, 13, 14, 15; акти перевірок від 13.01.2010 року: № 1, 2, 3, 4), за результатами яких анульовані ліцензії вказаних ліцензіатів, що підтверджується наказами ГДІ на транспорті від 29.12.2009 року № 260, та від 19.01.2010 року № 7 (окрім ПП «Сігнал»).

Виходячи з вимоги Дебальцевської транспортної прокуратури Донецької області від 14.01.2010 року № 23вих, що отримана ГДІ на транспорті у Донецькій області 18.01.2010 року (вхід. № 283), у звязку з ненаданням матеріалів щодо перевірок у відповідності до листа від 27.11.2009 року № 05/03-3688, викликані для надання пояснень відповідні особи, які винні у невиконанні вказаного листа.

З наявної у матерілах справи постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.04.2009 року у справі № 2-а-15292/08/0570 (арк справи 63-66) слідує, що 01.07.2008 року наказом відповідача від 01.07.2008 року № 782-ВК/5п, позивач звільнений з посади начальника ТУ ГДІ на транспорті в Донецькій області за одноразове грубе порушення трудових обовязків, при цьому судом апеляційної інстанції даний наказ скасований, а ОСОБА_4 поновлений на посаді (арк справи 63-66).

Отже, у період з 01.07.2008 року (день звільнення) по 21.04.2009 року (дата постановлення ухвали Апеляційним адміністративним судом Донецької області про поновлення позивача на посаді) позивач фактично не працював на посаді начальника ТУ ГДІ на транспорті в Донецькій області, при цьому в матеріалах справи вісутні документальні докази факту ознайомлення позивача із розпорядженням від 03.10.2008 року, невиконання положень якого виступило підставою для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності. Дані обставини (в частині не ознайомлення позивача із вказаним розпорядженням) у ході судового розгляду справи не спростовувалися представниками відповідача.

За нормами п. 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 р. № 1190 (далі Положення № 1190), Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція) є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзвязку і йому підпорядковується. Основними завданнями Головавтотрансінспекції є: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом; здійснення відповідно до законодавства ліцензування та контролю у сфері надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом (п. 3 вказаного Положення).

У відповідності до п. 10 Положення № 1190 Головавтотрансінспекцію очолює начальник, якій відповідно до п. 12 цього ж Положення: здійснює керівництво діяльністю Головавтотрансінспекції, несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України і Міністром транспорту та звязку за виконання покладених на неї завдань; призначає на посаду і звільняє з посади начальників структурних підрозділів, інших працівників Головавтотрансінспекції, крім своїх заступників; розподіляє обовязки між заступниками, визначає ступінь відповідальності своїх заступників та начальників структурних підрозділів Головавтотрансінспекції; притягає до дисциплінарної відповідальності начальників структурних підрозділів, інших працівників Головавтотрансінспекції, крім своїх заступників; підписує накази Головавтотрансінспекції, організовує перевірку їх виконання; затверджує положення про структурні підрозділи Головавтотрансінспекції; здійснює інші повноваження, передбачені законодавством та цим Положенням.

Згідно п. 1 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14.12.2005 № 888 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2005 р. за № 1573/11853; далі Положення № 888) територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі є територіальними структурними підрозділами Головавтотрансінспекції без права юридичної особи.

За п. 3 цього ж Положення Територіальні управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства транспорту та звязку України і Головавтотрансінспекції, цим Положенням та іншими нормативними актами.

Основними завданнями територіальних управлінь у відповідному регіоні, згідно приписам Положення № 888, є: 1) здійснення відповідно до законодавства державного нагляду за дотриманням правил безпечного функціонування автомобільного транспорту загального користування; 2) здійснення державного контролю за дотриманням субєктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування; 3) забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування в автомобільному транспорті загального користування.

У відповідності до п. 5 Положення № 888 Територіальні управління відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні: 1) здійснюють державний контроль за виконанням субєктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотриманням вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; 2) здійснюють державний нагляд за забезпеченням безпеки перевезень субєктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування; тощо.

Як визначено п.п. 9 та 10 наведеного Положення, Територіальне управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади наказом Головавтотрансінспекції. Начальник територіального управління у відповідному регіоні: 1) здійснює керівництво діяльністю територіального управління і несе персональну відповідальність за виконання покладених на територіальне управління завдань і здійснення функцій, визначених цим Положенням; 2) розпоряджається в установленому законодавством порядку відповідно до доведених кошторисних призначень коштами територіального управління; 3) представляє інтереси Головавтотрансінспекції з питань, повязаних з діяльністю територіального управління, у стосунках з державними органами, субєктами господарювання, громадськими організаціями та іншими установами, громадянами відповідно до визначених цим Положенням завдань територіального управління; 4) вносить пропозиції начальнику Головавтотрансінспекції щодо дисциплінарної відповідальності працівників територіального управління, крім свого заступника; 5) вносить пропозиції начальнику Головавтотрансінспекції щодо структури територіального управління у межах доведених йому штатних одиниць та відповідно до чинного законодавства; 6) забезпечує збереження державної таємниці та організовує роботу з документами, які містять відомості конфіденційного характеру, відповідно до законодавства України, а також надає начальнику Головавтотрансінспекції пропозиції щодо визначення кола посадових осіб, які можуть мати доступ до державної таємниці та інформації конфіденційного характеру; 7) виконує інші повноваження, визначені цим Положенням.

За нормами ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Планові перевірки здійснюються не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки здійснюються лише на підставі надходження в письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки поданих фактів та виконання припису про порушення цього законодавства. Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху. Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України.

Вказаний порядок здійснення контролю визначений Кабінетом Міністрів України у затвердженому Постановою від 08.11.2006 року № 1567 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (надалі Порядок № 1567). Згідно з п.п. 3 та 4 наведеного Порядку, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Наведені вище нормативно-правові акти не встановлюють періоду часу з моменту отримання надходження письмової заяви про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт, протягом якого повинна бути здійснена перевірка відповідним територіальним управління ГДІ на транспорті.

З урахуванням наведених правових норм та наявних у справі доказів слідує, що отримавши 26.11.2009 року лист прокуратури від 03.11.2009 року № 1059вих щодо необхідності проведення перевірок у строк до 01.12.2009 року, на думку суду, за 4 (чотири) дні обєктивно неможливо організувати проведення перевірок 6 (шести) авто перевізників, з урахуванням організаційного та документального оформлення їх проведення та результатів. При цьому, перевірка фактично проведена протягом січня 2010 року, що на думку колегії суддів є підтвердженням відсутності з боку позивача ознаків порушень обовязків в частині здійснення державного контролю за виконанням субєктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог діючого законодавства.

За приписами ст. 4 Кодексу законів про працю України (надалі за текстом КЗпП) законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно ст. 139 цього ж Кодексу працівники зобовязані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 14 Закону України «Про державну службу» передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обовязків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, повязаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

У відповідності до ст.ст. 147 - 149 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну. Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у звязку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Розпорядження, невиконання якого ставиться позивачеві в провину та є підставою для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, датоване 3 (третім) жовтня 2008 року, тобто у той період часу, коли позивач фактично не працював у вказаному територіальному управлінні. Також на вимогу суду представниками відповідачів не надані докази наявності локального правового акту, що зобов'язував би позивача знайомитися з актами, що винесені адміністрацією інспекції у період часу, протягом якого ОСОБА_6 не працював у ГДІ на транспорті в Донецькій області.

Доказів в підтвердження того, що позивачу було відомо про існування вказаного розпорядження, відповідачем суду не надано. Про їх існування - не зазначено.

Про те, що до відому позивача розпорядження відповідача доведено не було, також вбачається з пояснень ОСОБА_6 від 15 лютого 2010 року, адресованих першому заступнику начальника ГДІ на транспорті (арк справи 93), так як в них фактично позивач пояснює причини невиконання вимоги прокуратури у встановлений в ній строк, а не причини неповідомлення ГДІ на транспорті про наявність цієї вимоги.

З урахуванням наведених доводів та обставин, на думку колегії суддів у відповідача не було підстав для застосування дисциплінарного стягнення, оскільки із матеріалів справи слідує, що позивач вчинив необхідні дії з організації проведення перевірок, які були проведені, при цьому відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів юридичного факту ознайомлення позивача із розпорядженням від 03.10.2008 року, невиконання якого виступило підставою для застосування стягнення.

При цьому судом не приймаються доводи представників відповідача відносно того, що ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2009 року позивач поновлений на посаді з моменту звільнення тобто з 01 липня 2008 року, а тому є підстави вважати що позивач ознайомлений із розпорядженням, оскільки фактично останній у цей період часу не працював (і не виконував визначених посадовою інструкцією та нормативно-правовими актами обовязків), а поновлення на роботі з моменту звільнення та стягнення заробітку за час вимушего прогулу є не підтвердженням роботи у цей час, а є негативним наслідком незаконного звільнення працівника для організації.

В частині доводів позивача щодо пропуску строків застосування дисциплінарного стягнення, колегія суддів вважає за необхідне відмітити наступне.

З наявних у справі матеріалів слідує, що 13.01.2010 року ТУ ГДІ на транспорті в Донецькій області направлені матеріали про анулювання ліцензій перевізників: ТОВ «Футбольний клуб «Дебальцеве», ФОП ОСОБА_7 та інших, до ГДІ на транспорті. У даних матеріалах наявні накази про створення комісій з перевірки ліцензіата, у преамбулі яких є посилання в тому числі і на лист Дебальцевської транспортної прокуратури від 03.11.2009 року № 1059.

19.01.2010 року ГДІ на транспорті прийняті накази про анулювання ліцензій вказаних перевізників.

Таким чином, на думку колегії суддів, відповідачу стало відомо про вчинення позивачем дисциплінарного проступку (невиконання Розпорядження від 03.10.2008 року) саме 19.01.2010 року, отже позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності через 44 дні з моменту виявлення відповідачем даного адміністративного проступку (через півтора місяці), що прямо протирічить абзацу першому ст. 148 КЗпП України, оскільки встановлений даною нормою місячний строк притягнення до відповідальності є гранічним і поновленню не підлягає.

Судом не приймаються доводи представників відповідача відносно того, що матеріали про анулювання ліцензій надходять відповідним відділам даної організації і її керівник не завжди про них (матеріали) дізнається у день їх надходження, і у даному випадку керівник ГДІ на транспорті не знав про наявність цих документів, а тому строк застосування стягнення не є порушеним, оскільки специфіка організаційної форми діяльності відповідача не може виступати підтвердженням відсутності протиправних дій з його боку, так як носить суто субєктивний характер. На думку суду організація діяльності, в даному випадку ГДІ на транспорті, повинна здійснюватися таким чином, щоб її керівник мав можливість своєчасно ознайомлюватися з відповідними документами та правовідносинами, що складаються між вказаною Інспекцією та третіми особами.

Відносно клопотання позивача щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду за захистом права колегія суддів дійшла до висновку щодо його обґрунтованості, оскільки позивач у той період часу хворів (з 05.05.2010 року по 28.05.2010 року), що підтверджується наявним у матеріалах справи листком непрацездатності (арк. справи 13).

Згідно зі ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору

Беручи до уваги викладене, здійснивши аналіз матеріалів справи та пояснень представників сторін у їх сукупності, суд дійшов висновку, що докази, надані позивачем у якості підтвердження предмету позову, можна вважати належними доказами у справі, адже вони містять вичерпну інформацію, яка об'єктивно обґрунтовує незаконність акту відповідача, оскільки: позивач не ознайомлений із Розпорядженням від 03.10.2008 року, невиконання якого виступило підставою для притягнення його до відповідальності, при цьому відповідачем порушені строки застосування дисциплінарного стягнення.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач діяв не у спосіб, що визначений Конституцією і Законами України, необґрунтовано, упереджено, не розсудливо та не добросовісно, а також несвоєчасно.

Таким чином, на думку суду спірний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 05.03.2010 року № 41-ВК/5д прийнятий відповідачем необґрунтовано та з порушенням діючого законодавства, не відповідає обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Оскільки адміністративний позов позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено в повному обсязі, суд присуджує з Державного бюджету України всі документально підтверджені витрати останнього, зокрема: судовий збір у розмірі 3 гривні 40 коп.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_4 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про визнання протиправним та скасування наказу від 05.03.2010 року № 41-ВК/5д задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ від 05.03.2010 року № 41-ВК/5д.

Стягнути з Державного бюджету України (розрахунковий рахунок 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, Банк Головне управління Казначейства України у Донецькій області) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1; паспорт НОМЕР_1, виданий Микитівським РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області) 3,40 грн. (три грн. 40 коп.) судових витрат.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в присутності представників сторін 15.09.2010 року. Повний текст постанови виготовлений 20.09.2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя Чучко В.М.

Судді Логойда Т. В. Мандичев Д. В.