Ухвала суду № 112784262, 04.08.2023, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залучення учасників

судового процесу

04.08.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1072/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Матенчук О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім"

(вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77306)

до Російської Федерації

про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди (неотриманого прибутку)

за участю представників:

позивача: Бєлкіна М.Л. - адвокат;

Савчука А.В. - адвокат;

відповідача: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (далі - ТОВ "Карпатнафтохім", позивач) до Російської Федерації (далі - відповідач) про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди (неотриманого прибутку) у розмірі:

- 487 336 879,00 грн;

- 84 329 263,00 доларів США;

- 96 285 308,00 євро.

03.08.2023 на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про залучення до участі у справі орган, через який діє відповідач (представника) (вх.№9158/23; підписано КЕП), в якій позивач просив залучити Генеральну прокуратуру Російської Федерації (далі - Генеральна прокуратура РФ) як орган, через який відповідач може брати участь у справі, а після залучення Генеральної прокуратури РФ вважати, що Російська Федерація бере участь в особі Генеральної прокуратури РФ.

04.08.2023 на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про залучення співвідповідача (вх.№9161/23; підписано КЕП), в якій позивач просив залучити Міністерство оборони Російської Федерації (далі - Міністерство оборони РФ) як відповідача ІІ, а також задовольнити позовні вимоги в повному обсязі шляхом стягнення збитків солідарно з Російської Федерації та Міністерства оборони РФ;

04.08.2023 у підготовчому засіданні з`явились представники позивача, які вимоги поданих заяв підтримали.

04.08.2023 у підготовчому засіданні оголошувалась перерва з 12:04 до 14:30.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши доводи поданих заяв, дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.

І. Загальні положення

У силу ч. 2 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

За приписами ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.

ІІ. Щодо залучення органу, через який відповідач може брати участь у справі

Стаття 2 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає учасників цивільних відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Водночас глава 10 ЦК України визначає органи та представники, через яких діють держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади у цивільних відносинах, зокрема стаття 170 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Аналогічні норми містить ч. 4 ст. 56 ГПК України, згідно з якою держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Згідно з ч. 10 ст. 11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону).

Відтак, суд застосує приписи ч. 1 ст. 170 ЦК України ч. 4 ст. 56 ГПК України до іноземної держави (у даному випадку Російської Федерації) за аналогією закону.

Відповідно до пункту 31 статті 1 Федерального закону "Про прокуратуру Російської Федерації" Генеральна прокуратура РФ у межах своєї компетенції забезпечує представництво та захист інтересів Російської Федерації у міждержавних органах, іноземних та міжнародних (міждержавних) судах, іноземних та міжнародних третейських судах (арбітражах). Указану статтю доповнено зазначеним пунктом Федеральним законом від 01.07.2021 №265-ФЗ.

Згідно з пунктом 1 статті 391 Федерального закону "Про прокуратуру Російської Федерації" (в редакції Федерального закону від 11.06.2022 №183-ФЗ) Генеральна прокуратура РФ забезпечує представництво та захист інтересів Російської Федерації у міждержавних органах, іноземних та міжнародних (міждержавних) судах, іноземних та міжнародних третейських судах (арбітражах), крім випадків розгляду спорів між Російською Федерацією та іноземними державами або міжнародними організаціями тощо, якщо інше не передбачено окремими рішеннями Президента Російської Федерації.

Пунктом 5 статті 391 Федерального закону "Про прокуратуру Російської Федерації" передбачено, що з метою забезпечення представництва та захисту інтересів Російської Федерації у міждержавних органах, іноземних та міжнародних (міждержавних) судах, іноземних та міжнародних третейських судах (арбітражах) Генеральна прокуратура РФ, зокрема, збирає і узагальнює інформацію про фактичну та юридичну сторону справи; формує позицію Російської Федерації у справі, виступає в якості представника Російської Федерації при розгляді справи у міждержавних органах, іноземних та міжнародних (міждержавних) судах, іноземних та міжнародних третейських судах (арбітражах).

Отже, органом державної влади, через який Російська Федерація може брати участь як сторона справи в суді України (тобто іноземному для Російської Федерації суді), є Генеральна прокуратура РФ.

ІІІ. Щодо залучення співвідповідача

Положеннями ч. 1 ст. 48 ГПК України встановлено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 48 ГПК України про залучення співвідповідача постановляється ухвала.

За приписами ч. 4 ст. 45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди (неотриманого прибутку).

Позов заявлено з підстав того, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, в т.ч. обстрілів території України та блокади морських портів, позивачу завдано збитки у вигляді упущеної вигоди (неотриманого прибутку), які виникли у зв`язку з необхідністю зупинення особливо небезпечного виробництва та втратою позивачем можливості отримувати сировину для безперервного виробництва, що унеможливило провадження позивачем основної господарської діяльності та виконання укладених контрактів.

В обґрунтування заяви про залучення співвідповідача позивач посилається на те, що збитки, які зазнав позивач, у зв`язку з агресією Російської Федерації, були завдані Російською Федерацією спільно із Міністерством оборони РФ (яке безпосередньо задіяно в ракетних обстрілах та блокаді портів України).

За висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого позивач зазначає порушником своїх прав.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Тоді як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №640/22013/18 (пункт 31), від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц (пункт 41), від 20.06.2018 у справі №308/3162/15-ц (пункт 49), від 12.09.2018 у справі №569/96/17 (пункт 46), від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц (пункт 50), від 12.12.2018 у справах №570/3439/16-ц (пункти 37, 54) та №372/51/16-ц (пункт 31.4), від 30.01.2019 у справі №552/6381/17 (пункт 38), від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 20.03.2019 у справі №486/1459/17 (пункт 54), від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63), від 15.05.2019 у справах №750/5785/18, №570/2739/16-ц та №554/9144/17, від 29.05.2019 у справі №554/10303/17-ц, від 20.11.2019 у справі №201/12877/16 (пункт 46), від 01.04.2020 у справі №520/13067/17 (пункт 71), від 05.05.2020 у справі №554/8004/16-ц (пункт 43), від 19.05.2020 у справі №263/17218/18 (пункт 24).

При цьому, встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц (пункт 40), від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц (пункт 50), від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 12.12.2018 у справі №372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30.01.2019 у справі №552/6381/17 (пункт 39), від 01.04.2020 у справі №520/13067/17 (пункт 75) та від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц (пункт 54)).

Отже, належність/неналежність відповідача підлягає встановленню судом під час розгляду справи, а правова оцінка цьому факту надається судом під час ухвалення рішення у справі.

Таким чином, з метою забезпечення реалізації позивачем його процесуального права на визначення відповідачів у справі, Міністерство оборони РФ необхідно за заявою позивача залучити до участі у справі як відповідача ІІ.

IV. Щодо предмета позову

За приписами ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

У силу ч. 3 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).

Зміна предметупозову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Відповідні висновки Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду викладені, зокрема у постановах від 28.06.2023 у справі №713/1223/22, від 22.07.2021 у справі №910/18389/20.

Отже, пред`явлення позовних вимог іншому відповідачу (у даному випадку Міністерству оборони РФ) в межах спірних правовідносин є зміною предмета позову.

Крім того, у заяві про залучення співвідповідача (вх.№9161/23 від 04.08.2023) поряд залученням Міністерства оборони РФ співвідповідачем позивач також просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі шляхом стягнення збитків солідарно з Російської Федерації та Міністерства оборони РФ.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявою про залучення співвідповідача (вх.№9161/23 від 04.08.2023) позивачем додано другого відповідача та одночасно змінено предмет позову у вказаний вище спосіб.

IV. Висновки суду

На підставі вищенаведеного та враховуючи необхідність забезпечення процесуальних прав учасників судового процесу, суд вважає за належне подані позивачем заяви задовольнити.

Керуючись статтями 11, 13, 14, 45 - 48, 56, 177, 182, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" про залучення до участі у справі орган, через який діє відповідач (представника) (вх.№9158/23 від 03.08.2023) та про залучення співвідповідача (вх.№9161/23 від 04.08.2023) задовольнити.

2. Залучити Міністерство оборони Російської Федерації (Фрунзенська набережна, буд. 22/2, м. Москва, Росія, 119160) до участі у справі як співвідповідача.

3. Залучити Генеральну прокуратуру Російської Федерації (вул. Большая Дмитровка, буд. 15-А, прим. 1, м. Москва, Росія, 125993) до участі у справі як орган, через який відповідач І - Російська Федерація може брати участь у справі.

4. Змінити предмет позову на стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди (неотриманого прибутку) з Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації та Міністерства оборони Російської Федерації солідарно.

5. Позивачу у п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали надіслати Міністерству оборони Російської Федерації та Генеральній прокуратурі Російської Федерації дану ухвалу та копію позовної заяви з додатками, докази чого надати суду.

6. Відповідачам - Російській Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації та Міністерству оборони Російської Федерації у двадцятиденний строк з дня отримання позовної заяви надіслати суду відзив у справі, копії якого направити позивачу, докази чого надати суду.

Учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (тобто дистанційно (з дому, офісу, іншого власного приміщення), не прибуваючи до суду) за допомогою власних технічних засобів (комп`ютеру, телефону, що має камеру, тощо), через підсистему (модуль) відеоконференцзв`язку (ВКЗ) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), за допомогою свого Електронного кабінету ЄСІТС - https://cabinet.court.gov.ua/.

Учасники справи можуть подавати до суду та отримувати від суду процесуальні документи в електронному вигляді. Для цього необхідно зареєструватись в підсистемах (модулях) Електронний суд, Електронний кабінет ЄСІТС; зареєструвати офіційну електронну адресу за посиланням http://cabinet.court.gov.ua/; та подати через Електронний кабінет ЄСІТС повідомлення про надання доступу до відповідної справи.

Учасники справи перед відправкою процесуальних документів до суду можуть їх надсилати іншим учасникам справи до їх Електронних кабінетів ЄСІТС з отриманням підтвердження (квитанції) про доставку таких документів.

Також процесуальні документи у справі можуть бути надіслані на поштову адресу суду: вул. Грушевського, 32, м. Івано-Франківськ, 76018 та/або на офіційну електронну адресу суду: inbox@if.arbitr.gov.ua із обов`язковим застосуванням кваліфікованого електронного підпису (засоби зв`язку: тел. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ).

Вебадреса сторінки на офіційному веб-порталі "Судова влада України", за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі:

http://court.gov.ua/fair/sud5010/.

Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Вебадреса Господарського суду Івано-Франківської області:

http://if.arbitr.gov.ua/sud5010/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 04.08.2023 (ст. 235 Господарського процесуального кодексу України) та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повне судове рішення складено 09.08.2023.

Вебадреса ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Суддя Т.Е. Валєєва