Рішення № 112780128, 10.08.2023, Львівський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
10.08.2023
Номер справи
380/17508/23
Номер документу
112780128
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/17508/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Г.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною і скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (далі - відповідач) у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження №70713687 з виконання виконавчого листа №380/3536/22, виданого 25.11.2022 Львівським окружним адміністративним судом про зобов`язання виконавчого комітету Львівської міської ради надати ОСОБА_1 передбачену ухвалою Львівської міської ради №4520 від 23.04.2015 (зі змінами та доповненнями) одноразову матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в сумі 100000,00 грн на підставі заяви від 17.12.2019 зареєстрованої у Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій.

Ухвалою від 31.07.2023 відкрите спрощене провадження у справі та витребувано від відповідача матеріали виконавчого провадження 70713687.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 70713687 з виконання виконавчого листа № 380/3536/22, виданого 25.11.2022 Львівським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Виконавчого комітету Львівської міської ради надати ОСОБА_1 передбачену ухвалою Львівської міської ради №4520 від 23.04.2015 (зі змінами та доповненнями) одноразову матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в сумі 100000,00 грн на підставі заяви від 17.12.2019 зареєстрованої у Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій.

18 липня 2023 року у відповідь на адвокатський запит від 10.07.2023 року Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомив про закриття виконавчого провадження 30.06.2023 року на підставі пункту одинадцятого частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Закриттю провадження у справі передували винесення відповідачем постанов про накладення на боржника штрафів у сумі 5100,0 грн. та 10200,0 грн та надіслання в Львівське районне управління поліції № 1 подання (повідомлення) про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно боржника за ознаками складу злочину, передбаченого статтю 382 Кримінального кодексу України за невиконання виконавчого листа № 380/3536/22, виданого 25.11.2022 Львівським окружним адміністративним судом.

Стверджує, що установлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.

Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.

Відповідач не скористався правом подання відзиву, надіслав суду копію матеріалів виконавчого провадження № 70713687.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 у справі № 380/3536/22 суд вирішив:

«.. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п. 2 рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 1009 від 06.11.2020 про надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань учасникам антитерористичної операції/операції об`єднаних сил - мешканцям м. Львова в частині відмови у наданні ОСОБА_1 одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань учасникам антитерористичної операції/операції об`єднаних сил - мешканцям м. Львова.

Зобов`язати Виконавчий комітет Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл.Ринок, 1; ЄДРПОУ 26256622) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) передбачену ухвалою Львівської міської ради № 4520 від 23.04.2015 (зі змінами та доповненнями) одноразову матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в сумі 100000,00 грн. на підставі заяви, від 17.12.2019 зареєстрованої у Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій.».

Рішення суду набрало законної сили 25.07.2022.

Позивачу виданий виконавчий лист.

16.01.2023 Державним виконавцем - Курманом Б.Г винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 70713687, яку скеровано сторонам виконавчою провадження для відома та виконання.

Станом на 01.03.2023 року рішення суду не було виконано, у зв`язку з чим представником позивача був скерований адвокатський запит до відповідача про надання інформації стосовно вчинених дій у виконавчому провадженні.

06.03.2023 у відповідь на запит відповідач повідомив, що оскільки боржником рішення не виконано, державним виконавцем 06.03.2023 року, керуючись вимогами частин другої ст. 63, ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу па боржника у розмірі 5100,00 грн. та повторно зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів.

27.03.2023 представником позивача скерований ідентичний адвокатський запит, на який у відповідь від 30.03.2023 державним виконавцем повідомлено, що 29.03.2023 боржнику скеровано вимогу державного виконавця, якою зобов`язано Виконавчий комітет Львівської міської ради повідомити про заходи вжиті для виконання виконавчого листа № 380/3536/22, виданого 25.11.2022 Львівським окружним адміністративним судом, протягом трьох днів, та відповідно станом на 30.03.2023 р. відповідь від боржника не надходила.

29.05.2023 адвокатом надісланий державному виконавцю запит про надання інформації щодо вчинених дій відповідачем для виконання рішення суду.

06.06.2023 відповідач повідомив, що по факту повторного невиконання без поважних причин рішення зобов`язального характеру, держаним виконавцем 06.06.2022 винесено постанову про накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі в сумі 10200,00 грн.

Також 06.06.2023 державним виконавцем у Львівське районне управління поліції № 1 скеровано Подання (повідомлення) про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно боржника за ознаками складу злочину, передбаченого статтю 382 Кримінального кодексу України за невиконання виконавчого листа № 380/3536/22, виданого 25.11.2022 Львівським окружним адміністративним судом.

30.06.2023 державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

Не погодившись із цією постановою, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірній постанові, суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі:… 11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону, якою передбачено, що у

разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Спірна постанова про закінчення виконавчого провадження № 70713687 від 30.06.2023 мотивована наступним:

«… 16.01.2023 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та скеровано боржнику до виконання, стягувачу до відома. Зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом десята робочих днів.

Оскільки боржником рішення не виконано, державним виконавцем 06.03.2023 року, керуючись вимогами частини другої статті 63, статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн. та повторно зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів.

Всупереч законним вимогам державного виконавця, рішення суду боржником не виконано в строк, визначений державним виконавцем без поважних причин.

По факту повторного невиконання без поважних причин рішення зобов`язального характеру, керуючись частиною другою статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», держаним виконавцем 06.06.2023 року винесено постанову про накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі в сумі 10200,00 гри. та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Державним виконавцем вжито всіх передбачених законом заходів примусового виконання рішення про зобов`язання боржника до вчинення певних дій, однак такі заходи виявились безрезультатними, а виконати рішення без участі боржника неможливо.

06.06.2023 в Львівське районне управління поліції № 1 скеровано Подання (повідомлення) про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно боржника за ознаками складу злочину, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України.

Оскільки боржником не сплачено штрафи та витрати виконавчого провадження, відповідні постанови підлягають виконанню як окремі виконавчі документи.

Ураховуючи викладене, керуючись вимогами п.11 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», Постановляю: 1. Виконавче провадження … закрити…».

Суд не може погодитися з цим висновком з огляду на таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини (надалі - «ЄСПЛ») у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

Відтак виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, складовою права на справедливий суд.

З аналізу правових норм, які належить застосувати до спірних правовідносин, можна виснувати, що закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» можливо лише за умови виконання послідовності вказаних виконавчих дій, а саме:

- накладення на боржника штрафу і перевірка стану виконання рішення (у разі невиконання вимог державного виконавця без поважних причин);

- накладення штрафу в подвійному розмірі (у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин);

- звернення до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Якщо після вжиття державним виконавцем усіх заходів примусового виконання рішення боржник відмовляється виконувати рішення немайнового характеру, а виконати його без участі боржника неможливо, державний виконавець звертається до правоохоронних органів із повідомленням про злочин, після чого закінчує виконавче провадження.

Водночас суд зазначає, що невиконання боржником рішення після накладення на нього штрафу не може свідчити про вжиття заходів примусового виконання рішення і не свідчить про неможливість його виконання.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 18 червня 2019 року у справі №826/14580/16 (пункти 40-43) підтримав правову позицію, відповідно до якої накладення на боржника повторного штрафу і звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа.

За цією позицією, накладення штрафів і внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Тож звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання.

Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду.

Отже, розглядаючи позов про законність дій державного виконавця, суд має враховувати, що Законом України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

Крім того, суд звертає увагу, що за наслідками прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду не лише залишилось невиконаним, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.

Частиною третьою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1); звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення (пункт 10); здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (пункт 22).

Разом з цим, матеріалами справи не підтверджено виконання державним виконавцем вказаних законодавчих приписів.

Слід зауважити що самі по собі вчинені державним виконавцем виконавчі дії (перевірка виконання судового рішення, винесення постанов про накладення на боржника штрафу і надіслання подання про вчинення злочину) не є належними і достатніми заходами виконання судового рішення. У свою чергу, постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №750/9782/16-а, від 7 серпня 2019 року у справі №378/1033/17, від 4 вересня 2019 року у справі №286/1810/17, від 7 жовтня 2020 року у справі №461/6978/19, від 25 листопада 2020 року у справі №554/10283/18, від 13 грудня 2021 року у справі №520/6495/2020, від 08.12.2022 у справі № 457/359/21.

Окрім цього, відповідно до доводів позивача і установлених обставин справи, зазначене судове рішення взагалі не виконане, отже відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний здійснити всі необхідні заходи для його виконання у повному обсязі.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про не законність оскаржуваної постанови та її скасування.

За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів на обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення.

Отже, враховуючи неведене, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження № 70713687 від 30.06.2023.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Морська Г.М.

Часті запитання

Який тип судового документу № 112780128 ?

Документ № 112780128 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 112780128 ?

Дата ухвалення - 10.08.2023

Яка форма судочинства по судовому документу № 112780128 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 112780128 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 112780128, Львівський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 112780128, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 10.08.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 112780128 відноситься до справи № 380/17508/23

Це рішення відноситься до справи № 380/17508/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 112780127
Наступний документ : 112780129