Рішення № 112778790, 09.08.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2023 року Справа № 160/13743/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19.06.2023 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження з 02.10.2018 року ОСОБА_1 максимальним розміром пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити з 02.10.2018 року пенсію ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не виплати ОСОБА_1 індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022№ 118 та постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 з 01 березня 2022 та з 01 березня 2023 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року виплату пенсії, перерахованої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 та постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023року № 168», з урахуванням індексації, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 25% надбавки згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1381 з 01.03.2023 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату 25% надбавки згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1381, з 01.03.2023 року з урахуванням сум індексацій за 2022-2023 роки.

В обґрунтування позову вказано, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років та відповідачем з 02.10.2018 року було обмежено розмір пенсії максимальним розміром, також відповідачем було здійснено перерахунок пенсії не виплачено індексацію відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 та постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 з 01 березня 2022 та з 01 березня 2023 року та 25% надбавки згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1381з 01.03.2023 року. Позивач звертався до відповідача з відповідними заявами про здійснення вказаних виплат, при цьому відповідачем відмовлено та вказано, що обмеження розміру пенсії передбачено ст.43 Закону №2262, а тому пенсія обрахована в максимальному розмірі, також відсутні підстави для виплати індексації та виплати 25% надбавки згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1381 з 01.03.2023 року. Позивач вважає вказані дії відповідача протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. З огляду на вказане, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

20.06.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін та витребувано у відповідача копії матеріалів пенсійної справи позивача.

Копія ухвали від 20.06.2023 року разом з позовними матеріалами були направлені відповідачу через систему «Електронний суд» та доставлені в його електронний документ 19.06.2023 року та 22.06.2023 року, що підтверджується довідками про доставку документа.

Станом на дату винесення рішення по справі відповідачем відзив на позовну заяву до суду не надано про причини такого неподання суд не повідомлено.

Відповідно до ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.

02.03.2023 року ОСОБА_1 звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії без обмеження 10 прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність з 02.10.2018 року.

31.03.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом №129988350/К-01/8-0400/23 повідомлено позивача, що на виконання постанови №118 розмір пенсії проіндексовано в межах максимального розміру пенсії визначеного статтею 43 Закону №2262 та він склав з 01.03.2022 року 19340,00 грн., з 01.07.2022 року 20270,00 грн., з 01.12.2022 року 20930,00 грн. На виконання Постанови №168 розмір пенсії було проіндексовано, але перерахунок не призвів до збільшення пенсії.

07.03.2023 року ОСОБА_1 звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням вимог п.1 Постанови КМУ від 28.12.2011 року №1381, тобто з врахуванням сум індексацій за 2022-2023 роки.

05.04.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом №14131-9195/К-01/8-0400/23 повідомило позивача, що виплата пенсії з урахуванням обмеження максимальним розміром відповідно до статті 43 Закону №2262.

Позивач вважає дії відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром, невиплата індексації та невиплати 25% надбавки згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1381 протиправними та такими, що не відповідають вимога чинного, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(надалі - Закон № 2262-ХІІ).

За приписами ч.2, 3ст. 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Перерахунок призначених відповідно до Закону №2262-ХІІпенсій визначений ст.63 (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії), відповідно до ч.4 якої усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

16.02.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - постанови КМУ № 118).

Пунктом 2 вказаної постанови передбачено установити, що з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей13,21і36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»(Офіційний вісник України, 2021 р., № 57, ст. 3525).

Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 1 січня 2021 р. до 28 лютого 2022 р. за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.

Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Спір у цій справі стосується правомірності дій пенсійного органу щодо обмеження пенсійної виплати позивачу з 02.10.2018 року максимальним розміром.

Так, ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016визнано такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Відповідно до п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 положення частини 7статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Отже, з 20.12.2016 нечинною є ч.7 ст.43 в Законі №2262-ХІІ.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у ч.7ст.43 Закону №2262-ХІІслова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-ХІІ відсутня ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію у подібних правовідносинах в постановах від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 21.12.2021 у справі №120/3552/21-а.

Крім наведеного, виходячи з розділу Перехідних положень Закону №3668-VI, були внесені зміни щодо обмежень пенсії максимальним розміром у ряд законів та зокрема в Закон №2262-XII, проте це мало місце до рішення Конституційного Суду України від №7-рп/2016 від 20.12.2016, яким ч.7ст.43 вказаного Закону разом із внесеними змінами визнано неконституційною. Відтак, застосування положень Закону №3668-VIпо відношенню до військовослужбовців фактично зводить нінащо наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідаєст.17 Конституції України.

Висновки по даній справі не спростовують можливість застосування норм Закону №3668-VI по відношенню до осіб, щодо яких положення про обмеження виплати пенсії в максимальному розмірі встановлено іншими спеціальними Законами, які у встановленому порядку неконституційними не визнано.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 09.12.2020 у справі №813/678/18 та від 09.02.2021 у справі №640/2500/18.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача в частині застосування обмеження максимального розміру пенсії позивача з 02.10.2018 року.

Щодо вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням індексації пенсії, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022, суд зазначає таке.

Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідачем у листі відмові вказано про відсутність підстав для перерахунку пенсії з врахуванням індексації пенсії відповідно Постанови від 16.02.2022 №118, оскільки пенсія виплачується в максимальному розмірі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону №1282-XII індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 Постанови №118 установлено, що з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 №7-рп/2004).

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо заборони обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким вона призначена відповідно до Закону №2262-XII, зокрема у постановах від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18, від 10.09.2021 у справі №300/633/19 та від 24.09.2021 у справі №370/2610/17.

Крім того, у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив про протиправність обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.

Суд звертає увагу, що право на соціальний захист є комплексним гарантованим Конституцією України невідчужуваним основоположним правом, яке, за загальним правилом, має абсолютний характер (не залежить від внесення змін до законів або фінансових можливостей держави) та за жодних умов не може бути скасоване, а його обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 640/9677/20.

Поведінка відповідача щодо не проведення індексації пенсії позивача порушує його право на отримання пенсії у визначеному чинним пенсійним законодавством розмірі та нівелює таку конституційну гарантію, як право на соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.

Вказане в сукупності зумовлює висновок суду про протиправність дій пенсійного органу щодо виплати позивачу перерахованої на виконання судового рішення пенсії без індексації такої пенсії відповідно до Постанови від 16.02.2022 №118.

Щодо виплати 25% надбавки згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381, з 01.03.2023 року з урахуванням сум індексацій за 2022-2023 роки, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» установлено, що розміри пенсій особам з інвалідністю внаслідок війни, обчислені відповідно до статті 27 та частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статей 13 і 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням індексації пенсії на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, збільшуються на 25 відсотків.

Збільшення розмірів пенсій здійснюється без урахування передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та інших доплат до пенсії.

Відповідачем при проведенні нарахування індексації з 01.03.2022 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 вказана надбавка була нарахована з урахуванням індексації. Так, в перерахунку пенсії від 01.03.2022 року вказано, що збільшення пенсії на 25% нараховано від суми 16273,04 грн. (14276,60 грн пенсія та індексація 1998,44 грн.), та склало 4068,26 грн.

Але при проведенні нарахування індексації з 01.03.2023 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 вказана надбавка була нарахована без урахуванням індексації. Так, в перерахунку пенсії від 01.03.2023 року вказано, що збільшення пенсії на 25% нараховано від суми 14276,60 грн. та склало 3568,65 грн. Вказана сума нарахована без урахування індексації за 2022 та 2023 роки.

Таким чином, враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не виплачено в повному обсязі виплату 25% надбавки згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1381 з 01.03.2023 року

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, з врахуванням індексації та здійснити виплату 25% надбавки згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1381 з 01.03.2023 року, суд зазначає наступне.

Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як слідує зі змісту Рекомендації № К (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача перерахувати та виплатити з 02.10.2018 року пенсію ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, здійснити з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року виплату пенсії, перерахованої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 та постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168», з урахуванням індексації, без обмеження максимальним розміром та нарахування та виплату 25% надбавки згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1381, з 01.03.2023 року з урахуванням сум індексацій за 2022-2023 роки з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження з 02.10.2018 року ОСОБА_1 максимальним розміром пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити з 02.10.2018 року пенсію ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не виплати ОСОБА_1 індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022№ 118 та постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 з 01 березня 2022 та з 01 березня 2023 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року виплату пенсії, перерахованої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 та постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023року № 168», з урахуванням індексації, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 25% надбавки згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1381 з 01.03.2023 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату 25% надбавки згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1381, з 01.03.2023 року з урахуванням сум індексацій за 2022-2023 роки.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв