Рішення № 112778784, 08.08.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 року Справа № 160/13884/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області

про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20.06.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати рішення №047150022180 від 24 травня 2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України у зв`язку з відсутністю пільгового стажу - протиправним та скасувати;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи за професією «машиніст крана» з 14 грудня 2010 року по 31 березня 2017 року (06 років 03 місяця 17 днів) на ТОВ «Промисловий ремонт» та з 01 квітня 2017 року по 29 травня 2017 року (00 років 01 місяць 28 днів) на ТОВ «ПРОМРЕМОНТИ»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у відповідності до вимог п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючі з дня звернення з заявою про призначення пенсії, тобто з 17 травня 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», при цьому рішенням відповідача-2 було відмовлено у такому призначенні, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки записи трудової книжки підтверджують наявність у позивача необхідного пільгового стажу. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.

23.06.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

04.07.2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що оскаржуване рішення є правомірним та таким, що винесено у відповідності вимог чинного законодавства, оскільки позивачу зараховано до пільгового та страхового стажу усі періоди, при цьому у позивача відсутній необхідний пільговий стаж. З огляду на вказане відповідача-2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвала від 23.06.2023 року разом з позовними матеріалами були отримана відповідачем-1 - 20.06.2023 року та 30.06.2023року, через систему «Електронний суд», що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Станом на дату винесення рішення по справі, відповідач-1 не надав відзив на позовну заяву та витребувану судом інформацію, про причини такого неподання суд не повідомлено.

Відповідно до ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 17.05.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №047150022180 від 24 травня 2023 року, яке прийнято за принципом екстериторіальності, відмовлено позивачу у призначенні пенсії та в якому вказано, що необхідний страховий стаж визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (список №2) становить 25 років. Необхідний пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 становить 10 років. Страховий стаж позивача становить 34 роки 2 місяці 19 днів, пільговий стаж становить 4 роки 2 місяці 13 днів. За доданими документами до страхового стажу та пільгового стажу зараховано всі періоди. Відмовлено у призначенні пенсії згідно пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з тим, що заявниця не набула пільгового стажу.

Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за цим Законом призначаються трудові пенсії (за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років) та соціальні пенсії.

Умови та особливості призначення пенсії за віком окремим категоріям працівників визначені у ст.ст.12-18 вказаного Закону. Вказані норми права передбачають призначення пенсії за віком на загальних підставах; пенсії за віком на пільгових умовах; особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, пенсії громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи; пенсії за віком інвалідам, учасникам війни, сім`ям загиблих (померлих) військовослужбовців осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейських; пенсії за віком багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства, а також пенсії за віком окремим категоріям громадян.

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

При цьому, пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Так, пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.

З матеріалів справи вбачається, що відомості трудової книжки позивача НОМЕР_1 містить відомості, зокрема:

- 30 липня 1987 року прийнята на роботу до Криворізького заводу «Ремгірмаш» концерну «Укррудпром» до ливарно-механічного цеху №2 на посаду машиніста крана 3 розряду згідно до наказу №155 від 29 липня 1987 року, звідки була звільнена 22 грудня 1994 року у зв`язку з відпусткою по догляду за дитиною на підставі ст. 38 КЗпП України згідно до наказу №789-к від 22 грудня 1994 року;

- 27 січня 1995 року прийнята на роботу Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату до цеху товарів народного споживання та послуг населенню на дільницю «Цегловий завод» на посаду машиніста електромостового крана згідно до наказу №133 від 27 січня 1995 року;

- 19 серпня 1996 року переведена на Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті в цеху товарів народного споживання на посаду підсобного робочого згідно до наказу №956 від 19 серпня 1996 року, звідки була звільнена 14 жовтня 1996 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України по догляду за дитиною згідно до наказу №1309 від 14 жовтня 1996 року;

- в період часу з 15 лютого 1999 року по 16 серпня 1999 року отримувала допомогу по безробіттю у відповідності до Закону України «Про зайнятість населення»;

- 20 жовтня 1999 року прийнята на роботу до ЗАТ «Надєжда» до торговельного центру «Козацький» на посаду прибиральника тимчасово згідно до наказу №168 від 20 жовтня 1999 року, звідки була звільнена 18 вересня 2002 року за переведенням по приватного підприємця на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України згідно до наказу №86-к від 18 вересня 2002 року;

- 13 січня 2003 року прийнята на роботу до ФОП ОСОБА_2 на посаду бармена-офіціанта згідно до трудового договору №1109 від 13 січня 2003 року, звідки була звільнена 23 серпня 2005 року за згодою сторін на підставі ст. 36 п. 1 КЗпП України, трудовий договір №1109 знятий з реєстрації 29 серпня 2005 року;

- 23 серпня 2005 року прийнята на роботу до ФОП ОСОБА_3 на посаду бармена-офіціанта згідно до трудового договору №179 від 29 серпня 2005-року, звідки була звільнена 30 січня 2006 року за згодою сторін на підставі ст. 36 п. 1 КЗпП України, трудовий договір №179 знятий з реєстрації 30 січня 2006 року;

- 30 січня 2006 року прийнята на роботу до ФОП ОСОБА_2 на посаду бармена-офіціанта згідно до трудового договору №712 від 06 лютого 2006 року, звідки була звільнена 05 червня 2006 року за згодою сторін на підставі ст. 36 п. 1 КЗпП України, трудовий договір №712 знятий з реєстрації 08 червня 2006 року;

- 29 вересня 2006 року прийнята на роботу до ВАТ «Інгулецький ГЗК» до цеху технічного водопостачання і шламового господарства на пульпонасосній дільниці хвостового господарства на посаду машиніста крана 4 розряду згідно до наказу №876 від 29 вересня 2006 року, звідки була звільнена 13 грудня 2010 року у зв`язку з переведенням до ТОВ «Промремонт» на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України згідно до наказу №1060 від 13 грудня 2010 року;

- 14 грудня 2010 року прийнята на роботу до ТОВ «Промисловий ремонт» на пульпонасосну дільницю хвостового господарства на посаду машиніста крана 5 розряду згідно до наказу №707 від 14 грудня 2010 року, звідки була звільнена 31 березня 2017 року у зв`язку з переведенням до ТОВ «ПРОМРЕМОНТИ» на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України згідно до наказу №1/492У від 31 березня 2017 року;

- 01 квітня 2017 року прийнята на роботу до ТОВ «ПРОМРЕМОНТИ» на дільницю по ремонту устаткування №1 на посаду машиніста крану 5 розряду згідно до наказу №1/422к від 31 березня 2017 року, звідки була звільнена 29 травня 2017 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України згідно до наказу №1/29у від 29 травня 2017 року;

- 01 червня 2017 року прийнята на роботу до TOB «СК СПМ» на дільницю №1 на посаду машиніста крана 5 розряду згідно до наказу №176 від 31 травня 2017 року, де позивач продовжує працювати на теперішній час.

Так, у оскаржуваному рішенні відповідачем-2 зазначено про відмову в призначенні пенсії з огляду на відсутність пільгового стажу та вказано, що до пільгового стажу зараховано всі періоди.

При цьому, судом встановлено, що відповідно до витягу з пенсійної справи розрахунку стажу для призначення пенсії позивачу до пільгового стажу за списком №2 було зараховано періоди роботи з 01.10.2006 року по 31.12.2007 року, з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 13.12.2010 року.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем-2 оскаржуваному рішенні не зазначено причини незарахування періоду роботи позивача з 14 грудня 2010 року по 31 березня 2017 року в ТОВ «Промисловий ремонт» на пульпонасосній дільниці хвостового господарства на посаді машиніста крана 5 розряду.

При цьому, суд зазначає, що у рішенні відповідача-2 відсутні будь-які посилання щодо невідповідності даних щодо вказаних періодів, зазначених у трудовій книжці, помилок у їх оформленні.

Суд звертає увагу, що зазначені записи в трудовій книжці позивача чітко містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди. Також, в трудовій книжці є посилання на відповідні накази, записи завірені підписом повноважної особи та печаткою, які оформлені належним чином Також, наявні записи щодо атестації робочого місця за списком №2. Даний факт відповідачами не оспорюється.

Водночас, суд звертає увагу, що здійснення перевірки довідок, пенсійним фондом здійснюється лише у разі відсутності записів у трудовій книжці. Натомість, періоди роботи належним чином зафіксовані у трудовій книжці позивача.

Крім того, вказані професії позивача включені до Списку № 2, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України, від 16.01.2003 №36 та відносяться до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію на пільгових умовах, а саме посада позивача передбачена згідно Розділу ІІ підрозділу «а» позиція 2а, а також згідно Розділу ІІ Постанови Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» - відноситься до Списку №2.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо того, що відповідачем-2 вчинялись будь-які дії щодо витребування необхідних документів, а не вчинення органами Пенсійного фонду України таких дій, на думку суду, не покладає надмірного тягаря та обов`язку на позивача.

При цьому, відповідач-2 розглядаючи заяву та документи, надані позивачем для призначення пенсії за віком на пільгових умовах взагалі не визначив в своєму рішенні які періоди праці позивача розглядав пенсійний орган, які зараховував до страхового стажу, які виключав із пільгового стажу роботи позивача, який період праці позивача повинен бути підтверджений уточнюючими довідками, зважаючи на наявні записи в трудовій книжці позивача.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно пункту 4.7 вказаного Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Оскільки в рішенні відповідача-2 про відмову в призначенні пенсії позивачу не зазначено висновок пенсійного органу стосовно періоду його пільгового стажу, суд дійшов висновку, що відповідач неповно розглянув надані позивачем документи, не визначився щодо спірних періодів, відтак рішення відповідача є незаконним та підлягає скасуванню.

Щодо вимог в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи за професією «машиніст крана» з 14 грудня 2010 року по 31 березня 2017 року (06 років 03 місяця 17 днів) на ТОВ «Промисловий ремонт» та з 01 квітня 2017 року по 29 травня 2017 року (00 років 01 місяць 28 днів) на ТОВ «ПРОМРЕМОНТИ», суд зазначає наступне.

Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як слідує зі змісту Рекомендації № К (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне, зобов`язати відповідача-2 зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, період роботи зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи за професією «машиніст крана» з 14 грудня 2010 року по 31 березня 2017 року на ТОВ «Промисловий ремонт» та з 01 квітня 2017 року по 29 травня 2017 року на ТОВ «ПРОМРЕМОНТИ».

Щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у відповідності до вимог п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючі з дня звернення з заявою про призначення пенсії, тобто з 17 травня 2023 року, суд зазначає наступне.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

При цьому, суд враховує ту обставину, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, то саме цей орган і має завершити процедуру розгляду заяви про призначення позивачу пенсії за віком.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком.

Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачі суду не надали. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1073,60 грн., що документально підтверджується квитанцією №138 від 19.06.2023 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково та оскаржуване рішення прийнято відповідачем-2 частина судових витрат пов`язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 536,80 грн., що становить 50 відсотків від суми сплаченого судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним, скасувати рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №047150022180 від 24 травня 2023 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України у зв`язку з відсутністю пільгового стажу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи за професією «машиніст крана» з 14 грудня 2010 року по 31 березня 2017 року на ТОВ «Промисловий ремонт» та з 01 квітня 2017 року по 29 травня 2017 року на ТОВ «ПРОМРЕМОНТИ».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.05.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв