Вирок № 112777066, 09.08.2023, Оболонський районний суд міста Києва

09.08.2023 Справа № 756/6751/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/6751/23

1-кп/756/1284/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.08.2023 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100050006647 від 14.07.2015, на підставі обвинувального акта за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Комсомольск (м. Горішні Плавні) Кременчуцького району Полтавської області, зареєстрованого в цьому ж місті ( АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , такого, що має середню освіту, непрацевлаштованого, неодруженого, раніше неодноразово судимого;

- вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 07.07.2005 за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 307 КК України, до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років зі звільненням від його відбування з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки на підставі ст. 75 КК України;

- вироком Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 17.08.2007 за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, 70, 71 КК України, до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць (справа №1-281/2007);

- вироком Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 11.02.2011 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців (справа №1-213/11);

- вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 17.02.2012 за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 7 місяців позбавлення волі (справа №1-47/12);

- вироком Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 13.11.2013 за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців (справа №524/7760/13-к);

- вироком Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 19.11.2013 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 3 місяці (справа №537/2594/13-к);

- вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 15.04.2014 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, 70, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 4 місяці (справа №761/6317/14-к);

- вироком Подільського районного суду міста Києва від 09.11.2018 за ч. 3 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання зараховано строк його попереднього ув`язнення з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі та звільнено з-під варти в залі суду (справа №758/10972/15-к);

- вироком Дарницького районного суду міста Києва від 30.05.2022 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців (справа №753/14855/20),

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

13.07.2015 приблизно о 21:15 ОСОБА_5 знаходився в ТЦ «ПЕТРІВКА-ЦЕНТР» у місті Києві (просп. Степана Бандери (колишній Московський), 6), де в нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у місті Києві ( АДРЕСА_3 .

Надалі, реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, у той же день у той же час та тому ж місці ОСОБА_5 , впевнившись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, таємно умисно з метою власного збагачення, маючи при собі заздалегідь підготовлені ключі для відмикання дверних замків, шляхом підбору ключів, відчинив вхідні двері та проник у магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у АДРЕСА_3 .

Перебуваючи у приміщенні вищевказаного магазину, бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, ОСОБА_5 взяв зі столу майно, належне ФОП « ОСОБА_6 »: - ноутбук марки «ACER» вартістю 2 400 грн (без урахування ПДВ); - ноутбук марки «LENOVO» вартістю 2 240 грн (без урахування ПДВ); - планшет марки «ZTEV55» вартістю 1 280 грн (без урахування ПДВ); - оптичну мишку «LTX» та USB шнур, які матеріальної цінності не представляють, після цього поклав вказані речі собі під куртку, в яку був одягнений того дня, та направився до виходу з магазину «ГУДОК». Перебуваючи в холі ТЦ «ПЕТРІВКА-ЦЕНТР» ОСОБА_5 свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони ПП «СЕКЮРІТІ ГРУПП».

Таким чином, внаслідок вчинення злочину та у разі доведення його до кінця, ОСОБА_5 міг спричинити ФОП « ОСОБА_6 » майнову шкоду на загальну суму 5 920 грн (без урахування ПДВ).

Представник потерпілого ФОП « ОСОБА_6 » - ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 135 КПК України, у судове засідання не з`явився. При цьому, до суду надійшла заява, в якій представник потерпілого просить проводити судове провадження за його відсутності, жодних претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_5 немає, а тому, заслухавши позиції сторін кримінального провадження про можливість проведення судового розгляду за відсутності представника потерпілого, суд прийняв рішення про проведення судового розгляду за відсутності представника потерпілого з огляду відсутність цивільного позову та на те, що обвинувачений вчинив закінчений замах на злочин, викрадений товар повернуто представнику потерпілого на відповідальне зберігання.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро покаявся, зазначив, що жалкує, що так сталося, беззаперечно підтвердив обставини кримінального провадження, при цьому не оспорював день, час, місце, спосіб та мотиви вчиненого ним злочину відповідно до висунутого обвинувачення й показав наступне.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 показав, що 13.07.2015 приблизно о 21:00 він знаходився в ТЦ «ПЕТРІВКА-ЦЕНТР» у місті Києві, перевірив, що двері магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » зачинені, шляхом підбору ключа до вхідних дверей відкрив замок, зайшов до приміщення магазину, звідки взяв товар, а саме: два ноутбуки, планшет, мишку комп`ютерну та шнур. Покинувши приміщення магазину, в холі торгівельного центру був зупинений працівниками охорони, яким добровільно видав викрадене чуже майно. Висловивши самозасудження свого вчинку та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність за вчинене, свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, щиро покаявся й просив суд суворо не карати.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорювали обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, судом було встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, за відсутністю будь-яких сумнівів у добровільності та істинності позиції останніх, за згодою учасників судового провадження, суд провів судовий розгляд кримінального провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових документів, зокрема процесуальних рішень, що стосуються долі речових доказів й таких, що стосуються заходів забезпечення кримінального провадження, а також матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів у кримінальному провадженні. При цьому, судом роз`яснено сторонам кримінального провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 в межах пред`явленого обвинувачення, допитавши останнього, дослідивши долучені стороною обвинувачення письмові матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням до іншого приміщення, за обставин, установлених у судовому засіданні, коли обвинувачений виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, доведена повністю та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 зазначеного Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 зі змінами від 06.11.2009 «Про практику призначення судами кримінального покарання» слід звернути увагу судів на те, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Із системного аналізу положень ст. 23 КПК України та ст. 65 КК України слідує, що питання про наявність чи відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, вирішується судом у нарадчій кімнаті на підставі безпосередньо досліджених доказів.

Так, приймаючи рішення щодо виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості злочину, що відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, характер, мотиви та обставини вчинення злочину, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України суд визнає рецидив злочинів з огляду на наявність непогашеної судимості за вироком місцевого суду від 07.07.2005.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_5 , висловивши самозасудження своєї кримінально караної поведінки та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність, вину у вчиненні злочину визнав повністю та під час допиту в суді зазначив, що шкодує про свій вчинок і розкаюється, на переконання суду свідчить про наявність обставини, що пом`якшує покарання, - щире каяття.

Зважив суд і на дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , зокрема те, що він має середню освіту, непрацевлаштований, неодружений, на спеціальних обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність.

З огляду на матеріали кримінального провадження, враховуючи принципи й загальні засади призначення покарання, а також мотиви, характер, спосіб вчинення ОСОБА_5 закінченого замаху на злочин, який відноситься до категорії тяжких, в сукупності зі ставленням обвинуваченого до вчиненого й відомостями про соціальні зв`язки та спосіб його життя, суд приходить до висновку про призначення винному покарання у виді позбавлення волі в межах санкції норми закону, яка передбачає відповідальність за вчинене, враховуючи положення ст. 68 КК України, з реальним його відбуванням.

Водночас, відповідно до положень ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на момент ухвалення вироку у цій справі ОСОБА_5 є судимим, серед інших судимостей указаних у вступній частині вироку:

- вироком Подільського районного суду міста Києва від 09.11.2018 за ч. 3 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції закону від 26.11.2015 №838-VIII) ОСОБА_5 зараховано в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі, звільнено з-під варти в залі суду. Вирок суду набрав законної сили 10.12.2018, тобто на момент ухвалення вироку у цій справі ОСОБА_5 відбув повністю покарання у виді позбавлення волі на вироком від 09.11.2018;

- вироком Дарницького районного суду міста Києва від 30.05.2022 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяці. Вирок набрав законної сили 30.06.2022.

Тобто, в цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, до постановлення вищевказаних попередніх вироків щодо нього, а тому остаточне покарання ОСОБА_5 за цим вироком слід визначити за правиласи ч. 4 ст. 70 цього Кодексу шляхом часткового складання покарань за цим вироком і попереднім вироком від 30.05.2022, зарахувавши покарання, відбуте частково за попереднім вироком Дарницького районного суду міста Києва від 30.05.2022 з дотриманням правил, передбачених ст. 72 КК України.

Зарахування строку досудового тримання під вартою ОСОБА_5 слід вирішити в порядку ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону №838-VIII (зворотна дія Закону №838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України), що узгоджується з правовим висновком щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання), викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 у справі №№663/537/17 (провадження №13-31кс18).

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні відсутній, інші заходи забезпечення - не застосовувались.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Питання процесуальних витрат суд вирішує з урахуванням приписів Глави 8 КПК України.

Керуючись статтями 100, 369-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 7 (сім) місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком і попереднім вироком Дарницького районного суду міста Києва від 30.05.2022, ОСОБА_5 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Строк відбування ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ст. 72 КК України в строк покарання, визначеного остаточно за сукупністю злочинів, зарахувати покарання частково відбуте ОСОБА_5 за вироком Дарницького районного суду міста Києва від 30.05.2022.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону №838-VIII) зарахувати строк попереднього ув`язнення ОСОБА_5 з 13.07.2015 (час фактичного затримання у цьому кримінальному провадженні) по 15.07.2015 (звільнення з-під варти на підставі ухвали слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 15.07.2015 (справа №756/9084/15-к) з розрахунку один день попереднього уз`язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави у рахунок відшкодування витрат на залучення експерта 491 (чотириста дев`яносто одна) грн 04 коп (Отримувач: ГУК у м. Києві/Оболонський р-н 24060300; Код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Номер рахунку (IBAN): UA098999980313040115000026006; Код класифікації доходів бюджету: 24060300; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

Речові докази:

- ноутбук марки «ACER»; - ноутбук марки «LENOVO»; - планшет марки «ZTEV55»; - оптична мишка «LTX» та USB шнур, які було передано на відповідальне зберігання представнику потерпілого, - після набрання вироком законної сили залишити потерпілому за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1