Рішення № 112777, 05.09.2006, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Від "05" вересня 2006 р. по справі № 7/91-38

За позовом Прокурора Маневицького району в інтересах держави в особі фінансового відділення Маневицької районної державної адміністрації та управління охорони здоров'я Волинської облдержадміністрації в особі Маневицької центральної районної лікарні

до відповідача: Підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

про стягнення 9 980 грн.

Суддя Шум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні взяв участь: Сидорчук І.М. - прокурор відділу представництва прокуратури Волинської області

Відповідач належним чином (реєстр рекомендованої кореспонденції) був повідомлений про час та місце засідання суду, однак повноважного представника в судове засідання не скерував, в зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути заяву за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України прокурору було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України були роз'яснені його процесуальні права та обов'язки. Заяв та клопотань від останнього на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: прокурор Маневицького району в інтересах держави в особі Маневицької центральної районної лікарні звернувся в господарський суд із позовом про стягнення із підприємця ОСОБА_1 9 980 грн. в повернення попередньої оплати.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, позову не оспорив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 18 грудня 2003 року між Маневицькою центральною районною лікарнею та підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір про виготовлення і постачання.

Укладена угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася, сторонами розірвана не була, у зв'язку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.

Відповідно до умов даного договору підприємець ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання виготовити і поставити Маневицькій центральній районній лікарні 62 пластикових вікна на загальну суму 67 860 грн.

Пунктом 4 договору від 18.12.2003р. розрахунок за продукцію проходить шляхом передоплати 100% згідно рахунка-фактури. Металопластикові вікна повинні бути доставлені і встановлені на протязі 12 днів з моменту попереднього розрахунку Покупцем.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

На виконання договору від 18.12.2003р. Маневицька центральна районна лікарня здійснила передоплату за замовлену продукцію в сумі 67 791,70 грн.

Відповідач взяті на себе згідно договору зобов'язання щодо поставки продукції в повному об'ємі не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, на момент звернення із позовом до суду, в сумі 9 980 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, враховуючи проведення позивачем попередньої оплати продукції та не здійснення відповідачем поставки продукції (у строки та розмірах, визначених у підписаних між сторонами угоді) позовні вимоги пред'явлені до підприємця ОСОБА_1 підставні і підлягають до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Маневицької центральної районної лікарні (смт. Маневичі, вул. Незалежності, 1, код ЄДРПОУ 01983186) 9 980 грн. заборгованості.

3. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) в доход Державного бюджету України 102 грн. державного мита та 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр" (р/р 26002014180001 у Львівській філії ВАТ "Банк Універсальний" м. Львів, МФО 325707, Код 30045370).

Суддя Шумом Миколою Сергійовичем