Рішення № 112776868, 11.08.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 127/24791/22-ц

Провадження № 2/752/5620/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

11.08.2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Солодовник Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК» тмTUIUkraine, третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про розірвання договору та стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

у листопаді 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом, в якому просив: розірвати договір на туристичне обслуговування 25 4/02/2022 від 04.02.2022, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , який діяв на підставі агентського договору з ТОВ «ТТВК» тм TUI Ukraine та за його дорученням; стягнути з ТОВ «ТТВК» тм TUI Ukraine заборгованість за договором на туристичне обслуговування у розмірі 90 820 грн, інфляційні втрати - 16 663,15 грн, три проценти річних - 1 828,84 грн, пеню у розмірі 667 527 грн, моральну шкоду у розмірі 10 000 грн, а всього - 786 838,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що 04.02.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «ТТВК» тм TUI Ukraine, від імені та за дорученням якого діяв ФОП ОСОБА_2 , укладено договір 25 4/02/2022 на туристичне обслуговування, відповідно до умов якого ТОВ «ТТВК» тм TUI Ukraineзобов?язувався відповідно до умов договору та бронювання турагента надати комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а так само надати інформаційно-консультаційні послуги, а ОСОБА_1 зобов?язувався прийняти та оплатити такі послуги.

Відповідно до умов договору, туристична подорож мала відбутись до Шрі Ланки, готель - AmariGalle (DeluxOceanViev, 2AD), з 01.03. по 13.03.2022 року, повна вартість послуг становить 90 820 грн.

04.02.2022 ОСОБА_1 сплачено на виконання умов договору 83 800 грн., 17.02.2022 - 7020 грн. Відтак, ОСОБА_1 у повному обсязі сплачено вартість туристичних послуг за укладеним договором.

Позивач зазначає, що туристична подорож не відбулась через військову агресію російської федерації проти України та введення на території країни режиму воєнного стану.

Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача із заявами про повернення коштів, однак, відповідач жодним чином на звернення не реагує, сайт відповідача заблоковано, а банківські рахунки арештовано.

Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04.11.2022 року цивільну справу направлено до Печерського районного суду м. Києва для розгляду за підсудністю (а.с. 22).

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 05.01.2023 року цивільну справу направлено до Голосіївського районного суду м. Києва для розгляду за підсудністю (а.с. 29-30).

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26.06.2023 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 40).

У встановлений строк відзив від відповідача до суду не надійшов, з будь-якими клопотаннями та заявами відповідач до суду не звертався.

Дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.

Судовим розглядом встановлено, що 04.02.2022 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , який діє від імені та за дорученням ТОВ «ТТВК тм TUI Ukraine», було укладено договір на туристичне обслуговування 25 4/02/2022, підписано лист бронювання/програма туристичного обслуговування, що є Додатком № 1 до зазначеного договору.

За умовами вказаного договору, ТОВ «ТТВК тм TUI Ukraine»зобов?язується відповідно до бронювання ФОП ОСОБА_2 , здійсненого за замовленням ОСОБА_1 , надати комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), надати інформаційно-консультаційні послуги, а ОСОБА_1 зобов?язується на умовах цього договору прийняти та оплатити їх.

Відповідно до листа бронювання, ОСОБА_1 разом з іншою особою, повинні були здійснити відпочинок у Республіці Шрі-Ланка, місті Галле, готель - DeluxeOceanView, у період з 01.03.2022 року по 13.03.2022 року. Вартість туру складає 90 820 грн (а.с. 14).

На виконання умов договору, 04.02.2022 ОСОБА_1 було перераховано за реквізитами ФОП ОСОБА_2 83 815 грн, що підтверджується дублікатом квитанції від 05.10.2022 (а.с. 17); 17.02.2022 ОСОБА_1 було перераховано за реквізитами ФОП ОСОБА_2 7020 грн, що стверджується копією квитанції від 17.02.2022 № 0.0.2462571350.1 (а.с. 16).

Загалом ОСОБА_1 на виконання умов договору сплачено за реквізитами турагента ФОП ОСОБА_2 суму у розмірі 90 835 грн.

24.02.2022 відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 на всій території України введено воєнний стан. У зв?язку із чим подорож позивача не відбулась.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 з подальшим продовженням його дії.

Судом встановлено, що у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні позивач не скористався послугами з туристичного обслуговування.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями ст. 20 Закону України «Про туризм», за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його.

До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом, а якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про туризм» суб`єкти туристичної діяльності зобов`язані надавати туристичні послуги в обсягах та в терміни, обумовлені договором.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення правовідношення та відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 7 ст. 20 Закону України «Про туризм» кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв`язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі: 1) погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків; 2) непередбаченого підвищення тарифів на транспортні послуги; 3) запровадження нових або підвищення діючих ставок податків і зборів, інших обов`язкових платежів; 4) істотної зміни курсу гривні до іноземної валюти, в якій виражена ціна туристичного продукту; 5) домовленості сторін.

Згідно з ч. 8 ст. 20 Закону України «Про туризм», туроператор (турагент) зобов`язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування.

Відповідно до ч. 2 ст. 903 ЦК України, якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 8 та 9 ст. 20 Закону України «Про туризм» передбачено, що туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста. Турист вправі відмовитися від виконання договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі за умови відшкодування туроператору (турагенту) фактично здійснених ним документально підтверджених витрат, пов`язаних із відмовою.

Судом встановлено, що під час виконання умов договору на туристичне обслуговування було допущено порушення істотних умов договору та не виконано взяті на себе зобов`язання за цими договором. Кошти відповідачем позивачу не повернуто, що свідчить про істотне порушення туроператором умов договору, Закону України «Про туризм» внаслідок чого турист та особи, що слідують за ним, значною мірою були позбавлені того, на що вони розраховували при укладені договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Згідно з абз. 8 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про туризм» туристи мають право на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріали справи не містять доказів повернення суми сплачених позивачем грошових коштів на виконання умов на туристичне обслуговування № 25 4/02/2022.

За таких обставин, правомірними є вимоги позивача про розірвання даного договору та стягнення з відповідача сплачених на виконання Договорів коштів у розмірі 90 820 грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача за період з 01.03.2021 по 31.10.2022 3% річних в розмірі 1828,84 грн. та інфляцію в розмірі 16 663,15 грн., з урахуванням того, що іншого розрахунку відповідачем на спростування доводів позивача надано не було.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ТОВ «ТТВК» тм TUI Ukraine є обґрунтованими, оскільки відповідач не виконав передбачені умови договорів, позивач не скористався послугами з туристичного обслуговування, грошові кошти за послуги йому не повернуті.

Частинами 1-3 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації. Моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Як роз`яснив Пленум ВСУ у Постанові №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань.

Вищезазначені вимоги законодавства, а також роз`яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов`язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв?язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Вирішуючи позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн., суд бере до уваги конкретні обставини справи, та надходить до висновку про недоведеність позивачем факту моральних страждань у зв?язку із неотриманням позивачем туристичних послуг, істотність вимушених змін у життєвих обставинах, відсутності негативних наслідків для позивача, відтак у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Також, суд зазначає, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 667 527 грн, не підлягає задоволенню, оскільки складений позивачем розрахунок пені не є обґрунтованим та таким, що складений відповідно до закону.

В частині вирішення питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частиною першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

На підтвердження витрат на правову допомогу у розмірі 15 000 грн. позивачем надано в розпорядження суду наступні копії документів: договору про надання правової допомоги від 17.10.2022, укладеного між адвокатом Киришовим О.В. та Біликом П.В.; викладені на аркуші паперу документи під назвою «квитанція про оплату витрат на правову допомогу», які не містять жодних обов?язкових реквізитів для такого роду докмуентів.

Зважаючи на викладене, обставини справи та її складність, відсутність доказів фактичного понесення позивачем витрат на правову допомогу, відсутність акту та/або опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд надходить до висновку про те, що позивачем не доведено понесення ним витрат за надання професійної правничої допомоги у розмірі 15 000 грн.

За вказаних обставин, суд надходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК» тм TUI Ukraine, третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про розірвання договору та стягнення коштів, - задовольнити частково.

Розірвати договір на туристичне обслуговування 25 4/02/2022 від 04.02.2022, укладений між ОСОБА_1 та Фізичною особою -підприємцемОСОБА_2 , який діяв на підставі агентського договору з ТОВ «ТТВК» тм TUI Ukraine та за його дорученням.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК» тм TUI Ukraine (код ЄДРПОУ 36285831; 03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 72, оф. 128) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) заборгованість за договором на туристичне обслуговування 25 4/02/2022 від 04.02.2022 у розмірі 90 820 (дев?яносто тисяч вісімсот двадцять) гривень, інфляційні втрати у розмірі 16 663 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят три) гривні 15 копійок, ти проценти річних у розмірі 1 828 (одна тисяча вісімсот двадцять вісім) гривень 84 копійки, а всього - 109 311 (сто дев?ять тисяч триста одинадцять) гривень 99 копійок.

У іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК» тм TUI Ukraine (код ЄДРПОУ 36285831; 03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 72, оф. 128) в дохід держави судовий збір у розмірі 1093 (одна тисяча дев?яносто три) гривні 12 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя