Ухвала суду № 112776147, 11.08.2023, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 529/1016/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про призначення судового розгляду

11 серпня 2023 року селище Шишаки

Шишацький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора Диканської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі засідань Шишацького районного суду Полтавської області, в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області, обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12018170160000172 від 24.07.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, невійськовозобов`язаного, не інваліда І чи ІІ групи, раніше судимого вироком Диканського районного суду Полтавської області від 19 липня 2017 року за ч. 2 ст. 185 КК України на один рік позбавлення волі з звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік, що обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

01 серпня 2023 року, на виконання ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду від 20 липня 2023 року, на адресу Шишацького районного суду Полтавської області, після скасування вироку Шишацького районного суду Полтавської області від 04 листопада 2021 року, надійшли матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні №12018170160000172 від 24.07.2018 року, відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачене них ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.

Ухвалою суду від 02.08.2023 року, по вказаному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання на 13-00 годин 11 серпня 2023 року / а. с. 164 Т.4/.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованих йому правопорушень не визнав, не заперечував проти призначення матеріалів обвинуваченого акту до розгляду по суті, вказував на необхідність виклику в судове засідання свідків, зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 вважав наявними підстави для призначення матеріалів обвинувального акту відносно його підзахисного до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні, в яке, окрім сторін кримінального провадження, викликати й свідків, вказаних у реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Прокурор Диканської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 вказував на наявність підстав для призначення справи до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні, в яке викликати усіх учасників судового провадження та свідків, вказаних в реєстрі матеріалів досудового розслідування, та просив суд застосувати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що заявлені ризики, які були враховані при обранні останньому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовжують існувати.

Зокрема, акцентував увагу суду на відсутності у обвинуваченого стійких соціальних зв`язків, вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів у період іспитового строку, відтак перебуваючи на волі може вчинити новий злочин та негативно вплинути на хід судового провадження.

Обвинувачений ОСОБА_4 вважав клопотання прокурора безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Аналогічну думку висловив і захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 , просив суд обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки він під час попереднього судового розгляду справи своєчасно з`являвся за викликами до суду, має на утриманні дідуся та бабусю, за якими необхідно здійснювати догляд.

Заслухавши думку сторін судового провадження, перевіривши обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК України, суд вважає наявними підстави для призначення кримінального провадження до судового розгляду, виходячи з наступного.

Так, обвинувальний акт складений відповідно до вимог КПК України. Дане кримінальне провадження відповідно до ухвали Полтавського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року / а. с. 20 21 / підсудне Шишацькому районному суду Полтавської області, підстави для закриття по ньому провадження або повернення прокурору відсутні.

При вирішенні клопотання прокурора щодо застосування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд приходить до наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Диканського районного суду Полтавської області від 31 серпня 2018 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 було обрано запобіжний заході у виді тримання під варто терміном на шістдесят днів з визначенням застави у розмірі 92 050,00 гривень. Строк тримання під вартою ухвалено рахувати з 30 серпня 2018 року / а. с. 31 33 Т1/.

Ухвалою слідчого судді Диканського районного суду Полтавської області від 18 жовтня 2018 року строк тримання під ватою підозрюваному ОСОБА_4 продовжено на максимальний термін, тобто до 26 листопада 2018 року / а. с. 34 36 /.

Ухвалою Шишацького районного суду Полтавської області від 21.11.2018 року строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 було продовжено на шістдесят днів, з 21.11.2018 року по 19.01.2019 року ( а.с.49-50 Т1).

Ухвалою Шишацького районного суду Полтавської області від 17.01.2019 року строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 було продовжено на шістдесят днів, з 17.01.2019 року по 17.03.2019 року ( а.с. 105-106 Т1).

Ухвалою Шишацького районного суду Полтавської області від 07.03.2019 року запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 було змінено з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком на два місяці, без застосування електронних засобів контролю ( а.с. 166-167 Т1).

Ухвалою Шишацького районного суду Полтавської області від 07.03.2019 року запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 було змінено з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком на два місяці, без застосування електронних засобів контролю, строк дії визначено з 07 березня 2019 року по 05 травня 2019 рокую ( а.с. 166-167 Т1).

Ухвалою Шишацького районного суду Полтавської області від 13.05.2019 року було відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту ( а.с. 202 Т1).

Вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 04.11.2021 року ОСОБА_4 було засуджено за ч.2 ст. 307 КК України на шість років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна і на підставі ст. 71 КК України остаточно було засуджено на шість років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Після проголошення вироку, ОСОБА_4 було взято під варту з зали суду.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду від 20 липня 2023 року, вирок Шишацького районного суду Полтавської області від 04 листопада 2021 року було скасовано і справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, а запобіжний захід ОСОБА_4 до вирішення судом першої інстанції про запобіжний захід залишено тримання під вартою, але не довше ніж на 60 діб.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним положеннями ст. 177 КПК України.

При цьому, особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року / рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 18 лютого 2010 року по справі « Гаркава проти України »/.

У відповідності до п. « С » ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, допускається взяття особи під варту з метою запобігти особі зникнути після скоєння злочину.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканість не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Так, у ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" наголошується, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з вимогами ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у рішеннях по справах "Калашников проти Росії" №47095/99 від 15 липня 2002 року, "Томазі проти Франції" №12850/87 від 27 серпня 1992 року, "Тодоров проти України" № 16717/05 від 12 січня 2012 року, для продовження тримання особи під вартою повинні бути винятково вагомі причини. При цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного /його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців/, поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення /наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади/, поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань / способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків/. Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень /зокрема «Харченко проти України», «Єлоев проти України», «Фельдман проти України»/ неодноразово акцентував увагу на тому, що доцільність продовження строків тримання під вартою як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно, кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу. Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і орган досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави. До того ж, такі підстави мають бути чітко вказані.

Таким чином, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 та розмір покарання, яке загрожує останньому у разі доведення його винуватості, конкретні обставини справи та дані про особу обвинуваченого, який має незадовільний стан здоров`я, що підтверджується довідками, виданими Диканською центральною районною лікарнею / а. с. 75 /, начальником ізолятора тимчасового тримання № 5 ГУНП в Полтавській області / а. с. 138 /, має постійне місце реєстрації і проживання, за яким характеризується позитивно / а. с. 76 /, що вказує на стійкість соціальних зв`язків, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_4 та є не співмірним з існуючими ризиками.

Більше того, під час судового слідства допитана більшість свідків сторони обвинувачення.

За таких обставин, необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, а тому суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, який, на думку суду, в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

При прийняті такого рішення, суд також враховує те, що обвинувачений ОСОБА_4 перебуває під вартою тривалий проміжок часу, судовий розгляд систематично зривався з незалежних від нього причин, відтак суд вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: перешкоджання кримінальному провадженню; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, на даний момент суттєво зменшилися. Тому, суд, який є відповідальним за дотримання розумних строків у судовому провадженні, у тому числі і щодо строку застосування до обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження, й прийшов до висновку про необхідність пом`якшення запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 ..

При цьому, прокурором у судовому засіданні не надано достатніх доказів щодо наявності, перелічених ним, ризиків відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у даний час і того, що застосування більш м`якого запобіжного заходу до останнього, буде недостатнім для запобігання врахованим раніше ризикам.

За сукупності таких обставин, у суда відсутні будь які підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, його належну поведінку та попередити вчинення ним нових злочинів.

Інші клопотання, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, учасниками провадження не заявлялись.

За таких обставин, суд завершує підготовку кримінального провадження до судового розгляду та призначає його до судового розгляду, визнавши дату фактичного розгляду 02 жовтня 2023 року.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 376 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Полтавської області / адреса місця знаходження: 38000, Полтавська область, миргородський район, селище Шишаки, вул. Партизанська, 6 / на 13-00 годин 02 жовтня 2023 року.

У судове засідання викликати учасників кримінального провадження та свідків, вказаних у реєстрі матеріалів досудового розслідування.

В задоволенні клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання задовольнити.

Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання звільнивши його з-під варти з зали суду.

Строк дії даної ухвали не може перевищувати двох місяців з дня її постановлення і закінчується 11 жовтня 2023 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки:

1. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду.

2. Вчасно з`являтися за викликом до суду на визначений ним час.

3. Повідомляти суд про зміну місця свого проживання або місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної зарплати до 2-х розмірів мінімальної зарплати.

Роз`яснити учасникам кримінального провадження, що кожний з них відповідно до вимог ст. 317 КПК України має право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, робити з них необхідні виписки та копії.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвал, які не підлягають окремому оскарженню, можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Говуючий суддя: ОСОБА_1