Вирок № 112768618, 11.08.2023, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2211/20

ВИРОК

Іменем України

11 серпня 2023 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

за участю:

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження по обвинувальному акту № 12020020100000061 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Львівської області Дрогобицького району с. Медвежа, українця, громадянина України, освіта середня, пенсіонера, одруженого, жителя АДРЕСА_1 , раніше несудимого

за ч.1 ст. 369 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , маючи умисел на надання неправомірної вигоди службовій особі, переслідуючи мету уникнути відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, 22.01.2020 близько 12 год. 23 хв., перебуваючи на 378 кілометрі автомобільної дороги М-12 Стрий-Тернопіль-Кіровоград- Знам`янка, а саме: в с. Якушинці, Вінницького району Вінницької області, висловив пропозицію службовим особам - поліцейському взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 та поліцейському взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області ОСОБА_7 про надання неправомірної вигоди в сумі 200 грн. за непритягнення його до адміністративної відповідальності.

Так, поліцейським взводу №1 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 та поліцейським взводу №2 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області рядовим поліції ОСОБА_7 , які згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовими особами, відповідно до Дислокації сил та засобів роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області в складі екіпажу автопатруля «Юнкер - 1010» та за допомогою лазерного пристрою вимірювання швидкості «Тrucam» № 000303 здійснювалася перевірка дотримання швидкісного режиму учасниками дорожнього руху на 378 кілометрі автомобільної дороги М-12 Стрий-Тернопіль-Кіровоград- Знам`янка, а саме: в с. Якушинці Вінницького району Вінницької області.

У ході вищевказаної перевірки, 22.01.2020 близько 12 год. 20 хв., поліцейським ОСОБА_6 виявлено порушення правил дорожнього руху, а саме: перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш, як на двадцять кілометрів на годину, вчинене водієм автомобіля марки «Volvo» моделі «FH 13.460», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , у зв`язку із чим інспектором здійснено зупинку зазначеного автомобіля.

У подальшому, поліцейським взводу №1 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 було роз`яснено ОСОБА_5 причину зупинки автомобіля та запропоновано надати водійське посвідчення та технічний паспорт на транспортний засіб, для розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В подальшому, поліцейськими роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на підставі ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» та ч. 2 п. 5 розділу 1 та розділу 9 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015, оформлювались матеріали про адміністративне правопорушення та в цей час ОСОБА_5 , знаходячись в салоні зупиненого автомобіля усвідомлюючи, що працівники поліції є службовими особами, які згідно зі ст. 222 КУпАП уповноважені на розгляд справи про вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, розуміючи незаконність своїх дій та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі, запропонував ОСОБА_6 та ОСОБА_7 неправомірну вигоду, тим самим здійснивши пропозицію надання такої вигоди з метою уникнення відповідальності та нескладення протоколу про адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди службовій особі, ОСОБА_5 , знаходячись неподалік свого автомобіля, усвідомлюючи, що працівники поліції є службовими особами, які згідно зі ст. 222 КУпАП уповноважені на розгляд справи про вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, розуміючи незаконність своїх дій та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі, запропонував ОСОБА_6 та ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 200 грн., з метою уникнення відповідальності та нескладення протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, пояснивши, що 22.01.2020 в обідню пору, коли він рухався службовим автомобілем «Вольво» в с. Якушинці Вінницького району Вінницької області, був зупинений працівниками поліції за перевищення швидкісного режиму. З метою неоформлення матеріалів відносно нього за ч.1 ст. 122 КУпАП, він запропонував двом працівникам поліції 200 грн., мотивуючи тим, що він дуже поспішає. Про скоєне ним він жалкує та просить суд його суворо не карати, оскільки на даний час він вже не працює водієм далекобійником, перебуває на пенсії і відповідні висновки для себе зробив.

Враховуючи клопотання учасників судового провадження про недоцільність дослідження тих обставин, які ніким не оспорюються, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав за необхідне обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, характеризуючих його особу, доказів на підтвердження речових доказів і при цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_5 правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз`яснено, що в такому випадку він буде позбавлений можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

На думку суду дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 369 КК України, як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь якої дії з використанням наданої їй влади та дана кваліфікація знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що відповідно до ст. 12 КК України він відноситься до категорії нетяжких, особу винного, те, що він раніше несудимий, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставин, що відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Законами України №770 - VIII від 10.11.2015 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні» та № 2617-VIII від 22.11.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» внесено зміни до ч.1 ст. 369 Кримінального кодексу України.

Сукупність даних про обставини вчинення злочину та особу винного дають суду підстави вважати, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 369 КК України відповідно до кримінального закону, чинного на час вчинення злочину.

При цьому також суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд керується положенням п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 23.10.2003, згідно якого суди при призначенні

покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який

визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати

вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення

покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи

законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації

покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення

засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст.6 Європейської конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Долю речових доказів слід вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 370, 373, 374, 376, 615 КПК України,

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України (в ред. 2015, 2018 р.р.) та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп.

Речові докази:DVD-R диск з відеозаписом, який долучено до матеріалів кримінального провадження залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом 30 ти днів з дня його проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Суддя ОСОБА_1