Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 204/729/23
Провадження № 2-а/204/31/23 р.
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
_____________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючої судді Самсонової В.В., розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
В січні 2023 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив скасувати постанову серії БАД № 688182 від 14.01.2023 року старшого інспектора ВРПП Павлоградського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення, до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 121 КУпАП України. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав на те, що Постановою серії БАД № 688182 в справі про адміністративне правопорушення від 14.01.2023 року старшим інспектором ВРПП Павлоградського районного відділу поліції Головного Управління Національної Поліції в Дніпропетровській області капітаном поліції Петровського М.В. на думку ОСОБА_1 незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) грн., про що на місці було винесено постанову серії БАД № 688182. В постанові вказано, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом CHEVROLET LACETTI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 14.01.2023 року в 11:00 год. на 1056 км автодороги М-30 надавав послуги з перевезення пасажирів у режимі таксі, при цьому автомобіль не пройшов обов`язковий технічний контроль, чим порушив ПДР України. Вважає, що дана постанова винесена із порушенням вимог чинного законодавства, не відповідає дійсним обставинам справи, а дії поліцейського при винесені постанови були незаконними та такими, що грубо порушили права позивача. По суті пояснює наступне, 14.01.2023 року близько 11.00 год., керуючи автомобілем CHEVROLET LACETTI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на 1056 км автодороги М-30 був зупинений старшим інспектором ВРПП Павлоградського районного відділу поліції Головного Управління Національної Поліції в Дніпропетровській області з підстав перевірки документів. Поліцейський вимагав від позивача надання документа технічного огляду автомобіля з підстав перебування пасажира. ОСОБА_1 пояснив, що часом раніше зупинив автомобіль біля громадянина (ПІБ не відоме), який підняв руку. Дізнавшись з якого причини його зупинив громадянин, запропонував підвезти, так як їхав в тому ж напрямку. Громадянин присів на переднє сидіння автомобіля. Грошей за підвезення пасажира не отримував, будь-яких ПДР України не порушував, зазначений автомобіль йому не належить, був узятий в користування для своїх потреб у власника автомобіля ОСОБА_2 , якому пропонував зателефонувати, але будь яких пояснень поліцейський не приймав. Вказане вище свідчить про, те що поліцейський розглянув справу та притягнув ОСОБА_1 до відповідальності за відсутністю доказів вчинення правопорушення, за відсутності доказів вини, упереджено, оскільки не взяти до уваги усні пояснення ОСОБА_1 та відмовив у письмових, взагалі не дослідив обставини справи в сукупності, а керувався лише домислами, припущеннями та неіснуючими даними. Також не враховано правові підстави, щодо проходження обов`язкового технічного контролю що регулюється ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух» та Постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 «Про затвердження Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу», де зазначені вичерпні підстави таких технічних контролів та термінів.
Не погодившись з позовними вимогами, відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, представник вказує, що постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 14.01.2023 року серії БАД 688182, якою зафіксовано порушення позивача передбачене частиною 3 статті 121 КУпАП, законною та складеною з урахуванням норм діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
В період з 22 травня 2023 року по 26 травня 2023 року, суддя Самсонова В.В. перебувала на підготовці для підтримання кваліфікації за програмою для суддів місцевих загальних судів.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, по наступним підставам.
Судом встановлено, що 14.01.2023 року старшим інспектором ВРПП Павлоградського районного відділу поліції Головного Управління Національної Поліції в Дніпропетровській області капітаном поліції Петровського М.В. притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) грн., що підтверджується постановою серії БАД № 688182.
Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Приписами статті 90 КАС України регламентовано, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються КАС України, КУпАП, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 р. за № 1306 та є публічно-правовими, оскільки стосуються притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.
За положеннями статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У статті 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У силу ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Таким чином, притягнути до адміністративної відповідальності можливо лише ту особу, яка вчинила дії, що підпадають під ознаки адміністративного правопорушення та яка є або може бути суб`єктом адміністративного правопорушення.
При цьому, саме адміністративне правопорушення може існувати лише за наявності всіх перелічених складових, що у сукупності становлять склад адміністративного правопорушення.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП). Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб CHEVROLET, д.н.з. належить ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.12).
Згідно вимог ч.3 ст.121 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.п. «б» п. 31.3 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Статтею 29 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про дорожній рух» технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов`язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.
Поняття обов`язковості технічного контролю транспортних засобів розкрито положеннями статті 35 Закону України «Про дорожній рух». Зокрема, обов`язковому технічному контролю підлягають транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
При цьому, згідно п.п. 1-3 ч.2 ст.35 вказаного закону обов`язковому технічному контролю не підлягають: легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про автомобільний рух» автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Відповідно до п.п 15 пункту 2 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 (далі - Порядок) транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.
Для віднесення автомобіля до об`єкту обов`язкового технічного огляду слід використовувати термінологію, що наведена у Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ №176 від 18 липня 1997 року (далі - Правила).
Пунктом 1 цих Правил визначено порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов`язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.
За змістом пункту 7 Правил дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються: транспортними засобами спеціального призначення; транспортними засобами, задіяними під час забезпечення обороноздатності, правопорядку та ліквідації наслідків стихійного лиха і надзвичайної ситуації; службовими легковими автомобілями; транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку.
Системний аналіз положень статті 35 Закону України «Про дорожній рух» дає підстави для висновку про те, що обов`язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Тобто, однією з визначальних обставин є мета фактичного використання автомобіля для перевезення пасажирів - з метою отримання прибутку.
Однак, не зважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у оскаржуваній постанові, не надано будь-якої оцінки поясненням позивача.
Крім того, суду взагалі не надано та в постанові не зазначено доказів скоєння позивачем правопорушення зазначеного у постанові від 14.01.2023, серії БАД № 688182 в порядку ст. 251 КУпАП, а саме щодо фіксування зазначених подій технічними приладами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, чи інших документів. При цьому такі докази не були надані відповідачем.
Приписами КУпАП встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Позивач у позовній заяві заперечує обставини, вказані у постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності, заперечує факт порушення ним Правил дорожнього руху.
З оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення вбачається, що порушення не зафіксоване свідками, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що за наявності не спростованого твердження позивача про не порушення ним ПДР, є підставою вважати постанову по справі про адміністративне правопорушення протиправною та такою що підлягає скасуванню.
Крім того, суд взяв до уваги, правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26.04.2018 року по справі № 338/1/17, де зазначено, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
На підставі наведеного суд прийшов до висновку, що вина позивача у порушенні Правил дорожнього руху України та вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.121 КУпАП, не доведена у встановленому законом порядку належними та допустимими доказами.
Згідно з ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини, принцип презумпції невинуватості поширюється також на справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху (Lutz v. Germany, § 182; Schmautzer v. Austria; Malige v. France).
Оскільки доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови відповідачем не надано, суд, враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену КУпАП та Конституцією України, прийшов до висновку про недоведеність наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим постанова підлягає скасуванню.
З огляду на вказане, суд прийшов до висновку, що відповідачем, в порушення вимог ст. 280 КУпАП додатково не було встановлено, чи було вчинено правопорушення, чи винний позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, за викладених у постанові обставин, на думку суду, є недоведеним та не тягне за собою відповідальність за визначеною частиною ч. 3 статті 121 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 19, 25, 72, 77, 78, 90, 121, 139, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295 КАС України; ст. ст. 38, 121, 251, 254, 280, 289 КУпАП, Закону України «Про дорожній рух», суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування рішення - задовольнити повністю.
Скасувати постанову серії БАД № 688182 від 14.01.2023 року старшого інспектора ВРПП Павлоградського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення, до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 121 КУпАП України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 536,80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання:
АДРЕСА_1 управління національної поліції у Дніпропетровській області, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108866, місцезнаходження: 49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20-а.
Суддя В.В. Самсонова
Судове рішення № 112766308, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 29.05.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 204/729/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: