Рішення № 112755182, 10.08.2023, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2023 року справа № 580/5110/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо не проведення виплати суми компенсації у місяці, Документ сформований в системі «Електронний суд» 21.06.2023 7 у якому здійснюється виплата заборгованості згідно Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.03.2022 по справі № 580/63/22, та не здійснення виплати суми компенсації по даний час;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення за період 07.11.2015 по 27.04.2023 відповідно до положень статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що проходив службу на посаді старшого слідчого організаційно-методичного відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області в період з 07.11.2015 по 27.07.2018. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.03.2022 у справі № 580/63/22 зобов`язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 27.07.2018 та індексацію грошового забезпечення за період 01.03.2016 по 31.10.2017.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі №580/63/22, скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.03.2022 в частині задоволення позовних вимог щодо нарахування та виплати доплати за службу в нічний час та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії у цій частині позовних вимог залишено без задоволення. В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.03.2022 залишено без змін. Загальна сума заборгованості склала 3 307 грн. 92 коп., а остаточний розрахунок з позивачем проведений - 27.04.2023.

Оскільки вказані виплати здійснені відповідачем з порушенням встановлених строків, тому позивач вважає, що набув право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Відповідач подав відзив проти адміністративного позову, в якому вказує, що оскільки зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу індексацію були предметом спору в адміністративній справі № 580/63/22, рішення суду набрало законної сили 13.02.2023 року, то і право на отримання зазначених коштів у позивача виникло лише з 13.02.2023 року, а не з 01.03.2016 року, як зазначає позивач. Тобто, ГУНП в Черкаській області здійснило всі залежні від нього дії щодо виконання судового рішення.

Відповідач просив звернути увагу, що право на компенсацію втрати частини доходу виникає у тому випадку, коли виплата містить ознаки постійного доходу.

На підставі наведеного відповідач вважає, що позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що відповідно до наказу ГУНП в Черкаській області від 27.07.2018 №295 о/с майора поліції ОСОБА_1 - старшого слідчого організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУНП в Черкаській області звільнено зі служби в поліції відповідного до п.2 ч. 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.03.2022 у справі №580/63/22 зобов`язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 27.07.2018 та індексацію грошового забезпечення за період 01.03.2016 по 31.10.2017.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі №580/63/22, скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.03.2022 в частині задоволення позовних вимог щодо нарахування та виплати доплати за службу в нічний час та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії у цій частині позовних вимог залишено без задоволення. В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.03.2022 залишено без змін.

На виконання зазначених рішень суду позивачу нараховано та виплачено 27.04.2023 індексацію грошового забезпечення за період 01.03.2016 по 31.10.2017 в сумі 3307,92 грн.

24.05.2023 позивач направив засобами поштового зв`язку заяву до відповідача, в якій просив виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період 01.03.2016 по 27.04.2023.

Не отримавши відповідь за результатами розгляду заяви від 24.05.2023, позивач звернувся 21.06.2023 до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Питання, пов`язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовано Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів її виплати, прийнятим для реалізації згаданого Закону та затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2001 року № 159.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати підприємства, установи і організації всіх форм власності господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого і органу (особи).

Статтею 2 даного Закону передбачається, що компенсація громадянам втрати частини у зв`язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до статей 3, 4 вказаного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до положень статті 6 зазначеного Закону компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Статтею 7 вказаного Закону встановлено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку. Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.

Відповідно по ч. ч. 1, 2 ст. 94 Закону України Про Національну поліцію поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 Закону України Про Національну поліцію грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

У розумінні Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати заробітна плата (грошове забезпечення) є доходом громадянина, вона не носить разового характеру навіть у випаду її присудження за рішенням суду. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Крім того, пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2001 року №159 кореспондуються з положеннями Закону України Про компенсацію громадянам частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Відповідно до пункту 4 Порядку, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексі інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням строків їх виплати.

При цьому суд зазначає, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

З аналізу норм Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 № 159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:

1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;

2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);

4) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців;

5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, наведеного у постанові від 18.11.2014 у справі №21-518а14, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

У постанові від 21.05.2014 у справі №6-43цс14 Верховний Суд України зазначив, що за наявності визначених Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати умов у тому самому порядку компенсації підлягає присуджена за рішенням суду сума, якщо ці умови настали у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.

Тобто, коли суми нараховуються рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.

Тож визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів.

Основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду у справі №580/63/22, яке набрало законної сили 13.02.2023, виконане лише 27.04.2023.

Отже в даному випадку нарахування та виплата належних позивачу сум проведена з порушенням місячного строку з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено порушення встановленого строку виплати грошового забезпечення, тому у позивача є право на отримання компенсації втрати частини доходів за невчасне виконання рішення суду у справі №580/63/22 за період з 13.02.2023 по 27.04.2023.

Щодо посилань представника відповідача на відсутність підстав для виплати компенсації, оскільки індексація грошового забезпечення, нарахована та стягнута за рішенням суду, не є грошовим забезпеченням (заробітною платою) у розумінні як Закону України Про оплату праці так і Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, а тому не підлягає компенсації, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.94 Закону №580-VIII грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Індексація грошових доходів населення відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 03.07.1991 №1283-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі Закон №1283-ХІІ) це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

На підставі ч.1 ст.2 Закону №1283-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Крім того, відповідно до ст.2 Закону № 2050-ІІІ, під доходами у Законі №2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема: заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян.

З урахуванням зазначеного, доводи відповідача, що індексація грошового забезпечення, не є грошовим забезпеченням (заробітною платою) у розумінні як Закону України Про оплату праці так і Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, та не підлягає компенсації, суд вважає необґрунтованими.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо нездійснення виплати суми компенсації у місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості згідно рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.03.2022 у справі № 580/63/22.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області (вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 40108667) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення за період 13.02.2023 по 27.04.2023 відповідно до положень статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО