Рішення № 112753194, 02.08.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2023 року м.Київ№ 320/9847/23

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Терлецька О.О., при секретарі судового засідання Карпенко Д.С.,

за участю:

представника позивача - Шумило Н. М.,

представника відповідача - Кушнір Л. В.,

представників третьої особи - Грабовського А.В., Лисенко З.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України , третя особа - Управління державної охорони України, про визнання протиправним та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі відповідач), третя особа без самостійних вимог Управління державної охорони України, про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

Протокольною ухвалою від 31.05.2023 судом було задоволено клопотання відповідача та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Управління державної охорони України (далі 3-тя особа).

Предметом позову є оскарження позивачем постанови державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження у зв`язку з виконанням рішення суду (вимог виконавчого документа). Позивач доводить перед судом що 3-тя особа, яка є боржником у виконавчому провадженні не виконано постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05.12.2017 у справі №826/1337/17 в частині поновлення позивача на посаді заступника начальника 8 відділу 2 Служби Департаменту підготовки та проведення охоронних заходів Управління державної охорони України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач та його представник вказували на те, що відповідач приймаючи оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження виконанням в частині поновлення позивача на посаді, допустив формальне застування норм підзаконних актів щодо виконавчого провадження та не здійснив реального виконання судового рішення, допустив умови, за яких позивач не був поновлений на посаді.

Відповідач проти позову заперечив, подав до суду відзив в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовуючи заперечення проти позову представник відповідача вказала на те, що діяла відповідно до чинних норм законодавства щодо здійснення виконавчих дій.

3-тя особа без самостійних вимог теж заперечила проти позову та просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Представники 3-ї особи вказали на те, що позивач був поновлений на посаді у минулому періоді і до настання моменту його звільнення з військової служби за наказом відповідача, який є чинним та встановлює безумовний юридичний факт, який унеможливлює продовження позивачем виконання обов`язків на посаді заступника начальника 8 відділу 2 Служби Департаменту підготовки та проведення охоронних заходів Управління державної охорони України.

Дослідивши матеріали судової справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступні обставини.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2017 у справі №826/1337/17 було визнано протиправним та скасовано наказ Начальника Управління державної охорони України від 15.09.2016 №411 в частині зарахування підполковника ОСОБА_1 в розпорядження Управління державної охорони України, визнано протиправними та скасовано накази державної охорони України від 24.11.2016 №558-ОС, від 14.12.2016 №627-ОСта від 23.12.2016 №646-ОС в частині продовження підполковнику ОСОБА_1 терміну перебування в розпорядженні Начальника Управління державної охорони України, визнано протиправним та скасовано наказ від 23.12.2023 №642-ОС «Про накладення дисциплінарного стягнення» в частині накладення на підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, поновлено підполковника ОСОБА_1 на посаді на посаді заступника начальника 8 відділу 2 Служби Департаменту підготовки та проведення охоронних заходів Управління державної охорони України.

Зазначена вище постанова від 05.12.2017 була залишена в силі судами апеляційної та касаційної інстанції. 21.12.2017 Окружним адміністративним судом м.Києва позивачу було видано виконавчий лист у справі №826/1337/17 про поновлення підполковника ОСОБА_1 на посаді на посаді заступника начальника 8 відділу 2 Служби Департаменту підготовки та проведення охоронних заходів Управління державної охорони України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 24.04.2018 у вищезазначеному виконавчому листі було виправлено описку в частині найменування боржника, Управління державної охорони України, та змінено дату видачі виконавчого листа.

02.05.2018 позивач подав до відповідача заяву про примусове виконання рішення суду щодо вищезазначеного виконавчого листа.

10.05.2018 головним (старшим) державним виконавцем відділу Валявським О.А. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №56360049 (далі ВП №56360049).

Листом від 22.05.2018 №2/19-731 боржником у ВП №56360049 було повідомлено позивача про те, що рішення суду від 05.12.2017 у справі №826/1337/17 не можливо виконати у зв`язку з відсутністю у структурі УДО відповідної посади.

11.12.2018 відповідачем було винесено постанову про закінчення ВП №56360049, яку позивач оскаржив до суду. Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 30.01.2019 у справі №640/105/19 позивачу було відмовлено у задоволенні позову. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду зазначене рішення було скасовано та винесено постанову про задоволення позову. На виконання зазначеної постанови суду апеляційної інстанції, - відповідачем було винесено постанову від 29.03.2019 про відновлення виконавчого провадження.

30.05.2019 відповідачем була винесена постанова про закінчення ВП №56360049. З цієї постанови слідувало, що вона винесена на підставі листа Управління державної охорони України від 18.04.2019 №2/6-349, з якого слідує що рішення суду виконано, видано наказ від 18.04.2019 №224-ОС про скасування наказу від 03.12.2018 №745-ос, видано наказ від 18.04.2019 №224-ос про поновлення позивача на посаді заступника начальника 8 відділу Служби Департаменту підготовки та проведення охоронних заходів Управління державної охорони України з 15.09.2016 та внесений послужний запис до послужного списку від 18.04.2019.

Постанова відповідача про закінчення виконавчого провадження від 30.05.2019 була оскаржена позивачем до суду і скасована відповідним судовим рішенням, яке набрало законної сили. ВП №56360049 було поновлено. Так, враховуючи, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2019 у справі № 640/12204/19 скасовано постанову від 30.05.2019 №56360049 про закінчення виконавчого провадження, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Валявським O.A., - державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження від 05.11.2019 ВП №56360049.

26.12.2022 відповідачем було винесено вимогу до боржника про негайне надання інформації щодо стану виконання рішення суду у справі №826/1337/17.

18.01.2023 на адресу відповідача надійшла відповідь боржника у ВП №56360049 листом від 07.01.2023 з якого слідує, що боржник повідомив про виконання рішення суду та надав державному виконавцю підтверджуючі документи.

З матеріалів справи та пояснень представника 3-ї особи, яка є боржником у ВП №56360049, слідує, що виконання рішення суду у справі №826/1337/17 полягає у виданні наказу від 18.04.2019 №224-ос.

Позивач вказує на те, що наказ від 18.04.2019 №224-ос вже був предметом дослідження у судовій справі №640/12204/19, у якій судовим рішенням було скасовано постанову про закінчення ВП №56360049 від 30.05.2019.

03.02.2023 відповідач виніс постанову про закінчення виконавчого провадження (далі оскаржувана постанова).

З оскаржуваної постанови слідує, що відповідачем встановлено, що відповідно до листа відповідача від 21.11.2019 №2/19-2118 рішення суду виконано, видано наказ від 18.04.2019 №224-ос, яким внесено відповідні зміни до наказів УДО України по особовому складу та в обліково-послужні документи позивача. Вказаним наказом позивач (стягувач у ВП №56360049) поновлений на посаді заступника начальника 8 відділу Служби Департаменту підготовки та проведення охоронних заходів Управління державної охорони України з 15.09.2016 по дату звільнення з військової служби у запас ЗСУ та виключення його зі списків особового складу 28.04.2017. Як на правову підставу для винесення оскаржуваної постанови відповідач в оскаржувані постанові послався на норми ч.2 ст.63, п.9 ч.1 ст.39, та ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні були досліджені зазначені вище накази, видані 3-ю особою. З матеріалів справи слідує, і не заперечується учасниками справи, що позивача в наказі від 18.04.2019 №224-ос було поновлено на відповідній посаді саме по дату звільнення з військової служби, оскільки звільнення останнього з військової служби відбулось за наказом УДО України від 28.04.2017 №218-ос «Щодо особового складу», правомірність якого досліджується судом в адміністративній справі №826/6388/17.

На час виникнення спірних правовідносин, тобто винесення оскаржуваної постанови та розгляду цієї справи наказ УДО України від 28.04.2017 №218-ос є чинним відносно позивача, а відтак - створює умови за яких позивач не міг бути поновлений на посаді після 28.04.2017.

Наказ Управління державної охорони України від 18.04.2019 №224-ОС був оскаржений до суду та перебуває на розгляді у межах справи №640/8814/19.

Зважаючи на предмет позову, суд не бере до уваги опис позивачем інших обставин проведення виконавчого провадження на виконання постанови суду від 05.12.2017 у справі №826/1337/17, оскільки такі обставини не стосуються предмету доведення в даній справі сторонами справи.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», - під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави закінчення виконавчого провадження. Зокрема п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

П.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", - рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження", - у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Порядок виконання рішення про поновлення на роботі регулюється ст.65 Закону України "Про виконавче провадження". Ч.1 ст.65 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Дана норма Закону України "Про виконавче провадження" була внесена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» від 05.02.2021 № 1217-IX, є чинною на момент як винесення оскаржуваної постанови, тобто виникнення спірних правовідносин, так і розгляду даної справи.

При цьому суд звертає увагу на те, що державний виконавець застосовує законодавство (порядок виконання), який є чинним і діє на момент проведення виконавчих дій, оскільки така діяльність державного виконавця є не застосуванням матеріального права в часі відносно спірних правовідносин, що здійснюється судом при вирішенні судового спору, - а повноваженнями, які здійснює посадова особа (держаний виконавець) при виконанні судових рішень.

Посилання ж позивача на висновки Окружного адміністративного суду м.Києва у рішенні від 17.10.2019 у справі №640/12204/19, яким було скасовано постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 30.05.2019 у ВП №56360049 суд вважає не релевантним відносно оскаржуваної постанови. Оскільки у рішенні від 17.10.2019 у справі №640/12204/19 суд застосовував норму ст.65 Закону України "Про виконавче провадження", яка була чинна на момент винесення постанови від 30.05.2019 і яка передбачала вчинення запису до трудової книжки як складову виконавчих дій по поновленню на роботі. Стосовно ж оскаржуваної постанови згадувана попередня редакція норми ст.65 Закону України "Про виконавче провадження" не може бути застосована.

За наслідком перевірки матеріалів справи щодо правомірності оскаржуваної постанови та відповідності дій державного виконавця при винесенні оскаржуваної постанови вимогам законодавства України, яке регулює порядок дій державного виконавця, - суд прийшов до висновку, що в діях відповідача при винесенні оскаржуваної постанови відсутні ознаки протиправної поведінки, а оскаржувана постанова відповідає вимогам чинного законодавства.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог.

2. Копію рішення видати (надіслати) особам, що беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 10 серпня 2023 р.