Рішення № 112752739, 10.08.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2023 року Справа № 280/6486/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна компанія «Економ Плюс» (вул. Фортечна, буд. 10 а, м. Запоріжжя, 69002) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21028) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна компанія «Економ Плюс» (далі позивач, ТОВ «ТК «Економ Плюс») до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі відповідач, ГУ ДПС у Вінницькій області), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення відповідача від 26.07.2022 №0044300705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на суму 5100 грн.

Крім того, просить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ТК «Економ Плюс» зазначило, що з наказу про призначення фактичної перевірки вбачається, що контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми ПКУ, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки позивача, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки. У зв`язку з чим, вважає, що фактична перевірка з 15.06.2022 по 24.06.2022 була проведена безпідставно та поза межами передбачених чинним законодавством повноважень, а отже її результати не можуть бути достатніми доказами порушення позивачем вимог чинного законодавства. Крім того вказує на те, що відсутність в розрахунковому документі коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД не свідчить про відсутність використання режиму програмування в цілому, а вказує на використання режиму програмування з недоліком. Також це не вплинуло на повноту обчислення та сплату акцизного податку, а також не призвело до спотворення інформації про продаж підакцизних товарів та зарахування акцизного податку до загального фонду відповідних бюджетів. На думку позивача це порушення свідчить про наявність окремого недоліку використання режиму програмування, що не становить складу правопорушення. В зв`язку з чим вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято безпідставно та необґрунтовано, а отже підлягає скасуванню.

Ухвалою від 21.11.2022 відкрите спрощене позовне провадження, судовий розгляд призначений без повідомлення (без виклику) сторін (в письмовому провадженні).

13.12.2022 від відповідача надійшов відзив на позов. У відзиві зазначено, що фактичною підставою для проведення перевірки відповідно до пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України стало отримання інформації про ймовірне порушення ТОВ «ТК «Економ-Плюс», а саме, виявлено низку МАП на алкогольних напоях, які придбані покупцями у мережі роздрібних магазинів «економ» на території Запорізької, Полтавської та Київської областей, реквізити яких вже неодноразово зустрічались у фіскальних чеках РРО ТОВ «ТК «Економ-Плюс» за іншими адресами. Джерелом цієї інформації став лист ДПС України від 18.05.2022 №4022/7/99-00-07-04-02-07. В ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР, а саме: ТОВ «ТК «Економ-Плюс» здійснювало реалізацію підакцизних товарів через реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) з порушенням режиму попереднього програмування коду УКТ ЗЕД для підакцизної підкатегорії товарів. Так, згідно фіскального чеку №0505498 від 05.02.2022 через РРО №3000424403 було реалізовано дві пачки сигарет по ціні 61,90 грн. на загальну суму 123,80 грн. без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. В зв`язку з чим вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято законно та обґрунтовано. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

19.12.2022, на спростування доводів відповідача, від позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що до ГУ ДПС у Київській області надійшов лист ДПС України від 18.05.2022 №4022/7/99-00-07-04-02-07 в якому зазначено про ймовірне порушення ТОВ «ТК «Економ-Плюс», а саме, виявлено низку МАП на алкогольних напоях, які придбані покупцями у мережі роздрібних магазинів «економ» на території Запорізької, Полтавської та Київської областей, реквізити яких вже неодноразово зустрічались у фіскальних чеках РРО ТОВ «ТК «Економ-Плюс» за іншими адресами.

Згідно з листом, головним управлінням ДПС у Запорізькій, Полтавській та Київській областях, Державною податковою службою України доручено організувати та провести фактичні перевірки, відповідно до вимог підпунктів 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, господарських одиниць/об`єктів ТОВ «ТК «Економ-Плюс», які знаходяться на підконтрольних Україні територіях та де під час аналізу даних систем контролю за обігом алкогольних напоїв (Е-акциз) виявлені дублювання МАП.

Відповідно до пп. 19-1.1.14, пп. 19-1.1.16 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ та на підставі наказу Головного управління ДПС у Київській області від 15 червня 2022 року №394-п проведено фактичну перевірку ТОВ «ТК «Економ-Плюс» за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Трипілля, вул. Шевченка, буд 64, з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі про виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), контролю щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), тривалістю 10 діб з 15.06.2022.

З направленнями на проведення перевірки ТОВ «ТК «Економ-Плюс» ознайомлено під підпис 15.06.2022, керуючу магазином ОСОБА_1 , а також вручено наказ про проведення фактичної перевірки від 15.06.2022 №394-п.

Перевірку проведено з відома та в присутності керуючої магазином ТОВ «ТК «Економ-Плюс» - Дімітрієвої Ганни Яківни.

В ході проведення перевірки, встановлено порушення п. 2 п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 11 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме: ТОВ «ТК «Економ-Плюс» здійснювало реалізацію підакцизних товарів через реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) з порушенням режиму попереднього програмування коду УКТ ЗЕД для підакцизної підкатегорії товарів. Так, згідно фіскального чеку №0505498 від 05.02.2022 через РРО №3000424403 було реалізовано дві пачки сигарет по ціні 61,90 грн. на загальну суму 123,80 грн. без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

За результатами проведення фактичної перевірки ГУ ДПС у Київській області складено Акт № 3582/10/36/07/34268112 від 24.06.2022 (надалі Акт перевірки)

З такими висновками позивач не погодився та 06.07.2022 подав до ГУ ДПС у Київській області свої заперечення (вих. №04/07/2022/2 від 04.07.2022) на Акт перевірки, які були залишені без задоволення (лист ГУ ДПС у Київській області №6310/12/10-36-07-07-15 від 20.07.2022).

На підставі висновків, вказаних в Акт перевірки, відповідачем винесло податкове повідомлення-рішення від 26.07.2022 за №0044300705 (надалі - ППР), яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5100,00 грн.

Позивач не погодився з зазначеним ППР і звернувся до ДПС України зі скаргою (вих. №Ю 11/08/2022/11 від 11.08.2022).

Як вказано в позові, 19.10.2022 позивач отримав рішення ДПС України від 06.10.2022 №12368/6/99-00-06-03-01-06 про результати розгляду скарги, згідно до якого скарга була залишена без задоволення.

Не погоджуючись зі спірним рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Щодо правомірності проведення перевірки.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Підпунктом 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

За приписами пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 61.2 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно із підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Статтею 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За правилами статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Однією із підстав, зазначених у статті 80 ПК України, є проведення фактичної перевірки у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів.

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПК, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених ПК, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПК, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

За правилами підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Як установлено судом, наказ про призначення фактичної перевірки позивача видано на підставі положень підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Спірну перевірку позивача призначено за наслідком отримання листа Державної фіскальної служби України від 18.05.2022 №4022/7/99-00-07-04-02-07, яким доручено організувати та провести фактичні перевірки, відповідно до вимог підпунктів 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, господарських одиниць/об`єктів ТОВ «ТК «Економ-Плюс». Позивач своєчасно отримав оскаржуваний наказ та направлення на проведення спірної перевірки та допустив працівників контролюючого органу до проведення такої перевірки. Проти вказаної обставини позивач не заперечував.

Ураховуючи встановлені у даній справі фактичні обставини, суд відхиляє як необґрунтовані доводи позивача про протиправність дій податкового органу, щодо призначення фактичної перевірки та наявність підстав для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення з підстав незаконності наказу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 25 липня 2023 року у справі №815/4434/17 (касаційне провадження №К/9901/46029/18).

Щодо доводів позивача про протиправність прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, суд зазначає про наступне.

В спірному податковому повідомленні рішенні зазначено, що позивачем порушено п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідальність за яке передбачена п.7 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до висновків Акту перевірки суть порушення полягала в тому, що згідно фіскального чеку №0505498 від 05.02.2022 через РРО №3000424403 було реалізовано дві пачки сигарет по ціні 61,90 грн. на загальну суму 123,80 грн. без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

При цьому суд зазначає, що фіскальний чек №0505498 від 05.02.2022 відповідачем до матеріалів справи не надано, разом з тим позивач не заперечує проти зазначеного факту.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі Закон №265/95-ВР).

Згідно пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до пункту 7 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до статті 8 Закону №265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (далі Положення №13).

Положенням №13 (з урахуванням змін, внесених Наказами Мінфіну №306 від 18.06.2020, №329 від 08.06.2021) визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення №13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.

Пунктом 2 розділу ІІ Положення №13 встановлено, що фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити:

найменування суб`єкта господарювання (рядок 1);

назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2);

адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3);

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);

для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);

якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);

код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);

цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8);

цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9)

назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10);

ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11);

ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12);

сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13);

вид операції (рядок 14);

реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15);

напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16);

підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 17);

підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18);

позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19);

загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20);

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21);

для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;

заокруглення (рядок 23);

до сплати (рядок 24);

фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25);

QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 26);

для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій:

позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 27), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 28);

заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 29);

фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 30);

напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 31).

Відповідно до пункту 4 розділу І Положення №13 у наведених у додатках до Положення формах розрахункових документів взаєморозміщення написів та даних на полі документа є рекомендованим. Розрахункові документи, визначені цим Положенням, крім тих, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій, є варіантами розрахункових квитанцій, визначених у статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Отже, можна зробити висновок, що Закон №265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов`язку суб`єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення №13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності).

За змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення №13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02 лютого 2023 року у справа №500/6845/21 (адміністративне провадження №К/990/17582/22).

При цьому треба зазначити, що частина 7 статті 17 Закону №265/95-ВР передбачає відповідальність за проведення розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Зважаючи на те, що і код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, і найменування товару є самостійними обов`язковими реквізитами розрахункового документу, відсутність одного із них є порушенням, відповідальність за яке передбачена статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Зважаючи, що позивач не заперечує факт відсутності у розрахунковому документі обов`язкового реквізиту (код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), суд висновує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення п.11 ст.3 Закону №265/95-ВР у розмірі 5100,00 грн, є законним та обґрунтованим.

Щодо посилання позивача на сплату податків та зборів за операціями з реалізації підакцизних товарів та відображення таких операцій у податковій звітності суд зазначає, що наведені обставини не спростовують факту вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке визначена п. 7 ст. 17 Закону №265/95-ВР.

Згідно з ч. 1ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У рішенні по справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно із його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За встановлених обставин справи, наведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій справі.

Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна компанія «Економ Плюс» (вул. Фортечна, буд. 10 а, м. Запоріжжя, 69002) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21028) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано «10» серпня 2023 року.

СуддяР.В. Кисіль