Рішення № 112752279, 09.08.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2023 року Справа№200/4139/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Голосіївського районного суду міста Києва про визнання бездіяльності протиправною,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Голосіївського районного суду міста Києва про визнання бездіяльності протиправною щодо не здійснення автоматизованого розподілу позовної заяви та зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації та автоматизованого розподілу позовної заяви.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що предметом позову є зобов`язання відповідача зареєструвати в автоматизованій системі документообігу суду (надалі - АСДС) та здійснити автоматизований розподіл позовної заяви до Держави Україна в особі Київського міського центру зайнятості про компенсування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу державної влади, відповідно до частина другої статті 14 у її взаємозв`язку з частиною першою статті 33 Цивільного процесуального кодексу (надалі - ЦПК), що їм також суголосний правовий припис пункту 2.3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів від 26 листопада 2010 року № 30.

Позивач стверджує, що 2 серпня 2022 року через підсистему «Електронний суд» він звернувся до відповідача з позовною заявою до Держави Україна в особі Київського міського центру зайнятості. У своїй позовній заяві просив стягнути з Державного бюджету України в спосіб списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на його користь 2 000 000 (два мільйони) гривень як компенсацію моральної шкоди, завданої протиправними діями Київського міського центру зайнятості.

Станом на 15 серпня 2022 року подана позовна заява не зареєстрована в автоматизованій системі документообігу суду та, відповідно, не був здійснений її автоматизований розподіл для визначення складу суду, який розглядатиме відповідну справу.

Додатково зазначив, що ресурси його Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» та мобільного застосунку «ЄСуд» містять суперечливу інформацію щодо руху позовної заяви в Голосіївському районному суді міста Києва. Зокрема, у персональному Електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» на сторінці з позовом (вкладка «Мої заяви») міститься позначка про те, що позовна заява зареєстрована. Натомість у мобільному застосунку «ЄСуд» на сторінці, де розміщені матеріали позовної заяви (вкладка «Мої заяви»), віддзеркалені дані про те, що позовна заява доставлена (доправлена) до відповідача, з чого він зробив висновок, що жодних дій з нею уповноважені працівники суду не вчиняли.

З наведених підстав позивач просив:

визнати протиправною бездіяльність Голосіївського районного суду міста Києва, яка полягає у нереєстрації а автоматизованій системі документообігу суду та нездійсненні автоматизованого розподілу позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Київського міського центру зайнятості про компенсування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу державної влади, яку він скерував 2 серпня 2022 року до Голосіївського районного суду міста Києва через підсистему «Електронний суд»;

зобов`язати Голосіївський районний суд міста Києва зареєструвати в автоматизованій системі документообігу суду та здійснити автоматизований розподіл позовної заяви.

Відповідно до ухвали від 10.04.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, відзив на позовну заяву до суду не направив.

Відповідно до вимог частини 2 статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

03.05.2023 до суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову, якою позивач зменшив позовні вимоги, просив визнати протиправною бездіяльність Голосіївського районного суду міста Києва, яка полягає у нездійсненні в період з 2 серпня 2022 року по 4 вересня 2022 року автоматизованого розподілу позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Київського міського центру зайнятості про компенсування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу державної влади (судова справа №752/11445/22), яку він скерував 2 серпня 2022 року до Голосіївського районного суду міста Києва через підсистему «Електронний суд» та стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, в тому числі, розумні строки розгляду справи судом. Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. За визначенням пункту 11 частини першої статті 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Відповідно до наведених норм, справа розглянута впродовж розумного строку, необхідного для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, враховуючи умови здійснення судочинства через обставини збройної агресії проти України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач, зокрема, посилається на частини другу та третю статті 14 ЦПК України, відповідно до яких позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їхнього надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Згідно з частиною першою статті 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів від 26 листопада 2010 року № 30, у підпункті 2.3.1 пункту 2.3 передбачає, що розподіл судових справ здійснюється в суді в день їхньої реєстрації на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Водночас, досліджуючи матеріали справи, суд враховує, що в якості доказів у справі позивачем надані виключно електронні графічні зображення: «знімки екрану з «Єлектронного суду»» та «знімки екрану із застосунку «ЄСуд».

Надаючи оцінку вказаним доказам, суд враховує норми статті 99 КАС України:

1. Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

2. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

3. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, визначеному законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

4. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

5. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Враховуючи наведені норми, суд зазначає, що надані позивачем докази не дозволяють встановити обставини, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

З наданих електронних зображень неможливо встановити, надані докази є оригіналами, чи копіями. Якщо вважати, що до системи «Електронний суд» направлені копії, то відсутні відомості про те, на яких носіях знаходяться оригінали таких доказів, не зазначено, ким, за допомогою яких пристроїв та в який саме час створені вказані електронні докази.

Зміст доказів також не дозволяє встановити факти, на які посилається позивач.

Зокрема, електронне зображення екрану системи «Електронний суд» містить інформацію про формування позивачем позовної заяви до Голосіївського районного суду міста Києва 02.08.2022 із позначкою «зареєстроване», що спростовує твердження позивача про несвоєчасну реєстрацію його позовної заяви.

Водночас електронне зображення з невідомого пристрою, яке позивач називає «знімки екрану із застосунку «ЄСуд», не містить жодних ідентифікуючих ознак та не дозволяє встановити істотні для справи обставини, такі як приналежність пристрою, вид застосунку, дату створення зображення, сторін позовної заяви, направленої до Голосіївського районного суду міста Києва, зміст цієї позовної заяви про відшкодування шкоди. За вказаних обставин таке електронне зображення не має доказового значення у справі.

Крім того, твердження позивача про факт направлення позовної заяви до суду у день її створення в системі «Електронний суд» не відповідає умовам функціонування цієї системи у серпні 2022 року, оскільки за загальновідомими обставинами збройної агресії проти України, у вказаний період спостерігалися перебої з постачанням електроенергії, що призводило до нестабільного функціонування електронних систем.

На наявність зазначених обставин вказує і зміст наданих позивачем в якості доказу «знімків екрану з «Єлектронного суду», де міститься відповідне застереження, зокрема, «В зв`язку з можливими перебоями з інтернетом в деяких судах просимо звертати увагу на статуси доставки заяв».

Крім того, з відкритих відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень випливає, що у справі №752/11445/22, на яку посилався позивач у заяві про зміну предмету позову, ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 12.09.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до держави Україна в особі Київського міського центру зайнятості про відшкодування моральної шкоди - залишено без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 03.10.2022 постановлено позовну заяву ОСОБА_1 до держави Україна в особі Київського міського центру зайнятості про відшкодування моральної шкоди - вважати неподаною та повернути позивачу.

Постановою Київського апеляційного суду від 27.02.2023 у справі № 752/11445/22 ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 03.10.2022 залишена без змін.

За наведених обставин суд зауважує, що позивачем не заперечується факт реєстрації та направлення на автоматизований розподіл його позовної заяви з формуванням справи №752/11445/22.

За приписами частини 1 статті 43 ЦПК України учасники справи, в тому числі, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Отже, позивач у цій справі, будучи стороною у справі № 752/11445/22, мав всі можливості встановити дату надходження його позовної заяви до Голосіївського районного суду м. Києва, дату її реєстрації та автоматизованого розподілу.

За приписами статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись наведеними процесуальними нормами, суд вважає, що позивачем не надані докази, які б вказували на його порушене право.

Заяв чи клопотань про неможливість самостійно надати певні докази, чи необхідність витребування доказів судом позивачем протягом розгляду справи подано не було.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, в тому числі, про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

З наведених норм випливає, що судовий захист в адміністративному судочинстві спрямований на відновлення реальних прав, свобод чи інтересів особи, а не на встановлення певних фактів, які не впливають на правове становище позивача, а отже, і не мають правового значення.

Судом встановлено, що станом на час відкриття провадження у цій адміністративній справі, позовна заява ОСОБА_1 у Голосіївському районному суді міста Києва була зареєстрована за номером справи 752/11445/22, направлена на автоматизований розподіл та розподілена судді Машкевич К.В, ухвалами судді залишена без руху, а згодом повернута позивачу. Апеляційна скарга позивача на ухвалу судді Голосіївського районного суду міста Києва залишена без задоволення. Про всі вказані обставини позивачу повинно було бути достовірно відомо, проте, ним не зазначено, яким чином задоволення цього адміністративного позову вплине на стан його прав, свобод чи інтересів.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про недоведеність позивачем обставин порушення його прав, свобод чи інтересів діями чи бездіяльністю відповідача, через що заявлений позов не підлягає задоволенню.

Через відмову у позові суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 2, 241-246, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Голосіївського районного суду міста Києва (вул. Полковника Потєхіна, б. 14-А, м. Київ, 03127, ЄДРПОУ 02896756) про визнання бездіяльності протиправною - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст рішення виготовлений та підписаний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Г.А. Чекменьов