Ухвала суду № 112752024, 09.08.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 серпня 2023 року Справа 160/17490/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні (у письмовому провадженні) клопотання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про вирішення питання про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи №160/17490/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 14 липня 2023 року №458 о/с в частині звільнення з посади лейтенанта поліції ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Кам`янського районного управління поліції, переведення для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Донецькій області;

- поновити ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Кам`янського районного управління поліції.

Також, у позовних вимогах заявлено клопотання про звернення до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/17490/23; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Цією ж ухвалою суду було витребувано у Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області докази з їх документальним підтвердженням, що стали підставою для прийняття наказу, що оскаржується; засвідчену належним чином копію наказу про призначення позивача на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Кам`янського районного управління поліції в Дніпропетровській області; засвідчену копію послужного списку позивача; доповідну записку від 14.07.2023 №20/2821 та лист ГУНП в Донецькій області від 12.07.2023 №1743/01/12-2023.

Копію ухвали суду від 24.07.2023 разом із копією позовної заяви з додатками отримано відповідачем 28.07.2023, про що свідчить розписка в матеріалах справи.

04.08.2023 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про вирішення питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування клопотання представником відповідача зазначено, що відсутність деяких стадій судового процесу та скорочені процесуальні строки розгляду адміністративної справи в першій інстанції без виклику учасників справи може призвести до того, що виконання завдань адміністративного судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин буде суттєво ускладнене, тому, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також зважаючи на необхідність дослідження матеріалів справи у судовому засіданні, представник відповідача вважає, що для повного та всебічного встановлення обставин справи необхідно проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Розглянувши подане представником відповідача клопотання, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (далі - КАС України).

Частинами 1-3 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно із частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом частиною 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та у частині 4 статті 257 КАС України.

Проте, предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та частині 4 статті 257 КАС України.

Крім того, відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За змістом частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи, зокрема, прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Як вбачається з позовних матеріалів, позивач перебував на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Кам`янського районного управління поліції в Дніпропетровській області та оскаржуваним наказом від 14.07.2023 №458о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади в порядку переведення відповідно до ч.ч. 1, 7, 8 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» для подальшого проходження служби у Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області.

З урахуванням наведеного, ця справа є незначної складності, розгляд яких Кодексом визначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Щодо доводів представника відповідача про те, що для повного та всебічного встановлення обставин справи, а також забезпечення відкритості процесу та публічного судового розгляду є необхідність проведення розгляду справи в загальному позовному провадженні, суд зазначає наступне.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав (абзац перший підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частині 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідач не обмежений у своєму праві подавати заяви по суті, письмові пояснення із викладенням своєї позиції щодо суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань іншої сторони (опонента), та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.

Крім того, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування усіх обставин справи.

Відповідач у клопотанні хоч і посилається на те, що вирішення спірних правовідносин вимагає повного та всебічного встановлення обставин справи, проте не зазначає, встановлення яких саме обставин у справі є неможливим шляхом дослідження письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання, та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження вплине на об`єктивність з`ясування обставин справи або їх повноту.

Законодавець не пов`язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.

Крім цього, у поданому клопотанні відповідачем не обґрунтовано необхідності розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін, не обґрунтовано недоцільність розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін у письмовому провадженні.

За таких обставин, суд вважає клопотання відповідача необґрунтованим.

Поряд з цим, при вирішенні питання щодо розгляду справи в загальному провадженні судом враховано наступне.

24 лютого 2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, воєнний стан в країні неодноразово продовжувався.

01 травня 2023 року Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 254/2023 воєнний стан на території України продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, тобто до 18 серпня 2023 року.

В силу положень частини першої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження, зокрема, судів.

Відповідно до статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII у умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Зважаючи на характер заявленого спору, а також приймаючи до уваги рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, враховуючи нестабільність ситуації в регіоні з початку повномасштабної військової агресії, часті масовані ракетні обстріли всієї території України, в тому числі території м. Дніпра та Дніпропетровської області, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), оскільки участь сторін у судовому засіданні в приміщенні суду може бути небезпечна для їх життя та здоров`я.

Керуючись ст. ст. 9, 12, 257, 262, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про вирішення питання про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи №160/17490/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі відмовити.

Ухвала не може бути оскаржена окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.

Суддя М.М. Бухтіярова