Рішення № 112751012, 12.07.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 369/17445/21

пр. № 2/759/619/23

12 липня 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.

за участю секретаря судових засідань Вінцковської О.І.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", треті особи: громадська організація "Всеукраїнське об`єднання споживачів страхових послуг "Страховий захист", ОСОБА_4 про захист прав споживача страхових послуг,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (далі-ПрАТ "СГ "ТАС"), в якому просив захистити його порушені права, як споживача страхових послуг та вигодонабувача за договором страхування, стягнувши на його користь страхове відшкодування в сумі 600 000,00 грн та судові витрати в сумі 2 700,00 грн.

Свої вимоги ОСОБА_3 мотивував тим, що 03.04.2020 року між ПрАТ "СГ "ТАС" та його діючим працівником ОСОБА_4 , як страхувальником, в його інтересах, як вигодонабувача, був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № FO-00701768 на строк один рік з щоквартальним внесенням страхового внеску в сумі 4 575,00 грн. Загальний страховий платіж складав 18 300,00 грн. Договір страхування укладався на пільгових умовах, як з працівником відповідача. Предметом договору страхування був його майновий інтерес, пов`язаний з завданням матеріальної шкоди застрахованому транспортному засобу "Hyundai Tucson", реєстраційний номер № НОМЕР_1 , при настанні страхових випадків, передбачених умовами страхування, у тому числі страховий випадок "Втрата ЗТЗ" за ризиком "Незаконне заволодіння ЗТЗ". Такий порядок укладання договору страхування запропонувала йому страхувальник ОСОБА_4 . На той час у нього не було підстав не довіряти працівнику відповідача. За усною домовленістю зі страхувальником, вважаючи, що витрати на страхування це його витрати як користувача ЗТЗ, він у відповідності до умов договору страхування, під час його укладання здійснив через страхувальника 05.04.2020 року, оплату першого страхового внеску в сумі 4575,00 грн, а потім сумлінно щоквартально перераховував на банківський картковий рахунок страхувальника наступні страхові внески: 30.06.2020 року в сумі 170,00 доларів США (еквівалент за курсом НБУ грн/дол. на день сплати страхового внеску 05.07.2020 року - 27,18 скаладав 4 620,60 грн.); 06.10.2020 року в сумі =170,00 доларів США (еквівалент за курсом НБУ грн/дол. на день оплати страхового внеску 06.10.2020 - 28,40, складав 4 828,00 грн); 04.01.2021 року в сумі 4 700,00 грн. Загальна сума перерахованих ним страхових внесків на картковий рахунок страхувальника, у еквіваленті національної валюти складає: - 18 723,60 грн, що є значно більше загального страхового платежу в сумі - 18 300,00 грн. Відповідно до умов Договору страхування, при настанні страхового випадку "Втрата ЗТЗ" за ризиком "Незаконне заволодіння ЗТЗ" (далі - страховий випадок), компанія, як страховик взяла на себе зобов`язання виплатити йому страхове відшкодування в розмірі страхової сумі 600 000,00 грн з франшизою на умовах пакету, яка дорівнювала нулю.

15.01.2021 року в м.Києві ЗТЗ був викрадений, про що він телефоном одразу повідомив правоохоронні органи та відповідача як страховика, його повідомлення було прийнято та зареєстровано. У той же день, він разом зі страхувальником звернувся до відповідача як страховика з письмовим повідомленням про настання події, яке було прийнято та зареєстровано у встановленому порядку. Подана до відповідача як страховика заява про виплату страхового відшкодування. 23.02.2021 року відповідач у своєму листі повідомив, що він відмовляє у виплаті страхового відшкодування з обставин втрати чинності договору страхування та його дострокове припинення з 06.07.2020 року на підставі не виконання страхувальником свого обов`язку щодо сплати чергового страхового платежу (внеску). Умовами договору страхування передбачено, що при його достроковому зипиненні сторони зобов`язані про це повідомити іншу сторону, але ні страхувальник, ні він, як вигодонабувач, в інтересах якого він був укладений, не були про це повідомлені страховиком, що є фактом порушення моїх прав та законних інтересів як споживача страхових послуг. Таким чином, вважає за необхідне скористатися своїм законним правом на судовий захист свої порушених прав та законних інтересів, як споживача.

13.12.2021 року ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу передано на розгляд до Святошинського районного суду м.Києва за підсудністю (а.с. 30-31).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2022 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О., справа передана судді (а.с. 36-37).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 31.05.2022 року прийняти до провадження та відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с. 38).

27.06.2022 року до суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_2 в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог з таких підстав. 03.04.2020 року між ОСОБА_5 , як страхувальником, та ПрАТ "СГ "ТАС", як страховиком, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № FO-00701768, за яким застрахований транспортний засіб автмобіль марки "Hyundai Tucson", реєстраційний номер НОМЕР_2 . Згідно п. 1 Договору страхова премія становить 18 300,00 грн. Згідно п. 4.2 Договору страхувальником обрано варіант сплати страхової премії частинами: 1 частина 4 575,00 грн до 05.04.2020 року, 2 частина 4 575,00 грн до 05.07.2020 року, 3 частина 4 575,00 грн до 05.10.2020 року, 4 частина 4 575,00 грн до 05.01.2021 року.

04.04.2020 року на рахунок відповідача сплачена перша частина страхової премії в розмірі 4 575,00 грн. Інші страхові платежі, а саме друга, третя і четверта частини страхової премії у відповідності до вказаного графіку на рахунок страховика/відповідача не надходили. 18.01.2021 року страхувальник ОСОБА_6 подала відповідачу заяву, в якій повідомила про незаконне заволодіння транспортним засобом "Hyundai Tucson", реєстрацій номер НОМЕР_1 , яке сталося 15.01.2021 року. 23.02.2021 року відповідач прийняв рішення, страховий акт №05524/51/921, за яким не визнав вказану подію страховим випадком та відмовив у виплаті страхового відшкодування в повному обсязі оскільки договір страхування не діяв на момент настання події.

23.02.2021 року відповідач повідомив страхувальника та вигодонабувача листом про те, що в порушення пункту 4.2 договору, страхувальник не сплатив частини страхової премії, а тому страховик не несе відповідальність по випадку, який настав 15.01.2021 року після припинення дії договору страхування. 23.04.2021 року позивач подав відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування за вказаним випадком. 24.05.2021 року відповідач повідомив позивача листом за вих.№01505/0121 про те, що 23.02.2021 року страховиком по справі було прийняте рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, повідомлено її підстави та надана копія листа від 23.02.2021 за № 04028/9121. Оскільки згідно довідки про надходження страхових платежів по договору страхування № FO-00701768 від 03.04.2020 року було сплачено 04.04.2020 року першу частину страхової премії в розмірі 4 575,00 грн, а другі, третя та четверта на рахунок відповідача не надходили, тому дія договору страхування припинилась з 00:00 год 06.07.2020 року. ОСОБА_5 уклала вказаний договір страхування, як страхувальник у власних інтересах/інтересах страхувальника., вона самостійно вибрала страховика, з яким уклала договір добровільного страхування та погодила конкретні умови страхування.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12.12.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (а.с.138).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві. Зазначив, що у позивача відсутнє право вимоги щодо страхового відшкодування, оскільки на момент настання події договір страхування не діяв.

Представник третьої особи ОСОБА_7 позов підтримав, вважає, що порушено право вигодонабувача за договором на страхове відшкодування.

ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду невідомі.

Заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідача та третьої особи, з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про залишення позову без задоволення з наступних підстав.

За змістом статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 626 ЦК кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У статті 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

У статті 8 Закону України «Про страхування» зазначено, що страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику.

Згідно частини 1 статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як зазначено у частині 1 статті 26 Закону України «Про страхування» підставами для відмови у виплаті страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом.

У пункті 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про страхування» вказано, що дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, та у разі, зокрема, несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. Договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика, протягом десяти робочих днів, з дня пред`явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору.

Статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України «Про страхування» встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За змістом частини 1 статті 988 ЦК України, страховик зобов`язаний: протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Судом встановлено, що 03.04.2020 року між ПрАТ "СГ "ТАС" та ОСОБА_5 укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № FO-00701768 "ЕВРОКАСКО 5 ЗІРОК" (а.с. 8-13).

Згідно п. 8.16 договору страхова премія - плата за страхування, яку страхувальник зобов`язаний внести страховику згідно з умовами цього договору».

Згідно п.10.1.12 договору страхувальник зобов`язаний сплачувати страхову премію у розмірі та строки, що встановлені цим договором. Згідно п. 1 договору премія становить 18 300,00 грн. Згідно п. 4.2 договору при укладанні договору страхувальником було вибрано порядок сплати страхової премії «Варіант 2», а саме сплата страхової премії чотирма частинами: 1 частина - 4 575,00 грн до 05.04.2020 року, 2 частина - 4 575,00 грн до 05.07.2020 року, 3 частина - 4 575,00 грн до 05.10.2020 року, 4 частина - 4 575,00 грн до 05.01.2021 року.

Згідно п. 15.3.4. договору дія Договору припиняється за згодою сторін, а також у разі: несплати страхувальником страхової премії (або відповідної її частини) у встановлені цим договором строки та у визначених розмірах. При цьому дія цього договору припиняється з 00:00 годин дня, що йде за днем, зазначеним як строк внесення чергової частини страхової премії. Страхувальник може відновити дію договору шляхом сплати належної суми страхової премії. При цьому дія договору вважається відновленою з 00:00 годин дня, що йде за днем сплати чергової частини страхової премії в повному розмірі на рахунок страховика, але не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів (включно) з дати, вказаної як строк внесення чергової частини страхової премії. Строк дії договору не подовжується. Якщо чергова частина страхової премії за цим договором оплачена пізніше, ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати, вказаної як строк внесення чергової частини страхової премії, то цей договір є таким, що не відновив свою дію, та оплачена премія підлягає поверненню в повному розмірі страхувальнику відповідно до поданої ним письмової заяви.

03.04.2020 року ОСОБА_5 складена заява на страхування за договором добровільного страхування наземного транспорту "ЕВРОКАСКО 5 ЗІРОК" додаток № 1 до договору добровільного страхування наземного транспорту № FO-00701768 від 03.04.2020 року (а.с. 72).

Згідно довідки про надходження страхових платежів до договору № FO-00701768 від 03.04.2020 року заступника начальника РУПБ Лучинської В.І. від 23.06.2022 року загальний страховий платіж за договором страхування - 18 300,00 грн, сплачений страховий платіж - 4575,00 грн (а.с. 73).

Згідно довідки про надходження страхових платежів по договору № FO-00701768 від 03.04.2020 року начальника Центру Управління врегулювання стрвхових випадків від 23.02.2021 року, страхувальник: ОСОБА_6 , термін дії договору з 06.04.2020 року по 05.04.2021 року загальний страховий платіж за договором страхування - 18 300,00 грн, сплачений страховий платіж - 4575,00 грн 04.04.2020 року (а.с. 74).

23.02.2021 року ПрАТ "СГ "ТАС" складено страховий акт № 05524/51/921, яким відмовлено у страховій виплаті у зв`язку з невиконанням страхувальником умов договору (а.с. 75).

23.02.2021 року ПрАТ "СГ "ТАС" на адресу ОСОБА_5 та ОСОБА_3 направили лист, в якому вказали причинами відмови у виплаті страхового відшкодування: невиконання або неналежне виконання страхувальником або вигодонабувачем своїх обов`язків визначених договором, у зв`язку з чим не може визнати вказану подію страховим випадком (а.с. 14).

24.05.2021 року № 01505/0121 ПрАТ "СГ "ТАС" на адресу ОСОБА_3 направив лист, в якому вказав "враховуючи, що на момент настання події договір не діяв, на підставі умов п.п. 4.2, 14.7, 15.3.4 договору страхування № FO-00701768 від 03.04.2020 року та керуючись ст.ст. 18, 26, 28 Закону, вказана подія не може бути визнана страховим випадком (а.с. 78-79).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно договору страхування № FO-00701768 від 03.04.2020 року ОСОБА_5 , від свого імені, самостійно вибрала страховика ПрАТ "СГ "ТАС" в особі Сушко К.Ю. та уклала договір страхування № FO-00701768 від 03.04.2020 року та погодила конкретні умови страхування транспортного засобу "Hyundai Tucson" державний реєстраційний номер № НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що дійсно за договором № FO-00701768 від 03.04.2020 року було сплачено лише перший платіж, наступні три платежі у визначені договором строки сплачені не були, внаслідок чого договір страхування № FO-00701768 від 03.04.2020 року припинив свою дію з 00:00 год 06.07.2020 року, а отже не можна вважати страховим випадком подію яка сталась 15.01.2021 року.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 404/4562/16-ц (провадження № 61-20533св18), від 20 жовтня 2021 року у справі № 521/5241/18 (провадження № 61-4326св20).

Оскільки в ході судового засідання встановлено, що сторони, укладаючи договір страхування, погодили випадки припинення зобов`язання у разі невнесення чергового платежу у строки, передбачені договором, невиплата страхового відшкодування за договором страхування зумовлена непроведенням страхувальником чергового платежу за договором страхування, жодних неправомірних дій ПрАТ "СГ "ТАС" судом не встановлено, оскільки обов`язок внесення чергового страхового платежу покладено саме на страхувальника, а не на страхового агента чи страховика, керуючись принципом свободи договору сторони самі визначили підстави припинення дії договору та її поновлення, зокрема без необхідності направлення страхувальнику вимоги про сплату платежу або його чергової частини, відсутні підстави для висновку про невиконання страховиком процедури припинення дії договору, суд приходить до висновку про недоведення позивачем як неправомірності дій відповідача, так і його вини у заподіянні шкоди позивачу.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог позивача в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Оскільки позивач звертався до суду в порядку захисту прав споживачів страхових послуг, відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», є звільненим від сплати судового збору, судові витрати у справі в силу ст. 141 ЦПК України компенсуються за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 10-13, 76-82, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", треті особи: громадська організація "Всеукраїнське об`єднання споживачів страхових послуг "Страховий захист", ОСОБА_4 про захист прав споживача страхових послуг залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Повний текст рішення виготовлено 21.07.2023.

Суддя Ю.О. Твердохліб