Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 212/2949/23
2/212/1423/23
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 серпня 2023 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого ЧАЙКІНА І.Б., за участю секретаря судового засідання ЛЕОНІДОВОЇ К.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, -
В С Т А Н О В И В:
АТ «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення. Мотивуючи свою заяву тим, що позивач є постачальником теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач є власником квартири та не здійснює оплату за отриману теплову енергію, у зв`язку із чим виникла заборгованість за період з 01.10.2013 року по 31.01.2022 року у розмірі 32 388 грн. 86 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача, також у зв`язку із невиконанням ним обов`язку щодо сплати заборгованості просить стягнути суму індексу інфляції у розмірі 10 282, 00 грн., 3% річних у розмірі 3189,16 грн., абонентську плату - 21,06 грн., а також відшкодувати судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 2481 грн.
Ухвалою суду від відкрито провадження у справі за позовною заявою про стягнення заборгованості за комунальні послуги в порядку спрощеного позовного провадження та надано відповідачці строк на надання відзиву.
Представник позивача до суду не прибув, в матеріалах справи міститься письмове клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав. Звернувся до суду із клопотання про передачу справи на розгляд до іншого суду, оскільки він має зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , що знаходиться за межами підсудності Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Щодо клопотання відповідача суд зазначає наступне.
За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Розкриття змісту термінів і положень Конвенції та протоколів до неї міститься в рішеннях Європейського суду з прав людини та їх використання під час розгляду конкретної справи є необхідним як наступна практика застосування міжнародного договору.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006 року зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні в справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
При цьому, тлумачення частини 1 ст.30 ЦПК України повинно відбуватися з урахуванням принципу правової визначеності, який, в аспекті даного спору, полягає у забезпеченні здатності вірного тлумачення закону пересічною особою. Зокрема, встановлюючи підхід до тлумачення правових норм, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.07.1995 у справі "Толстой-Милославський" (Tolstoy Miloslavsky) проти Сполученого Королівства (скарга №18139/91), визначаючи зміст терміну "передбачений законом" сформулював наступну умову: положення національного законодавства повинні бути настільки ясними, зрозумілими і визначеними, щоб будь-яка людина, за необхідності скориставшись порадою юриста, могла б повністю зрозуміти зміст закону.
З огляду на зазначений підхід Європейського суду з прав людини до тлумачення правових норм, положення частини 1 статті 30 ЦПК України означають, що спір має розглядатися за правилами виключної підсудності, коли нерухоме майно, право власності на таке майно або інші вимоги, що стосуються нерухомого майна, є предметом спору.
Водночас, як свідчить правозастосовна практика Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 20 вересня 2018 року у справі №902/919/17, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
За таких обставин, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.
При цьому, виключна підсудність встановлена з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи та її недотримання є підставою для скасування судового рішення. Зазначені у законі суди можуть здійснити такий розгляд, оскільки в районі їх діяльності знаходиться основна маса доказів.
Як на тому наголошено у постанові Верховного Суду у справі №638/1988/17 від 10 квітня 2019 року правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.
Оскільки вимоги позовної заяви про стягнення заборгованості за послугу постачання теплової енергії щодо нерухомого майна, а саме квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , де і надаються послуги постачання теплової енергії, то позовна заява має розглядатись за місцезнаходженням нерухомого майна, тобто за правилами виключної підсудності.
Квартира, за якою виникла заборгованість по оплаті за вказані послуги, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , що знаходиться в межах територіальної юрисдикції Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, а тому в клопотанні відповідача слід відмовити.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності від 30.10.2017 року про право власності на квартиру ОСОБА_1 на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 39).
Тобто право власності на вказану квартиру відповідач ОСОБА_1 , набув з 30.10.2017 року.
Відповідно до положень статті 162 ЖК України власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» по специфіці своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке відповідно зі ст. 67, 68, 162 Житлового Кодексу України зобов`язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунка і встановлених тарифів.
Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року в справі №6-2951цс15.
Пунктом 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21липня 2005року № 630 (із змінами) (надалі - Правила надання послуг) визначено, що централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Частиною першою ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за послуги нараховується щомісячно.
Обов`язок споживача оплатити надані послуги встановлений ст. 19 Закону України «Про теплопостачання».
Пунктом 18 Правил, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з жовтня 2013 року по січень 2022 року за адресою: АДРЕСА_3 за послуги з опалення та гарячого водопостачання, заборгованість станом на січень 2022 року складає 32 388, 86 гривень (а.с.12).
Право власності на вказану квартиру відповідач ОСОБА_1 набув з 30.10.2017 року, що підтверджується інформацією з реєстру прав на нерухоме майно (дата час державної реєстрації 30.10.2017 року 12:19:35) (а.с. 7-8), свідоцтвом про право власності (а.с. 39)
Таким чином і зобов`язання щодо сплати комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_3 в нього виникло з 30.10.2017 року.
У зв`язку з чим, судом здійснено розрахунок за період з 30.10.2017 року по 31.01.2022 року заборгованість за послуги з опалення та гарячого водопостачання складає 21 802, 24 грн.
Крім того, згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини 2 статті 625 ЦК України.
Таким чином з відповідача підлягають стягненню: заборгованість по оплаті за централізоване опалення в розмірі 21 802, 24 гривень, сума індексу інфляції у розмірі 2534, 33,00 гривень, 3 % річних у розмірі 1321, 08 гривень, абонентське обслуговування 21, 06 гривень. а всього 25 681, 71 гривень.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму понесених ним судових витрат у розмірі частки задоволених позовних вимог, що становить (2684,00 грн. (судовий збір сплачений за подання позовної заяви) х 56,00 % (задоволені позовні вимоги у відсотковому співвідношенні) = 1503,04 грн.).
Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст.525, 625, 901, 903 ЦК України, ЗУ «Про теплопостачання», ст. ст.16, 20, 21, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» суму заборгованості по оплаті за централізоване опалення за період з 01.11.2017 року по 31.01.2022 року, за адресою: АДРЕСА_3 у розмірі: 21 802, 24 гривень, сума індексу інфляції у розмірі 2534,33 гривень, 3 % річних у розмірі 1321,08 гривень, абонентське обслуговування 21,06 гривень. а всього 25681, 71 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1503,04 гривень.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги БЕЗПОСЕРЕДНЬО до апеляційного суду.
Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ», код ЄДРПОУ 00130850,місцезнаходження: 50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична,1.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2
Повний текст рішення складений 10 серпня 2023 року.
Суддя: І. Б. Чайкін
Судове рішення № 112740266, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 10.08.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 212/2949/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: