Ухвала суду № 11273641, 19.08.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" серпня 2010 р. м. КиївК-4004/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Брайка А.І., Маринчак Н.Є., Сергейчука О.А., Федорова М.О.,

при секретарі: Патюк Н.О.,

за участю представників:

від позивача Данилюка Д.В.,

від відповідача Коноваленко І.М.,

від Генеральної прокуратури Суходольського С.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Бориспільської ОДПІ Київської області та Прокуратури Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 07.11.2006 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.02.2007 року по справі № 381/18-06 за позовом ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»до Бориспільської ОДПІ Київської області, за участю: Прокуратури Київської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які зявились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Київської області від 07.11.2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.02.2007 року, позовні вимоги ТОВ «НВК «Алвіго КС»до ДПІ у м. Сєвєродонецьку Донецької області про ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»до Бориспільської ОДПІ Київської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 28.02.2007 року та Прокуратура Київської області 02.03.2007 року звернулись з касаційними скаргами звернулися з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 20.05.2008 року прийняв їх до свого провадження.

В касаційних скаргах Бориспільська ОДПІ Київської області та Прокуратура Київської області просять скасувати судові рішення та постановити нове про відмову в позові посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, положень Закону України «Про податок на додану вартість».

Касаційні скарги необхідно залишити без задоволення, судові рішення без змін з огляду на наступне.

На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення № 0000562320/0 від 24.02.2006 року, стали закріплені в акті № 103/23-2/20048090 від 20.02.2006 р. «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки з питань правильності обчислення сум податку на додану вартість заявлених до відшкодування з бюджету ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»за жовтень 2005 р.»висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у звязку з чим виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»та занижено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2299042,00 грн. У звязку з цим відповідач, з посиланням на приписи підпункту «а»п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий орган дійшов висновку, що товариство добровільно відмовляється від отримання суми заниження в розмірі 2299042,00 грн. як бюджетного відшкодування, отже ця сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів.

Зокрема, в акті перевірки податковий орган вказує, що позивачем включено до складу бюджетного відшкодування суми ПДВ в розмірі 2299042 грн., які фактично не були сплачені отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів, оскільки податковий вексель № 613216370449 від 15.07.2005 року на суму 177204616,68 грн. не був фактично сплачений шляхом перерахування коштів.

Обґрунтовуючи свої висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства Бориспільська ОДПІ посилається на дані перевірки від 24.01.2006 року № 34/23-2/20048090, оскільки позивач в порушення п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції з 28.07.2005 року, почав невірне відображення податкового векселя № 613216370449 від 15.07.2005 року в липні 2005 року, що в подальшому за даними акта перевірки № 102/23-2/20048090 стало підставою для нарахування йому 10093386 грн. податкових зобовязань (податкове повідомлення-рішення № 0000572320/0) та зменшення суми бюджетного відшкодування за вересень 2005 року на 14499199 грн. (податкове повідомлення-рішення № 0000582320/0).

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи було встановлено, що 15.07.2005 року позивач ввіз на митну територію України літак цивільної авіації Боїнг 737-448 (вантажна митна декларація №122000106/5/107761 від 15.07.2005 року) та надав органам митного контролю податковий вексель № 613216370449 від 15.07.2005 року на суму податку на додану вартість 17204616 грн. 68 коп. зі строком погашення на тридцятий календарний день (13.08.2005 року).

В декларації з податку на додану вартість позивача за липень 2005 року в частині заповнення податкового органу стоїть відмітка Бориспільської ОДПІ від 01.09.2005 року, яка свідчить про те, що за результатами проведеної камеральної перевірки порушень виявлено не було, отже сума податкових зобовязань по зазначеній декларації за липень 2005 року є узгодженою. Таким чином, відповідач підтвердив правомірність включення позивачем до податкових зобовязань за липень 2005 року податкового векселя № 613216370449 від 15.07.2005 року.

На підставі досліджених податкових декларацій за серпень-вересень 2005 року судами було зясовано, що включення податкового векселя в декларацію за липень 2005 року було прийняте податковим органом шляхом зарахування суми бюджетного відшкодування в рахунок часткового погашення зобовязання за податковим векселем в липні 2005 року та формування податкового кредиту в серпні 2005 року.

Згідно ч.4 ст.70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Посилання податкового органу на податкові повідомлення-рішення № 0000572320/0 та №0000582320/0 від 24.02.2006 року, як на підставу для твердження щодо несплати податку на додану вартість за податковим векселем № 613216370449 від 15.07.2005 року правильно не було взято судами до уваги, оскільки зазначені повідомлення-рішення в силу п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не узгоджені, оскільки були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, а наявні у справі документи податкового обліку підприємства (податкові декларації за липень-вересень 2005 року), які вважаються узгодженими на дату винесення податкового повідомлення-рішення № 0000562320/0 від 24.02.2006 року, не містять відомостей про непогашення податкового векселя.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновком судів попередніх інстанцій щодо неправомірності зменшення відповідачем заявленої підприємством до відшкодування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2005 року в розмірі 2299042 грн. та наявність підстав для визнання таким, що суперечить вимогам законодавства податкового повідомлення-рішення № 0000562320/0 від 24.02.2006 року.

Висновки судів відповідають вимогам законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, підтверджуються встановленими у справі обставинами та зібраними у відповідності до норм процесуального права доказами і не спростовуються доводами касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.210, 211, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія

У Х В А Л И Л А:

Касаційні скарги Бориспільської ОДПІ Київської області та Прокуратури Київської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Київської області від 07.11.2006 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.02.2007 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена з підстав, в порядку і у строки, встановлені Главою 3 КАС України.

Головуючий:/підпис/________Т.М. Шипуліна

Судді:/підписи/________А.І. Брайко

________Н.Є. Маринчак

________О.А. Сергейчук

________М.О. Федоров