Вирок № 112731976, 09.08.2023, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/3843/23

Номер провадження 1-кп/629/166/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2023 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження №12023221110000245 від 20.03.2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Сахновщина, Харківської області, громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , з середньою освітою, одруженого, невійськовозобов?язаного, працюючого, маючого на утриманні 2 малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

19.03.2023 року о 21:30 годин, у ОСОБА_4 виник умисел на вчинення крадіжки гумової плитки зі спортивного майданчика КЗ «Лозівський ліцей №8» Лозівської міської ради Харківської області, за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. О. Бричука, 43-а.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, достовірно знаючи про те, що згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, з корисливого мотиву, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілій стороні та бажаючи їх настання, пересвідчившись, що за його діями не спостерігають, зайшов на спортивний майданчик КЗ «Лозівський ліцей №8», звідки викрав гумову плитку загальною кількістю 59 шт., вартістю 7227 грн 50 коп.

Далі, ОСОБА_4 , з місця вчинення злочину пішов, викраденим розпорядився на свій розсуд, спричинивши майнову шкоду К3 «Лозівський ліцей №8» Лозівської міської ради Харківської області на суму 7227 грн 50 коп.

Обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв кримінальне правопорушення при зазначених обставинах. Щиросердно розкаюється у скоєному ним злочині.

Представник потерпілого - директор Комунального закладу Лозівський ліцей №8 Лозівської міської ради Харківської області ОСОБА_6 у судове засідання не зявився, просив розгляд здійснювати за його відсутності, вказав, що не має претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого та просить призначити покарання в межах санкції ч.4 ст.185 КК України, проти розгляду в порядку ч.3 ст.349 КПК України не заперечував.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу, матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказів при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Суд вважає обґрунтованою таку кваліфікацію дій обвинуваченого та такою, що знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_4 скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, з середньою освітою, працюючий, одружений, на військовому обліку не перебуває, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні 2 малолітніх дітей, а саме: ОСОБА_7 , 21.07.2011, ОСОБА_4 , 04.03.2006, характеризується позитивно, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно досудової доповіді Лозівського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 07.08.2023 року, ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення є середній, ризик небезпеки для суспільства середній.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, повне відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупності усіх обставин, що його характеризують, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України і приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладанням обов`язків, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 ст.ст. 69, 69-1 КК України у суду немає, так як суд застосовує до нього покарання не пов`язане з позбавленням волі.

На стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_8 від 31.05.2023 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання строком до 31.07.2023 року. В межах судового розгляду запобіжний захід продовжено не було.

Цивільний позов у справі не заявлений.

У кримінальному провадженні судові витрати відсутні.

У справі наявні речові докази, а саме: 57 шт. резинової плитки розміром 50х50 та 4 шт. резинової плитки 25х50.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2023 року ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_8 був накладений арешт на майно, а саме на 57 шт. резинової плитки розміром 50х50 та 4 шт. резинової плитки 25х50.

В зв`язку з тим, що провадження по даній кримінальній справі закінчується, суд вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на зазначене майно, оскільки зняття вказаного обтяження не перешкоджає виконанню судового рішення в майбутньому.

Керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_4 винуватим в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2(два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Судові витрати у справі відсутні.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Речові докази по справі:

-57 шт. резинової плитки розміром 50х50 та 4 шт. резинової плитки 25х50, які згідно зберігальної розписки передані на зберігання представнику потерпілого ОСОБА_6 - вважати повернутими потерпілому.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_8 від 22.03.2023 року, на майно, а саме на 57 шт. резинової плитки розміром 50х50 та 4 шт. резинової плитки 25х50.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1