Постанова № 112730848, 08.08.2023, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/952/23

Провадження № 2-а/594/15/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Чир П.В.

за участі: секретаря Козій Я.Ю.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Когута О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борщеві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, в якому просить визнати постановупро накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серіїЕАС №7328857від 13липня 2023року,якою їївизнано винуватоюу вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ч.2ст.126КУпАП танакладено стягненняу виглядіштрафу врозмірі 3400грн незаконною таскасувати її.Стягнути звідповідачів вїї користьпонесені судовівитрати. Вважає, що при винесенні постанови не було повно і об`єктивно з`ясовано усі обставини справи. Поліцейським не здобуто жодного доказу, який би підтверджував про порушення нею вимог ПДР України, що стало причиною її зупинки. На той час вона поверталася із м.Снятин, де здала іспит по ПДР України і ще посвідчення водія не мала, однак зупиняючи її поліцейський ще цього факту не міг знати. Так як причини зупинки у поліцейського не було то всі здобуті докази, які отримані в процесі таких дій є недопустимими та не належними.

Ухвалою суду від 21 липня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі і розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представником відповідачаУправління патрульноїполіціїв Чернівецькій області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову через його безпідставність, вказав, що під час несення служби на автодорозі М-19, 449 км, поблизу с. Звенячин, Чернівецької області, 13.07.2023, екіпажем патрульної поліції було виявлено порушення правил дорожнього руху, а саме, громадянка ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Renault Laguna з номерним знаком НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом, чим порушила п.п. 2.1.а ПДР України. Поліцейська підійшла до водія, ким виявилась ОСОБА_1 , належним чином представилась, пояснила причину та підставу перевірки документів та попросила пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4.а ПДР України. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 2.1.а ПДР України, тобто, керування транспортним засобом не маючи права керування, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП, було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача. Після чого водію було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Поліцейський Ковач Е.-М.А., встановивши всі обставини справи винесла постанову за ч. 2 ст. 126 КУпАП та наклала стягнення на позивача в розмірі 3400 грн відповідно до санкції статті. Щодо підстав перевірки документів у позивача, поліцейський керувалася ст.35 ЗУ «Про національну поліції» та п.10 Постанови КМУ від 29.12.2021 №1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», так уповноважена особа має право зупиняти транспортний засіб в разі проїзду через блокпости та контрольні пункти «в`їзду-виїзду», відповідно вимоги перевірки документів позивача були законними, так як остання здійснювала проїзд через ДСПП «Звенячин». Факт вчинення правопорушення позивач самостійно підтвердила дану обставину у позовній заяві. Також дана обставина підтверджується наданими до відзиву відеозаписом. З огляду на це в діях позивач є склад адмінправопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП. Постанову винесено працівником поліції у межах повноважень та у суворому дотриманні закону, відповідно до об`єктивних обставин справи, а тому позов до задоволення не підлягає.

Позивач ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив, в якій вказала, що згідно відеозапису, наданого відповідачем, поліцейська дійсно представилась, однак причину та підставу перевірки документів не назвала взагалі, а одразу ж попросила надати посвідчення водія та реєстраційний документ на автомобіль. Вимога поліцейського про зупинку транспортного засобу та вимога пред`явити документи може здійснюватись лише на підставах, передбачених ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». При цьому, в ст. 35 вказаного Закону наведено вичерпний перелік підстав зупинки, зокрема, основною підставою зупинки є порушення ПДР України, яких, при її зупинці поліцейський не встановив. Відповідно до оскаржуваної постанови порушення мало місце 13.07.2023 року о 12.41.14 год. В той же час, відповідно до відеозапису, наданого відповідачем, її було зупинено поліцейською о 12.28 год., тобто час вчинення порушення в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає часу, який зафіксований на відеозаписі. Зупинка, яка була здійснена поліцейським не передбачає пред`явлення інших документів, окрім документів, що посвідчують особу та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. А отже не передбачає виявлення та оформлення порушень ПДР. Таким чином, у даному конкретному випадку у працівників поліції відсутні повноваження виявляти на блокпосту порушення ПДР та оформляти постанови за рушення ПДР. Такі дії інспекторів є такими, що не відповідають закону. Відповідач стверджує про те, що ним виконано норми закону, щодо зазначення у постанові технічного засобу, за допомогою якого було проведено фіксацію правопорушення і зазначає, що у графі № 7 є запис «476060», тобто це є номер нагрудної камери поліцейського. Проте, із вказаного запису зовсім не вбачається, що це є номер нагрудної камери. На підставі викладеного просить її позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник Когут О.В. позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач, представник Управління патрульної поліції в Чернівецькій області в зал судового засідання не прибув.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши таоцінивши письмовідокази посправі,судом встановленонаступне.

13.07.2023постановою серіїЕАС №7328857 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеною поліцейською УПП в Чернівецькій області Ковач Е.-М.А. у справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн.

Відповідно до вищевказаної постанови ОСОБА_1 13.07.2023 о 12.41 год. на автодорозі в с.Звенячин на автодорозі М19,449 керувала транспортним засобом марки Renault Laguna номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом, чим порушив п.п. 2.1.а Правил дорожнього руху України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.

Відповідно до ч.2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зіст.9 КУпАПправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.5ст.14 Закону України «Про дорожній рух»учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно зіст.245 КУпАПзавданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно дост.280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змістуст.251 КУпАПвбачається, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ч.2ст.126 КУпАПпередбачає, що керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач не заперечує факт наявності вказаних у оскаржуваній нею постанові про притягнення до адміністративної відповідальності обставин (відсутність водійського посвідчення), однак зазначає, що транспортний засіб був зупинений представником поліції без будь-якої правової підстави.

З оглянутого в судовому засіданні, долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 була зупинена працівниками поліції на блокпості. При здійсненні перевірки документів встановлено, що позивач керувала транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, оскільки у неї відсутнє посвідчення водія.

Щодо законності причини зупинки позивача та вимоги поліцейського до неї пред`явити документи, суд зазначає про таке.

Відповідно до п. 10Постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1456 «Про затвердження порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі: проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в`їзду-виїзду.

Пунктом 11 ч. 1ст. 23Закону України «Про Національну поліцію»визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно дост.32 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, в тому числі у випадках: якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353, встановлюютьПравила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001року № 1306(із змінами та доповненнями).

Відповідно доп. 1.1 Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно доЗакону України «Про дорожній рух»встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно доп. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У розділі 2ПДРУкраїни закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

Так, зокрема, відповідноп.2.1 «а» ПДРводій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За приписамипункту 2.4 ПДРУкраїни, на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також устатті 16 Закону України «Про дорожній рух»3353-XII, а саме: водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Виходячи з наведених вище правових норм, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених уп.2.1 ПДРУкраїни документів, кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Така правова позиція неодноразово була викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у справі № 465/6677/16-а від 21 листопада 2018 року, у справі № 524/126/17 від 16 серпня 2019 року, у справі № 127/19283/17 від 25 вересня 2019 року, у справі № 545/3654/16-а від 19 лютого 2020 року.

Крім того, у зв`язку з введенням з 24.02.2022 року Указом Президента України «Про ведення воєнного стану» №64/2022 воєнного стану на території України, право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції (п. 5 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженогопостановою КМ України від 29.12.2021 року №1456).

Ураховуючи викладене вище, суд вважає, що причина зупинки працівником поліції позивача, яка проїжджала на транспортному засобі через блокпост, а також вимога поліцейської до позивача пред`явити документи, визначеніп. 2.1 Правил дорожнього руху, відповідали вимогам закону, а такі дії поліцейського були вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Ст.72 КАС Українипередбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.2ст.74 КАС Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1ст.76 КАС).

За приписамист.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно дост.90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем належними доказами доведено факт вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч.2ст.126 КУпАП, а саме: порушення п.2.1.аПравил дорожнього рухута правомірно накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн, а тому підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №7328857 від 13.07.2023 відсутні.

Інші зазначені позивачем обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Керуючись ст.ст.5, 9, 72, 75-77, 168, 244-246, 262, 286, 293, 295 КАС України, п.п.15.5п.1Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, ст.ст. 33, 126, 245, 251, 252, 258, 268, 280, 283, 287-289, 293 КУпАП,суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постановиу справіпро адміністративнеправопорушення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , жителька в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, м.Чернівці вул.Заводська,22.

Головуючий Чир П. В.