Рішення № 11272904, 07.09.2010, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2-377/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 вересня 2010 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - cудді - Андрухіва В.В.

при секретарі Василенко М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного підприємства «ПРОГРЕС-РИЕЛТ», Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», ТОВ ПРОГРЕС-СТРОЙ», ТОВ «ПРОГРЕСБУД», ТОВ «ДОБРОБУД» про визнання договорів недійсними, відшкодування збитків у подвійному розмірі та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Приватного підприємства «ПРОГРЕС-РИЕЛТ», Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», ТОВ ПРОГРЕС-СТРОЙ», ТОВ «ПРОГРЕСБУД», ТОВ «ДОБРОБУД» про визнання договорів недійсними, відшкодування збитків у подвійному розмірі та моральної шкоди.

В ході судового розгляду позивачі змінили позовні вимоги та просили визнати недійсними договір № ЗБ/ПР-3-66 про інвестування від 12.01.2006 року між ПП «ПРОГРЕС-РИЕЛТ» та ОСОБА_2 і ОСОБА_1, додаткову угоду до договору № ЗБ/ПР-3-66 про інвестування від 12.01.2006 року, укладену 11.12.2006 року між ПП «ПРОГРЕС-РИЕЛТ» та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», договір кредиту № 2006/686-Ф03.7/73 від 11.12.2006 р. між АКБ «УКРСОЦБАНК» і ОСОБА_1, іпотечний договір від 11.12.2006 р. між АКБ «УРСОЦБАНК» та ОСОБА_2, і ОСОБА_1, стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 зроблені нею власні витрати за договором про інвестування в подвійному розмірі в сумі 184726 грн. 54 коп., сплачені ОСОБА_1 за період з 11.12.2006 року по 10.10.2008 року ануїтетні платежі за договором кредиту № 2006/686-Ф03.7/73 від 11.12.2006 року в подвійному розмірі в сумі 48704 доларів США, що станом на 28 травня 2010 року, згідно курсу НБУ становить 385984 грн. 07 коп., моральні збитки у розмірі 10000 грн., та судові витрати у розмірі 30 грн. Свої вимоги позивачі обґрунтували тим, що у листопаді 2006 року між ПП «ПРОГРЕС-РИЕЛТ» та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 був укладений договір № ЗБ/ПР-3-66 про інвестування, датований 12.01.2006 рокузгідно якого продавець взяв на себе зобовязання у встановлений договором строк передати у власність покупцям новозбудовану квартиру будівельний номер № 64, розрахунковою площею 74,94 кв.м (далі новозбудоване майно), розташовану на 9 поверсі в секції А жилого будинку № 3, розташованого на 16 ст. Великого Фонтану за адресою: АДРЕСА_1, а покупці зобовязалися у встановлений договором строк прийняти новозбудоване майно і сплатити за нього 579364,51 грн. 11.12.2006 року покупці (ОСОБА_2, і ОСОБА_1) належним чином виконали взяті на себе зобовязання по договору та перерахували на розрахунковий рахунок продавця 579364,51 грн. В свою чергу продавець зобовязався передати покупцям новозбудоване майно в строк до 5 листопада 2008 року. Однак продавець не виконав свої зобовязання по договору на те передав покупцям у встановлений договором строк новозбудоване майно, більш того, з серпня 2008 року будівельні роботи на обєкті взагалі не проводяться. Крім того, 11.12.2006 року була укладена додаткова угода до договору № ЗБ/ПР-3-66 про інвестування від 12.01.2006 року, між ПП «ПРОГРЕС-РИЕЛТ» та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК». 11.12.2006 року між АКБ «УКРСОЦБАНК» і ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № 2006/686-Ф03.7/73 про надання банком позичальнику доларового іпотечного кредиту у розмірі 97510 доларів США під 12,45% річних строком на 20 років, з помісячною сплатою банку ануїтентного платежу у розмірі 1104 доларів США для фінансування Новозбудованого майна шляхом конвертації доларового іпотечного кредиту в гривню по курсу 5,05 та перерахуванню того ж дня 11.12.2006 року гривневого еквіваленту у розмірі 492425,5 грн. продавцю. Для забезпечення зобовязання за договором кредиту між АКБ «УРСОЦБАНК» та ОСОБА_2, і ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, предметом якого було передача в іпотеку Банку майнових прав на незакінчене будівництвом Новозбудоване майно. Позивачі вважали, що відповідачі спільними діями ввели їх в оману стосовно прав продавця ПП «ПРОГРЕС-РИЕЛТ», інформації про його особу, активи, статус, афілійованості по відношенню до підприємств так званої ІБГ «ПРОГРЕС-СТРОЙ», чим спонукали позивачів дати згоду на здійснення правочинів, на які в іншому випадку вони б не погодилися. Позивачі зазначали, що на час укладання вищевказаних договорів ні замовник (забудовник) ТОВ «ДОБРОБУТ», ні інвестор (посередник) ТОВ «ПРОГРЕСБУД», ні продавець майнових прав - ПП «ПРОГРЕС-РИЕЛТ», не мали майнових прав на незакінчену будівництвом квартиру, оскільки майнові права на вищевказану незакінчену будівництвом квартиру виникли у ТОВ «ДОБРОБУД» з моменту видачі Інспекцією ДАБК в Одеській області дозволу на виконання будівельних робіт № 4 від 6.02.2008 року, до цього часу на цьому обєкті велося самочинне будівництво.

В судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача АКБ соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», в судовому засіданні заперечувала проти позову в частині визнання недійсними кредитного та іпотечного договорів та стягнення коштів з банку, вважаючи його необґрунтованим.

Інші відповідачі в судове засідання не зявилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про поважність причини неявки суд не сповістили.

Заслухавши пояснення позивачів, представника АКБ соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у листопаді 2006 року між ПП «ПРОГРЕС-РИЕЛТ» та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 був укладений договір № ЗБ/ПР-3-66 про інвестування, датований 12.01.2006 року, згідно якого продавець взяв на себе зобовязання у встановлений договором строк передати у власність покупцям новозбудовану квартиру будівельний номер № 64, розрахунковою площею 74,94 кв.м (дали новозбудоване майно), розташовану на 9 поверсі в секції А жилого будинку № 3, розташованого на 16 ст. Великого Фонтану за адресою АДРЕСА_1, а покупці зобовязалися у встановлений договором строк прийняти новозбудоване майно і сплатити за нього 579364,51 грн.

11.12.2006 року покупці (ОСОБА_2, і ОСОБА_1) належним чином виконали взяті на себе зобовязання по договору та перерахували на розрахунковий рахунок продавця 579364,51 грн.

В свою чергу продавець зобовязався передати покупцям новозбудоване майно в строк до 5 листопада 2008 року (п.4.3., 6.1 Договору).

11.12.2006 року між АКБ «УКРСОЦБАНК» і ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № 2006/686-Ф03.7/73 про надання банком позичальнику доларового іпотечного кредиту у розмірі 97510 доларів США під 12,45% річних строком на 20 років, з помісячною сплатою банку ануїтентного платежу у розмірі 1104 доларів США для фінансування Новозбудованого майна шляхом конвертації доларового іпотечного кредиту в гривню по курсу 5,05 грн. та перерахуванню того ж дня 11.12.2006 року гривневого еквіваленту у розмірі 492425,5 грн. продавцю.

Крім того, 11.12.2006 року була укладена додаткова угода до договору № ЗБ/ПР-3-66 про інвестування від 12.01.2006 року, між ПП «ПРОГРЕС-РИЕЛТ» та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК».

11.12.2006 р. для забезпечення зобовязання за договором кредиту між АКБ «УРСОЦБАНК» та ОСОБА_2, і ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, предметом якого було передача в іпотеку Банку майнових прав на незакінчене будівництвом Новозбудоване майно.

Однак ПП «ПРОГРЕС-РИЕЛТ» не виконав свої зобовязання по договору та не передав покупцям у встановлений договором строк новозбудоване майно.

Згідно ч.1 ст.229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обовязків сторін, таких властивостей і якості речей, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначення.

Відповідно ч.1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч.1 ст.229 цього Кодексу) такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечувала наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчувала їх існування.

Судом встановлено, що відповідачі ПП «ПРОГРЕС-РИЕЛТ», ТОВ ПРОГРЕС-СТРОЙ», ТОВ «ПРОГРЕСБУД», ТОВ «ДОБРОБУД», використовуючи те, що будівельна компанія «ПРОГРЕС-СТРОЙ» була відома як одна з лідерів житлового будівництва, в порушення ч.5 ст.90 ЦК України, насправді будучи незалежними одне від одного юридичними особами, видавали себе за афілійовані підприємства, які входять до так званої Інвестиційно-будівельної групи «ПРОГРЕС-СТРОЙ», яка юридично не існує (не зареєстрована), шляхом: пропонування у різноманітній рекламі, у тому числі в рекламних буклетах, зовнішній рекламі, засобах масової інформації, Інтернеті, що ІБГ «ПРОГРЕС-СТРОЙ» виступає в ролі інвестора, замовника й генпідрядника одночасно, що дозволяє істотно скоротити строки будівництва, все керування зосереджене в одних руках, що дозволяє уникати будь-яких неприємностей і значно прискорити виконання проекту, перевага такого комплексного підходу в тім, що Замовникові надається можливість працювати з одним виконавцем, і виключає можливість розбіжностей при виконанні робіт.

Судом також встановлено, що на час укладання вищевказаних спірних договорів ні замовник (забудовник) ТОВ «ДОБРОБУД», ні інвестор (посередник) ТОВ «ПРОГРЕСБУД», ні продавець майнових прав - ПП «ПРОГРЕС-РИЕЛТ», не мали майнових прав на незакінчену будівництвом квартиру, оскільки майнові права на вищевказану незакінчену будівництвом квартиру виникли у ТОВ «ДОБРОБУТ» з моменту видачі Інспекцією ДАБК в Одеській області дозволу на виконання будівельних робіт № 4 від 6.02.2008 року, до цього часу на цьому обєкті велося самочинне будівництво.

Суд вважає, що ПП «ПРОГРЕС-РИЕЛТ» позбавило права позивачів на належну правдиву та повну інформацію щодо своєї особи та діяльності, обмежило їх права вільного вибору виконавця послуг, на які вони розраховували, чим вплинули на економічну поведінку споживачів, ввело їх в оману відносно своєї особи та спонукало дати згоду на здійснення правочину, на який вони в іншому випадку не погодилися, що фактично є нечесною підприємницькою діяльністю згідно п.14 ч1. ст.14,ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивачів в частині визнання недійсними договору № ЗБ/ПР-3-66 про інвестування від 12.01.2006 року між ПП «ПРОГРЕС-РИЕЛТ» та ОСОБА_2 і ОСОБА_1. та додаткової угоди до договору № ЗБ/ПР-3-66 про інвестування від 12.01.2006 року, укладеної 11.12.2006 року між ПП «ПРОГРЕС-РИЕЛТ» та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» підлягають задоволенню.

Згідно ст.216, ч.2 ст.230 ЦК України сторона, яка застосувала обман, зобовязана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у звязку з вчиненням цього правочину.

З огляду на вказане, з відповідача Приватного підприємства «ПРОГРЕС-РИЕЛТ» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню збитки у подвійному розмірі 570710 грн. 61 коп.

Визначаючи розмір моральної шкоди, відповідно до вимог ч.3 ст.23 ЦК України, суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, ступінь вини відповідача. Керуючись принципами розумності та справедливості, суд вважає, що відшкодуванню підлягає моральна шкода в сумі 10 000 грн.

Разом з тим, розглядаючи позовні вимоги в частині визнання недійсними договору кредиту № 2006/686-Ф03.7/73 від 11.12.2006 р. між АКБ «УКРСОЦБАНК» і ОСОБА_1 та іпотечного договору від 11.12.2006 р. між АКБ «УРСОЦБАНК» та ОСОБА_2, і ОСОБА_1, суд вважає, що дані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки усі зобовязання, визначені кредитним договором, виконані банком у повному обсязі належним чином, а саме: ОСОБА_1 було відкрито позичковий рахунок та надано грошові кошти (кредит). Крім того, позивачами не надано доказів введення їх в оману щодо обставин, які мають істотне значення зі сторони АКБ «УРСОЦБАНК».

Що стосується вимог в частині стягнення збитків та моральної шкоди з ТОВ «ДОБРОБУД» та ТОВ ПРОГРЕС-СТРОЙ», вони також задоволенню не підлягають, оскільки позивачі не вступали з даними юридичними особами у будь-які договірні відносини.

Крім того, позовні вимоги до ТОВ «ПРОГРЕСБУД» позивачами у зміненій позовній заяві взагалі не заявлено.

Відповідно ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача Приватного підприємства «ПРОГРЕС-РИЕЛТ» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, що складаються з витрати ІТЗ цивільного процесу у розмірі 30 грн., а також стягує на користь держави судовий збір у розмірі 1700 грн.

Керуючись ст..ст. 10,11, 60, 154, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного підприємства «ПРОГРЕС-РИЕЛТ» задовольнити.

Договір № ЗБ/ПР-3-66 про інвестування від 12.01.2006 року між ПП «ПРОГРЕС-РИЕЛТ» та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 визнати недійсним.

Додаткову угоду до договору № ЗБ/ПР-3-66 про інвестування від 12.01.2006 року, укладену 11.12.2006 року між ПП «ПРОГРЕС-РИЕЛТ» та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» визнати недійсною.

Стягнути з Приватного підприємства «ПРОГРЕС-РИЕЛТ» (п/р 26006309768000 в ТОВ КБ «СоцКомБанк», МФО 388313, код ЄДРПОУ 33567663) на користь ОСОБА_1 збитки у подвійному розмірі 570710 грн. 61 коп., моральну шкоду 10000 грн., судові витрати 30 грн., а всього стягнути 580740 (пятсот вісімдесят тисяч сімсот сорок) грн.. 61 коп.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», ТОВ «ПРОГРЕС-СТРОЙ», ТОВ «ПРОГРЕСБУД», ТОВ «ДОБРОБУД» - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «ПРОГРЕС-РИЕЛТ» на користь держави судовий збір у сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн..

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -В.В.Андрухів-