Рішення № 112725963, 07.08.2023, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/9700/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Куць А.С.,

представника відповідача Євенко Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.06.2023 №Ф-7806-51/1306; зобов`язання внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення інформації про нарахований податковий борг зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 10511,66 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивач перебуває на податковому обліку як особа, яка має право провадити незалежну професійну діяльність (адвокатську), проте доходів від провадження незалежної професійної діяльності (адвокатської) у спірний період не отримував та з 29.05.2019 працює на посаді юрисконсульта у Товаристві з обмеженою відповідальністю «АВМ АМПЕР» і єдиний внесок за нього сплачує його роботодавець, що виключає обов`язок позивача зі сплати єдиного внеску ще і як особою, яка має право провадити незалежну професійну діяльність. Також ОСОБА_1 (в подальшому Позивач, ОСОБА_1 ) зазначив, що вказані вище обставини вже перевірені і їм надано належну оцінку рішенням Полтавського окружного адміністративного суду, залишеним без змін Другим апеляційним адміністративним судом, у справі №440/4623/21 яким адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання податкової вимоги на суму 10511,66 грн задоволений, податкова вимога визнана протиправною і скасована.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, витребувані докази.

Відповідач позов не визнав та у поданому до матеріалів справи 04.08.2023 відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач перебуває на обліку в податковому органі як фізична особа, яка займається незалежною професійної (адвокатською індивідуальною) діяльністю з 05.07.2019 року по даний час, а тому є платником єдиного внеску відповідно до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". В інтегрованій картці по єдиному внеску позивача в автоматичному режимі проведено нарахування єдиного внеску: 11.07.2019 платником сплачений єдиний внесок в сумі 920,00 грн, 19.08.2019 платником сплачений єдиний внесок в сумі 918,00 грн, 17.08.2019 платником сплачений єдиний внесок в сумі 918,00 грн, 16.10.2019 платником сплачений єдиний внесок в сумі 918,00 грн, по строку сплати 21.10.2019 в сумі 2 754,18 грн. За 3-квартал 2019 року 19.11.2019 платником сплачений єдиний внесок в сумі 918,00 грн. По строку сплати 20.01.2020 в сумі 2754,18 грн, за 4-квартал 2019 року. По строку сплати 21.04.2020 в сумі 2 078,12 грн за 1-квартал 2020 року. По строку сплати 20.07.2020 в сумі 1 039,06 грн за 2-квартал 2020 року. По строку сплати 19.10.2020 в сумі 3 178,12 грн за 3-квартал 2020 року. По строку сплати 19.01.2021 в сумі 3 300,00 грн за 4-квартал 2020 року.

Відповідач стверджує, що станом на 01.08.2023 сума заборгованості, без врахування штрафних санкцій і пені, становить 10 511,66 грн, яка виникла за рахунок щоквартальних нарахувань за період з 05.07.2019 по 31.12.2020 року, у зв`язку з чим 16.06.2023 ГУ ДПС у Полтавській області сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-7806-51/1306.

Стосовно рішення Полтавського окружного адміністративного суду, залишеного без змін Другим апеляційним адміністративним судом, у справі №440/4623/21 яким адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання податкової вимоги на суму 10511,66 грн задоволений, податкова вимога визнана протиправною і скасована відповідач вказав, що відсутність зобов`язання відповідача вилучати інформацію про податковий борг з інтегрованої картки платника єдиного внеску.

В судове засідання позивач не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, наведених у відзиві на адміністративний позов.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 на підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області від 25.06.2014 №5 має право на заняття адвокатською діяльністю, про що йому видано відповідне свідоцтво серії НОМЕР_1 від 25.06.2014 /а.с. 28/.

З 29.05.2019 позивач перебуває у трудових відносинах з ТОВ АВМ АМПЕР, що підтверджується копією його трудової книжки серії НОМЕР_2 /а.с. 35-42/.

Так, за даними трудової книжки НОМЕР_2 наказом №925П від 24.10.2011 ОСОБА_1 прийнято в ТОВ АВМ АМПЕР юрисконсультом, а 23.08.2018 звільнено за власним бажанням; у період з 27.08.2018 по 24.05.2019 ОСОБА_1 був слухачем Національної школи суддів України; з 29.05.2019 прийнятий на посаду юрисконсульта в ТОВ "АВМ АМПЕР", де і працює станом по дату подання позову /а.с. 40-42/.

Водночас, згідно з повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску від 05.07.2019 №1916038000016, ОСОБА_1 з 05.07.2019 взятий на облік в Кременчуцькій ОДПІ Кременчуцького управління ГУ ДФС у Полтавській області як платник єдиного внеску /а.с. 23/.

16.06.2023 ГУ ДПС у Полтавській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-7806-51/1306, якою позивача зобов`язано сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 10511,66 грн /а.с. 8/.

Позивач не погодився з вимогою про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Полтавській області від 21.04.2021 №Ф-7806-51/1306, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України /далі - ПК України/ та нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI /далі - Закон № 2464-VI (у відповідній редакції закону)/.

Так, відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пункт 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 ПК України дає визначення поняттю "працівник" фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI /далі Закон № 5076-VI/ адвокатська діяльність незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону №5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Статтею 13 Закону №5076-VI визначено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 2 Закону № 2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Платників єдиного внеску перелічено у статті 4 Закону № 2464-VI.

Так, згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI до платників єдиного внеску віднесено також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Особливості нарахування ЄСВ в залежності від категорії його платників закріплено у статті 7 Закону №2464-VI.

Так, відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VI (в редакції, чинній з 01.01.2017) єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

- для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, системний аналіз наведених норм свідчить про те, що платниками єдиного соціального внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську, та отримують дохід від такої діяльності. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування єдиного внеску. Проте, з метою забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, законодавцем встановлено, що за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу особа, яка має право провадити незалежну професійну діяльність, зобов`язана самостійно визначити цю базу, але розмір єдиного внеску при цьому не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць.

Таким чином, задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законом встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

Згідно з пунктом 6 статті 4 Закону №2464-VI, особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Верховний Суд у постановах від 27 листопада 2019 року у справі № 160/3114/19, від 04 грудня 2019 року у справі № 440/2149/19, від 27 лютого 2020 року у справі № 0440/5632/18 та від 01 квітня 2020 року у справі №140/2475/19 дійшов висновків, що самозайнята особа зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. Якщо особа є найманим працівником, то така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем. Інше тлумачення норм Закону №2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску самозайнятими особами та які одночасно перебувають у трудових відносинах в межах цієї діяльності, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску. Факт перебування особи на обліку в органах податкової служби як самозайнятої особи не впливає на викладені висновки суду, оскільки взяття на облік самозайнятих осіб здійснюється органом доходів і зборів незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, позивач з 29.05.2019 перебуває у трудових відносинах з ТОВ АВМ АМПЕР, що підтверджується копією його трудової книжки серії НОМЕР_2 , з якої вбачається, що наказом №925П від 24.10.2011 ОСОБА_1 прийнятий в ТОВ АВМ АМПЕР юрисконсультом, а 23.08.2018 звільнений за власним бажанням; у період з 27.08.2018 по 24.05.2019 ОСОБА_1 був слухачем Національної школи суддів України; з 29.05.2019 прийнятий на посаду юрисконсульта в ТОВ "АВМ АМПЕР", де і працює станом по дату подання позову /а.с. 35-42/.

У вказаний період роботодавець позивача сплачував за нього єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах, визначених законодавством, що підтверджується довідками ТОВ "АВМ АМПЕР" /а.с.31-34/ і не заперечується відповідачем.

Вказані обставини досліджені судом в ході розгляду справи 440/4623/21 /а.с.14-25/ і окремого доказування, в силу статті 78 Кодексу адміністративного судочинства, не потребують.

Те, що позивач є застрахованою особою в розумінні Закону №2464-VI і єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржувана вимога, нараховував та сплачував його роботодавець, виключає обов`язок позивача зі сплати у цей період єдиного внеску ще й як самозайнятою особою.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення, а тому вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Полтавській області №Ф-7806-51/1306 від 16.06.2023.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписів статті 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Приписами статті 72 ПК України визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово - господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків;. від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за наслідками податкового контролю; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС здійснюється відповідно до Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Порядок), який затверджено наказом Міністерством фінансів України від 07 квітня 2016 року №422.

Так, приписами пункту 2 частини 1 розділу 6 Порядку встановлено, що первинними документами, на підставі яких в інтегрованій картці платника здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання та пені/суми єдиного внеску за результатами судового оскарження).

Таким чином, вказаний Порядок зобов`язує контролюючий орган відобразити у інтегрованій картці позивача, як платника податків, зменшення суми податкового боргу з фізичних осіб у розмірі, який вона прагнула скасувати в судовому порядку з урахуванням штрафів та пені, на підставі судового рішення яке визнає відсутність такого податкового боргу.

Отже, вимоги позивача про зобов`язання Головного управління ДПС у Полтавській області здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , шляхом виключення боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 10511,66 грн є передчасними та задоволенню не підлягають.

Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Згідно з частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 2147,20 грн /а.с.7/.

Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 1073,60 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання протиправним та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 16.06.2023 №Ф-7806-51/1306.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09 серпня 2023 року.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва