Рішення № 112725248, 01.08.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2023 року

справа №380/6164/23

провадження № П/380/6221/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Бабій І.М., представника відповідача Григоришин А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) 29.03.2023 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі ГУНП у Львівській області, ГУНП, відповідач) про визнання протиправним та скасувати пункту 3 наказу №937 від 13.03.2023 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників органів ГУНП у Львівській області та порушення службової дисципліни».

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 та пункту 2 частини першої статті 19 КАС України спори з приводу проходження публічної служби віднесено до юрисдикції адміністративних судів. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень і є одним із різновидів публічної служби. Отже, цей спір стосується проходження позивачем публічної служби та належить до юрисдикції адміністративних судів, а з огляду на предмет спору та місце проживання/знаходження сторін - до територіальної та предметної підсудності Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 01.05.2023 після усунення недоліків позовної заяви суд відкрив провадження в адміністративній справі та призначив її до розгляду в порядку загального позовного провадження. 29.06.2023 суд ухвалив завершити підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 01.08.2023. В судовому засіданні 01.08.2023 представники сторін підтримали свою процесуальну позицію та кожен навів аргументи, співзвучні із наведеними у заявах по суті спору.

Аргументи ОСОБА_1 на обґрунтування позовних вимог зводяться до того, що відповідач помилково трактує зміст його пояснень та поведінку як нещирість та триваюче правопорушення, що полягає у неповідомленні про подію, що сталася 23.03.2022, на номером « 102» в період з 23.03.2022 по 02.02.2023. Позивач повідомляє, що 23.03.2022 не був очевидцем подій в службовому кабінеті №118 та довідався про них зі слів інших працівників поліції, котрі були присутніми при пострілі та повідомили його, що один із присутніх з необережності поранив себе, коли чистив зброю. Хоча за наслідками проведеного в березні - травні 2022 року службового розслідування було встановлено відсутність будь-яких порушень ОСОБА_1 службової дисципліни 23.03.2022, відповідач провів повторне службове розслідування цієї події в березні 2023 року та безпідставно визнав позивача винним у вчиненні дисциплінарного проступку. Звертає увагу суду, що встановлені Дисциплінарним статутом Національної поліції України строки притягнення до дисциплінарної відповідальності давно спливли, що в принципі виключає можливість застосування до нього дисциплінарного стягнення за події 23.03.2022.

Відповідач проти позову заперечує, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити з мотивів, наведених у відзиві (а.с.24-39) та поясненнях (а.с.62-67). Аргументи відповідача зводяться до того, що заступник начальника відділу розкриття незаконних заволодінь транспортних засобів УКР ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1 неналежно виконував службові обов`язки, оскільки в порушення вимог пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 7, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 6 Розділу ІІ «Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», достеменно володіючи інформацією про подію (поранення 23.03.2022 одного офіцера поліції іншим), з 23.03.2022 та до моменту проведення службового розслідування (02.02.2023) не повідомив про таку за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102», що свідчить про намір приховати вчинене окремими працівниками ГУНП у Львівській області правопорушення. ОСОБА_2 з метою уникнення дисциплінарної відповідальності проявив нещирість під час надання пояснення та намагався ввести дисциплінарну комісію в оману, чим не сприяв проведенню службового розслідування.

На запитання суду представник відповідача:

- уточнив, що подією, про яку позивач достеменно знав та повинен був повідомити за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102», є поранення 23.03.2022 одного офіцера поліції іншим в службовому кабінеті №118 в приміщенні ГУПН у Львівській області. Оскільки ОСОБА_1 в період з 23.03.2022 та до моменту проведення другого службового розслідування (02.02.2023) не здійснив повідомлення про цю подію за номером « 102», цей період трактується відповідачем як триваюче правопорушення;

- новими доказами, здобутими в ході «другого» службового розслідування (доказами, які не досліджувалися в ході «першого» службового розслідування), є повідомлення про підозру старшому оперуповноваженому капітану поліції ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 128 КК України, а також повторно отримані пояснення поліцейських щодо події 23.03.2022.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи заяви по суті спору та письмові докази, встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) проходив службу в органах внутрішніх справ України з 10.08.2010 по 06.11.2015, а з 07.11.2015 проходить службу в органах Національної поліції України; з 07.06.2021 перебуває на посаді заступника начальника відділу розкриття незаконних заволодінь транспортних засобів УКР ГУНП у Львівській області, має спеціальне звання капітана поліції (том 1 ДСК, а.с.7).

23.03.2022 о 18:50 до ГУНП надійшло повідомлення із КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» про те, що 23.03.2022 о 18:45 бригадою №109 був доставлений оперуповноважений відділу розкриття незаконних заволодінь транспортних засобів УКР ГУНП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_4 з діагнозом «закритий багатоуламковий перелом, третьої третини правої стегнової кістки», отриманий внаслідок необережного поводження зі зброєю (зареєстровано в ЄО ГУНП за №114 від 23.03.2022, том 1ДСК, а.с.3).

На підставі наказів ГУНП від 23.03.2022 № 749 та від 23.04.2022 № 1041 призначено та проведено службове розслідування з приводу можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками УКР під час події, пов`язаної травмуванням 23.03.2022 оперуповноваженого відділу розкриття незаконних заволодінь транспортних засобів УКР ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_4 . За наслідками проведеного службового розслідування 09.05.2022 начальник ГУНП затвердив висновок (том 1ДСК, а.с.3-16), відповідно до змісту якого за результатами службового розслідування підтвердити або спростувати факт порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників ГУНП не виявилось можливим, оскільки у поясненнях ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 містились суттєві розбіжності, котрі можливо усунути (підтвердити чи спростувати) лише у рамках кримінального провадження, котре на той час проводилося ТУ ДБР.

25.03.2022 ОСОБА_4 написав заявою до ТУ ДБР у м. Львові про факт спричинення йому тілесних ушкоджень, за фактом отримання ним поранення Першим слідчим відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові під процесуальним керівництвом Львівської обласної прокуратури до ЄРДР внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022140010000121 відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст.128 КК України.

20.02.2023 у згаданому кримінальному проваджені ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України та ухвалою слідчого судді від 21.02.2023 відсторонено від посади поліції (том 1ДСК, а.с.56-57).

21.02.2023 до ГУНП у Львівській області надійшов рапорт (том 1ДСК а.с.58) начальника Управління карного розшуку (далі УКР) ГУНП у Львівській області полковника поліції Сергія Молотова щодо повідомлення про підозру старшому оперуповноваженому в особливо важких справах відділу розкриття незаконних заволодінь транспортних засобів (далі ОВС ВРНЗТЗ) УКР ГУНП у Львівській області капітану поліції ОСОБА_3 , у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ст. 128 КК України, обрання йому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та відсторонення від виконання службових обов`язків (том 1ДСК а.с.65-71).

На підставі цього рапорту ГУНП у Львівській області видало наказ № 676 від 22.02.2023 та призначило службове розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни, допущених окремими працівниками ГУНП у Львівській області (том 1 ДСК а.с.64). У ході службового розслідування повторно опитаний заступник начальника ВРНЗТЗ УКР ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1 пояснив, що надані ним 12.04.2022 пояснення підтримує в повному обсязі, змін та доповнень немає. Відповідно до пояснення, наданого в межах попереднього службового розслідування (на підставі наказів ГУНП від 23.03.2022 № 749, від 23.04.2022 № 1041) ОСОБА_1 23.03.2022 приблизно о 16:15 прибув в будівлю ГУНП у Львівській області та перебував на п`ятому поверсі, де знаходиться УКР. Перебуваючи у вбиральні, ОСОБА_1 почув постріл, який пролунав з коридору з боку службових кабінетів, вибіг з вбиральні та почув крик зі свого службового кабінету № 118. Зайшовши туди, побачив на підлозі поряд з вікном ОСОБА_4 , якому ОСОБА_5 перев`язував ногу, а ОСОБА_3 викликав по мобільному телефоні швидку медичну допомогу. На його запитання ОСОБА_4 відповів, що чистив зброю та випадково вистрілив собі в ногу, про що ОСОБА_1 миттєво повідомив керівництво УКР ГУНП у Львівській області.

Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що до наданого ОСОБА_1 пояснення слід відноситись критично - як до такого, що надане з метою уникнення дисциплінарної відповідальності з таких мотивів: відповідно до змісту повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 20.02.2023, ОСОБА_3 перебував у службовому кабінеті № 118, який знаходиться на 5 поверсі адміністративної будівлі ГУНП у Львівські області, за адресою: пл. Генерала Григоренка, 3 м. Львів, де направив ствол пістолета Макарова в сторону ОСОБА_4 , після чого натиснувши на спусковий гачок пістолета, здійснив постріл, яким заподіяв ОСОБА_4 травму правої нижньої кінцівки. Водночас із пояснення ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_1 достеменно володів інформацією про те, що відбулось в службовому кабінеті № 118, оскільки разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 переконував ОСОБА_4 не говорити правду.

За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни зі сторони окремих працівників ГУНП та ГУНП у Львівській області, затверджений начальником ГУНП у Львівській області 07.03.2023 (том 1ДСК,а.с. 18-44), відповідно до якого встановлено факт «неналежного виконання службових обов`язків зі сторони заступника начальника відділу розкриття незаконних заволодінь транспортних засобів УКР ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 , котрий в порушення вимог пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 7, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, пункту 6 Розділу ІІ «Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події» затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 березня 2019 року за № 223/331946, достеменно володіючи інформацією про подію, з 23.03.2022 та до моменту проведення службового розслідування, не повідомив про таку за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102», що свідчить про намір укриття вчиненого правопорушення окремими працівниками ГУНП у Львівській області. Поряд з цим, капітан поліції ОСОБА_2 в порушення вимог частини 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, пункту 7 Розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 за № 1355/32807, з метою уникнення дисциплінарної відповідальності проявив нещирість під час надання пояснення та намагався ввести дисциплінарну комісію в оману, чим не сприяв проведенню службового розслідування» (том 1ДСК а.с.40-41).

13.03.2023 начальник ГУНП у Львівській області видав наказ № 937 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників ГУНП у Львівській області та порушення службової дисципліни» (том 1ДСК а.с.45-50); відповідно до пункту 3 цього наказу до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення (догана) з мотивів, що повністю дублюють наведений вище висновок службового розслідування від 07.03.2023.

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон №580-VIII).

Відповідно до статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Стаття 18 Закону №580-VIII визначає основні обов`язки поліцейського. Зокрема, поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва (пункти 1, 2 частини першої).

Статтею 19 Закону № 580-VIII визначає види відповідальності поліцейських. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (частина перша). Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга).

Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі Дисциплінарний статут). Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту визначено види дисциплінарних стягнень. Так до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено засади проведення службового розслідування. Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Так, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування, яке призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 затверджені Порядок проведення службових розслідувань в Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України.

Стаття 15 Дисциплінарного статуту регламентує діяльність дисциплінарних комісій. Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Частиною першою статті 16 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Частиною третьою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Частиною сьомою цієї статті визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Відповідно до частин першої, другої статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

подія, яка сталася 23.03.2022 в приміщенні ГУНП (травмування офіцера поліції внаслідок вогнепальне поранення) є надзвичайною та цілком очевидно, що така потребувала негайного реагування та ретельного розслідування.

Для розслідування обставин травмування 23.03.2022 оперуповноваженого відділу розкриття незаконних заволодінь транспортних засобів управління карного розшуку ГУНП (далі - ВРНЗТЗ УКР ГУНП) лейтенанта поліції ОСОБА_4 цього ж дня, 23.03.2022, ГУНП призначило службове розслідування, котре, однак, завершилося безрезультатно. Так, 09.05.2022 начальник ГУНП затвердив висновок службового розслідування, відповідно до якого підтвердити або спростувати факт порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників ГУНП не виявилось можливим, оскільки у поясненнях ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 містились суттєві розбіжності, котрі можливо усунути (підтвердити чи спростувати) лише у рамках кримінального провадження.

Суд констатує, що ані Дисциплінарний статут, ані Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України не передбачає можливості завершення службового розслідування з таким результатом (відсутність висновку щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону), тому дійшов висновку, що в травні 2022 року за наслідками проведеного службового розслідування відповідач фактично не встановив в діяннях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку та підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Разом з тим, в лютому 2023 року відповідач повторно провів службове розслідування події травмування 23.03.2022 лейтенанта поліції ОСОБА_4 , а підставою для призначення цього розслідування став факт вручення старшому оперуповноваженому ВРНЗТЗ УКР ГУНП капітану поліції ОСОБА_3 підозри у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ст. 128 КК України. Разом з тим, в межах цього службового розслідування не було здобуто нових доказів, котрі б могли істотно вплинути на оцінку події 23.03.2022 порівняно із розслідуванням, що завершилося 09.05.2022. Фактично дисциплінарна комісія лише повторно опитала осіб, що могли бути причетними чи обізнаними про інцидент, а ті в свою чергу надали пояснення, аналогічні за змістом до наданих в квітні 2022 року. Комісія також витребувала текст оголошеної ОСОБА_3 підозри (в якій ОСОБА_1 взагалі не згадується) і за наслідками його опрацювання вирішила надати перевагу поясненням ОСОБА_4 над поясненнями ОСОБА_1 щодо обізнаності останнього про подію 23.03.2022. В контексті оцінки цих обставин суд констатує непослідовність дій ГУНП - 09.05.2022 відповідач зафіксував власну неспроможність оцінити дії ОСОБА_1 на предмет вчинення 23.03.2022 дисциплінарного проступку, а 07.03.2023 (через десять місяців) дійшов протилежного висновку за наслідками оцінки тих самих обставин та фактично тих самих доказів (в підозрі позивач не згадується). Хоча з формальної точки зору підставою проведення «першого» розслідування було повідомлення про факт травмування поліцейського, а «другого» - повідомлення про підозру іншому поліцейському, фактично розслідування стосувалося тієї ж події 23.03.2022 та ролі в цій події тих самих осіб (у висновках службових розслідувань відбиралися пояснення у восьми офіцерів поліції). Суд визнає такий підхід дисциплінарної комісії помилковим та таким, що зумовив прийняття необґрунтованого рішення щодо позивача. При цьому суд наголошує, що оцінює описані вище докази (пояснення поліцейських, висновок від 09.05.2022, повідомлення про підозру від 20.02.2023, висновок від 07.03.2023) лише в контексті оцінки відповідачем діянь позивача ОСОБА_1 та не дає оцінки висновкам та рішенням відповідача, котрі стосуються діянь інших офіцерів поліції.

Так, оскаржене рішення відповідача ґрунтується на висновку, що ОСОБА_1 достеменно знав про поранення одним офіцером поліції з його підрозділу ( ОСОБА_3 ) іншого офіцера поліції цього ж підрозділу ( ОСОБА_4 ), проте приховав цю обставину та не повідомив про цю подію за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102». Разом з тим, відповідач визнає, а зібрані ним пояснення офіцерів поліції поза розумним сумнівом підтверджують, що в момент пострілу в кабінеті №118 на п`ятому поверсі будівлі ГУНП, внаслідок якого постраждав ОСОБА_4 , ОСОБА_1 перебував в іншому місці (у вбиральні), а почувши постріл та крики пораненого побіг в кабінет; про обставини поранення (необережне поводження потерпілого зі зброєю під час її чистки) позивач дізнався від самого ОСОБА_4 та очевидців ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , після чого одразу повідомив безпосереднього керівника про подію та взяв участь доставці потерпілого до лікарні. При цьому сам ОСОБА_4 до 25.03.2022 (дата його звернення до ТУ ДБР про завдання поранення ОСОБА_3 ) стверджував про травмування себе при чищенні зброї (підтверджується поясненнями позивача та повідомленням лікарні) і лише згодом почав давати пояснення іншого змісту (про поранення внаслідок дій ОСОБА_3 ).

Отже, ОСОБА_1 23.03.2022 не був очевидцем події - поранення ОСОБА_4 ; про обставини цієї події дізнався з пояснень інших осіб, в тому числі самого потерпілого (том 1ДСК, а.с.75-80). При цьому в тексті повідомлення про підозру від 20.02.2023 участь та/або роль позивача в подіях 23.03.2022 не оцінюється ОСОБА_1 в цьому документі взагалі не згадується. За таких обставин висновок відповідача про те, що ОСОБА_1 23.03.2022 достеменно знав про те, що травмування ОСОБА_4 відбулося внаслідок дій іншого офіцера поліції та приховав/не повідомляв цю інформацію, є очевидно необґрунтованим.

З огляду на наведені мотиви суд визнає помилковим висновок відповідача про те, що позивач повинен був 23.03.2022 повідомити про подію (травмування одного поліцейського іншим) за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102», а отже - в його діяннях відсутній склад дисциплінарного проступку, за який до нього застосовано догану. Суд також визнає беззмістовними (абсурдними) аргументи відповідача про «триваючий характер» інкримінованого позивачу порушення. Навіть якщо припустити, що 23.03.2022 дійсно один офіцер поліції поранив іншого (суду не надано належних та достатніх доказів на підтвердження цієї обставини), а не відбулося поранення внаслідок необережного поводження зі зброєю, а ОСОБА_1 про таку подію дійсно достеменно знав, то в такому випадку він був зобов`язаний повідомити поліцію про цю подію негайно - 23.03.2022, а найпізніше повідомити про це в своїх поясненнях від 12.04.2022, наданих ГУНП під час «першого» службового розслідування. Суд розцінює твердження відповідача про «триваючий характер» інкримінованого позивачу проступку як маніпулятивне; таке насправді спрямоване на виправдання прийняття відповідачем рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності після спливу встановленого Дисциплінарним статутом присічного шестимісячного строку, що повинен обчислюватися від дати події, яка ставиться особі в вину (23.03.2022). Отже, навіть у випадку обґрунтованості висновку відповідача про вчинення позивачем 23.03.2022 дисциплінарного проступку строк для притягнення до дисциплінарної відповідальності сплив 23.08.2022, тому прийняття за таких обставин рішення про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності 13.03.2023 є очевидно протиправним.

Підсумовуючи наведені мотиви суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, такі слід задовольнити повністю.

Враховуючи встановлені ст. 139 КАС України правила розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Сторони не надали суду доказів понесення інших видів судових витрат. Повне рішення виготовлене 08.08.2023.

Керуючись ст.ст.19-20,25-26,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу Головного Управління Національної поліції у Львівській області від 13.03.2023 №937 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників органів ГУНП у Львівській області та порушення службової дисципліни».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1073 (тисяча сімдесят три) гривень 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, що постановив рішення, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Москаль Р.М.