Ухвала суду № 112724374, 08.08.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 серпня 2023 року Справа № 280/3665/23 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЗЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» про розгляд справи в порядку загального позовного провадження за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (далі відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у розмірі 5162405,10 грн.

Ухвалою суду від 19.07.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України.

28.07.2023 через систему «Електронний суд» на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив (вх. № 32552) разом з клопотанням (вх. № 32554) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

В обгрунтування заявленого клопотанні зазначає, що вказаний розрахунок хоча і не є рішенням суб`єкта владних повноважень не підпадає під визначення індивідуального акту, визначеного п.19 ч.1 ст.4 КАС України, проте вимога позивача перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 309.06.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2684,00 грн. Таким чином граничний розмір вимоги для розгляду в спрощеному порядку складає 1342000 грн. Заявлена позивачем вимога є значно більшою, що свідчить про необхідність розгляду справи в загальному порядку.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Дана справа не віднесена КАС України до складних справ, оскільки її предмет не відповідає вимогам до складних справ, які викладені у ч. 4 ст. ст.12 та ч. 4 ст.257 КАС України.

За приписами п. 10 ч. 6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

З урахуванням предмету позову, суддя, під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, прийняв рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Порядок розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження врегульовано главою 10 КАС України.

Частиною 2 ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п.2 ч.6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що в даному випадку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі є незначної складності, та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Вищенаведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у подібних правовідносинах у постанові від 03.03.2021 у справі №340/1916/20.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 №475/97-ВР свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Суду, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім того, суд звертає увагу і на ту обставину, що другим відповідачем до суду поданий відзив на позов разом з додатками, а клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження не містить будь-якої інформації стосовно предмету спору, яка може бути надана сторонами лише у судовому засіданні за участі їх представників та не може бути надана із заявами по суті справи.

Також суд зазначає, що незалежно від порядку розгляду справи, суд досліджує наявні в справі докази, при цьому всі учасники справи перебувають у рівних умовах, а забезпечення права на ефективне представлення своєї позиції учасниками справи забезпечується шляхом реалізації такими учасниками прав щодо надання доказів в обґрунтування своєї позиції, подання заяв по суті справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви та відсутність підстав для її задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 241-243, 248, 257, 260, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЗЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» про розгляд справи №280/3665/23 в порядку загального позовного провадження відмовити.

Копію даної ухвали направити учасникам справи (їх представникам).

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/gromadyanam/csz/.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СуддяІ.В.Батрак