Рішення № 112723604, 08.08.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 року Справа № 160/8890/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області, відповідач-2), в якій позивач просить:

-визнати рішення №047150021303 від 24.03.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України у зв`язку з недосягненням пенсійного віку та відсутністю пільгового стажу протиправним та скасувати дане рішення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у відповідності до вимог пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції згідно до пункту 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020), починаючи з дня звернення з заявою про призначення пенсії, тобто з 20.03.2023.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач 20.03.2023 звернулась до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та надала усі необхідні документи для підтвердження трудового та пільгового стажу. Рішенням відповідача-2 №047150021303 від 24.03.2023 позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з недосягненням позивачем пенсійного віку на дату звернення. На думку позивача, вона на час звернення за призначенням пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон №1788-XII) досягла пенсійного віку, має необхідний трудовий та пільговий стаж, внаслідок чого відмова відповідача-2 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а порушене право підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача-1 призначити позивачу пенсію.

Ухвалою суду від 02.05.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

16.05.2023 надійшов відзив на позовну заяву представника ГУ ПФУ в Одеській області, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач 20.03.2023 звернулася із заявою з питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 1 статті 114 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-VI (далі Закон №1058-VI) до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. Заява про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися ГУ ПФУ в Одеській області за принципом екстериторіальності. Пільговий стаж позивача становить 27 років 04 місяці 29 днів. За результатами розгляду поданих документів до страхового стажу зараховано усі періоди роботи. Зазначає, що пенсійний вік визначений пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-VI (Список №2) становить 55 років. Так, як дата народження позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 , вік ОСОБА_1 на момент звернення становить 50 років, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Отже, у зв`язку з недосягненням позивачем пенсійного віку на дату звернення, їй було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1058-IV. Таким чином, право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у позивача відсутнє.

07.06.2023 представником ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надано до суду відзив, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачка, в обґрунтування права на пільгову пенсію за Списком №2 посилається на статтю 13 Закону №1788-XII, яка є недіючою при призначенні пенсії на пільгових умовах. Закон №1788-ХІІ, який був прийнятий до прийняття Конституції України, передбачав право на пенсійне забезпечення, яке за своєю природою та принципами відрізнялось від гарантованого Основним Законом. На реалізацію положень Конституції України прийнято Закон №1058-VI, який є пріоритетним та визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зазначає, що пенсійний вік визначений пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV становить 55 років. Пенсійний вік ОСОБА_1 на момент звернення становить 50 років, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.03.2023 звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Заява про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися ГУ ПФУ в Одеській області за принципом екстериторіальності.

Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області №047150021303 від 24.03.2023 відмовлено позивачу у призначенні пенсії. В рішенні встановлено, що вік заявниці 50 років; страховий стаж складає 33 роки 06 місяців 10 днів, пільговий стаж становить 27 років 04 місяці 29 днів. На дату звернення заявниця не досягла встановленого пунктом 2 частини 1 статті 114 №1058-IV пенсійного віку 55 років, право на призначення пенсії за Списком №2 відсутнє.

Позивач, не погодившись з рішенням відповідача-2 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

3 жовтня 2017 року Верховною Радою України ухвалено Закон № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148-VIII), що доповнив Закон № 1058-ІV, розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:

«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».

За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01 квітня 2015, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку із цим, на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у спірних правовідносинах застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20.

З огляду на зазначене, право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2 позивач має при досягненні 50 років, за наявності стажу роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на роботах, віднесених до списку №2.

Матеріали справи свідчать, та ці обставини не заперечується сторонами, що на час звернення за призначенням пенсії (20.03.2023) позивач досягла віку 50 років, мала страховий стаж 33 роки 06 місяців 10 днів, пільговий стаж 27 років 04 місяці 29 днів.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність у позивачки права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Отже, рішення відповідача-2 від 24.03.2023 №047150021303 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 45 Закону №1058 пенсія за віком призначається за загальним правилом з дня звернення за пенсією.

Враховуючи те, що позивач звернулась за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах 20.03.2023, пенсія за віком на пільгових умовах має бути призначена позивачу з дня звернення.

Разом з тим саме ГУ ПФУ в Одеській області як структурний підрозділ органу, що мав розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, визначено засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відповідно до пункту 4.2. Порядку №22-1, рішення якого про відмову в призначенні пільгової пенсії оскаржила позивач, є суб`єктом владних повноважень, який має призначити пенсію позивачу за Списком №2.

Викладене свідчить, що у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відповідно до приписів Порядку №22-1 відсутні повноваження щодо вирішення питання стосовно призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

З огляду на викладене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з метою захисту прав позивача необхідно зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 20.03.2023.

За наведених обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1073,60 грн., що документально підтверджується квитанцією №0313310009 від 11.04.2023.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню на користь позивача в сумі 536,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Одеській області, рішенням якого порушені права ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 20987385) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні пенсії №047150021303 від 24.03.2023, яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у відповідності до вимог пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції згідно з пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020), починаючи з 20.03.2023.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судові витрати у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар