Ухвала суду № 112722536, 09.08.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/2667/23

ун. № 759/5969/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участі секретаря судового засідання Радзівіл А.Б., позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Грибової О.О., представника відповідача ТОВ «Мегаінвест Сервіс» - адвоката Шеремет М.О., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва, заяву про уточнення позовних вимог, яка подана представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Грибовою О.О., в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» про визнання припиненнями зобов`язання за кредитним та іпотечним договорами, -

В С Т А Н О В И В:

18 квітня 2023 року Святошинським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» про визнання припиненнями зобов`язання за кредитним та іпотечним договором, та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

Відповідно до ст. 189 Цивільного процесуального кодексу України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно положень п. 3 ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

23 червня 2023 року (вх. №36771) представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Грибова О.О. подала до суду заяву про уточнення позовних вимог про визнання припиненими зобов`язання за кредитним та іпотечним договорами.

Представник позивача - адвокат Грибова О.О. та позивач в підготовчому судовому засіданні просили прийняти заяву про уточнення позовних вимог про визнання припиненими зобов`язання за кредитним та іпотечним договорами, з підстав наведених у поданій до суду заяві.

Представник відповідача - адвокат Шеремет М.О. в підготовчому судовому засіданні просила відмовити у прийнятті уточненої заяви, оскільки відповідно до положень статі 49 ЦПК України право позивача подати заяву про зміну підстав та/або предмету позову, при цьому не передбачено подання саме уточненої позовної заяви або позовних вимог.

Вислухавши думку учасників цивільного процесу, надавши належну оцінку наведеним представниками доводам та запереченням щодо підстав прийняття уточненої позовної заяви, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.

Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Виходячи з вищевикладеного, складовими частинами позову є предмет, підстава, зміст.

Концепція нової редакції ЦПК полягає, у першу чергу, у підготовці позивачем саме кінцевої редакції позовної заяви, яка подається до суду, і в такому випадку суд визначає порядок її розгляду (спрощене без виклику, з викликом, загальне провадження) та враховує при вирішенні питання про такий розгляд ряд чинників (ч.3ст.274 ЦПК України).

Процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову; збільшення або зменшення розміру позовних вимог; об`єднання позовних вимог; зміну предмета або підстав позову.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 405/3360/17.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття заяви про уточнення позовних вимог, яка подана до суду представником позивача - адвокатом Грибовою О.О. 23 червня 2023 року, зареєстрована за вх. №36771, оскільки всупереч положень статті 49 ЦПК України позивачем подано до суду заяву, яка не передбачає зміну підстав та предмету позову, в той же час внесення змін до позовної заяви шляхом подання саме уточненої позовної заяви не передбачено нормами цивільного процесуального законодавства.

Враховуючи викладене та керуючись: ст. ст. 49, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у прийнятті заяви про уточнення позовних вимог, яка подана представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Грибовою О.О. до суду 23 червня 2023 року, зареєстрована за вх. №36771 у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» про визнання припиненнями зобов`язання за кредитним та іпотечним договорами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України).

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.

Суддя Н.О.Горбенко