Рішення № 112722455, 05.06.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/2089/23

пр. № 2/759/1906/23

05 червня 2023 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Єросова І.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03117, м. Київ, пр-т. Перемоги, 65) про відшкодування шкоди, заподіяної смертю особи,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року адвокат Стефківський В.І., який представляє інтереси позивача звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 24000,00 грн. відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого та 188000,00 грн. страхового відшкодування витрат у зв`язку із втратою годувальника.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 06.06.2021 року близько 19 год. 30 хв. в м.Бахмут Донецької області відбулася дорожньо-транспортна пригода, в якій водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки "MERCEDES-BENZ Vito" р.н. НОМЕР_1 здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок даної ДТП ОСОБА_3 від отриманих травм помер. В результаті вищевказаного ДТП та наслідків від нього, дружина потерпілого

ОСОБА_3 - ОСОБА_1 зазнала шкоди, у

зв`язку з чим виникло право на її відшкодування за рахунок Відповідача.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.02.2023 р. позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20.02.2023 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

01.03.2023 р. представник відповідача подано відзив на позовну заяву, у якій просить суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позову представник відповідача зазначає, що рішення про виплату страхового відшкодування не приймалося за відсутністю звернення із заявою про виплату страхового відшкодування, а отже з боку АТ «СГ «ТАС» відсутній факт порушення прав ті інтересів позивача. Вказує, що позивачем не додано належних та допустимих доказів про настання цивільно-правової відповідальності страхувальника, а саме що внаслідок ДТП настала смерть ОСОБА_3 . Оскільки дорожньо-транспортна пригода розглядається в кримінальній справі, строк на прийняття рішення щодо страхового відшкодування страховиком припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили. Також позивачем не надано належних та допустимих доказів смерті батька потерпілого, а відтак не встановлено коло осіб, які мають право на отримання страхового відшкодування. Також подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили вироку по кримінальному провадженню №12021052150000528.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 23.12.1973 р. укладено шлюб, який зареєстровано Грушанським сільським бюро ЗАГС Могилів-Подільського р-н, Вінницької області (актовий запис №23).

Згідно свідоцтва про народження, ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 народився син ОСОБА_4 .

Згідно свідоцтва про народження , ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 народилась донька ОСОБА_5 .

Мати загиблого ОСОБА_3 - ОСОБА_6 померла у віці 83 роки ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті №00036167922 від 15.07.2022 року.

06.06.2021 року близько 19 год. 30 хв. в м.Бахмут Донецької області відбулася дорожньо-транспортна пригода, в якій водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки "MERCEDES-BENZ Vito" р.н. НОМЕР_1 здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок даної ДТП ОСОБА_3 від отриманих травм помер.

Згідно свідоцтва про смерть, виданого Бахмутським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (актовий запис №1075).

За фактом ДТП Слідче управління ГУНП в Донецькій області внесло матеріали про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021052150000528.

Встановлено, що кримінальне провадження № 12021052150000528 перебуває на розгляді Дружківського міського суду Донецької області, що підтверджується листом Дружківського міського суду Донецької області № 219/9439/21/2035/2023 від

25.01.2023 року.

Згідно довідки з Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області про розмір пенсії ОСОБА_3 за період з 01.06.2020 р. по 31.05.2021 р. становить 31310,79 грн.

Згідно довідки з Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області про розмір пенсії ОСОБА_1 за період з 01.06.2020 р. по 31.05.2021 р. становить 20812,00 грн.

Вказані правовідносини урегульовано нормами ЦК України та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Разом із тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно із спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Зокрема статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

За статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок ДТП, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого (пункт 23.1 статті 23 Закону).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.

Порядок відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого, визначено у статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Вказаною нормою встановлено, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок ДТП настала протягом одного року після ДТП та є її прямим наслідком.

Страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Подібні за змістом правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі № 556/1514/16-ц (провадження № 61-26405св18) та від 21 квітня 2022 року у справі № 447/2222/20 (провадження № 61-19906св21).

Таким чином обов`язок з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування покладається на страховика.

У пункті 35.1 статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Абзацами першим-третім пункту 36.2 статті 36 Закону передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про ДТП, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Якщо ДТП розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

Згідно з частиною п`ятою статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Таким чином закон містить вказівку на перерозподіл обов`язку доказування та зобов`язує саме відповідача довести, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, була спричинена внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Разом із тим, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 280/1222/17 (провадження № 61-42888св18).

З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди, передбаченої частиною другою статті 1166 ЦК України, відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 465/4287/15 (провадження № 14-406цс19), зазначено, що у Законі України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов`язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.

Отже, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну в результаті дії джерела підвищеної небезпеки настає без вини її заподіювача. Тому страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

При цьому наявність чи відсутність у страховика обов`язку з виплати страхового відшкодування замість завдавача шкоди не є предметом розгляду в кримінальному провадженні. Тому відсутність судового рішення у кримінальному провадженні не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог потерпілої особи до страховика про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Крім того, вищенаведеним пунктом 36.2 статті 36 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено лише підставу припинення здійснення страхового відшкодування у разі, якщо ДТП розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, та не передбачено можливості відмови у стягненні страхового відшкодування у справі, яка вже розглядається судом у порядку цивільного судочинства, за наслідками такого розгляду.

Вказане підтверджується Постановою Верховного суду від 05.10.2022 р. справа № 208/4598/21, провадження № 61-6997св22, яку суд застосовує до даних правовідносин.

З огляду на зазначене, не звернення потерпілого до страховика з досудовою вимогою про виплату страхового відшкодування не позбавляє його права звернутися з такими вимогами у судовому порядку, тому доводи відповідача щодо передчасно звернулася до суду із таким позовом є необґрунтованими.

Суд відхиляє твердження представника АТ "СГ "ТАС" (приватне), що для розгляду даного позову є обов`язкова наявність встановлення вини водія у скоєнні ДТП, оскільки такі доводи не відповідають нормам чинного законодавства.

Так, згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992 р., розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Також суд залишає без уваги доводи відповідача про не надання позивачем належних та допустимих доказів смерті батька потерпілого, оскільки такі доводи не можуть бути підставою для відмови у вказаному позові.

Особами, які мають право на отримання страхового

відшкодування моральної шкоди у зв`язку із смертю ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_1 , син ОСОБА_4 та

донька ОСОБА_7 .

Позивач є непрацездатною особою, пенсіонером за віком, що підтверджується

пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 , виданим Пенсійним фондом України

09.09.2011 року.

З аналізу довідок із Пенсійного фонду України доходи ОСОБА_3 перевищували доходи позивача, що доводить можливість ОСОБА_3 утримувати свою дружину.

На день настання страхового випадку, статтею 8 Закону України "Про

Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено у 2021 році мінімальну

заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 6 000,00 грн.

З урахуванням викладеного загальний розмір страхового відшкодування

моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, становить 72 000,00 грн.,

виплачується рівними частинами між особами, які мають право на отримання

страхового відшкодування.

Отже, частка, яка припадає на кожну особу, що має право на отримання

страхового відшкодування, в порядку пункту 27.3. Закону, складає 24 000,00 грн.

Пунктом 27.2. статті 27 Закону України №1961-IV від 01.07.2004, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку".

На день настання страхового випадку, статтею 8 Закону України "Про

Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено у 2021 році мінімальну

заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 6 000,00 грн.

Отже, мінімально гарантований розмір страхового відшкодування пов`язаного

із втратою Позивачем годувальника становить 216 000,00 грн.

Ліміт відповідальності страховика за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР8529456 становить 260 000,00 грн, що не заперечується відповідачем у справі.

Загальний розмір страхового відшкодування заподіяної моральної шкоди становить 72 000,00 грн., загальний розмір страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника становить 216 000,00 грн. В цілому ця сума складає 288 000,00 грн., що перевищує ліміт відповідальності страховика.

Виходячи з цього сума позовних вимог по стягненню страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника, зменшується шляхом віднімання суми відшкодування заподіяної моральної шкоди від ліміту відповідальності страховика 260 000,00 - 72 000,00 = 188 000,00 грн.

Отже, до стягнення з Відповідача належить страхове відшкодування,

пов`язане із втратою годувальника в розмірі 188 000,00 грн.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, враховуючи норми чинного законодавства, сформовану практику Верховного суду, суд вважає, що матеріали справи містять належні та допустимі докази наявності підстав для відшкодування відповідачем шкоди. Суд зауважує, що позивачкою доведено факт заподіяння їй шкоди та її розміру, а відтак позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує вимоги статті 141 ЦПК України та вважає, що з відповідача слід стягнути 2120,00 гривень судового збору в доход держави, зважаючи на п.1.ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та задоволення вимоги позивача в повному обсязі.

При цьому, судом враховується те, що позивачка при звернені до суду з позовною вимогою про відшкодування шкоди була звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 23, 1187, 1194, 1200 ЦК України, ст.ст. 6, 22, 23, 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 6-13,18,19,71-79,89,141,259,263,264,265,273,274,279,354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03117, м. Київ, пр-т. Перемоги, 65) про відшкодування шкоди, заподіяної смертю особи, задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», код ЄДРПОУ: 30115243 (03117, м. Київ, пр-т. Перемоги, 65) на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) 24000,00 грн. страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», код ЄДРПОУ: 30115243 (03117, м. Київ, пр-т. Перемоги, 65) на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) 188000,00 грн. страхового відшкодування витрат у зв`язку із втратою годувальника.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», код ЄДРПОУ: 30115243 (03117, м. Київ, пр-т. Перемоги, 65) на користь держави 2120,00 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя І.Ю.Єросова