Ухвала суду № 112722122, 09.08.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/7953/22

Провадження №: 1-кс/755/2308/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" серпня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського районного в суду м. Києва заяву прокурора у кримінальному провадженні № 42016000000000485 від 16.02.2016 року ОСОБА_3 про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , у рамках кримінального провадження №42016000000000485 від 16.02.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 364 (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом № 222-VII від 18.04.2013, з урахуванням частини 1 Прикінцевих положень Закону № 1216- VII від 13.05.2014), частиною 2 статті 28, частиною 3 статті 371, частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 366, за частиною 2 статті 28 статті 340 Кримінального кодексу України (судова справа № 755/7953/22),

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор у кримінальному провадженні № 42016000000000485 від 16.02.2016 року ОСОБА_3 звернувся, у порядку ст. 75, 80 КПК України, із заявою про відвід судді ОСОБА_4 у судовому провадженні № 755/7953/22, що здійснюється у рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42016000000000485 від 16 лютого 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 364 (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом № 222-VII від 18.04.2013, з урахуванням частини 1 Прикінцевих положень Закону № 1216- VII від 13.05.2014), частиною 2 статті 28, частиною 3 статті 371, частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 366, за частиною 2 статті 28 статті 340 КК України.

Вимоги скарги обгрунтував тим, що вказане кримінальне провадження № 42016000000000485 від 16.02.2016 за обвинуваченням ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 217 КПК України, виділено в окреме провадження із кримінального провадження № 42014100070000020 від 05.02.2014, яке на теперішній час розслідується слідчими Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань за фактами неправомірних дій працівників органів внутрішніх справ, прокуратури та суддів щодо учасників мирних акцій протесту у січні-лютому 2014 року у місті Києві, що призвело до необгрунтованого їх затримання, притягнення до кримінальної відповідальності та застосування запобіжних заходів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1,2 ст. 364, ч. ч. 1-3 ст. 365, ч. ч. 1, 2 ст. 366, ч.1-3 ст. 371, ч.2 ст. 372, ч.1, 2 ст. 375, ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 365, ч.2 ст. 383, ч.12 ст. 384, ч.2 ст. 121 КК України.

На даний час, у рамках досудового розслідування кримінального провадження №42014100070000020 від 05.02.2014, ряд діючих суддів Дніпровського районного суду м. Києва ( ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 ), а також ряд колишніх суддів цього суду, допитані у якості свідків з питань законності дій суддів вказаного суду щодо обрання запобіжних заходів учасникам акцій протесту та іншим громадянам, яких було затримано і доставлено до районних управлінь міліції у вказаний період часу.

Так 03.03.2018 року, у кримінальному провадженні №42014100070000020 в якості свідка була допитана суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , про що складено протокол допиту свідка.

Даний факт пов`язаний з тим, що в період січня-лютого 2014 року слідчими суддями Дніпровського районного суду м. Києва розглянуто клопотання слідчих Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві, погоджені заступником прокурора Дніпровського району міста Києва ОСОБА_5 , та прийнято рішення про обрання запобіжних заходів за участь у масових акціях протесту на Майдані Незалежності у м. Києві стосовно осіб, затриманих в порядку ст. 208 КПК України, що є предметом розслідування кримінального провадження №42014100070000020 від 05.05.2014.

При цьому, саме під час розслідування кримінального провадження №42014100070000020 від 05.02.2014 зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_5 , обвинувальний акт щодо якого після виділення провадження за № 42016000000000485 від 16.02.2016 затверджено та спрямовано до суду для розгляду по суті.

Про вказані обставини прокурором повідомлялось Дніпровському районному суду міста Києва одразу при спрямуванні обвинувального акту згідно з правилами територіальної підсудності в супровідному листі від 31.08.2022.

Вказана обставина у відповідності до вимог ст. 75 КПК України є безумовною підставою для відводу судді від розгляду кримінального провадження № 42016000000000485.

Окрім того, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014100070000020, з якого виділено кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 , 23.02.2016 проведено обшуки у приміщеннях

Дніпровського районного суду м. Києва з метою вилучення судових справ з розгляду клопотань слідчих Дніпровського ГУ МВС України в м. Києві про обрання зазначеним вище потерпілим запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою.

Вказав, що ОСОБА_5 є колишнім заступником прокурора Дніпровського району міста Києва (на посаді з 01.04.2013) і обвинувачується у вчиненні злочинів саме у період перебування на вказаній посаді. Слідчими суддями Дніпровського районного суду м. Києва розглядалися не тільки клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно зазначених осіб погоджені ОСОБА_5 у вказаний період, а й інші клопотання ним погодженні, останній брав участь в судових засіданнях під головуванням суддів Дніпровського районного суду міста Києва.

Вказані обставини, з огляду на імовірне знайомство суддів Дніпровського районного суду м. Києва, в тому числі судді ОСОБА_4 із ОСОБА_5 , не виключає наявність між ними добрих стосунків, що можуть стати підставою для заяв про самовідвід та відвід суддів цього суду від розгляду обвинувального акту стосовно останнього.

Крім того, під час розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №42016000000000485 стосовно ОСОБА_5 судді Дніпровського районного суду ОСОБА_4 доведеться надавати, у тому числі, оцінку обставинам, за яких суддями цього суду ухвалені у лютому 2014 року рішення про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою стосовно потерпілих у цьому провадження, що на цей час є предметом розгляду обвинувальних актів у кримінальних провадженнях № 42018000000002001 від 16.08.2018 за обвинуваченням судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_9 (діючий суддя цього суду на цей час), №42018000000002002 від 16.08.2018 за обвинуваченням колишньої судді цього ж суду ОСОБА_19 , №62019000000001810 від 26.11.2019 за обвинуваченням колишнього судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_20 , а також у кримінальному провадженні № 62020000000000267 від 11.03.2020 за обвинуваченням колишнього голови цього суду ОСОБА_21 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 376-1 КК України (в редакції Закону від 05.06.2009) та ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 375 КК України.

Водночас досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014100070000020, з якого виділено кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 , на цей час триває, і не виключається проведення слідчих (процесуальних) дій за участі суддів Дніпровського районного суду м. Києва, в тому числі їх допитів в якості свідків, в ньому, а також у разі здобуття відповідних доказів щодо злочинів інкримінованих ОСОБА_5 , додаткове виділення цих доказів з цього кримінального провадження. В такому разі судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 доведеться фактично досліджувати докази здобуті у кримінальному провадження в якому вона виступає в якості свідка.

Зазначив, що вказані факти в цілому ставлять для стороннього спостерігача під сумнів неупередженість судді ОСОБА_4 при розгляді вказаного кримінального провадження, та згідно з ч. 1 ст. 75 КПК України, а саме пунктом 4) - за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, є підставою для її відводу.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подану заяву про відвід судді ОСОБА_4 та просив її задовольнити.

Інші учасники процесу в засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, проте їх неявка не перешкоджає розгляду даної заяви про відвід судді, суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 не виявила бажання приймати участь в судовому розгляді та надавати певні пояснення.

Згідно положень ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.

Статтею 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, а саме: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Відвід як окремий правовий інститут, регламентований КПК, є засобом усунення чи самоусунення слідчого судді, судді, присяжного або окремих учасників кримінального провадження від участі в досудовому розслідуванні та судовому провадженні за наявності передбачених обставин, що викликають сумнів у їх об`єктивності та неупередженості (див. постанову третьої судової палати касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17.01.2022 у справі № 373/2562/15-к).

Тобто, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. При цьому, безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Адже, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).

У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п.97).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Згідно пояснень прокурора слідує, що суддя ОСОБА_4 була допитана в якості свідка у провадженні з якого виділено провадження щодо обвинуваченого у порядку ст. 217 КПК України та надано копії відповідних документів, що підтверджують вказане.

Відповідно ці обставини в своїй сукупності указують на наявність підстав для задоволення заяви заявника про відвід судді у порядку ч. 1 ст. 75 КПК, адже об`єктивно можуть викликати сумнів у сторін стосовно безсторонності та неупередженості судді.

Такий підхід узгоджується з позицією ЄСПЛ (наприклад, рішення у справі «Пероте Пеллон проти Іспанії» від 25 липня 2002 року (№ 45238/99)) та практикою Великої Палати (наприклад, ухвали від 23 серпня 2018 року, 17 червня, 26 серпня, 2 вересня 2020 року, 13 квітня, 24 та 26 травня, 26 серпня, 20 жовтня 2021 року у провадженнях № 13-38кс18, 13-22зво20, 13-60зво20, 13-45зво21, 13-80зво21, 13-124зво21, 13-128зво21, 13-201зво21 відповідно).

Також, слід відмітити, що згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

У вказаній справі суддя в силу допиту у провадженні з якого виділено дане, котре вона має розглядати, не є вільною від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості в очах розумного спостерігача - сторони у справі, яка власне через таке відчуття і заявила цей відвід судді.

Відповідно до п. 26 рішення Європейського суду з прав людини «ДеКуббер проти Бельгії» (Заява № 9186/80) від 26 жовтня 1984 р., «правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться», тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений.

Вказаного стандарту (правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться) досягти не вдасться у цій справі в силу описаних судом обставин.

У той час, як Європейський суд з прав людини наголосив, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

На необхідність заміни судді з метою усунення у стороннього спостерігача сумнівів у неупередженості судді вказує і Верховний суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у постанові від 10.01.2018 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 71498441), зазначаючи, що це сприятиме зміцненню та підтримці довіри суспільства до судової влади, та Апеляційний суд м. Києва у справах № 760/298/18, № 760/12238/17, № 757/70924/17-к, № 761/12479/17, указуючи, що це дасть змогу забезпечити усунення у стороннього спостерігача сумнівів у неупередженості суддів, а також, сприятиме підтримці до зростання довіри представників юридичної професії і сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів.

Ця думка ураховується судом з огляду на норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з метою однакового застосування всіма судами загальної юрисдикції кримінального процесуального законодавства та уникнення його неоднозначного тлумачення.

Як наслідок, враховуючи наведене в сукупності з метою усунення у стороннього спостерігача сумнівів у неупередженості указаного судді та задля сприяння підтримки до зростання довіри суспільства, представників юридичної професії і сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів, тобто в цілому до судової влади, суддя вважає за необхідне, задовольнити заявлений відвід.

Така дія забезпечить та сприятиме зміцненню та підтримці довіри суспільства до судової влади, та гарантуванню права на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки саме незалежним і неупередженим судом.

Отже, заяву прокурора у кримінальному провадженні № 42016000000000485 від 16.02.2016 року ОСОБА_3 про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 слід задовольнити та відвести суддю Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_4 від розгляду судового провадження № 755/7953/22.

На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 76, 80, 81, 369-372, 376 КПК України суд:

ПОСТАНОВИВ:

Заяву прокурора у кримінальному провадженні № 42016000000000485 від 16.02.2016 року ОСОБА_3 про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 - задовольнити.

Суддю Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , відвести від розгляду кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000000485 від 16 лютого 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 364 (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом № 222-VII від 18.04.2013, з урахуванням частини 1 Прикінцевих положень Закону № 1216- VII від 13.05.2014), частиною 2 статті 28, частиною 3 статті 371, частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 366, за частиною 2 статті 28 статті 340 Кримінального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає та є обов`язковою до виконання на всій території України.

Суддя