Ухвала суду № 112721973, 25.07.2023, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2390/23

провадження № 6/753/322/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.,

при секретарі - Григораш Н.М.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

До Дарницького районного суду м. Києва надійшла заява представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про розстрочення виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17.05.2023 року, у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17.05.2023 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 56 512,69 грн., 3% річних у розмірі 24 073,74 грн., інфляційні витрати у розмірі 4 814,39 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь приватного акціонерного товариства» Акціонерна компанія «Київводоканал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 342 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь приватного акціонерного товариства» Акціонерна компанія «Київводоканал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 342 грн.

Звертаючись із заявою про розстрочку виконання рішення суду, заявник посилався на введення в Україні воєнного стану, масовані обстріли в Україні та на те, що ОСОБА_2 в березні 2022 р. з двома дітьми, які пребувають на її утриманні виїхала за межі України в Данію. Просить розстрочити виконання зазначеного рішення суду на шість місяців рівними частинами, по 14 183, 47 грн., починаючи з дати набрання ухвалою законної сили.

В судовому засіданні представник позивача заперечував щодо задоволення заяви.

Заявник в судове засідання не прибула, про час та місце слухання справи повідомлялась належним чином, в заяві про розстрочення виконання рішення представник заявника просив проводити судове засідання без участі заявника та її представника.

Суд, вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення з наступних підстав.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17.05.2023 р. позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги- задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 56 512,69 грн., 3% річних у розмірі 24 073,74 грн., інфляційні витрати у розмірі 4 814,39 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь приватного акціонерного товариства» Акціонерна компанія «Київводоканал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 342 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь приватного акціонерного товариства» Акціонерна компанія «Київводоканал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 342 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вищевказаного рішення суду, Дарницьким районним судом м. Києва видано виконавчі листи № № 753/2390/23.

Згідно зі статтею 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 3 ст. 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. (ч.5 ст. 435 ЦПК України)

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Як убачається з роз`яснень, викладених у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до норм ЦПК і ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Виконання судового рішення у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Розстрочення рішення суду може бути застосована судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строки і порядок, передбачений чинним законодавством.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Узагальнюючи підстави наведені заявником у своїй заяві про розстрочення виконання рішення суду, вбачається, що вони ґрунтуються на наявності введеного на території України воєнного стану та матеріальному становищі заявника (відповідача).

Водночас, на переконання суду, сам по собі факт введення воєнного стану на території України не є безумовною підставою для здійснення судом розстрочення виконання рішення суду, адже мають враховуватись конкретні обставини введення такого правового режиму у відношенні до певної особи.

Введення та продовження воєнного стану а Україні, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією РФ проти України не свідчить ні про наявність виняткових обставин, ні про поважність причин невиконання рішення суду. Більше того, відповідач має заборгованість з 2014 р. та жодного разу не намагалась її сплатити, що свідчить про намагання ухилитись від виконання судового рішення.

Небезпека завдання ракетних ударів залишається на всій території України, однак такий стан не свідчить про те, що виконання рішень судів на всій території України підлягають розстроченню.

При розгляді заяв щодо розстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відстрочення/розстрочення виконання рішення; наявність підстави для розстрочення має бути доведена боржником. Строки такого розстрочення мають знаходитись у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання відстрочення/розстрочення для повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 30 жовтня 2019 року в справі № 2-1230/11/ провадження № 61-33465 св18 / системний аналіз наведених норм свідчить про те, що при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Вказаних обставин судом не встановлено, а приведені в заяві обставини не є винятковими, тобто такими, що відповідно до закону ускладнюють виконання рішення.

Незадовільний майновий стан не є підставою для розстрочки виконання рішення суду та встановлення запропонованого порядку його виконання.

Крім того, боржником не доведено, що в разі задоволення чи часткового задоволення заяви вона зможе добровільно виконати судове рішення, адже відсутні дані які б об`єктивно свідчили про розмір доходу та матеріальний стан заявниці та з яких можливо дійти висновку, що запропонований заявницею період розстрочення і суми щомісячних виплат дійсно знаходяться в межах її доходів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення слід відмовити так як вона є не обґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 353, 435 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги- відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.Р. Лужецька