Ухвала суду № 112714646, 08.08.2023, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3957/23

Номер провадження 1-кп/629/169/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарці судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисниці обвинуваченого - адвокатки ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12023221110000594 від 20.06.2023 року, яке надійшло з Лозівської окружної прокуратури Харківської області 24.07.2023 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Надеждівка Лозівського району Харківської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , із загальною середньою освітою, працюючого трактористом у фізичної особи - підприємця « ОСОБА_6 », фізичної особи-підприємця, розлученого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.197-1 ч.2 КК України, -

встановив:

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об?єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному ч. 1 ст. 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), , індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наланні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб?єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов?язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання ії у власність.

Згідно зі ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. 87 Водного кодексу України, для створення сприятливого режиму водних об?єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших волойм встановлюються водоохоронні зони.

Згідно зі ст. 88 Водного кодексу України, з метою охорони поверхневих водних об?єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Відповідно до ст. 89 Водного кодексу України, прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється, зокрема, розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

Однак, в порушення вищевказаних норм діючого законодавства, ОСОБА_4 , в кінці квітня місяця 2023 року, точної дати та часу в ході досудового розслідування та судового розгляду встановити не виявилося можливим, маючи умисел на зайняття земельної ділянки в охоронній зоні, достовірно для себе розуміючи, що ним не отримано відповідного рішення уповноваженого органу та державної реєстрації про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки в охоронній зоні, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,9101 га, яка розташована у прибережно-захисній смузі водного об?єкту - каналу Дніпро-Донбас, розташованого поблизу с. Надеждівка Лозівського району Харківської області, на території Надеждівського старостинського округу Лозівської міської територіальної громади Харківської області, здійснивши на вказаній земельній ділянці посів сільськогосподарської культури - ячменю, що потребує певного обробітку землі (оранка, дискування, чизельний обробіток, культивація тощо), таким чином самовільно зайнявши вказану земельну ділянку в прибережній захисній смузі каналу Дніпро-Донбас площею 0,9101 га.

В підготовчому судовому засіданні ФО-П ОСОБА_6 звернувся з клопотанням про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.47 КК України та просив передати обвинуваченого на поруки трудовому колективу ФОП ОСОБА_7 .

Судом обвинуваченому ОСОБА_4 роз`яснено наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, передбачених ст. 47 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю, підтвердив, що дійсно вчинив інкримінований йому кримінальний проступок при вищезазначених обставинах, у вчиненому щиро розкаявся, не заперечував проти клопотання.

Захисниця обвинуваченого проти задоволення клопотання ФОП ОСОБА_6 не заперечувала, просила звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передавши його на поруки.

Прокурор також не заперечував проти задоволення клопотання.

Представник потерпілого, яким є Управління каналу Дніпро-Донбас, ОСОБА_8 у підготовче судове засідання не зявився, просив розгляд здійснювати за його відсутності, вказав, що претензій до ОСОБА_4 управління каналу немає, покарання просив призначити в межах санкції статті.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши надані прокурором документи, суд вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ст.197-1 ч.2 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні.

Кримінальне правопорушення, передбачене ст.197-1 ч.2 КК України, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до нетяжкого злочину.

ФО-П ОСОБА_6 надав до суду клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.47 КК України, у зв`язку з передачею його на поруки трудовому колективу фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 , та протокол загальних зборів колективу ФО-П « ОСОБА_6 » б/н від 03.08.2023 року.

Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Згідно статті 47 КК України, особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку. У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинене нею кримінальне правопорушення.

Згідно з приписами ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у звязку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України має умовний характер, а саме: ця особа протягом року з дня передачі на поруки повинна виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру та не порушувати громадський порядок.

Як вбачається з протоколу зборів трудового колективу про бажання взяти обвинуваченого ОСОБА_4 на поруки, колектив виявив бажання проводити з ним виховну роботу з метою недопущення вчинення ним злочинів, що свідчить про те, що колектив розуміє взяту на себе відповідальність і підстав не вірити наміру колективу у суду не має.

Дослідженням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, із загальною середньою освітою, працюючий трактористом у фізичної особи - підприємця « ОСОБА_6 », фізична особа-підприємець, розлучений, зареєстрований та фактично мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

Обставиною, якя помякшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст.66 КК Украни, суд визнає щире каяття.

Обставин, яка обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено

Дослідивши клопотання ФОП ОСОБА_6 , вислухавши думку прокурора та інших учасників судового провадження, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 вперше притягається до кримінальної відповідальності, щиро покаявся, відповідно до ст.12 КК України вчинив нетяжкий злочин, прокурор не заперечує проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно нього, потерпілий претензій до обвинуваченого не має, суд аналізуючи викладене приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_4 можливе без застосування до нього кримінального покарання, а перебування його в колективі сприятиме виправленню обвинуваченого, а тому вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.47 КК України, у зв`язку з передачею особи на поруки трудовому колективу фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 .

У справі є витрати на залучення експертів відсутні.

Цивільний позов заявлено не було.

У справі речові докази відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого судом не обирався.

Керуючись ст.100,129,284,369-372 КПК України, ст.12,44,47 КК України, суд, -

ухвалив:

Клопотання фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.47 КК України в зв`язку з передачею особи на поруки трудовому колективу - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.47 КК України, у зв`язку з передачею особи на поруки трудовому колективу фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 , якщо він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Кримінальне провадження №12023221110000594 від 20.06.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст.197-1 ч.2 КК України - закрити.

Повідомити трудовий колектив ФОП ОСОБА_6 про передачу їм ОСОБА_4 на поруки та направити їм копію ухвали.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі порушення ним умов передачі на поруки, відповідно до ч. 2 ст. 47 КК України він буде притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

Роз`яснити трудовому колективу ФОП ОСОБА_6 , що відповідно до ч. 1 ст. 289 КПК України, якщо протягом року з дня передачі ОСОБА_4 на поруки колективу, він не виправдає довіру колективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, загальні збори колективу можуть прийняти рішення про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу. Відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Речові докази та витрати на залучення експертів відсутні.

Цивільний позов відсутній.

Розяснити позивачу право вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.

Підстави для застосування запобіжних заходів відносно ОСОБА_4 відсутні.

Копію ухвали надати учасникам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1