Ухвала суду № 112709457, 02.08.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26768/23

Провадження № 2/761/8846/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2023 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Пономаренко Н.В., вивчаючи матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2023 року вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Пономаренко Н.В.

Разом з тим, під час вивчення матеріалів вказаної позовної заяви було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява серед іншого повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», його дія поширюється на громадян України, а також на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, відповідно до їх прав та свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону, визначено, що місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Згідно п. 12 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

Відповідно до ч.1 ст. 4 вказаного Закону особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).

Натомість, позивачем, всупереч п. 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, в позовній заяві зазначено адресу: АДРЕСА_1 , при цьому не зазначено свою адресу місця проживання чи перебування.

Позивачу на виконання вищевказаних положень чинного законодавства необхідно зазначити в позові, як того вимагає п. 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України повну адресу свого місця проживання чи перебування в Україні.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Так, на виконання недоліків заяви позивачу надати підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до вимог п.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

Так, з матеріалів позовної заяви позивач звертається до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу та надає копію посвідчення учасника бойових дій.

Однак, пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими звернувся ОСОБА_1 у цій справі.

Тому, оскільки ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом з приводу сімейних правовідносин, а саме розірвання шлюбу, яка не стосується порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір за подання ОСОБА_1 даної позовної заяви підлягає сплаті.

Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, викладеним, зокрема, в ухвалі від 06 травня 2020 року (справа № 9901/70/20).

Таким чином, підстави для звільнення сплати судового збору відсутні.

Як вбачається із позовної заяви позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка станом на день звернення із позовом становить -1073,60 грн.

Відтак, враховуючи положення Закону України «Про судовий збір» щодо ставок судового збору позивач необхідно сплати судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Реквізити для сплати судового збору за поданнязаяв до Шевченківського районного суду містаКиєва: Отримувач коштівГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунокотримувача UA628999980313151206000026011 Код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу *;101;_____(кодклієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа)

Таким чином, позивачу на виконання вищевказаних положень чинного законодавства необхідно сплатити судовий збір та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Також, положеннями ч.8 ст. 43 ЦПК України передбачено, у разі, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника

Натомість, позивачем до позовної заяви додані письмові докази, які не відповідають вимогам ст.95 ЦПК України, оскільки позивач не підтверджує відповідність копій письмових доказів оригіналів, які знаходяться у неї, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, оскільки матеріали позовної заяви місять тільки позначку «згідно з оригіналом» без зазначення дати такого засвідчення та підпису позивачки ОСОБА_3 .

Позивачу на виконання вищевказаних положень чинного законодавства необхідно усунути вищевказані недоліки.

У разі виправлення вищезазначених недоліків, нову редакцію позовної заяви необхідно подати разом із копіями заяви відповідно до кількості учасників процесу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України, передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Разом із тим, суд роз`яснює, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків у встановлені строки, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: