Рішення № 112708560, 09.08.2023, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7308/21

Номер провадження2/711/453/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Демчика Р.В.,

при секретарі Кофановій А.О.,

за участі:

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Черкаси цивільну справуза позовом ОСОБА_3 до приватного виконавця Бурмаги Євгенія Анатолійовича, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_1 , треті особи: Акціонерне товариство «Сенс Банк», приватний виконавець Черкаського міського нотаріального округу Кондакова Неля Володимирівна про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу проведення електронних торгів, скасування акта про реалізацію предмета іпотеки, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, скасування реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та застосування реституції,-

встановив:

В грудні 2021 року ОСОБА_3 звернулася в Придніпровський районний суд м.Черкаси з позовом до приватного виконавця Бурмаги Є.А., ДП «Сетам», ОСОБА_1 , треті особи: АТ «Альфа Банк», приватний виконавець Черкаського міського нотаріального округу Кондакова Н.В. про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу проведення електронних торгів, скасування акта про реалізацію предмета іпотеки, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, скасування реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та застосування реституції.

Позов обґрунтовує тим, що в ході примусового виконання рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 15.11.2010 року по справі №2-2661/10 та виконавчого листа №2-2661/2010 від 26.11.2010р. про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та її чоловіка: ОСОБА_4 боргу в сумі 90 497,63 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 721809 грн.10 коп., виконавче провадження №56962512, 05 серпня 2021 року ДП «СЕТАМ» були проведені електронні торги з продажу належної позивачці квартири АДРЕСА_1 , за результатами яких визначений переможець торгів: ОСОБА_1 , складено протокол та акт проведення електронних торгів. 26.08.2021р. ОСОБА_1 отримав у нотаріуса свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів та здійснив державну реєстрацію права власності на придбану квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вказані електронні торги ОСОБА_3 вважає незаконними, такими що проведені з порушенням Закону України «Про виконавче провадження», Порядку реалізації арештованого майна, затвердженийнаказом Міністерстваюстиції Українивід 29.09.2016року №2831/5 і такі порушення призвели до порушень її прав та законних інтересів.

Позивачка вважає, що визначення вартості об`єкту оцінки було проведено суб`єктом оціночної діяльності на замовлення приватного виконавця з грубим порушенням законодавства про оцінку. Всупереч діючому законодавству, об`єкт оцінки не оглядався та не досліджувався. Зазначає, що приватний виконавець Бурмага Є.А. подав до ДП «Сетам» заявку щодо реалізації, не ознайомивши сторони виконавчого провадження із результатами визначення вартості квартири. Також ОСОБА_3 стверджує, що квартира АДРЕСА_1 , використовується як місце постійного проживання для позивачки: ОСОБА_3 , її чоловіка: ОСОБА_4 , їх неповнолітньої дочки: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , племінника: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 тож, приватним виконавцем Бурмагою Є.А. порушено вимоги Закону України«Промораторійнастягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Крім того, на думку позивачки ОСОБА_3 , приватним виконавцем Бурмагою Є.А. допущено порушення положень Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо обов`язку отримати дозвіл від органу опіки та піклування на примусову реалізацію житлової нерухомості, право на користування якою має її неповнолітня дочка: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , і вказану квартиру було передано на реалізацію ДП «Сетам» без такого дозволу.

Просила суд прийняти позов до розгляду; накласти арешт на квартиру з метою забезпечення позову; визнати недійсними електронні торги від 05 серпня 2021 року з реалізації предмета іпотеки нерухомого майна трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , проведені ДП «СЕТАМ» та оформлені протоколом проведення електронних торгів, №549280; скасувати протокол проведення електронних торгів, організованих ДП «СЕТАМ» №549280 від 05.08.2021р., з реалізації нерухомого майна трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ; скасувати акт про проведені електронні торги (про реалізацію предмета іпотеки), складений приватним виконавцем Бурмагою Є.А.; скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів, серія та номер: 900 від 26.08.2021р., видане приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Кондаковою Н.В.; скасувати реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна, а саме квартири, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованого за громадянином ОСОБА_1 , номер запису про право власності 43641507, дата державної реєстрації 26.08.2021 12:34:27; припинити право власності громадянина ОСОБА_1 на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ; стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_3 всі без виключення судові витрати по справі (якщо такі матимуть місце)

16.12.2021 року ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси позовну заяву залишено без руху.

09.02.2022 року позивачем на адресу суду направлено заяву про усунення недоліків позову з додатками.

14.02.2022 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси відкрито загальне позовне провадження у справі та призначене підготовче засідання.

25 березня 2022 року до суду надійшла заява ОСОБА_7 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача.

25.03.2022 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про залучення ОСОБА_7 до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

28.09.2022 року ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_7 та відповідача ОСОБА_1 про залучення ОСОБА_7 , як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у справі.

28.09.2022 року ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси закрито підготовче провадження по даній цивільній справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надіслала до суду заяву, в якій позов підтримала, просила задвольнити його повністю

Відповідач ДП «СЕТАМ» виклав свої заперечення проти позову у відзиві, та зазначив, що позивачем не надано жодних доказів порушення порядку проведення оскаржуваних торгів, як і доказів порушення прав позивача під час їх проведення, а відповідно підстави для задоволення позову відсутні. Посилався на те, що дії приватного виконавця, зокрема і щодо визначення вартості майна мають окремий спосіб оскарження, а його незгода зі стартовою ціною лоту не може бути підставою для визнання торгів недійсними, визначення вартості майна не входить в предмет доказування у даній справі, а оскарження позивачкою в судовому порядку дій приватного виконавця та результатіввизначення вартостічи оцінкимайна незупиняє передачімайнана реалізацію.

Відповідач ОСОБА_1 проти позову заперечував, з дозволу суду надав додаткові пояснення щодо клопотання ОСОБА_3 про залучення доказів по справі, зазначив, що ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 28.01.2022р. у справі №2-2661/10, що була ухвалена після відкриття провадження у даній справі, на яку посилається ОСОБА_3 та просила долучити до матеріалів справи в якості доказу - відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні скарги на дії приватного виконавця Бурмаги Є.А., оскільки суд визнав її безпідставною, не обґрунтованою та недоведеною. При цьому, як вказує у позові ОСОБА_3 підстави даного позову є аналогічними доводам скарги ОСОБА_3 на дії приватного виконавця Бурмаги Є.А., отже встановлені судом обставини при розгляді вказаної скарги на дії приватного виконавця Бурмаги Є.А. преюдиційними щодо ОСОБА_3 та не підлягають доведенню у даній справі в силу приписів ч.4, 5 ст.82 ЦПК України.

Позивачка ОСОБА_3 в судове засідання на розгляд справи повторно не з`явилася, в поданому до суду клопотанні просила розглянути справу за її відсутності (а.с. ). Про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Інші учасники справи в судове засідання на розгляд справи повторно не з`явилися, причини неявки суду не повідомляли, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином шляхом направлення судових повісток за їх зареєстрованим місцем проживання, на офіційні електронні адреси, адреси електронної пошти та за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи відповідно до вимог ст.128 ЦПК України. Слід також зазначити, що згідно з положеннями ст. 8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).

Згідно зістаттею 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону України «Про виконавче провадження»).

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає можливість визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону.

При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок реалізації арештованого майна) та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Відповідно до положень ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другоюстатті 95 ЦПК Українипередбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.82 ЦПК України).

Судом встановлено, що ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 28.01.2022р. у справі №2-2661/10, - відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні скарги на дії приватного виконавця Бурмаги Є.А., яка вмотивована аналогічно до даного позову.

В мотивувальної частині вказаного рішення зазначається, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.11.2010 року задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Київської філії до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Виконавчий лист, виданий Придніпровським районним судом м.Черкаси про стягнення боргу було звернуто до виконання та 09.08.2018р. приватним виконавцем Бурмагою Євгенієм Анатолійовичем відкрито виконавче провадження № 56962512.

Приватний виконавець у визначений законодавством строк та порядок повідомив боржника про початок примусового виконання рішення, 09.08.2018р. надіславши за адресою, зазначеною у виконавчому документі постанову про відкриття виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією.

На думку суду приватним виконавцем було дотримано вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження №56962512.

Встановлено, що разом з постановою про відкриття виконавчого провадження, боржник отримала ідентифікатор доступу до АСВП і мала безперешкодний доступ до матеріалів виконавчого провадження.

На думку суду, боржник ОСОБА_3 повинна цікавитись станом виконавчого провадження.

Відносно посилання ОСОБА_3 на те, що приватний виконавець Бурмага Є.А. не повідомив її ні про арешт квартири, ні про призначення суб`єкта оціночної діяльності, ні про проведену оцінку, ні про передачу майна на реалізацію суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», учасники виконавчого провадження, мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки, відповідно до цієї статті державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до ЗУ № 2658-ІІІ.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені ЗУ № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до ст. ст. 3,12,33 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльностісуб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльностісуб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

Статтею 32 ЗУ № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльностісуб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Отже, чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльностісуб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема недостовірності чи необ`єктивності оцінки майна) ним своїх обов`язків.

Звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльностісуб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17.

Процесуальні дії приватного виконавця, пов`язані з призначенням та проведенням оцінкине можуть бути предметом судового оскарження.

Щодо твердження ОСОБА_3 про те, що приватний виконавець Бурмага Є. А. не повідомив її про призначення суб`єкта оціночної діяльності та не повідомив про результати оцінки суд зазначає наступне.

Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльностісуб`єкта господарювання.

Згідно з положеннями ч.ч.4, 5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження, 29.06.2021 року приватним виконавцем Бурмага Є.А. було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності. Дана постанова була направлена боржниці простим листом. Направлення цієї постанови рекомендованим листом законом не передбачено. ОСОБА_3 , в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження» дану постанову не оскаржила.

Вимога щодо надання доступу до об`єкту оцінки від 29.06.2021 року була направлена ОСОБА_3 рекомендованим листом, але вона виконана не була.

А тому, 05.07.2021 року, в зв`язку з неможливістю потрапити до квартири, оцінка була проведена на підставі наявних матеріалів виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, 05.07.2021 року суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_8 було виготовлено звіт про оцінку квартири.

Даний звіт було направлено ОСОБА_3 рекомендованим листом 05.07.2021 року.

За змістом ст.ст. 12,33 Закону України «Про оцінку майна» звіт не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльностісуб`єктом господарювання висновки та його дії відносно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визначення такого звіту недійсним.

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові від 13 березня 2018 року № 914/881/17 Великої палати Верховного Суду.

Отже, боржниця була повідомлена про результати оцінки квартири від 05.07.2021 року приватним виконавцем Бурмага Є.А. у строки та в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Шодо передачі квартири за адресою: АДРЕСА_2 на реалізацію суд зазначає наступне.

05.07.2021 року, після проведення оцінки, приватним виконавцем Бурмага Є.А. у визначений законом спосіб, було сформовано заявку та передано квартиру на примусову реалізацію до ДП «Сетам» для організації та проведення торгів.

Після отримання заявки приватного виконавця ДП «Сетам», на виконання абзацу 4 п.2 розділу VII Порядку реалізації арештованого майна, було повідомлено ОСОБА_3 про реалізацію її квартири, та про те, що початок торгів відбудеться 05.08.2021 року. Тобто, ОСОБА_3 була повідомлена про реалізацію її квартири у спосіб визначений законодавством.

Відносно посилання боржниці на те, що на неї розповсюджується положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» суд зазначає наступне.

На думку суду, положення цього закону не розповсюджуються на ОСОБА_3 .

Відповідно до відповіді Управління з питань державної реєстрації від 23.06.2021 року, в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 станом на 23.06.2021 року відсутні зареєстровані особи.

Відповідно до відповіді Управління з питань державної реєстрації від 05.07.2021 року, ОСОБА_3 була зареєстрована в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 до 07.06.2021 року.

А тому, в зв`язку з тим, що ОСОБА_3 та її діти на момент передачі приватним виконавцем Бурмага Є.А. квартири на примусову реалізацію, в квартирі прописані не були, мораторій на них не розповсюджується. Також, у приватного виконавця Бурмага Є.А. не виникало обов`язку звертатись до Органів опіки та піклування для отримання дозволу на реалізацію квартири.

Суд, при розгляді даної справи вважає обставини встановлені ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 28.01.2022р. у справі №2-2661/10 преюдиційними щодо позивачки: ОСОБА_3 , її чоловіка: ОСОБА_4 , їх неповнолітньої дочки: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 а відповідно такими, що не підлягають доведенню у даній справі в силу приписів ч.4, 5 ст.82 ЦПК України.

При цьому судом враховуються висновки щодо застосування вказаної норми права, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) та постанові Верховного Суду від 26квітня 2023 року справа №725/4748/20, відповідно до яких преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акту.

В постанові від 26квітня 2023 року у справі №725/4748/20 Верховний Суд за наслідками розгляду справи зазначив, що боржник вже скористався своїм правом на оскарження дій приватного виконавця щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, а також щодо ознайомлення боржника про вартість його майна, що було предметом розгляду в іншій цивільній справі та містять факти, які є преюдиційними.

Суд, при розгляді даної справи, погоджується з правовою оцінкою наданою судом фактам, встановленим при розгляді скарги ОСОБА_3 на дії приватного виконавця Бурмаги Є.А. у справі №2-2661/10, викладеним в ухвалі Придніпровського районного суду м.Черкаси від 28.01.2022р. Також суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 в межах розгляду данної справи намагається здійснити переоцінку доказів, та фактів, встановлених судом при розгляді скарги на дії приватного виконавця у справі №2-2661/10.

Оскільки позивачка: ОСОБА_3 , її чоловік: ОСОБА_4 , їх дочка: ОСОБА_5 на момент передачі приватним виконавцем Бурмага Є.А. квартири на примусову реалізацію, в квартирі прописані не були, мораторій на них не розповсюджується.

Також, у приватного виконавця Бурмага Є.А. не виникало обов`язку звертатись до Органів опіки та піклування для отримання дозволу на реалізацію квартири.

Такі висновки узгоджуються з п.91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2021р. у справі №755/12052/19, в якій зазначається, що для офіційного встановлення місця проживання існує реєстрація такого місця, передбачена зокрема частиною десятою статті 6 Закону про вільне пересуваннята Правилами реєстрації місця проживання. Отже суд апеляційної інстанції безпідставно дійшов висновку, що місцем проживання матері малолітніх дітей є місце знаходження квартири, яка в рівних частках на праві приватної власності належить цій матері та її відповідним дітям.

В постанові від 17 липня 2023 року у справі №753/8060/20 Верховний Суду також зазначає що доводи скаржника що вищевказаний садовий будинок підпадає під дію положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», і є єдиним місцем постійного проживання ОСОБА_1, є безпідставними, так як у вказаному садовому будинку ніхто не зареєстрований.

Також суд враховує, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 не є єдиним нерухомим житловим майном, що знаходиться у власності позичальниці: ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_3 є співвласником іншого житла, а саме: 1/3 частки квартири АДРЕСА_3 , про що вона зазначає в позові, та скарзі на дії приватного виконавця, що вбачається зі змісту ухвали Придніпровського районного суду м.Черкаси від 28.01.2022р. у справі №2-2661/10, отже дія мораторію на неї не розповсюджується, також у вказаному житлі може проживати її неповнолітня дочка: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В постанові Верховного Суду від 20.10.2020р. у справі № 756/536/19 зазначається, що змістустатті 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»убачається, що необхідною умовою застосування цього Закону є, зокрема, те що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно. Відхиляючи доводи позивача про відсутність підстав для застосування мораторію суди взяли до уваги наявність у неї іншого житла.

В постанові від 12.10.2021р. у справі № 727/9166/19 Верховний Суд зазначив, що Згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16, (провадження № 11-1200апп18), від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц, (провадження № 14-187цс19) визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Встановивши, що в задоволені скарги на дії приватного виконавця скаржнику було відмовлено Верховний Суд констатував, що позивач скористався своїм правом оскарження проведеної оцінки майна, тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що дії приватного виконавця при призначені оцінювача та передачі арештованого майна на реалізацію не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

В постанові від 08 травня 2023 року у справі №755/16517/20 Верховний Суд вказав, що за змістом частини першоїстатті 215 ЦК Українипідставами недійсності укладеного за результатами прилюдних/електронних торгів правочину єнедодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами таких торгів, то підставами для визнання оспорюваних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення. Верховний Суд в котре зазначив, що дії державного/приватного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження, така позиція є сталою в практиці Верховного Суду, і враховується судом при ухваленні рішення у даній справі.

Оскільки порушень в діях приватного виконавця Бурмаги Є.А. при передачі майна на реалізацію не виявлено, а доказів порушення правил проведення електронних торгів позивачкою не надано - підстави для визнання електронних торгів недійсними відсутні, а відповідно не підлягають до задоволення і решта позовних вимог, заявлених позивачкою у цій справі, як такі, що є похідними від вимоги про визнання оскаржуваних торгів недійсними.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення від 10 лютого 2010 року).

Також суд не вбачає підстав й для задоволення позовної вимоги про накладення арешту на спірну квартиру, оскільки така вимога по суті не є позовною, а є заявою про забезпечення позову. яка повинна була бути подана як окрема заява.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

На підставі наведеного, ст.ст.15,16 ЦК України, ст.ст.4,12,13,76-81,89,258,259,263,264,265,355 ЦПК України, Закон України про іпотеку», Закон України «Про виконавче провадження», Закону України«Промораторійнастягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», Порядок реалізації арештованого майна, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5, суд,-

вирішив:

В задоволенніпозову ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ,місце проживання, зазначене в позовній заяві: АДРЕСА_4 ) до приватного виконавця Бурмаги Євгенія Анатолійовича (місце знаходження: вул. Смілянська, 23, офіс 36/1, м. Черкаси, 18008), Державного підприємства «Сетам» (код ЄДРПОУ 39958500, місце знаходження: вул. Стрілецька, 4-6, м. Київ, 01001), ОСОБА_1 (місце проживання, вказане в позовній заяві: АДРЕСА_5 ), треті особи: Акціонерне товариство «Сенс Банк» (місце знаходження: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150) приватний виконавець Черкаського міського нотаріального округу Кондакова Неля Володимирівна (місце знаходження: бульвар Шевченка, 218, м. Черкаси, 18001) про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу проведення електронних торгів, скасування акта про реалізацію предмета іпотеки, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, скасування реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та застосування реституції відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Р.В.Демчик.

Повне судове рішення складено 04.08.2022 року.

Головуючий: Р. В. Демчик