Рішення № 112708415, 07.08.2023, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 690/368/23

Провадження № 2/690/144/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2023 року м. Ватутіне

Ватутінський міський суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді Здоровила В.А.

за участю секретаря Мельник С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ватутінської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення неустойки (пені) за прострочення по сплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

в с т а н о в и в:

позивач в позовній заяві просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку за несплату аліментів на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 3519 грн. 06 коп., посилаючись на те, що вони перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 14.12.2016. Від вказаного шлюбу у них народилося двоє синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_2 життям, здоров`ям та навчанням дітей не цікавиться, участі у їх вихованні не бере, його фактичне місцеперебування невідоме, діти повністю перебувають на її утриманні. А тому вона звернулася з даним позовом до суду.

Позивач в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просила позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, відзив та інші клопотання до суду не подав, повторно у судове засідання не з`явився без повідомлення причин.

Представник третьої особи, органу опіки та піклування виконкому Ватутінської міської ради Черкаської області в судове засідання не з`явився, міський голова надіслав до суду клопотання, де просить розглянути справу без участі третьої особи за наявними в справі матеріалами та винести рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Справу вирішено за правилами заочного розгляду, передбаченими ст.280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача, повідомленого у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, який не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову, та зі згоди позивача щодо такого порядку розгляду справи.

Судом встановлено, що відповідач є батьком неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 (а.с.10), серії НОМЕР_2 (а.с.14).

Згідно довідок від 22.06.2017 (а.с.12, 16) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 взято на облік як внутрішньо переміщених осіб. Рішеннями виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області від 18.02.2021 №72, 73 останнім надано статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Згідно довідок Ватутінського ліцею № 1 Ватутінської міської ради Черкаської області від 07.04.2023 та від 22.05.2023 (а.с.29, 30) ОСОБА_3 , завершує здобуття повної загальної середньої освіти в 11-А класі у 2023, ОСОБА_4 дійсно навчається у 5-А класі. Згідно, наданих закладом освіти характеристик, діти старанні та дисципліновані, мають високий та достатній рівень навчання, за весь період навчання, їхній батько жодного разу в ліцей не з`явися, не цікавився успіхами синів, не відвідував батьківські збори.

ОСОБА_2 не відвідує батьківські збори, не цікавиться навчанням дітей, не виходить на телефонний зв`язок з педагогами навчального закладу, не усвідомлює відповідальність за дисципліну та виховання дітей.

Відповідно до довідки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Ватутіне Черкаської області» від 06.06.2023 (а.с.33) ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мають укладені декларації з лікарем ЗПСМ ОСОБА_5 . Діти регулярно проходять планові медичні огляди, щеплені за віком. Рекомендації лікаря виконуються вчасно та в повному обсязі.

Згідно акту обстеження умов проживання від 09.06.2023 ОСОБА_1 разом із синами зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , але з 2016 проживають за адресою: АДРЕСА_2 , мають статус внутрішньо переміщених осіб. Позивач разом з неповнолітніми дітьми проживає в одноповерховому цегляному будинку з усіма зручностями, яку орендує в ОСОБА_6 . Умови проживання задовільні, житлові кімнати та кухня облаштовані необхідними м`якими та корпусними меблями, предметами побуту та електроприладами. В помешканні наявні водопостачання та водовідведення, опалення будинку та нагрів води здійснюється газовим двохконтурним котлом. В будинку чисто та охайно. Діти забезпечені одягом та взуттям відповідно до сезону, засобами гігієни обладнанням для розвитку здібностей. В кімнаті дітей є телевізор, спальні місця, учнівський куточок, шафа для речей. В користуванні дітей є ноутбук,комп`ютер та телефони. В позаурочний час діти займаються поглибленим вивченням англійської мови, відвідують приватні заняття зі співу, танцювальну студію. Зі слів ОСОБА_3 , в останнє спілкувався з батьком у 2016, ОСОБА_4 батька майже не пам`ятає.

Зазначені факти підтверджено в судовому засіданні висновком органу опіки та піклування від 26.06.2023 року №1438/02-21 (а.с.37-39), відповідно до якого орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітніх синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , своє рішення мотивуючи тим, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

З огляду на вище викладене, судом встановлено факт винної поведінки відповідача, тобто факт свідомого ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, свідомого нехтування своїми батьківськими обов`язками, оскільки він не піклується про фізичний та духовний розвиток дітей, їхнього навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, не спілкуються з дітьми в обсязі, необхідному для їхнього нормального самоусвідомлення, не надає синам доступу до культурних та інших цінностей; не сприяє засвоєнню дітьми загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їхнього внутрішнього світу; не створює умов для отримання ними освіти, оскільки не бажає виконувати своїх батьківських обов`язків.

До вказаного висновку суд прийшов, проаналізувавши наведені вище докази на відповідність їх критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності та проаналізувавши відповідні норми права.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), в судовому засіданні досліджено кожний доказ, що міститься в матеріалах цивільної справи і відповідає вимогам належності, допустимості і достовірності.

Судом забезпечено учасникам справи принцип процесуальної рівності сторін і надано можливість кожній стороні довести ті обставини, на які вона посилається.

Разом з тим, суд констатує факт, що відповідач не скористався правом заперечити щодо позову та подати відзив на позовну заяву про позбавлення його батьківських прав, що свідчить про небажання виправити свою поведінку щодо виховання дітей, тобто про факт винної поведінки відповідача.

Так, у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №209/2821/15-ц (провадження №61-2357св18), від 21.11.2018 у справі №201/6232/17 (провадження №61-41214св18) визначено поняття ухилення батьків від виконання своїх обов`язків та зазначено про необхідність встановлення судом доведеності факту винної поведінки відповідача у спорі вказаної категорії.

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, зокрема, щодо невиконання батьком обов`язків щодо належного піклування про фізичний і духовний розвиток дітей, їхнього навчання, підготовку до самостійного життя, які регулюються Конституцією України, Сімейним кодексом України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, що ратифікована Постановою ВР України №789-ХІІ від 27.02.1991, і є частиною національного законодавства України.

Держави-учасниці Конвенції забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї… (ст.9 Конвенції про права дитини).

Статтями 18, 27 Конвенції про права дитини встановлено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Так, згідно зі ст. 19 Конвенції про права дитини держави - учасниці зобов`язані вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження або експлуатації з боку батьків чи будь-якої іншої особи.

Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Статтею 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов`язків щодо неї.

Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Пленум Верховного Суду України у пункті 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 19.08.2016 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходу кожного місяця до повноліття дітей, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 03.08.2016 і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Виконавчий лист №690/388/16-ц виданий 19.08.2016 Ватутінським міським судом Черкаської області був зданий позивачем на виконання до Звенигородського ВДВС у Звенигородському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м.Київ), де було відкрито ВП НОМЕР_5.

Рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 10.05.2023 вирішено стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 неустойку за несплату аліментів на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 212 748 грн. 26 коп..

Довідкою-розрахунком Звенигородського ВДВС у Звенигородському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м.Київ) від 26.06.2023 (а.с.41-42) підтверджується, що заборгованість відповідача по виконавчому листі станом на 01.06.2023 складає - 220 656 грн. 26 коп..

За підрахунками, виконаними на підставі наданої інформації виконавчою службою 26.06.2023, позивач має право на стягнення з відповідача неустойки за прострочення сплати аліментів, за період заборгованості з квітня 2023 по 29.06.2023 в сумі - 3 519 грн. 00 коп..

Ст.180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч.1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму неустойки (пені) за порушення відповідачем аліментних зобов`язань в розмірі 3 519 грн. 06 коп..

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, суд вважає необхідним, витрати по оплаті судового збору стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 150, 152, 155, 164, 165, 180, 196 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 142, 258, 265, 280, 281, 282, 352, 354, 355, ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ватутінської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення неустойки (пені) за прострочення по сплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої, як внутрішньо переміщена особа, за адресою: АДРЕСА_2 неустойку за несплату аліментів на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 3 519 (три тисячі п`ятсот дев`ятнадцять ) грн. 06 коп..

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 в дохід держави в особі ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106 (UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу - судовий збір) судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. за вимогу немайнового характеру про позбавлення батьківських прав та 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. за вимогу майнового характеру про стягнення аліментів.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий В.А. Здоровило