Рішення № 112707718, 25.07.2023, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа №375/220/23

Провадження №2/375/141/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

25 липня 2023 року смт Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Чорненької О.І.

при секретарі судового засідання Киричок В.В.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, в залі суду в смт Рокитне, у порядку частини 2 статті 247 ЦПК України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області в особі служби у справах дітей та сім`ї, ОСОБА_4 , Обухівська міська рада Київської області в особі Служби у справах дітей та сім`ї, про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад обставин справи та обгрунтування позовних вимог

Представник позивача - адвокат Заліський Б.С. звернувся до Рокитнянського районного суду Київської області із позовом про позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього сина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначення опікуна дитини та стягнення аліментів на його утримання.

Свої вимоги позивач обґрунтувує тим, що він, ОСОБА_1 , перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , яка у справі є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Від шлюбу вони мають дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 07 березня 1992 року.

Їх дочка - ОСОБА_6 у 2010 році одружилась з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 27.11.2010. Після одруження подружжя взяли спільне прізвище - ОСОБА_7 .

У шлюбі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 03.06.2011.

Таким чином, малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним онуком позивача ОСОБА_1 та його дружини - ОСОБА_4 .

Фактично з перших років життя малолітній ОСОБА_8 проживає у сім`ї своїх діда та баби у с. Запруддя Білоцерківського району Київської області. Саме вони виховують дитину, піклуються про його духовний та фізичний розвиток, заберпечують його всім необхідним, зокрема одягом, продуктами харчування, речами першої необхідності, допомагають у навчанні, тощо. Тобто саме дід з бабою виконують всю ту роботу, яка згідно з нормами права та моралі, покладається на батьків при вихованні своєї дитини.

У свою чергу відповідачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , будучи батьками дитини, життям сина, його фізичним та духовним розвитком не цікавляться та не переймаються, матеріально у його утриманні не допомагають та до дитини не приїздять. Обоє відповідачів не бачили свого малолітнього сина вже більше 5 років.

Враховуючи викладені обставини, позивач вирішив звернутися до суду з позовом про позбавлення відповідачів батьківських прав, встановлення опікунства над малолітньою дитиною та стягнення аліментів на його утримання, тобто узаконення тих відносин, які в дійсності мають місце.

Крім того, у позовній заяві представник позивача заявляє клопотання про надання третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Рокитнянською селищною радою Білоцерківського району Київської області в особі Служби у справах дітей та сімї, висновку про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно малолітнього сина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відзиву на заявлений до них позов не надали та будь-яким іншим чином свою позицію щодо позову не висловили.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області пояснень щодо суті позову не надала. Однак, на виконання ухвали суду, службою надано інформацію, що відповідно до вимог статті 19 Сімейного кодексу України, письмовий висновок щодо роз`язання спору подається на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстровані у м. Обухів, але протягом тривалого терміну за місцем реєстрації не проживають та фактичне їх місце знаходження не відоме.

Працівники Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області не можуть оцінити стан виконання чи не виконання даними громадянами їх батьківських обов`язків, так як відсутні відомості про їх місце роботи, їх доходи, умови проживання, стан здоров`я. Сім`я не потрапляла у поле зору соціальних служб у зв`язку з їх відсутністю за місцем реєстрації.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служби у справах дітей та сім`ї Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області пояснень щодо суті позову не надала. Однак, на виконання ухвали суду, службою надано висновок органу опіки та піклування Рокитнянської селищної ради Київської області про можливість ОСОБА_1 бути опікуном малолітнього ОСОБА_5 та висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначений висновок затверджено Рішенням виконавчого комітету Рокитнянської селищної ради Київської області від 11 травня 2023 року №189.

Відповідно до вказаного висновку члени комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Рокитнянської селищної ради Київської області на засіданні комісії 11 квітня 2023 року одноголосно підтримали пропозицію вважати за доцільне позбавити ОСОБА_2 ю та ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_5 .

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Позовна заява разом з доданими до неї документами надійшла до Рокитнянського районного суду Київської області 25.01.2023.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана у провадження судді Чорненької О.І.

На виконання вимог частини 6 статті 187 ЦПК України, 26.01.2023 судом подано запити до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи Обухівської міської ради Київської області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачів.

Інформація на запити надійшла на адресу суду 09.02.2023, де вказано, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресами, зазначиними у позовній заяві.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 16 лютого 2023 року відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Зазначену ухвалу разом з позовною заявою та додатками до неї, рекомендованим листом відправлено відповідачці та третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору за місцем реєстрації.

Крім того, зазначеною ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування від Служби у справах дітей та сім`ї Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області письмового висновку про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та витребувано зазначений висновок.

На виконання зазначеної ухвали суду від Служби у справах дітей та сім`ї Рокитнянської селищної ради Київської області надійшов письмовий висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, Службою у справах дітей та сім`ї Рокитнянської селищної ради Київської області надано письмовий висновок про можливість ОСОБА_1 бути опікуном над малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представником позивача - адвокатом Заліським Б.С. заявлено клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмата спору - Обухівської міської ради Київської області в особі служби у справах дітей та сім`ї та зобов`язання третьої особи надати суду письмовий висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 23 березня 2023 року зазначене клопотання представника позивача задоволено. До участі у справі залучено Обухівську міську раду Київської області в особі служби у справах дітей та сім`ї від якої витребувано письмовий висновок про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На виконання зазначеної ухвали суду від Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області надійшла інформація про неможливість надати письмовий висновок про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відповідачі у справі тривалий час відсутні за місцем реєстрації.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 18 травня 2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні призначеному на 21 червня 2023 позивач ОСОБА_1 заявлений позов підтримав та просив його задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник позивача - адвокат Заліський Б.С. підтримав позицію свого довірителя та просив заявлений позов задоволити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_4 проти задоволення заявленого позову не заперечувала.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей та сім`ї Рокитнянської селищної ради Київської області Секрет Л.М. підтримаала позицію позивача та просила задовольнити заявлений позов, оскільки він відповідає інтересам дитини.

Третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області свого представника у судове засідання не направила. Однак, у листі від 25 квітня 2023 року представник Служби зазначила, що при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не прибули.

Так, на адресу реєстрації відповідача ОСОБА_2 28 лютого 2023 року поштовим відправленням № 0960101925882 було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви із додатками. Однак, зазначене поштове підправлення було повернено відправнику з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою".

На адресу реєстрації відповідачки ОСОБА_3 28 лютого 2023 року поштовим відправленням № 0960101925874 було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви із додатками. Однак, зазначене поштове підправлення було повернено відправнику з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою" та "за закінченням терміну зберігання".

Зазначені судові документи 04 квітня 2023 року були повторно відправлені за адресами реєстрації відповідачів.

Поштове відправлення № 0960101966686 було особисто отримано відповідачем ОСОБА_2 , що підтверджується зворотнім рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

Поштове відправлення № 0960101966678 було повернено на адресу відправника з відміткою "неправильно зазначено (відсутня) адреса.

Крім того, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були викликані для участі у розгляді справи шляхом розміщення оголошень про виклик до суду, які були розміщені за посиланням:https://rk.ko.court.gov.ua/sud1021/gromadyanam/ogolosennya. Такі оголошення були оприлюдненні 16.03.2023, 27.03.2023, 18.05.2023 та 21.06.2023.

Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання, призначене на 15 годину 25 липня 2023 року не прибув. Натомість, через канцелярію суду подав заяву, відповідно до якої просив проводиди судове засідання у його відсутності та у відсутності його представника. Заявлений позов підтримує та просить задовольнити. Проти заочного рішення суду не заперечує.

Представник позивача - адвокат Заліський Б.С., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання, призначене на 15 годину 25 липня 2023 року не прибув. Натомість, через канцелярію суду подав заяву, відповідно до якої просив проводиди судове засідання у його відсутності та у відсутності його довірителя. Заявлений позов підтримує та просить задовольнити. Проти заочного рішення суду не заперечує.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання, призначене на 15 годину 25 липня 2023 року не прибула. Однак, через канцелярію суду подала заяву, відповідно до якої просила проводиди судове засідання у її відсутності за наявними матеріалами. Заявлений її чоловіком позов підтримує та просить задовольнити. Проти заочного рішення суду не заперечує.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей та сім`ї Обухівської міської ради Київської області, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання, призначене на 15 годину 25 липня 2023 року, не прибула. Разом з тим, через канцелярію суду подала заяву, відповідно до якої при винесенні рішення у справі покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей та сім`ї Рокитнянської селищної ради Київської області, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання, призначене на 15 годину 25 липня 2023 року, не прибула. Разом з тим, через канцелярію суду подала заяву, відповідно до якої заявлений позов підтримує та просить задовольнити. Розгляд справи просить проводити у її відсутності. У разі неявки відповідачів не заперечує проти прийняття заочного рішення.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленими про судовий розгляд справи, відзиву на позов не надали та свою позицію щодо заявленого до них позову у будь-який інший спосіб не висловили.

За таких обставин суд розглядає справу за наявними письмовими матеріалами.

Відповідно до вимог статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

відповідач не подав відзив;

позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи позицію позивача та його представника, які не заперечують проти заочного розгляду справи, прийнявши всі заходи по виклику відповідачів, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статтей 223, 280 ЦПК України.

Відповідно до положень частини 2 статті 247 ЦПК України, розгля справи проводиться без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Із матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , яка у справі є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Від шлюбу вони мають дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 07 березня 1992 року.

Їх дочка - ОСОБА_6 у 2010 році одружилась з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 27.11.2010. Після одруження подружжя взяли спільне прізвище - ОСОБА_7 .

У шлюбі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 03.06.2011.

Таким чином, малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним онуком позивача ОСОБА_1 та його дружини - ОСОБА_4 .

Фактично з перших років життя малолітній ОСОБА_8 проживає у сім`ї своїх діда та баби у с. Запруддя Білоцерківського району Київської області. Саме вони виховують дитину, піклуються про його духовний та фізичний розвиток, заберпечують його всім необхідним, зокрема одягом, продуктами харчування, речами першої необхідності, допомагають у навчанні, тощо. Тобто саме дід з бабою виконують всю ту роботу, яка згідно з нормами права та моралі, покладається на батьків при вихованні своєї дитини.

У свою чергу відповідачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , будучи батьками дитини, життям сина, його фізичним та духовним розвитком не цікавляться та не переймаються, матеріально у його утриманні не допомагають та до дитини не приїздять. Обоє відповідачів не бачили свого малолітнього сина вже більше 5 років.

Питання про доцільність позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно їх малолітнього сина розглядалося 11 квітня 2023 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Рокитнянської селищної ради. На засідання комісії батьки дитини не прибули, оскільки зв`язок з ними відсутній та місце їх перебування не відоме.

Рішенням виконавчого комітету Рокитнянської селищної ради Київської області №189 від 11 травня 2023 року затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно їх малолітнього сина - ОСОБА_5 .

Відповідно до зазначеного висновку органу опіки та піклування Рокитнянської селищної ради Київської області, затвердженого рішенням виконавчого комітету Рокитнянської селищної ради Київської області від 11.05.2023 №189, захищаючи права і законні інтереси дитини виконавчий комітет Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно малолітнього ОСОБА_5 .

Згідно з висновком про можливість ОСОБА_1 бути опікуном над малолітнім ОСОБА_5 №217 від 11 травня 2023 року, Служба у справах дітей та сім`ї Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном над малолітнім ОСОБА_5 та таким, що відповідає інтересам дитини.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України "Про охорону дитинства").

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у справі "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

Частиною 1 статті 19 СК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.

Згідно з частиною 2 статті 19 СК України, рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 19 СК України передбачено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до частини шостої статті 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

У зазначеній справі суд погоджується з висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав щодо їх малолітнього сина, оскільки він є виваженим, грунтується на фактичних даних та захищає інтереси дитини.

При вирішенні такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах: від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18 (провадження № 61-8883св19), від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17 (провадження № 61-13752св19), від 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/14 (провадження № 61-8179св19).

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні по справі "Мамчур проти України" від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України").

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ухиляються від виконання батьківських обов`язків відносно свого малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується наявними матеріалами цивільної справи та встановленими обставинами.

На підставі наведеного, керуючись якнайкращими інтересами малолітньої дитини, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено наявність підстав для позбавлення відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав відповідно до вимог статті 164 СК України, оскільки вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню свого малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З приводу призначення опікуна малолітньої дитини суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 60 ЦК України, суд встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою.

Згідно з частиною 4 статті 167 СК України, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є найближчим родичем дитини по материній лінії. Хлопчик, з часу коли його батьки залишили без догляду, проживає у сім`ї позивача та перебуває на повному його утриманні.

Крім того, позивач є працездатним, стан здоров`я дозволяє брати на себе таку відповідальніть, проживає разом з дружиною - ОСОБА_4 у будинку, який належить останній на праві власності, де створені всі умови для проживання дитини та має достатній дохід для його утримання.

З наданих до суду документів суд вбачає підстави призначити ОСОБА_1 опікуном малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки позивач має матеріальну та фінансову можливість забезпечити належні умови проживання та виховання малолітньої дитини та забезпечує їх на даний час.

З огляду на викладене позов в частині призначення позивача опікуном малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає до задоволення.

З приводу стягнення з відповідачів аліментів на утримання малолітньої дитини суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини, дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.

Згідно зі статтею 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з вимогами частини 2 статті 51 Конституції України закріплений конституційний обов`язок батьків утримувати своїх дітей.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

За змістом статті 141 СК України батьки мають рівні права і обов`язки щодо дитини, в тому числі і щодо її утримання.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частиною 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до частини 2 статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Положеннями статті 182 СК України визначено обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів.

Так, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

За таких обставинах суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідачів (з кожного окремо) аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, щомісячно.

Відповідно до статті 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. У даному випадку позов подано до суду 25 січня 2023 року.

Доказів, які б спростовували вищевикладене, судом не здобуто.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК України). Згідно з частиною 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При поданні позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок за дві вимоги не майнового характеру, що підтверджується квитанцією №32528798800006181086 від 20.01.2023, яка наявна у матеріалах справи.

З огляду на викладене, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений останнім при поданні позову у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок.

Крім того, оскільки позивач за позовну вимогу про стягнення аліментів, згідно пукнту 14 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, - з кожного з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави підлягає стягненню судовий збір за одну майнову вимоги у розмірі 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтею 8 Європейської Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ст.ст.19, 150-155,164-166, 170, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, Законом України "Про охорону дитинства", ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 82, 89, 131, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області в особі служби у справах дітей та сім`ї, ОСОБА_4 , Обухівська міська рада Київської області в особі Служби у справах дітей та сім`ї, про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та стягнення аліментів на утримання дитини- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 25 січня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 25 січня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , сплачений останнім при поданні позову судовий збір у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок по 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок з кожного.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь держави судовий збіру розмірі 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок, який сплатити на рахунок:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

р/р: UA908999980313111256000026001;

Банк отримувача (ГУДКСУ): Казначейство України (ЕАП);

Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок, який сплатити на рахунок:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

р/р: UA908999980313111256000026001;

Банк отримувача (ГУДКСУ): Казначейство України (ЕАП);

Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуто Рокитнянським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити рішення до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення суду виготовлено 25 липня 2023 року.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , тел. моб. НОМЕР_7 ;

представник позивача: адвокат Заліський Богдан Сергійович, свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю№4578/10 від 21.11.2011, адреса для листування: АДРЕСА_3 , тел. моб. НОМЕР_8 , ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ;

відповідач 2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмата спору:

Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області в особі служби у справах дітей та сім`ї, ЄДРПОУ: 04358997, адреса для листування: 09601, Київська область, Білоцерківський район, смт Рокитне, вул. Незалежності, 2, тел. (04562) 5-12-50, ел. адреса: rokytne04@ukr.net;

Обухівська міська рада Київської області в особі служби у справах дітей та сім`ї, адреса для листування: 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 10, тел. (04572) 5-11-54, ел. адреса: vykonkom@obciti.gov.ua/

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , тел. моб. НОМЕР_10 .

Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА