Ухвала суду № 112702777, 07.08.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15583/23

Провадження № 2-а/752/242/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 серпня 2023 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Ольшевська І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві про скасування постанови інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві серія ЕАС № 7399078 від 25.07.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в м. Києві про скасування постанови інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві серія ЕАС № 7399078 від 25.07.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Дослідивши матеріали позову, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Статті 160, 161 КАС України визначають вимоги до позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У частині 8 ст. 160 КАС України вказано, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Разом з тим, доказів на підтвердження сплати судового збору за подачу даної позовної заяви, позивачем до позову долучено не було. Також не надано документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1073,6 грн.

Однак, Велика палата Верховного суду у постанові від 18.03.2020 року, винесеній у справі №543/775/17, відступила від висновку, що містився у постанові Верховного суду України від 13.12.2016 року (провадження №21-141016) з приводу звільнення позивачів у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення та висловила наступну правову позицію.

Відповідно до положень статей 3, 5 Закону №3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором. З системного, цільового та граматичного тлумачення законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статтю 25 Закону №3674-VI, яка пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачає. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за подання позовної заяви про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,8 грн.

З огляду на викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру про скасування постанови в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 536,8 грн.

Судовий збір перерахувати за реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Голосіїв.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA488999980313131206000026002

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Голосіївський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, позивачем в порушення вимог до позовної заяви надано копії письмових доказів не завірені належним чином, а саме: не містять відміток «копія», «з оригіналом згідно», дати здійснення завірення копії, підпису та ПІБ особи, яка завірила вказані копії.

Тому позивачу необхідно усунути вказаний недолік позовної заяви шляхом надання суду завірених належним чином всіх копій документів, доданих до позовної заяви та примірника позовної заяви з додатками (належним чином завіреними) для відповідача.

Відносно кола відповідачів у справі суд зазначає, що зі змісту ст. 222 КУпАП вбачається, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією, 2) територіальні органи поліції.

У відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Відповідно до п. 1 розділу 1 Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України 06.11.2015 № 73 Департамент патрульної поліції с міжрегіональним територіальним органом Національної поліції, який створюється, реорганізується та ліквідується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку.

Пунктом 7 розділу II Положення передбачено, що Департамент здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, віднесених до компетенції Національної поліції України.

Відповідно до п.п. 9, 10 розділу V Положення, Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, має печатку із зображенням Державного Герба України, інші печатки, штампи, бланки зі своєю повною та скороченою назвою, необхідні для здійснення його поточної діяльності. Департамент фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел не заборонених законом, та забезпечує їх цільове використання.

Відповідне Управління патрульної поліції у м. Києві, до якого відноситься уповноважений поліцейський, який має право приймати рішення про притягнення до адміністративної відповідальності та який є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції не є юридичною особою.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 3 ст. 122 КУпАП інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний субёєкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.

Отже, належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обовёязок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст.ст. 42, 46 КАС України на позивача покладено обовёязок визначати відповідача у справі. Водночас позивач не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідачів і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Також відповідно до ч. 4 ст. 48 КАС України якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Виходячи з викладеного та з урахуванням вказаних норм законодавства, позивачу необхідно визначитися з належним відповідачем у справі - чи дає він згоду на заміну судом залученого ним відповідачів на Департамент патрульної поліції.

У відповідності до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в м. Києві про скасування постанови інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві серія ЕАС № 7399078 від 25.07.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали.

3. Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог даної ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

5. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Ольшевська