Рішення № 112697757, 07.08.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3676/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження в м. Одесі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби, Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби, Державної митної служби України, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати наказ голови комісії з реорганізації Одеської митниці Державної митної служби від 23 січня 2023 року № 2-о «про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 »

Державній митній службі України поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби.

Стягнути з Одеської митниці Державної митної на користь ОСОБА_1 середньоденне грошове забезпечення у розмірі 582,97 грн., які помножити на кількість робочих днів з 23 січня 2023 року по день ухвалення рішення по справі.

В обґрунтування позовних вимог ппредставник позивача зазначає, що підставою для звільнення зі служби стала реорганізація Одеської митниці Держмитслужби шляхом приєднання до Одеської митної служби. Позивачу було запропоновано вакантні посади категорії «В», тоді як його звільнено з посади категорії «Б» і на час звільнення були наявні 2 вакантні посади категорії «Б», які не були запропоновані ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 08.03.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання 06.04.2023 року.

22.03.2023 року від представника відповідачів надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який відповідачі вважають позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. Представник відповідачів зазначає, що ОСОБА_1 були запропоновані всі вакантні посади, як на день попередження про наступне вивільнення, так і на день припинення державної служби.

05.06.2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов, згідно з якою позивач надав згоду на призначення на вакантну посаду. Написання додаткових заяв для подальшого призначення нормами законодавства не передбачено.

05.06.2023 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 03.07.2023 року.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, представник відповідачів, залишив вирішення цього питання на розсуд суду, у зв`язку із чим справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

ОСОБА_1 проходив державну службу в Одеській митниці Держмитслужби на посаді начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби.

22 грудня 2021 р. голова комісії з реорганізації Одеської митниці Держмитслужби видав наказ № 787-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 », відповідно до якого з 24 грудня 2021 р. припинено державну службу ОСОБА_1 на посаді начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби, звільнивши його із займаної посади у зв`язку з реорганізацією Одеської митниці, п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Підстава: попередження про наступне звільнення ОСОБА_1 , лист Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил від 22.12.2021 № 20/20-02-02/7.10/3752 «Про непогодження призначення».

Наказом від 28.12.2021 № 792-о внесено зміни в наказ № 787-о від 22.12.2021, а саме припинено державну службу ОСОБА_1 в перший робочий день, наступний за днем закінченням тимчасової непрацездатності.

Наказом від 04.01.2022 № 1-о внесено зміни в наказ № 787-о від 22.12.2021, а саме припинено 04 січня 2022 року державну службу ОСОБА_1 на посаді начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби, звільнивши його із займаної посади у зв`язку із реорганізацією Одеської митниці Держмитслужби, п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Підстава: листок непрацездатності ОСОБА_1 від 29.12.2021 № 213525702004258260-1.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 року у справі № 420/1093/22, наказом Одеської митниці Держмитслужби від 30.09.2022 № 13-о «Про виконання рішення суду» були скасовані накази Одеської митниці Держмитслужби від 22.12.2021 № 787-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 », від 28.12.2021 № 792-о «Про внесення змін до наказу Одеської митниці Держмитслужби від 22.12.2021 No 787-o» та від 04.01.2022 № 1-о «Про внесення змін до наказу Одеської митниці Держмитслужби від 22.12.2022 № 787-о «Про внесення змін до наказу Одеської митниці Держмитслужби від 22.12.2021 № 787-о», та ОСОБА_1 було поновлено з 05.01.2022 року на посаді начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби.

30.09.2022 року ОСОБА_1 попереджено про можливе наступне звільнення у зв`язку з реорганізацією Одеської митниці Держмитслужби шляхом її приєднання до Державної митної служби України та запропоновано вакантні посади в Одеській митниці для подальшого працевлаштування, у тому числі, й посаду: Заступник начальника відділу документообігу організаційно-розпорядчого управління.

ОСОБА_1 із вказаним попередженням ознайомився 03.10.2022 року та надав згоду на призначення на посаду заступника начальника відділу документообігу організаційно-розпорядчого управління.

Разом з тим, згідно з актом про відмову від написання заяв від 03.10.2022 року, ОСОБА_1 від написання заяв про звільнення із займаної посади в порядку переведення та про призначення на обрану посаду, надання згоди на встановлення строку випробування.

Наказом Одеської митниці Держмитслужби від 04.10.2022 № 9-ов ОСОБА_1 , на підставі його заяви, надано відпустку з 04.10.2022 року по 18.10.2022 року тривалістю 15 календарних днів відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про відпустки».

В подальшому, у періоди з 21.10.2022 року по 28.10.2022 року, з 31.10.2022 року по 11.11.2022 року, з 14.11.2022 року по 28.11.2022 року, з06.12.2022 року по 16.12.2022 року, ОСОБА_1 перебував в стані тимчасової непрацездатності.

Відповідно до наказу Одеської митниці від 10.10.2022 року № 449, який набрав чинності 21.11.2022 року, у зв`язку із службовою необхідністю, з метою оптимізації роботи організаційно-розпорядчого управління посаду заступника начальника відділу документообігу організаційно-розпорядчого управління Одеської митниці було виведено із штатного розпису Одеської митниці.

16.12.2022 року відповідач запропонував ОСОБА_1 , з урахуванням професійної підготовки та професійних компетентностей, наявні 88 вакантних посад в Одеській митниці, згідно зі списком станом на 12.12.2022 року. Від запропонованих посад ОСОБА_1 відмовився.

Відповідно до наказу Одеської митниці від 16.12.2022 року № 14-ов «Про надання відпустки», ОСОБА_1 була надана відпустка з 16.12.2022 року по 13.01.2023 року тривалістю 26 календарких днів відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про відпустки» та частини третьої статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Відповідно до наказу Одеської митниці Держмитслужби від 16.01.2023 № 2-ов, на підставі заяви ОСОБА_1 , йому була надана відпустка без збереження заробітної плати з 16.01.2023 року по 20.01.2023 року.

23.01.2023 року ОСОБА_1 були запропоновані наявні вакантні посади в Одеській митниці, призначення на які та звільнення з яких здійснюється начальником митниці або особою, яка виконує його обов`язки, з урахуванням професійної підготовки та професійних компетентностей ОСОБА_1 , а саме 50 посад згідно списку вакантних посад Одеської митниці станом на 23.01.2023 року. Від запропонованих посад ОСОБА_1 відмовився.

Відповідно до наказу Одеської митниці Держмитслужби від 23.01.2023 року № 2-о, у зв`язку з реорганізацією Одеської митниці Держмитслужби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 895 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» та відмовою ОСОБА_1 від переведення на запропоновані посади, на підставі пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», пункту 1 статті 40 КЗпП України, припинено державну службу ОСОБА_1 на посаді начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби та звільнено його із займаної посади 23.01.2023 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 895 реорганізовано органи Державної митної служби шляхом їх приєднання до Державної митної служби.

Згідно з Переліком територіальних органів Державної митної служби, що реорганізовується викладеним в Додатку до зазначеної вище постанови КМУ віднесено Одеську митницю Держмитслужби. У частині 2 пункту 2 відповідної постанови зазначено, що територіальні органи Державної митної служби, що реорганізуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною митною службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень і функцій територіальних органів, що реорганізуються. Таке рішення приймається Державною митною службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної митної служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структури, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2020 року № 460 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби України як відокремлених підрозділів» утворено територіальні органи як відокремлені підрозділи Державної митної служи України за переліком згідно додатку в тому числі і Одеську митницю.

05.11.2020 року до Єдиного державного реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено запис № 1005561270011072181 про рішення засновників (учасників) юридичних осіб або уповноважених ними органу щодо припинення Одеської митниці Держмитслужби як юридичної особи в результаті її реорганізації. На даний момент Одеська митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) знаходиться в стані припинення.

03.12.2020 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено запис № 1000741030010086387 та зареєстровано Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005631).

Відповідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 та 6 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну службу", державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до положень ч. 2, 3 ст. 5 Закону України «Про державну службу» відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. При цьому, дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.

Відповідно до частини третьої статті 87 Закону України «Про державну службу», процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю.

Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 Кодексу законів про працю України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з ч.2 ст.40 Кодексу законів про працю України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.49-2 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Тобто, власник або уповноважений ним орган (держава) одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Це є обов?язок роботодавця, який, як встановив суд, відповідач виконав.

Суд, також, встановив, що 03.10.2022 року позивач у попередженні про можливе наступне звільнення зазначив, що погоджується з однією із запропонованих посад, проте, у цей же день відмовився написати відповідні заяви для переведення його на обрану посаду, а наступного дня (04.10.2022 року) вже перебував у відпустці без збереження заробітної плати.

За час перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати та його тимчасової непрацездатності, обрана ОСОБА_1 для призначення посада була виведена із штатного розпису Одеської митниці. У зв`язку із вказаною обставиною, відповідач ще двічі пропонував позивачу наявні вакантні посади з урахування кваліфікації ОСОБА_1 , однак, останній від них відмовився.

Відмова особи від запропонованих посад дає підстави роботодавцю для звільнення вказаної особи з займаної посади та зі служби.

Таким чином, суд робить висновок про правомірність наказу голови комісії з реорганізації Одеської митниці Державної митної служби від 23 січня 2023 року № 2-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » та, відповідно, про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_1 не належить до задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 173-183, 192-228, 205, 243, 245, 246, 250, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби, Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач Одеська митниця Державної митної служби (адреса: вул.. Лип Івана та Юрія, б. 21А, м. Одеса, 65078; код ЄДРПОУ: 43333459).

Відповідач Державна митна служба України (адреса:вул.. Дегтярівська, б. 11-г, м. Київ, 04119; код ЄДРПОУ: 43115923).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 07.08.2023 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.