Ухвала суду № 112697741, 07.08.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/19431/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 серпня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Лебедєва Г.В., ознайомившись з позовною заявою позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБЄДНАННЯ «ФІЛБЕРТ» (вул. Пристанційна, 1, с. Вигода , Одеський р-н, Одеська обл., 67620),

до відповідача Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044),

про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБЄДНАННЯ «ФІЛБЕРТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просив:

- визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Філберт» критеріям ризиковості платника податку №39313 від 28.07.2022 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «НВО «Філберт» з переліку ризикових платників податків;

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 27.09.2022 № 7394085/41169262, від 27.09.2022 № 7394086/41169262, від 27.09.2022 № 7394087/41169262, від 27.09.2022 № 7394088/41169262, від 27.09.2022 № 7394089/41169262, від 27.09.2022 № 7394090/41169262, від 27.09.2022 № 7394091/41169262, від 25.10.2022 № 7504260/41169262, від 25.10.2022 № 7504264/41169262, від 25.10.2022 № 7504263/41169262, від 25.10.2022 № 7504267/41169262, від 25.10.2022 № 7504267/41169262, від 25.10.2022 № 7504265/41169262, від 25.10.2022 № 7504262/41169262, від 25.10.2022 № 7504266/41169262, від 25.10.2022 № 7504268/41169262, від 25.10.2022 № 7504272/41169262, від 25.10.2022 № 7504269/41169262, від 25.10.2022 № 7504271/41169262, від 25.10.2022 № 7504270/41169262, від 25.10.2022 № 7504276/41169262, від 25.10.2022 № 7504274/41169262, від 25.10.2022 № 7504273/41169262, від 25.10.2022 № 7504275/41169262, від 25.10.2022 № 7504280/41169262, від 25.10.2022 № 7504281/41169262, від 25.10.2022 № 7504277/41169262, від 25.10.2022 № 7504281/41169262, від 25.10.2022 № 7504283/41169262, від 25.10.2022 № 7504285/41169262, від 25.10.2022 № 7504278/41169262, від 25.10.2022 № 7504284/41169262, від 25.10.2022 № 7504279/41169262, від 25.10.2022 № 7504286/41169262;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРГІОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем фактичного надходження податкові накладні №11 від 28.07.2022 року, №12 від 28.07.2022 року, №13 від 31.07.2022року, №14 від 09.08.2022року, №15 від 11.08.2022року, №16 від 18.08.2022 року, №17 від 08.09.2022 року, №18 від 19.09.2022 року, №19 від 20.09.2022 року, №20 від 20.09.2022 року, №21 від 20.09.2022 року, №22 від 20.09.2022 року, №23 від 20.09.2022 року, №24 від 20.09.2022 року, №25 від 21.09.2022 року, №26 від 21.09.2022 року, №27 від 21.09.2022 року, №28 від 21.09.2022 року, №29 від 21.09.2022 року, №30 від 22.09.2022 року, №31 від 22.09.2022 року, №32 від 22.09.2022 року, №33 від 22.09.2022 року, №34 від 23.09.2022 року, №35 від 23.09.2022 року, №36 від 23.09.2022 року, №37 від 26.09.2022 року, №38 від 26.09.2022 року, №39 від 26.09.2022року, №40 від 26.09.2022 року, №41 від 27.09.2022 року, №42 від 27.09.2022 року, №43 від 27.09.2022 року.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши даний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Згідно п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Обов`язок з визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, тому для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України.

В прохальній частині позову, позивачем двічі вказана в прохальній частині вимога про визнання протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.10.2022 № 7504281/41169262.

Крім того, до позовної заяви долучено рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.10.2022 № 7504282/41169262, однак вимог, щодо вказаного рішення позивачем не заявлено.

Таким чином, позивачу належить уточнити зміст позовної заяви, навести належне обґрунтування з фактичним викладом обставин спору.

Так, відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Всупереч викладеним положенням позовна заява такого підтвердження не містить.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суддя зазначає, що до позовної заяви позивачем не надано копії рішень Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 25.10.2022 № 7504263/41169262 та від 25.10.2022 № 7504270/41169262.

Також згідно з частинами 1 -3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Відповідно до п. 56.1, п. 56.18, п. 56.19 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. У разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 року у справі № 500/2486/19 зазначив, що положення Податкового кодексу України поширюються на відносини щодо обрахунку строку звернення до суду з позовами про оскарження рішення контролюючого органу. При оскарженні рішення податкового органу слід застосовувати строки подання позову визначені у п. 56.18, п. 56.19 ст. 56 ПК України, тобто один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, у разі застосування процедури адміністративного оскарження. Верховний Суд вказував, що пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження. Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України).

Суд з матеріалів позовної заяви встановив, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, а саме подав до Державної податкової служби України скарги на прийнятті рішення від 27.09.2022 № 7394085/41169262, від 27.09.2022 № 7394086/41169262, від 27.09.2022 № 7394087/41169262, від 27.09.2022 № 7394088/41169262, від 27.09.2022 № 7394089/41169262, від 27.09.2022 № 7394090/41169262, від 27.09.2022 № 7394091/41169262.

За результатами розгляду скарг Державна податкова служба України прийняла рішення про результати розгляду скарг від 12.10.2022 року.

Враховуючи, що позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору, слід застосовувати місячний строк звернення до суду в частині вказаних позовних вимог.

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом 31.07.2023 року, тобто з порушенням місячного строку звернення.

Щодо строку звернення до суду в частині позовних вимог, щодо оскарження рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеськійобласті про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Філберт» критеріям ризиковості платника податку №39313 від 28.07.2022 року та рішень Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 25.10.2022 № 7504260/41169262, від 25.10.2022 № 7504264/41169262, від 25.10.2022 № 7504263/41169262, від 25.10.2022 № 7504267/41169262, від 25.10.2022 № 7504267/41169262, від 25.10.2022 № 7504265/41169262, від 25.10.2022 № 7504262/41169262, від 25.10.2022 № 7504266/41169262, від 25.10.2022 № 7504268/41169262, від 25.10.2022 № 7504272/41169262, від 25.10.2022 № 7504269/41169262, від 25.10.2022 № 7504271/41169262, від 25.10.2022 № 7504270/41169262, від 25.10.2022 № 7504276/41169262, від 25.10.2022 № 7504274/41169262, від 25.10.2022 № 7504273/41169262, від 25.10.2022 № 7504275/41169262, від 25.10.2022 № 7504280/41169262, від 25.10.2022 № 7504281/41169262, від 25.10.2022 № 7504277/41169262, від 25.10.2022 № 7504281/41169262, від 25.10.2022 № 7504283/41169262, від 25.10.2022 № 7504285/41169262, від 25.10.2022 № 7504278/41169262, від 25.10.2022 № 7504284/41169262, від 25.10.2022 № 7504279/41169262, від 25.10.2022 № 7504286/41169262, суд зауважує наступне.

Податковий кодекс не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, тому до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про виключення з реєстру платника єдиного податку застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 КАС України, а не Податкового кодексу.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 21.07.2022 року у справі №380/3951/20.

Таким чином, про можливе порушення своїх прав позивач дізнався 28.07.2022 року та 25.10.2022 року, в той час як з позовною заявою до суду звернувся 31.07.2022 року, тобто поза законодавчо встановленого шестимісячного строку звернення до суду.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 123 КАС України - у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд зауважує, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При цьому, "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Проте, разом з позовною заявою позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та не надано будь-яких доказів поважності причин його пропуску, що не відповідає положенням ч.6 ст.161 КАС України.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач судовий збір за звернення до суду з даним позовом не сплатив, однак звернувся до суду з клопотанням про розстрочення сплати судового збору, в якому посилається на незадовільний майновий стан.

Відповідно до положень ст.8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони.

Позивачем до клопотання не долучено доказів, які б дали суд зробити висновок про незадовільний майновий стан сторони.

Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2023 року, становить 2684,00 грн.

Позивачем заявлено тридцять чотири немайнові вимоги, однак судом зазначено про необхідність уточнення позовних, тому на даний момент суд не може визначити суму судового збору яку необхідно сплатити позивачу.

Таким чином, позивачу необхідно надати докази в обгрунтування клопотанням про розстрочення сплати судового збору або сплатити судовий збір у розмірі відповідно до кількості заявлених позовних вимог, з урахуванням уточнень.

Згідно з ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:

- уточнену позовну заяву з урахуванням висновків викладених в ухвалі суду, із зазначенням власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, з копією позовної заяви для відповідача;

- копії рішень Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 25.10.2022 № 7504263/41169262 та від 25.10.2022 № 7504270/41169262;

- заяву про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій;

- доказі в обгрунтування клопотанням про розстрочення сплати судового збору або доказів сплати судового збору у розмірі відповідно до кількості заявлених позовних вимог, з урахуванням уточнень.

За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя робить висновок, що позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

У відповідності до приписів статті 169 КАС України у разі не усунення вищевказаних недоліків позовна заява буде повернута позивачеві.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суддя,-

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБЄДНАННЯ «ФІЛБЕРТ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Лебедєва