Ухвала суду № 112697504, 07.08.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/19673/23

УХВАЛА

07 серпня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження Херсонського міського голови від 27.09.2022 № 410-к «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління молоді і спорту Херсонської міської ради; стягнути з Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.11.2022 по день винесення рішення.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, на думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місячного строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд звертає увагу на те, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, приписами ч.5 ст.122 КАС України встановлено спеціальний строк звернення до суду у відносинах публічної служби, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Позивач зазначає, що розпорядженням Херсонського міського голови № 659-к від 01.09.2017 він був призначений на посаду начальника управління молоді та спорту Херсонської міської ради шляхом переведення, як такого, що зарахований до кадрового резерву на дану посаду.

28.06.2022 було захоплено Херсонського міського голову Ігоря Колихаєва.

06.07.2022 власним розпорядженням секретар Херсонської міської ради Галина Лугова приступила до тимчасового здійснення повноважень Херсонського міського голови до припинення обставин, що унеможливлюють здійснення цих повноважень ОСОБА_2 .

Станом на 7 липня 2022 року більшість посадових осіб виконавчих органів Херсонської міської ради використовували дистанційну форму роботи на посадах, проте такий вид роботи, не був постійним і окремим розпорядженням не урегульовувався.

19.09.2022 Указом Президента України №658/2022 утворено Херсонську міську військову адміністрацію Херсонського району Херсонської області. 2

21.09.2022 Розпорядженням Президента України №195/2022-рп начальником Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області призначено Г. Лугову.

28.09.2022 здійснено державну реєстрацію створення юридичної особи Херсонська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області, за видом діяльності державне управління загального характеру.

03.11.2022 (набрання чинності відбулось 08.11.2022) Верховною Радою України постановою №2706-ІХ «Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Бериславському, Генічеському, Каховському, Скадовському, Херсонському районах Херсонської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування, встановлено: начальник Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області крім повноважень, віднесених до його компетенції Законом України «Про правовий режим воєнного стану», здійснює повноваження міської ради, її виконавчого комітету, міського голови; може затвердити тимчасову структуру виконавчих органів відповідної сільської, селищної, міської ради (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду).

27.09.2022 ОСОБА_3 стало відомо, що позивачем подано заяву відносно призначення його на посаду керівника управління з питань фізичної культури, молоді та спорту Херсонської обласної державної адміністрації. Маючи негативне ставлення до Позивача, зокрема шляхом цькування через колишню причетність до опозиційної платформи за життя, того ж дня проведено із Позивачем телефонну розмову про неприйнятність продовження його перебування на посаді начальника управління.

Під тиском керівника 27.09.2022 позивачем подано заяву про звільнення за угодою сторін на ім`я ОСОБА_4 , як тимчасово виконуючої повноваження міського голови, секретаря міської ради.

Про призначення 21.09.2022 ОСОБА_4 на посаду начальника Херсонської міської військової адміністрації позивачеві відомо не було, із актами про відповідну зміну статусу ОСОБА_4 не ознайомлювався, про них очолюваному ним управлінню не повідомлялось.

28.10.2022 позивач, не маючі справжнього наміру звільнятись при написанні заяви 27.09.2022, звернувся із проханням повернути наведену заяву без розгляду у зв`язку із тим, що йому стало відомо про те, що станом на 27.09.2022 ОСОБА_5 вже не перебувала у статусі тимчасово виконуючої повноваження міського голови, секретаря ради й не мала прав на розгляд заяви.

Того ж дня 28.10.2022 оригінал заяви про звільнення за угодою сторін від 27.09.2022 позивачу повернуто. Інших заяв на звільнення позивач не писав та не подавав.

31.10.2022 позивачу на телефонний номер мобільного додатку Viber, надіслано фотокопію розпорядження Херсонського міського голови від 27.09.2022 року №410-к «Про звільнення ОСОБА_6 », підставою якого наведено заяву ОСОБА_1 (без вказання дати її написання), вчинено посилання на частину другу, пункт 20 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (повноваження міського голови) та пункт 1 частини першої статті 36 КЗпП України (надалі за текстом скорочено - оскаржуване розпорядження).

Оригінал розпорядження позивачеві не вручався, записів в трудову книжку не вносилось. Після його видання Позивач продовжував здійснювати повноваження за посадою.

25.12.2022 позивачеві стало відомо про призначення іншої особи на посаду начальника управління молоді та спорту Херсонської міської ради.

02.03.2023 указом Президента України №29/2023-рп Г. Лугову звільнено з посади начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області.

02.03.2023 розпорядженням Президента України №30/2023-рп призначено Р. Мрачка начальником Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області.

15.06.2023 ОСОБА_7 звільнено з посади секретаря Херсонської міської ради наказом начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області.

За відомостями позивача, на час подання цього позову, посадові особи виконавчих органів Херсонської міської ради, у тому числі посадові особи управління молоді та спорту Херсонської міської ради, працюють з залишенням на займаних посадах відповідно до штатного розпису Херсонської міської ради.

З огляду на зазначені обставини, акти Президента України і Верховної Ради України, позивач заявляє про те, що у період з 21.09.22 по 07.11.22 ОСОБА_5 не мала повноважень приймати розпорядження спрямовані на вирішення питань припинення служби в органах місцевого самоврядування, i зокрема без належного доказу волевиявлення працівника, і це зважаючи на написання Позивачем заяви про звільнення під посадовим тиском, дає підстави для стверджень про відсутність угоди про звільнення між належними сторонами.

Правом на поновлення трудових прав позивач вирішив скористатися після закінчення запровадженого в Україні карантину, а тому він вважає, що ним не пропущено строк на звернення до суду із даними вимогами.

Отже до суду позивач звернувся 02.08.2023 із позовною вимогою щодо оскарження розпорядження від 27.09.2022, про яке, як зазначає позивач у позові, йому стало відомо 31.10.2022, суттєво пропустивши місячний строк на звернення до суду із даними вимогами.

Поважними за змістом ст.ст. 122, 123 КАС України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Водночас, позивачем жодним чином не обґрунтовано причини пропуску ним місячного строку на звернення до суду із даними вимогами через запроваджений на території України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України.

18 січня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 370/522/16-ц, провадження № 61-12678св21 (ЄДРСРУ 102562574) досліджував питання щодо поновлення процесуального строку на оскарження судового рішення у зв`язку із запровадженням карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID 19).

Суд зазначив, що безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року на всій території України запроваджено карантин.

Відповідно до Закону України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон від 18 червня 2020 року № 731-ІХ) пункт 3 Розділу XII "Прикінцеві положення" КАС України викладено у такій редакції: « Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином».

Наведене свідчить, що суд може поновити процесуальний строк як до запровадження, так і після закінчення карантину, якщо визнає причини такого пропуску поважними і такими, що зумовлені запровадженими обмеженнями.

Отже, сам факт запровадження карантину не свідчить про безумовне поновлення пропущеного процесуального строку без наведення заявником інших негативних обставин.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що строк звернення до суду пропущено з причин, які виникли з волі позивача, а, отже, не є поважними. Жодних належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, позивачем не надано та судом не знайдено.

Таким чином, позивачу необхідно надати клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом з обґрунтуванням причин пропуску строку звернення та доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

В даному випадку, оскарження розпорядження про звільнення з посади та похідні вимоги про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають пред`явленню саме до відповідного державного органу (органу місцевого самоврядування), а не його посадової особи, оскільки в спірних правовідносинах т.в.о. міського голови діяла не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу місцевого самоврядування.

Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, в якому позивач проходив службу.

Крім того, згідно з ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Однак в порушення вищезазначених вимог, у позовній заяві, яка подана представником позивача адвокатом Мороз А.І., не зазначено: поштовий індекс; місце проживання чи перебування представника позивача; реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Таким чином, позивачу відповідно до ст. 123 КАС України необхідно звернутися до суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку на звернення до адміністративного суду із даними позовними вимогами; визначитися із колом учасників процесу, уточнивши належний склад сторін (учасників справи) та пред`явивши вимоги до належного відповідача; та оформити сам позов у відповідності до ст. 160 КАС України, надавши його копію для відповідача.

На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст.169 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді - залишити без руху, надавши десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяІ.В. Завальнюк