Рішення № 112697043, 08.08.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/9784/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крива Липа» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 20.07.2022 року №4683/13-01-07-09 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем «штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки» в сумі 23142,00 грн.

Посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акта фактичної перевірки від 21.06.2022 року №4417/13/04/РРО/43594473, висновки якого, на думку позивача, не відповідають дійсності та суперечать вимогам чинного законодавства України. Зокрема, вказав, що факт відсутності первинних документів у місці реалізації товарів не доводить склад порушення, передбаченого п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95- ВР (далі - Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»), оскільки не свідчить про те, що платником податків не ведеться облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Зазначив, що товари, які підлягали реалізації, належним чином обліковані відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (далі - Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Крім того, вказав, що під час проведення перевірки представником позивача було запропоновано посадовим особам Головного управління ДПС у Львівській області оглянути документи в електронній формі, однак останні відмовились їх брати до уваги, вимагаючи лише паперову форму. Також, зазначив, що контролюючим органом не було використано свої повноваження згідно підп.20.1.14 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України в частині надіслання товариству письмового запиту щодо надання засвідчених належним чином копій документів. До всього, звернув увагу, що всупереч підп.17.1.2, 17.1.6 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України відповідач провів перевірку у присутності не уповноваженого працівника позивача. На підставі наведеного вважає, що податкове повідомлення-рішення від 20.07.2022 року №4683/13-01-07-09 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити повністю.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, суть якого зводиться до наступного. Проведеною Головним управлінням ДПС у Львівській області фактичною перевіркою ТОВ «Крива Липа», результати якої відображено в акті від 21.06.2022 року №4417/13/04/РРО/43594473, встановлено порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме на товар, представлений до реалізації, відсутні прихідні накладні. Зазначив, що платником податків не надано під час проведення перевірки документів у паперовій або електронній формі, у зв`язку із чим, долучені до матеріалів справи видаткові та товарно-транспортні накладні не повинні братись судом до уваги. За таких обставин, вважає, що викладені в акті перевірки від 21.06.2022 року №4417/13/04/РРО/43594473 висновки є обґрунтованими, відповідно прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення від 20.07.2022 року №4683/13-01-07-09 правомірним і підстав для задоволення позову немає.

Ухвалою судді від 09.05.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Крива Липа» (місцезнаходження: вул.Січових Стрільців, 3, м.Львів, 79007; код ЄДРПОУ: 43594473) зареєстроване, як юридична особа, 14.04.2020 року; основним видом економічної діяльності названого підприємства, згідно з відомостями, які містяться у ЄДР, є обслуговування напоями (56.30).

Відповідно до наказу від 20.06.2022 року №1021-ПП та направлень на перевірку від 20.06.2022 року №3255, №3254 посадовими особами Головного управління ДПС у Львівській області з метою дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій та наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів здійснено виїзд 21.06.2022 року для проведення фактичної перевірки ТОВ «Крива Липа» за місцем фактичного провадження діяльності за адресою: вул.Січових Стрільців, 3, м.Львів.

До початку проведення фактичної перевірки, посадовими особами Головного управління ДПС у Львівській області пред`явлено службові посвідчення, направлення на проведення перевірки та вручено копію наказу, про що свідчить власноручний підпис менеджера ресторану ОСОБА_1 у направленнях на перевірку.

За результатами перевірки складено акт від 21.06.2022 року №4417/13/04/РРО/ НОМЕР_1 (далі акт від 21.06.2022 року), згідно якого встановлено порушення вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Зокрема, встановлено, що на товар, представлений до реалізації, відсутні прихідні накладні, а саме: 1) вино Terra Fresca 0,75 л, 8,5% 15 пляшок по ціні 500,0 грн на суму 7500,00 грн; 2) пиво три кеги «Hoogarden» по 2,0 л, 60 порцій по 0,3 л (на/в одному кезі). Загальна кількість 198 порцій по 0,3 л по 79,00 грн за 1 порцію на суму 15642,00 грн. Загальна вартість товару за цінами реалізації складала 23142,00 грн.

У п.4.1 акта перевірки менеджером товариства зроблено запис «зауваження до акта перевірки та перевіряючих немає».

У п.4.3 акта перевірки повідомлено, що «для ознайомлення з матеріалами перевірки, надання вмотивованих пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті, керівнику пропонується прибути до Головного управління ДПС у Львівській області на 10:00 год 30.06.2022 року».

До вказаного акта складено наступні додатки: Х-Звіт Р.Р.О. за 21.06.2022 року та пояснення менеджера ресторану ОСОБА_1 . Зміст цих пояснень є таким: «Я, ОСОБА_1 , працюю менеджером ТОВ «Крива Липа» по вул.Січових Стрільців, 3. На момент перевірки не представила накладні в повному обсязі, тому що знаходяться в бухгалтера на офісі».

На підставі акта перевірки від 21.06.2022 року №4417/13/04/РРО/ НОМЕР_1 , Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.07.2022 року №4683/13-01-07-09, згідно якого до ТОВ «Крива Липа», за порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі підп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», застосовано штраф у розмірі 23142,00 грн.

Не погоджуючись з названим актом індивідуальної дії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Спірні правовідносини урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з підп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами підп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктами 80.1, 80.2 ст.80 ПК України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з передбачених підстав у вказаних пунктах.

За змістом п.80.10 ст.80 ПК України, порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з п.86.1 ст.86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Відповідно до п.86.5 ст.86 ПК України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Суд встановив, що фактична перевірка дотримання суб`єктом господарювання ТОВ «Крива Липа» порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій та наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів проводилась на підставі направлень на перевірку від 20.06.2022 року №3255, №3254 та на виконання наказу від 20.06.2022 року за №1021-ПП, виданих Головним управлінням ДПС у Львівській області.

За змістом зазначених направлень на перевірку, такі містять належні відомості, передбачені ПК України, зокрема, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та дані про суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), а також підстави.

Вказані направлення та наказ вручено працівнику ТОВ «Крива Липа», які підписано ними без застережень.

Крім того, акт перевірки від 21.06.2022 року підписаний працівником ТОВ «Крива Липа» та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку; один примірник акта вручено представнику суб`єкта господарювання.

Вказане свідчить про додержання вимог ПК України щодо умов допуску до проведення фактичної перевірки, підтвердженням чого є письмові докази, долучені до матеріалів справи.

Стосовно доводів позивача про те, що контролюючим органом не було використано свої повноваження згідно підп.20.1.14 п.20.1 ст.20 ПК України, а саме: у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів, то суд такі не враховує, адже як уже зазначалось вище, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків, а підписання акта такої перевірки здійснюється за місцем її проведення.

Більше того, згідно з приписами п.86.7 ст.86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Як видно з матеріалів справи, один примірник акта вручено працівнику позивача 21.06.2022 року. Фактично, у строк до 02.07.2022 року останній мав право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення до акта. Однак позивач таким правом не скористався.

У позовній заяві позивач посилається на те, що 06.07.2022 року товариством відправлено рекомендованим листом заперечення на акт від 21.06.2022 року, проте таке не підтверджено жодними належними та допустимими доказами, як-от: список згрупованих рекомендованих відправлень, повідомлення про вручення рекомендованого відправлення, опис вкладення до цінного листа, поштова накладна тощо.

Крім того, суд враховує, що у п.4.3 акта перевірки повідомлено, що «для ознайомлення з матеріалами перевірки, надання вмотивованих пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті, керівнику пропонується прибути до Головного управління ДПС у Львівській області на 10:00 год 30.06.2022 року».

Втім, вказана пропозиція також була проігнорована позивачем.

Проаналізувавши викладене у сукупності, суд вважає, що позивач жодним чином не був позбавлений права на подання заперечень на акт фактичної перевірки від 21.06.2022 року, додаткових документів та/чи пояснень.

Стосовно зауважень позивача про те, що в акті перевірки від 21.06.2022 року його реєстраційним номером вказано «№____/13/00/РРО/43594473», а у спірному податковому повідомленні-рішенні вказано «№4417/13/00/РРО/43594473», суд враховує, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення. Таким чином, вказані позивачем недоліки оформлення акта перевірки від 21.06.2022 року не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган. При розгляді податкових спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 року у справі №826/11623/16.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що фактична перевірка проведена контролюючим органом за відсутності уповноваженого працівника ТОВ «Крива Липа», оскільки згідно положень п.80.7 ст.80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції, що і було дотримано у спірному випадку відповідачем.

Між тим, суд звертає увагу позивача, що нормами ПК України не передбачено обв`язку бути присутнім під час проведення фактичної перевірки саме керівнику суб`єкта господарювання та/чи його бухгалтеру, відтак, вказані твердження позивача є хибними.

Щодо оскарженого податкового повідомлення-рішення від 20.07.2022 року №4683/13-01-07-09, суд враховує таке.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до п.12 ст.3 цього Закону в редакції, яка діяла до 31.07.2020 року включно, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Згідно зі ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в редакції, яка діяла до 31.07.2020 року включно, до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У подальшому, Законом України від 20.09.2019 року №128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який набрав чинності з 01.08.2020 року, внесено зміни, зокрема, в п.12 ст.3 та ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та викладено їх у такій редакції:

«Суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).» (п.12 ст.3);

«До суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.» (ст.20).

Водночас Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Частинами 1 та 2 ст.9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Абзацом 1 п.44.6 статті 44 ПК визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу (протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта) платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (абз.2 п.44.6 цієї статті)

Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Цьому обов`язку кореспондує право контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків первинні фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи (в тому числі, засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) їх копії), які б підтверджували задекларовані об`єкти оподаткування, суми податкових зобов`язань, дотримання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене нормою п.85.4 ст.85 ПК України.

Отже, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності обліку товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх посадовим особам контролюючого органу під час перевірки або у терміни, визначені в п.86.7 ст.86 ПК України (протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта), кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів прирівнюється нормами п.44.6 ст.44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.

Така теза неодноразово висловлювалася Верховним Судом.

Втім, як підтверджено матеріалами справи та не спростовано позивачем, останній, усупереч абз.2 п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не надав контролюючому органу під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження спірних товарів, що на момент перевірки знаходилися у місці продажу (господарському об`єкті), а саме: 1) вина Terra Fresca 0,75 л, 8,5% 15 пляшок по ціні 500,0 грн на суму 7500,00 грн; 2) пива три кеги «Hoogarden» по 2,0 л, 60 порцій по 0,3 л (на/в одному кезі). Загальна кількість 198 порцій по 0,3 л по 79,00 грн за 1 порцію на суму 15642,00 грн. Загальна вартість товару за цінами реалізації складала 23142,00 грн.

Аналогічна ж норма міститься і серед переліку загальних обов`язків платника податків, які виникають при проведенні перевірки, зокрема, у п.85.2 ст.85 ПК України.

Отже, взаємна дія правових положення абз.2 п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і п.85.2 ст.85 ПК України зобов`язують платника податків при проведенні фактичної перевірки без окремої письмової вимоги надати документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Тому доводи позивача стосовно того, що ним на момент проведення перевірки було запропоновано посадовим особам контролюючого органу оглянути документи в електронній формі, однак останні відмовились брати їх до уваги, вимагаючи лише паперову форму, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки платник податків зобов`язаний надати такі, а не пропонувати оглянути.

Більше того, у п.4.1 акта перевірки від 21.06.2022 року менеджером ТОВ «Крива Липа» зроблено запис «зауваження до акта перевірки та перевіряючих немає», натомість відсутній запис «відмова посадових осіб контролюючого органу оглянути докази в електронній формі».

Суд не враховує посилання позивача на постанову Верховного Суду від 09.04.2019 року у справі №804/8017/19, згідно якої «факт відсутності первинних документів у місці реалізації товарів не доводить склад порушення Товариством п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки не свідчить про те, що позивачем не ведеться облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації», адже у такій зроблено висновок щодо застосування п.12 ст.3 та ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції до внесення змін Законом України від 20.09.2019 року №128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який набрав чинності з 01.08.2020 року.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що податкове повідомлення-рішення від 20.07.2022 року №4683/13-01-07-09 є таким, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Податковим кодексом України та Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Обставини, на які посилається позивач, не можуть вважатися підставами для його скасування.

Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність свого рішення, дій чи бездіяльності.

Поряд з тим, відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує. Наведене випливає зі змісту ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Докази, подані позивачем, переконують у безпідставності позовних вимог. Натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок, а саме довів правомірність своїх дій та рішення, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Крива Липа» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення слід відмовити повністю.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.