Рішення № 112696957, 07.08.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/11453/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області, територіального підрозділу Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області відділу "Центру оформлення документів № 3" про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області, територіального підрозділу Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області відділу "Центру оформлення документів № 3", у якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області, Територіального підрозділу Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області Відділу Центр оформлення документів №3 у видачі ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням терміну дії ID-картки паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області, Територіальний підрозділ Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області Відділу Центр оформлення документів №3 видати ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ., без надання згоди на збір і обробку її персональних даних;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області, Територіальний підрозділ Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області Відділу Центр оформлення документів №3 знищити персональні дані ОСОБА_1 , які на момент отримання заяви, знаходилися в Єдиному державному демографічному реєстрі, у тому числі Унікальний номер запису в реєстрі, за яким закріплені мої персональні дані - на виконання вимог і положень Закону України Про захист персональних даних, у встановленому законодавством порядку.

Ухвалою від 29.05.2023 суддя прийняла позовну заяву та відкрила спрощене позовне провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін.

Ухвалою від 07.08.2023 суд повернув без розгляду заяву про доповнення позовних вимог у справі № 380/11453/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області , територіального підрозділу Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області відділу "Центру оформлення документів № 3" про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач звернулась до територіального підрозділу ГУ ДМС України у Львівській області за місцем свого проживання, а саме - до територіального підрозділу ГУ ДМС у Львівській області Відділу «Центр оформлення документів № 3» із заявою про обмін непридатної для використання ID- картки (термін дії якої до 20.03.2023), оформленої на ім`я позивачки по досягненні 14- річного віку - на паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, який передбачений діючим Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, та усіма додатками до заяви, згідно вищесказаного Положення про паспорт громадянина України. У прийнятті пакету документів відмовлено мотивуючи тим, що потрібно лише написати заяву довільної форми про заміну Ш - картки на паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року. На заяву надійшла відповідь у якій зазначено, що позивачкою не дотримано встановленої законодавством процедури звернення за видачею паспорта громадянина України у формі книжечки із заявою встановленого зразка (зава про видачу паспорта громадянина України - Додаток 1 до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України та необхідним пакетом документів (додатків до заяви).

Просить врахувати, що, отримання пластикової ID-картки є правом, а не зобов`язанням, та форма паспорту у вигляді паспортної книжечки не скасовано і є діючою. Оформлення на ім`я позивачки ID-картки - не відповідало її внутрішній волі та її волевиявленню. Тому вимагає обміняти непридатний для використання паспорт громадянина України у формі ID- картки у зв`язку із закінченням строку його дії на паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, який передбачений діючим положенням про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 08.06.2023 (вх. № 42502), у якому зазначає, що відповідач листом від 18.04.2023 № 4653-187/4653.1-23 повідомляв позивача в порядку розгляду звернень громадян щодо необхідності дотримання нею вимог чинного законодавства в оформленні паспорта громадянина України в формі ID-картки, як це вимагають норми саме постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» від 25.03.2015 № 302. Тому, твердження позивача у своїй позовній заяві, що оформлення її паспорта громадянина України у формі ID-картки не відповідало їй внутрішній волі та волевиявленню не відповідають дійсності. Таким чином, використання позивачем паспорта громадянина України для виїзду за кордон, паспорта громадянина України у формі ID- картки при виготовленні яких останньою було надано згоду на обробку персональних даних та було присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде, свідчить, що отримання паспорта громадянина України у вигляді Ш- ID- картки жодним чином не порушує права позивачки та в будь-якому разі не є втручанням у її приватне і сімейне життя.

Зважаючи на те, що інформація про позивачку була отримана з дозволу останньої і без порушень вимог Закону України «Про захист персональних даних», як і Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» та є достовірною, підстави для знищення УНЗР, а також даних щодо позивача - відсутні. Просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач подала відповідь на відзив на позовну заяву від 15.06.2023 (вх. № 45146), у якій вказує, що оформлення на ім`я позивачки ID-картки - не відповідало її внутрішній волі та моєму волевиявленню. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» термін «згода» означає «добровільне волевиявлення за умови поінформованості», але позивачка належним чином не була проінформована та не усвідомлювала наслідки своїх дій.

Представник відповідача подав заперечення від 26.06.2023 (вх. № 47356).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 звернулася до Залізничного РВ у м. Львові ГУДМС України у Львівській області із заявою-анкетою від 15.02.2019 № 2943363 для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, в якій просила внести до Єдиного державного демографічного реєстру інформацію про неї у зв`язку з оформленням паспорта громадянина України та надала згоду на отримання відцифрованих відбитків пальців її рук та внесення до безконтактного електронного носія відцифрованих відбитків пальців рук.

ОСОБА_1 видано паспорт громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 звернулася до т.в.о. начальника відділу ЦОД № 3 Львівського міського управління ГУ ДМС у Львівській області з заявою від 06.04.2023, у якій просила здійснити заміну ID-картки оформленої на її ім`я на паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

Головне управління Державної міграційної служби у Львівській області листом від 18.04.2023 № 4653-187/4653 повідомило, що «15.02.2019 за своїм добровільним волевиявленням Ви звернулися до ТП ЦНАП м. Львова Управління АП Департаменту АГ для оформлення паспорта громадянина України та 06.10.2017 паспорта громадянина України для виїзду за кордон (біометричного). Вами було подано заяву-анкету для внесення інформації до Єдинного державного демографічної о реєстру від 15.02.2019 № 2943363, яка є одночасно згодою на обробку персональних даних засобами Єдиного державного демографічного реєстру України. Згоду на обробку персональних даних Ви посвідчили власним підписом. Згідно заяви-анкети № 2943363 від 15.02.2019 Ви надала згоду па зняття відцифрованих відбитків пальців рук, відцифрованого образу обличчя особи та відцифрованого підпису. Заява-апкета починаються з наступної фрази «Я. ОСОБА_1 , прошу внести до Єдиного державного демографічного реєстру таку інформацію про мене:», далі зазначаються персональні дані, які заявник добровільно надає про себе, і які вносяться до ЄДДР з особистих документів заявника.

Відповідно факт звернення особи (ініціатором є сам заявник) до будь-якого компетентного органу державної влади (в даному випадку до органів міграційної служби), який фіксується шляхом формування заяви встановленого зразка (заяви-апкетп), посвідчує юридичний факт надання особою добровільної згоди на обробку персональних даних засобами електронного реєстру. Така заява і є згодою на обробку персональних даних згідно із Законом України «Про закисі персональних даних».

Разом з тим Ви звернувся до ГУ ДМС у Львівській області із заявою довільної форми від 18.11.2022 з вимогою оформити і видати паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, при цьому не зазначаючи жодної підстави такої видачі, чи то втрата попереднього паспорта, чи його неприданість до використання, чи обмін у зв`язку зі зміною персональних даних і і.д., як того вимагає чинне законодавство, без будь-яких документів на під твердження наявності підстав для такої видачі, що унеможливлює з юридичної точки зору для ГУ ДМС у Львівській області вважати що був запит від громадянина на адміністративну послугу з питані документування паспортом громадянина України.

У зв`язку і тим. що Вами не дотримано встановленої законодавством процедури звернення за видачею паспорта громадянина України у формі книжечки із заявою встановленого зразка (заява про видачу паспорт громадянина України Додаток 1 до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС від 06.06.2019 № 456 Форма 1 (підпункт 1 пункту 3 розділу І) та необхідним пакетом документів (додатків до заяви) передбаченим Тимчасовим порядком № 456 та Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, а відтак ГУ ДМС у Львівській області не мас правових підстав для прийняття рішення по суті - щодо видачі паспорта чи відмови у його видачі.»

Не погодившись з відмовою відповідача щодо оформлення і видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1996 року № 2503-ХІІ, у зв`язку із закінченням терміну дії ID-картки, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України від 18.01.2001 № 2235-III "Про громадянство України" документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон (далі - Положення № 2503-XII).

Згідно з пунктами 1,3,5,8,9-11 Положення № 2503-XII паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.

Таким чином, Положенням № 2503-XII передбачено дві форми паспорта громадянина України, а саме: у формі книжечки та у формі картки.

З 06.12.2012 набрав чинності Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI), яким визначено правові та організаційні засади видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №5492-VI суспільні відносини, пов`язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Частиною 1 статті 4 Закону №5492-VI встановлено, що Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

У частині 1 статті 10 Закону №5492-VI закріплено, що внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних». У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Згідно з пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України і оформлення такого передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» від 14.07.2016 № 1474-VIII, який набрав чинності з 1 жовтня 2016 року, (далі - Закон № 1474-VIII) статтю 13 Закону № 5492-VI доповнено частиною 3 наступного змісту: «Паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій. Посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідчення водія не містять безконтактного електронного носія.».

Також Законом № 1474-VIII частину 2 статті 21 Закону № 5492-VI викладено в такій редакції: оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами 1, 2, 4 та 5 статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Пунктом 7 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1474-VIII доручено Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 затверджено зразок бланка, технічного опису та Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.

Пунктами 1-3 Порядку врегульовано, що оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою № 302, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Порядок № 302) паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

Підпунктом 1 пункту 7 Порядку № 302 встановлено, що оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта особі, яка досягла 14-річного віку, здійснюються на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Пунктами 14 та 32 Порядку № 302 визначено перелік інформації про особу, на ім`я якої оформляється паспорт, яка вноситься до заяви-анкети, а також документи, які подає заявник для оформлення паспорта.

Таким чином, реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов`язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов`язковим.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 07.11.2018 року (справа № 820/3327/16), від 29.11.2019 у справі № 260/1414/18, від 10.12.2020 у справі №240/575/20.

Згідно з долучених до матеріалів копій заяв ОСОБА_1 від 06.04.2023 та від 19.04.2023, жодна із них за формою і змістом не відповідає вимогам до заяви-анкети в розумінні наведених законодавчих приписів, а тому є помилковим посилання позивача, що зміст позовних вимог та наведене правове регулювання правовідносин, з яких виник цей спір, дають підстави вважати, що ця справа відповідає ознакам зразкової справи № 806/3265/17 (провадження №Пз/9901/2/18), у якій Велика Палата Верховного Суду раніше висловила правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах даної категорії, з огляду на таке.

Так, у справі № 806/3265/17, позивач звернувся до суду з заявою про видачу паспорта вперше, тоді як у даній справі позивачка звернулась із вимогою про обмін паспорта громадянина України у вигляді ID-картки, у зв`язку з закінченням терміну дії.

При цьому, суд встановив, що позивачка у цій справі, звертаючись у минулому за оформленням паспорта громадянина України у вигляді ID-картки вже надавала згоду на обробку персональних даних останньої із використанням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, і унікальний номер запису в Реєстрі вже був сформований.

Поряд з цим, позивачка при зверненні до органу міграційної служби із заявою, не зазначала про наявність релігійних переконань і приналежність до окремої суспільної групи, що зумовлювало би необхідність у відмові від обробки персональних даних та видачі паспорта із безконтактним носієм інформації. Відображення таких обставин має місце лише у позовній заяві та апеляційній скарзі. Тоді як, у зразковій справі правовідносини стосувались майбутнього внесення персональних даних до Реєстру, та предметом розгляду у такій справі було порушене право мати паспорт у альтернативній формі особи, яка не надавала згоду на обробку персональних даних.

У зв`язку із наведеним, суд вважає, що відсутні підстави для віднесення справи № 240/26027/22 до типової відносно зразкової справи № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18).

Суд звертає увагу, що однією із обставин, за якою Верховний Суд у справі № 0940/2105/18 (постанова від 15.08.2019) скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу на новий судовий розгляд, було те, що судами не надавалось оцінки поданню особою заяви-анкети та документів на оформлення паспорта у вигляді ID-картки і наданню згоди на обробку персональних даних, в результаті обробки яких такій особі присвоєно унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (УНЗР).

Отже, суд дійшов висновку, що отримання ОСОБА_1 паспорта громадянина України у вигляді ID-картки жодним чином не порушує права останньої та в будь-якому разі не є втручанням у її приватне і сімейне життя.

Вказане узгоджується з правовою позицією, висловлено Верховним Судом у постанові від 08.06. 2023 у справі № 380/5977/21.

Суд також звертає увагу, що Верховний Суд у справі № 160/1/21 (постанова від 21.12.2022) погодився із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для видачі особі паспорта громадянина України зразка 1994 року (книжечки), зокрема, у зв`язку із встановленням факту самостійного звернення такої особи у минулому із заявою-анкетою щодо внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та отримання паспорту громадянина України у формі ID-картки.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду .

Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» встановлює гарантії захисту і безпеки інформації Єдиного державного демографічного реєстру.

Суб`єкт персональних даних, дійсно, має право пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, проте таке право виникає у володільця персональних даних виключно, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.

Разом з тим, будь-яких доказів про незаконність чи недостовірність обробки персональних даних відповідачем позивач до суду не надала, а отже правові підстави для вчинення дій щодо вилучення усіх її персональних даних з Єдиного державного демографічного реєстру відсутні.

Оскільки позивачем не доведено наявності підстав вважати, що персональні дані щодо неї обробляються з порушенням законодавства України, відповідна позовна вимога задоволенню не підлягає.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін на підтвердження своїх правових позицій, суд доходить переконання, що вимоги позивача не знаходять належного правового обґрунтування та спростовуються наявними у справі доказами, у зв`язку з чим, у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судового збору, то такий на підставі статті 139 КАС України покладається на позивача.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області, територіального підрозділу Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області відділу "Центру оформлення документів № 3" про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 07.08.2023.

Суддя Кедик М.В.