Рішення № 112696848, 08.08.2023, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/3019/23

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві (03151, м. Київ, вул. Волинська, 12, код ЄДРПОУ 40414833)

відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві звернулося до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Позов мотивовано тим, що рішеннями Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві №1/4833 від 12.01.2023 року та №2/4833 від 12.01.2023 року на відповідачку як на рекламодавця накладено штрафи за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083 грн. та 1700 грн. відповідно. Відповідачка у встановлений строк штрафи не сплатила. Тож позивач просить суд стягнути з відповідачки до державного бюджету суми штрафів у розмірі 6783 грн.

Ухвалою судді від 23.05.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачці строк для подання до суду відзиву на позовну заяву - упродовж 15 днів від дня отримання цієї ухвали. Ухвала направлена на адресу відповідачки, яка вказана у позовній заяві та значиться в Єдиному державному демографічному реєстрі, але повернута поштою через відсутність адресата. Відповідно до частини 6 статті 251 КАС України ця ухвала вважається врученою відповідачці.

Відзив на позовну заяву від відповідачки до суду не надходив.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 у період з 17.04.2019 року по 26.02.2023 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець, основним видом її економічної діяльності була роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах.

У вересні 2022 року Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві виявило факт порушення ФОП ОСОБА_1 як рекламодавцем вимог частини 5 статті 8 Закону України "Про рекламу" щодо змісту реклами, яке полягало в тому, що розповсюджена реклама магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою АДРЕСА_2 ) з умовною назвою "ДО - 50%" не містить відомості про дату початку і закінчення знижки цін на продукцію.

За цим фактом посадовою особою Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві відносно ФОП ОСОБА_1 складено протокол про порушення законодавства про рекламу від 30.09.2022 року, а саме про наявні ознаки порушення вимог частини 5 статті 8 Закону України "Про рекламу" (реклама на містить відомості про дату початку і закінчення знижки цін на продукцію).

На підставі цього протоколу уповноваженою особою Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві прийнято рішення від 28.10.2022 року про початок розгляду справ про порушення законодавства про рекламу відносно рекламодавця ФОП ОСОБА_1 .

На вимогу позивача від 30.09.2022 року відповідачка всупереч частині 2 статті 26 Закону України "Про рекламу" не надала інформацію, необхідну для здійснення повноважень щодо контролю, зокрема про вартість розповсюдженої реклами.

Посадовою особою Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві відносно ФОП ОСОБА_1 складено протокол про порушення законодавства про рекламу від 11.11.2022 року, а саме про наявні ознаки порушення вимог частини 2 статті 26 Закону України "Про рекламу" (неподання на вимогу органу державної влади, на який згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, затвердженого макету реклами, а також документального підтвердження вартості розповсюдженої реклами).

На підставі цього протоколу уповноваженою особою Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві прийнято рішення від 09.12.2022 року про початок розгляду справ про порушення законодавства про рекламу відносно рекламодавця ФОП ОСОБА_1 .

На повторні вимоги позивача від 11.11.2022 року та від 12.12.2022 року відповідачка також не надала інформацію про вартість розповсюдженої реклами, на розгляд справ про порушення законодавства про рекламу не прибула.

За результатами розгляду справ перший заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві прийняв такі рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу:

- №1/4833 від 12.01.2023 року, яким за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами, на підставі частин 2, 7 статті 27 Закону України "Про рекламу" на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 299 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що склало 5083 грн.;

- №2/4833 від 12.01.2023 року, яким за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, необхідної для здійснення повноважень щодо контролю, на підставі частини 6 статті 27 Закону України "Про рекламу" на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що склало 1700 грн.

Вказані рішення 18.01.2023 року направлені відповідачці за адресою її місця проживання, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У встановленому порядку відповідачка ці рішення не оскаржувала, а визначені ними штрафи до державного бюджету добровільно не сплатила.

Позивач звернувся до суду з цим позовом як територіальний орган Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, який відповідно до статті 26 Закону України "Про рекламу" здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів реклами.

Частиною 1 статті 27 Закону України "Про рекламу" передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 27 Закону України "Про рекламу" відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту.

Відповідно до частини 4 статті 27 Закону України "Про рекламу" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами.

Вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов`язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України. (частина 5 статті 27 Закону України "Про рекламу").

Згідно з частинами 6, 7 статті 27 Закону України "Про рекламу" за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 9 статті 27 Закону України "Про рекламу" передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.

Відповідно до пункту 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року №693, сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки до державного бюджету несплачених нею штрафів за порушення законодавства про рекламу, накладених рішеннями №1/4833 від 12.01.2023 року та №2/4833 від 12.01.2023 року у загальній сумі 6783 грн. (5083 грн. + 1700 грн.), є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У цій справі відповідачка не подала відзив із заперечення проти позову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про стягнення штрафів та не скористалася правом подання зустрічного позову про оскарження рішень про накладення на неї цих штрафів.

Та обставина, що відповідачка з 26.02.2023 року позбавлена статусу фізичної особи-підприємця, не звільняє її від обов`язку щодо сплати штрафів, накладених на неї під час здійснення нею підприємницької діяльності, оскільки згідно з частиною 1 статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення). Тож державна реєстрація припинення підприємницької діяльності не припиняє зобов`язання фізичної особи, набуті під час провадження підприємницької діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивач у цій справі не поніс. Воднораз, за подання до адміністративного суду цієї позовної заяви з вимогами майнового характеру на загальну суму 6783 грн. позивач як суб`єкт владних повноважень повинен сплатити судовий збір у розмірі 2684 грн. за ставкою, передбаченою підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Оскільки на момент вирішення справи позивач судовий збір не сплатив, тому суд відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених КАС України, стягує з позивача судовий збір до Державного бюджету України.

Керуючись статтями 9, 77, 78, 90, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України штрафи за порушення законодавства про рекламу у сумі 6783 грн.

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у сумі 2684 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ