Постанова № 112688943, 27.07.2023, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/689/23

Провадження № 3-269/23

П О С Т А Н О В А

іменем України

27 липня 2023 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Сташків Т.Г., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Обухівського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - суду не відомо,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №483686, який складено 15.02.2023 року, вбачається, що 15.02.2023 року о 22 год. 50 хв. в м. Обухів, вул. Каштанова, 7, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) керував транспортним засобом «Skoda», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився.

Своїми діями, що виразились в порушенні вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав, оскільки вважає, що не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Клапчук Ф.П. вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив, подав до суду письмові пояснення, у яких зазначив, що з відеозапису, який долучено до протоколу не вбачається, що перед пропозицією поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння було зупинено транспортний засіб ОСОБА_1 , на відеозаписі автомобіль знаходився у нерухомому стані, а тому докази зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 працівниками поліції відсутні. Крім того, долучений до матеріалів справи відеозапис не є безперервним, а тому не може бути належним доказом. Також на долученому до матеріалів справи відеозаписі немає відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, а проведення такого огляду у закладі охорони здоров`я йому не пропонували. Враховуючи те, що працівником поліції порушено встановлену процедуру проведення огляду на стан сп`яніння та оформлення матеріалів у справі про адміністративне правопорушення, просив суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

А, отже, сам факт відмови від походження огляду тягне за собою відповідальність за статтею 130 КУпАП. При цьому не має значення чи перебував водій у стані сп`яніння.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 483686 від 15.02.2023 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням водія на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, складеного 15.02.2023 рок о 23 год. 20 хв., з якого вбачається, що ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився, що підтверджується його підписом на вказаному направленні; відеозаписом події, та не вбачає підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства", Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З долученого до адміністративного матеріалу оптичного диску з відеозаписом події вбачається, що працівники поліції 15.02.2023 року о 22 год. 54 хв. підійшли до автомобіля «Skoda», д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 .

У ході розмови з ОСОБА_1 працівник поліції повідомив, що останній вчинив аварійну обстановку, що стало причиною зупинки транспортного засобу. І хоча відеозапис не відображає обставин безпосередньої зупинки ОСОБА_1 , проте з нього вбачається, що останній не заперечує, що створив аварійну обстановку, не заперечує керування транспортним засобом, що спростовує твердження захисника щодо відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Посилання сторони захисту на те, що матеріали справи не містять доказів зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не спростовує правильності висновків щодо необхідності його притягнення до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 483686, який підписаний особою, що його склала, зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, та останній підписався, зазначивши, що з протоколом про адміністративне правопорушення згоден.

Надані суду докази отримано з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

За таких обставин, твердження сторони захисту, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом суд розцінює як спосіб уникнення відповідальності.

Щодо відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, суд зазначає наступне.

Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, виявлені працівниками поліції 15.02.2023 року у ОСОБА_1 в розумінні п.п. 2, 3 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в найближчому закладі охорони здоров`я.

Крім того, на неодноразове питання працівників поліції, чи вживав у той день ОСОБА_1 алкогольні напої, останній відповідав, що вживав.

Тобто, у працівників поліції були усі підстави для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 з урахування вищевказаних обставин.

З долученого до адміністративного матеріалу відеозапису вбачається, що на неодноразову пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 відповідав, що вживав алкогольні напої.

Крім того, у матеріалах міститься направлення водія на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, складеного 15.02.2023 рок о 23 год. 20 хв. та з якого вбачається, що ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився, що підтверджується його відповідним підписом, що також спростовує твердження захисту, що проведення огляду в медичному закладі ОСОБА_1 не пропонували.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на його користь, оскільки докази його винності одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами.

Розумних сумнівів у тому, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом за обставин, зазначених у протоколі, у суду не виникло.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, доходжу висновку, що вони є достатніми та такими, що поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Враховуючи викладене, достатніх правових і фактичних підстав для задоволення клопотання захисту щодо закриття провадження у справі не вбачається.

Обставин, які відповідно до ст. 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення пом`якшували відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення обтяжували відповідальність, судом не встановлено.

На підставі сукупності досліджених доказів, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий і сімейний стан, наявність постійного місця проживання, виходячи з доведеності вини порушника та не визнанні її останнім, вважаю за необхідне призначити стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки на думку суду застосування до нього саме такого виду адміністративного стягнення є достатнім заходом впливу для виправлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових правопорушень в подальшому.

Згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного керуючись ст.33, ч.1 ст.130, ст.ст.283, 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» на користь Державної судової адміністрації України (№UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106) з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби та з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного відповідній статті КУпАП.

Строк пред`явлення до виконання постанови 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя : Т.Г. Сташків