Рішення № 112685913, 13.07.2023, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/130/19-28/39/22-9/65/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2023 Справа № 908/1627/19

м.Запоріжжя

За первісним позовом: Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства «Агротехсервіс», код ЄДРПОУ 23790476 (69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152; адреса для листування: 69600, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 8)

до відповідача: Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного, код ЄДРПОУ 00493698 (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Богдана Хмельницького, буд. 18)

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фізична особа-підприємець Нема Дмитро Віталійович, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення подвійної плати за користування річчю

за зустрічним позовом: Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного, код ЄДРПОУ 00493698 (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Богдана Хмельницького, буд. 18)

до відповідача-1: Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства «Агротехсервіс», код ЄДРПОУ 23790476 (69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.152; адреса для листування: 69600, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 8)

до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Неми Дмитра Віталійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про визнання недійсним договору оренди

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

від АПНВП «Агротехсервіс»: не з`явився;

від Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного: Рабушко В.С.;

від Нема Д.В.: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 у справі №908/1627/19 первісний позов задоволено. Стягнуто з Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного на користь Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства «Агротехсервіс» суму 1 138 000,00 грн неустойки та судовий збір в розмірі 17070 грн. 00 коп. У задоволені зустрічного позову Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2021 рішення Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 у справі №908/1627/19 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 01.02.2022 задоволено касаційну скаргу Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного. Рішення Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 та поставу Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2021 у справі № 908/1627/19 скасовано. Справу №908/1627/19 передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2022 справу №908/1627/19 визначено до розгляду судді Федоровій О.В.

Ухвалою суду від 20.06.2022 (суддя Федорова О.В.) справа № 908/1627/19 прийнята до розгляду та відкрито провадження у ній; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2023 справу № 908/1627/19 визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 10.03.2023 справу № 908/1627/19 прийнято до провадження (розгляду) суддею Боєвою О.С., присвоєний номер провадження 24/130/19-28/39/22-9/65/23, розгляд справи за правилами загального позовного провадження розпочато спочатку, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 18.05.2023 продовжено строк підготовчого провадження на п`ятнадцять днів, підготовче засідання відкладено. Ухвалою суду від 18.05.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

13.07.2023 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. У зв`язку з перебуванням судді у відпустці повний текст рішення підписано 08.08.2023.

Представник Агропромислового приватного науково - виробничого підприємства «Агротехсервіс» у судові засідання не з`являвся, про причини неявки (крім неявки у підготовче засідання 18.04.2023) суду не повідомляв. Письмово викладену позицію у справі з урахуванням висновків, викладених у Постанові Верхового Суду від 01.02.2022, як то було зазначено в ухвалі суду від 10.03.2023, позивач за первісним позовом суду не надав.

Первісні позовні вимоги мотивовані, зокрема, наступним. 15.06.2012 між Агропромисловим приватним науково - виробничим підприємством «Агротехсервіс» (орендодавець) та Таврійським державним агротехнологічним університетом (орендар) укладений договір оренди № 1 комбайну зернозбирального «Славутич» КЗС-9-1, 2008 року випуску. Пунктом 8.1 договору передбачено, що договір набирає чинності 01 червня 2012 до повного виконання сторонами умов договору. Комбайн був переданий за актом приймання передачі від 01.06.2012, строк оренди: з 01 червня 2012 року по 30 листопада 2014 року. За умовами п.п. 4.1, 4.2 договору розмір орендних платежів сплачується відповідно до сум та термінів укладеного графіку, сума орендної плати за договором складає 30000,00 грн на місяць. Строк оренди закінчився 30 листопада 2014 року. Орендар не повернув предмет оренди орендодавцю у передбачені законодавством строки та продовжив безпідставно та незаконно використовувати його для збору врожаю на полях учбового господарства університету. 01.07.2015 орендодавцем була складена письмова претензія вих. № 01/07 з вимогою повернути предмет оренди з підписанням акту передачі техніки, яка залишилась без відповіді про результати її розгляду та не була виконана орендарем. Повторні претензії вих.№ 01/09 від 07.09.2015, № 1/04 від 30.04.2016 також залишені без задоволення. Фактично комбайн був повернутий 29.06.2016, що підтверджується актом приймання передачі техніки від 29.06.2016. Оскільки орендар не виконав обов`язку щодо повернення предмета оренди позивачем (за первісним позовом) нарахована подвійна плата за користування за час прострочення з 01.12.2014 по 29.06.2016, розмір якої становить 1 138 000,00 грн. Позов обґрунтовано ст.ст. 20, 174, 193, 5216, 218, 230, 283, 286 ГК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610, 612, 629, 762, 785 ЦК України та умовами договору оренди.

До господарського суду 04.04.2023 від Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного на виконання ухвали суду від 10.03.2023 надійшла письмово викладена позиція у справі, в якій, зокрема, зазначено про наступне. Рішення судів у даній справі оскаржувались ним до касаційної інстанції лише щодо стягнення подвійної плати за користування річчю. Щодо первісного позову вказано, що відповідач (за первісним позовом) не визнає його у повному обсязі. У відповіді на претензію від 14.09.2015 № 03-1562 відповідач повідомив позивача, що не має законних підстав для повернення предмета оренди, оскільки комбайн під час проведення досудового розслідування описано та долучено до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ. Оскільки об`єкт оренди був переданий на відповідальне зберігання на підставі чинної постанови слідчого, то і повернення цього об`єкта має відбуватися на відповідній підставі. Дії відповідача з ненадання доступу до об`єкта оренди не є протиправними, оскільки його зберігання відбувається на підставі, яка не відпала. З посиланням на положення ч. 1 ст. 614, ч. 2 ст. 785 ЦК України та правові висновки щодо побідних правовідносин, викладені у постановах Верховного Суду, відповідач за первісним позовом вказав про необхідність врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди та необхідності наявності вини (умислу або необережності) для притягнення орендаря до відповідальності. Просив відмовити АПНВП «Агротехсервіс» у задоволенні позову.

Також 04.04.2023 до суду надійшла заява Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного про залишення без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України поданого ним зустрічного позову до відповідачів: Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства Агротехсервіс та ФОП Нема Д.В. про визнання недійсним договору оренди від 01.06.2012 № 1.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 25.01.2023 було внесено запис про припинення підприємницької діяльності Фізичної особи підприємця Нема Дмитра Віталійовича, за власним рішенням.

Частиною 8 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

Із аналізу приписів ст.ст. 52, 598-609 ЦК України слідує, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи (виключення з державного реєстру фізичних осіб - підприємців) як права, так і обов`язки фізичної особи підприємця за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.

Нема Дмитро Віталійович/його уповноважений представник в судові засідання не з`являлись, будь-яких заяв, клопотань від Нема Д.В. до суду не надходило.

АПНВП «Агротехсервіс» та Нема Д.В. про розгляд даної справи повідомлені належним чином.

Ухвали суду направлялись АПНВП «Агротехсервіс» на адресу, вказану в позовній заяві, що відповідає відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а саме на адресу: 69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152, а також на зазначену у позовній заяві адресу для листування: 69600, м.Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 8.

Нема Д.В. про розгляд даної справи (дати, часу і місце судових засідань) був повідомлений належним чином у відповідності до положень статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а саме - через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, шляхом розміщення текстів відповідних ухвал на вказаному сайті.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутності АПНВП «Агротехсервіс» та Нема Д.В./їх представників, за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного, суд

ВСТАНОВИВ:

15.06.2012 між Агропромисловим приватним науково-виробничим підприємством «Агротехсервіс» (Орендодавець) та Таврійським державним агротехнологічним університетом (Орендар) був укладений Договір оренди № 1, відповідно до умов якого Орендодавець передає Орендарю у користування на визначених у Договорі умовах в тимчасове платне користування (оренду) рухоме майно комбайн зернозбиральний «Славутич» КЗС-9-1, 2008 року випуску. За домовленістю сторін комбайн може використовуватися орендарем при здійсненні господарської діяльності (збирання врожаю), проведення навчальної та науково - дослідної діяльності (п.п. 1.1, 1.2).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.6, 2.7 Договору, строк оренди відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між Сторонами. Орендоване майно рахується переданим Орендарю з моменту підписання акту приймання-передачі майна. Строк оренди починається з моменту прийняття майна по акту та складає 30 місяців

Сторони визначили, що розмір орендних платежів сплачується відповідно до сум та термінів укладеного графіку та актів виконаних послуг. Сума орендної плати за договором складає 30 тис. грн/місяць. Орендар сплачує на рахунок орендодавця планові платежі відповідно до укладеного графіку платежів (додаток 1) (п.п. 4.1, 4.2, 5.1 договору).

У Додатку 1 «Платіжний календар» визначено порядок здійснення орендних платежів 30000,00 грн щомісячно, починаючи з червня 2012 року по листопад 2014 року включно.

Згідно з п.8.1 договору, останній набуває чинності 01 червня 2012 року до повного виконання Сторонами умов договору.

В п.п. 9.9, 9.10 договору визначено, що всі зміни до договору здійснюються у письмовій формі шляхом укладення договору або обміну листами. Сторони домовились з усіх істотних умов договору.

Матеріали справи свідчать, що Орендодавець передав Орендарю Комбайн зернозбиральний «Славутич» КЗС-9-1, 2008 року випуску, шасі № 926, заводський номер двигуна НОМЕР_2 згідно з підписаним сторонами Актом приймання-передачі від 01.06.2012.

Орендодавець листом вих. № 01/07 від 01.07.2015 звернувся до Таврійського державного агротехнологічного університету, відповідно до якого з посиланням на умови п.п.2.7, 8.1 договору зазначив, що строк оренди з моменту прийняття майна по акту (01 червня 2012) складає 30 місяців (30 листопада 2014), пролонгація умовами договору не передбачена, вимагав повернути з тимчасового використання об`єкт оренди, який утримується без належних правових підстав. В листі викладено вимогу повернути комбайн зернозбиральний «Славутич» КЗС-9-1, 2008 року випуску, 04 липня 2015 року о 15 годині за адресою: м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 8 з підписанням акту передачі техніки. На вказаному листі міститься відмітка та підпис про його отримання нарочно 02.07.2015.

Також у матеріалах справи міститься копія претензії вих. № 01/09 від 07.09.2015 щодо невиконання умов договору оренди № 1 від 15.06.2012 та повернення майна, адресована ректору Таврійського державного агротехнологічного університету, згідно з якою Агропромислове приватне науково - виробниче підприємство «Агротехсервіс» вимагало: 1)протягом трьох робочих днів сплатити орендну плату за користування об`єктом оренди за період часу з 01.12.2014 до 08.09.2015; 2) укласти з орендодавцем додаткову угоду до Договору про поновлення строку дії Договору та строку оренди на новий строк, а у разі небажання укладати таку додаткову угоду негайно повернути предмет оренди Орендодавцю. На вказаній претензії міститься відмітка та підпис про її отримання нарочно 09.09.2015.

Таврійський державний агротехнологічний університет у відповіді від 14.09.2015 №03-1562 на вищевказану претензію повідомив про відсутність законних підстав для повернення предмета оренди, оскільки орендований комбайн під час проведення досудового розслідування описано та долучено до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ.

Претензією вих. № 1/04 від 30.04.2016 АПНВП «Агротехсервіс» повторно вимагав повернути комбайн з підписанням акту передачі техніки 15 травня 2016 року о 16 годині за відповідною адресою, яка вказувалась раніше.

Комбайн зернозбиральний «Славутич» КЗС 9-1 був переданий власнику Таврійським державним агротехнологічним університетом за Актом приймання-передавання техніки від 29 червня 2016 року.

У зв`язку з порушенням Таврійським державним агротехнологічним університетом строків виконання зобов`язання з повернення орендованого майна, АПНВП «Агротехсервіс» звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Таврійського державного агротехнологічного університету подвійної плати за користування майном, нарахованої на підставі ч. 2 ст. 782 ЦК України за час прострочення: з 01.12.2014 по 29.06.2016 в розмірі 1138000,00 грн, за яким було відкрито провадження у даній справі № 908/1627/19.

Таврійським державним агротехнологічним університетом імені Дмитра Моторного подано зустрічний позов до Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства «Агротехсервіс» та Фізичної особи-підприємця Нема Дмитра Віталійовича про визнання недійсним договору оренди № 1 від 01.06.2012, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Нема Д.В. та Агропромисловим приватним науково-виробничим підприємством «Агротехсервіс», який прийнято до розгляду для спільного розгляду з первісним позовом у вказаній справі.

Ухвалою суду від 23.01.2020 відповідача за первісним позовом Таврійський державний агротехнологічний університет замінено на його правонаступника Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного (код ЄДРПОУ 00493698).

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає первісний позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З частин 1, 3 та 6 статті 283 Господарського кодексу України вбачається, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об`єктом оренди може бути інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 763 ЦК України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

В частині 2 статті 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 1 ст. 251 ЦК України). Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку (ч. 3 ст. 254 ЦК України).

Згідно з п.8.1 укладеного сторонами договору оренди № 1 від 15.06.2012, договір набуває чинності 01 червня 2012 року до повного виконання Сторонами умов Договору.

Відповідно до умов п.п. 2.1, 2.7 договору сторонами погоджено, що строк оренди починається з моменту прийняття майна по акту та складає 30 місяців.

У підписаному сторонами Додатку №1 до договору Платіжний календар, визначено порядок внесення оренднихплатежів за період оренди: червень 2012 - листопад 2014 (30 місяців).

Таким чином в договорі чітко визначений строк оренди майна 30 місяців з моменту прийняття майна в оренду по акту (01.06.2012) та який, відповідно до вищенаведених умов договору, закінчився 30 листопада 2014 року.

У пункті 9.4 договору визначено, що правовідносини між Сторонами, не врегульовані договором, регулюються законодавством. Спори, які можуть виникнути при виконанні договору, вирішуються в судовому порядку (п. 9.8 договору).

Відповідно до ч.1 ст. 13, ч.1 ст. 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

В частині 4 ст. 291 ГК України визначено, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З огляду на відсутність врегулювання у договорі оренди порядку повернення Орендарем майна з оренди, останній повинен був керуватися приписами вищевказаної норми.

В даному випадку, передбачення в пункті 8.1 чинності договору до повного виконання сторонами його умов, не має наслідком продовження користування майном після закінчення обумовленого договором строку оренди.

Тим більше, що в п. 9.9 договору сторони визначили, що всі зміни до договору здійснюються у письмовій формі шляхом укладення договору або обміну листами.

Докази внесення змін до договору щодо продовження строку оренди в матеріалах справи відсутні.

Таким чином договір оренди припинився у зв`язку із закінченням обумовленого у договорі строку оренди майна (30.11.2014) і в силу ч. 1 ст. 785 ЦК України Орендар повинен був повернути орендоване майно негайно після припинення договору у зв`язку із спливом визначеного у ньому строку оренди.

Тобто відповідач за первісним позовом був зобов`язаний повернути об`єкт оренди, починаючи з наступного дня 01.12.2014.

Комбайн зернозбиральний «Славутич» КЗС 9-1 був переданий власнику Таврійським державним агротехнологічним університетом за Актом приймання-передавання техніки лише 29 червня 2016 року.

Належних доказів на підтвердження наявності правових підстав користуванням майном після закінчення строку оренди відповідач за первісним позовом суду не надав.

За змістом ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи вищевикладене, приписи законодавства, якими регулюються орендні правовідносини, з метою додержання правил здійснення господарської діяльності та таких засад цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність, орендар зі свого боку зобов`язаний вчиняти дії, спрямовані на вжиття заходів щодо повернення орендованого майна після закінчення строку оренди для уникнення настання негативних наслідків.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 785 ЦК України передбачено, що у разі невиконання наймачем обов`язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як встановлено судом вище, фактичне повернення об`єкта оренди з користування мало місце 29.06.2016, за Актом приймання-передачі техніки.

За час прострочення повернення майна позивачем за первісним позовом за період з 01.12.2014 по 29.06.2016 нарахована неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення в загальному розмірі 1 138 000,00 грн, яка заявлена до стягнення з відповідача за первісним позовом.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що враховуючи порушення відповідачем зобов`язання щодо повернення орендованого майна, позовні вимоги про стягнення неустойки, передбаченої ч. 2 ст.785 ЦК України відповідають вимогам чинного законодавства, однак підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами статті 610 ЦК України та статті 216 ГК України.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

У відповіді від 14.09.2015 № 03-1562 на претензію № 01/09 від 07.09.2015 щодо невиконання умов договору та повернення майна, Таврійський державний агротехнологічний університет (ТДАТУ) повідомив АПНВП «Агротехсервіс» про відсутність законних підстав для повернення предмета оренди, оскільки орендований комбайн під час проведення досудового розслідування описано та долучено до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ.

В матеріалах справи міститься копія постанови слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області про закриття кримінального провадження від 13.12.2015, із змісту якої слідує, що 21.07.2015 за заявою про неправомірні шахрайські дії директора АПНВП «Агротехсервіс» було розпочато досудове розслідування за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 23.07.2015 слідчим був складений протокол огляду комбайна зернозбирального «Славутич» КЗС-9-1, шасі №926, після чого комбайн був переданий під розписку на відповідальне зберігання проректору ТДАТУ.

За таких обставин Орендар був об`єктивно позбавлений можливості повернути комбайн Орендодавцю в період часу протягом якого об`єкт оренди був переданий проректору ТДАТУ на відповідальне зберігання в межах вищевказаного кримінального провадження з 23.07.2015 по 31.12.2015 (дата закриття кримінального провадження).

Крім того, позивач нарахував неустойку також за день, коли фактично відбулося виконання зобов`язання (повернення комбайну) 29 червня 2016 року, що не відповідає правилам нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до умов договору орендна плата за користування майном складає 30000,00 грн/місяць.

Враховуючи вищевикладене, суд, здійснивши перерахунок, встановив, що до стягнення з відповідача за первісним позовом Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного на користь Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства «Агротехсервіс» належить неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за період: з 01.12.2014 по 22.07.2015 включно (7 місяців 22 дні) в сумі 462 580,65 грн та за період з: 01.01.2016 по 28.06.2016 (5 місяців 28 днів) в сумі 356 000,00 грн, всього в загальному розмірі 818580,65 грн.

На підставі викладеного, первісний позов задовольняється судом частково на суму 818580,65 грн, в іншій частині вимог - судом відмовляється.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за первісним позовом покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Враховуючи, що до початку розгляду справи по суді до суду надійшла заява Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного (позивача за зустрічним позовом) про залишення зустрічного позову у справі №908/1627/19 без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд вважає за необхідне зазначену заяву задовольнити та залишити зустрічний позов у справі №908/1627/19 без розгляду.

Згідно з п. 4 ч. 1, ч. 5 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Отже судовий збір, сплачений при поданні зустрічної позовної заяви, поверненню не підлягає.

Керуючись ст. 129, п. 5 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного, код ЄДРПОУ 00493698 (72312,Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Богдана Хмельницького, буд. 18) на користь Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства «Агротехсервіс», код ЄДРПОУ 23790476 (69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152) суму 818 580 грн 65 коп. подвійної плати за користування річчю.

У задоволенні іншої частини первісного позову відмовити.

Стягнути з Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного, код ЄДРПОУ 00493698 (72312,Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Богдана Хмельницького, буд. 18) на користь Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства «Агротехсервіс», код ЄДРПОУ 23790476 (69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152) суму 12 278 грн 71 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Зустрічний позов у справі № 908/1627/19 залишити без розгляду.

Повний текст рішення складено та підписано 08.08.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва