Рішення № 112680184, 04.08.2023, Оболонський районний суд міста Києва

04.08.2023 Справа № 756/7049/20

Унікальний № 756/7049/20

Провадження № 2/756/163/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 липня 2023 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Шевчука А.В.,

при секретарі Демченко І.В., Марценюк А.І.

за участі: позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Сукорянського Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» про захист прав споживача та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» до ОСОБА_1 про стягнення витрат проведення експертизи,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «ДІЄСА» про захист прав споживача, у якому просить зобов`язати ТОВ «ДІЄСА» безоплатно усунути недолік телевізору QLED SAMSUNG QE55Q77RAUXUA, придбаного ОСОБА_1 згідно фіскального чеку від 21.09.2019 року, стягнути з ТОВ «ДІЄСА» на користь ОСОБА_2 103 837,64 грн. неустойки за прострочений термін безоплатного усунення недоліку товару та 4 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

ОСОБА_1 вимоги обґрунтовує тим, що 21.09.2019 року у магазині ТОВ «ДІЄСА» придбав телевізор, який мав виробничий недолік та виявився товаром неналежної якості, що позбавило його можливості використовувати придбаний телевізор за призначенням.

При зверненні до ТОВ «ДІЄСА» з вимогою про безоплатне усунення недоліків товару в розумний строк або заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), від ТОВ «ДІЄСА» отримано відмову.

ОСОБА_1 вказує, що за його зверненням Держпродспоживслужбою за виявлені порушення на керуючого магазином ТОВ «ДІЄСА» складено протокол про адміністративне правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності.

04.03.2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гуназа Ю.Є. звернувся з вимогою до ТОВ «ДІЄСА» про безоплатне усунення недоліку товару та виплату неустойки у розмірі 60 728,63 грн., проте відповіді на дану вимогу та відшкодування неустойки від ТОВ «ДІЄСА» не отримані, що стало підставою звернення до суду.

ОСОБА_1 26.01.2021 року надав суду заяву про збільшення позовних вимог у частині розміру неустойки, яку обрахував за ч. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» з 05.10.2019 року по 25.01.2021 року тобто за 477 днів у розмірі 1% від вартості товару за кожен день прострочення, що склало 209 875 грн. 23 коп.

26.01.2021 року представником ТОВ «ДІЄСА» подано відзив на позовну заяву, у якому останні просили у позові відмовити, вказуючи, що відповідач не має правових підстав для задоволення вимог, адже товар, що повертається позивачем містить механічні пошкодження, які виникли після передання товару продавцем покупцю.

23.02.2022 року ТОВ «ДІЄСА» подано зустрічну позовну заяву, у якій просили стягнути з ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи в розмірі 19 300.00 грн. вказуючи про те, що за правилами ч. 4 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» витрати які зазнав виконавець експертизи з визначення причин втрати якості продукції підлягають відшкодуванню виконавцю споживачем у разі з`ясування того, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб.

В судовому засіданні ОСОБА_1 первісний позов підтримав, просив задовольнити вимоги та зазначив, що ТОВ «ДІЄСА» невірно та неправильно зазначає фактичні обставини справи, намагається маніпулювати фактами для введення суду в оману, а також безпідставно та необґрунтовано посилається на норми Закону України «Про захист прав споживача».

Представник ТОВ «ДІЄСА» в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 був доставлений придбаний товар, останній мав безперешкодну можливість оглянути його повністю, товар був прийнятий, про що зазначено в акті прийому передачі. ОСОБА_1 звернувся із претензією про пошкодження товару лише через два дні і на вимогу останнього, було замовлено проведення експертизи, яка не встановила вину продавця/виробника у пошкодженні товару. За таких обставин, ТОВ «ДІЄСА» просить у задоволенні первісного позову відмовити. Разом з тим, просить задовольнити зустрічний позов та стягнути з ОСОБА_1 вартість проведеної експертизи, яка не встановила вину продавця.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та представника ТОВ «ДІЄСА», дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступне.

21.09.2019 року ОСОБА_1 у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , придбав телевізор QLED SAMSUNG QE55Q77RAUXUA.

24.09.2019 року ТОВ «ДІЄСА» було проведено доставку товару за вказаною ОСОБА_1 адресою. Під час доставки ОСОБА_1 (його представник), оглянув придбаний товар та під час приймання жодних зауважень до технічного чи зовнішнього стану товару не заявляв.

Як передбачено п. 13 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом Міністерства економіки України №104 від 19.04.2007року, суб`єкт господарювання зобов`язаний усіляко сприяти споживачу у вільному виборі товарів і додаткових послуг, на його вимогу провести перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни товарів з наданням йому контрольно-вимірювальних приладів, документів, які підтверджують якість, безпеку, ціну товарів.

Пунктом 17 цих Правил передбачено, що під час продажу товару, який підлягає гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, продавець зобов`язаний: у присутності споживача здійснити перевірку споживчих властивостей товару, наявності експлуатаційних документів, у тому числі гарантійного талона та відривних талонів на гарантійне обслуговування, комплектності товару, зазначеної в експлуатаційних документах; поінформувати споживача про правила користування товаром; заповнити відповідні розділи гарантійного і відривного талонів на гарантійне обслуговування; надати інформацію про підприємства (майстерні), що здійснюють гарантійний ремонт. У разі, коли товар потребує проведення робіт з уведення в експлуатацію, суб`єкт господарювання зобов`язаний надати споживачу відповідну інформацію або забезпечити виконання таких робіт.

У разі виявлення невідповідності товарів умовам продажу (даним, зазначеним у розрахунковому документі), некомплектних або товарів неналежної якості споживач може відмовитися від прийняття цих товарів. У цьому разі оформляється акт, у якому зазначаються причини відмови. На підставі акта суб`єкт господарювання повинен доставити споживачеві товари без недоліків або повернути вартість товарів та послуг (п.25 Правил).

При цьому, споживач оглянувши придбаний товар жодних зауважень до технічного чи зовнішнього стану не заявляв, від отримання товару не відмовлявся.

Отже, як свідчать обставини справи, товар був переданий Позивачу у справному стані та без жодних дефектів.

Підтвердженням передання ОСОБА_1 товару належної якості є підписаний бланк доставки від 24.09.2019 року №С034/000050013618516. Зокрема у бланку доставки зазначено, що товар розпаковано, до зовнішнього вигляду та комплектації претензій не має (а.с. 55).

Умовою відповідальності продавця за недоліки товару є виникнення цих недоліків до моменту передання товару покупцеві. Залежність настання відповідальності продавця від моменту виникнення недоліків пояснюється тим, що за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 668 ЦК України, до моменту передання товару ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару несе продавець. При виявленні недоліків товару після переходу до покупця ризику його випадкового знищення або випадкового пошкодження саме на нього покладається обов`язок доведення того, що недоліки виникли до передання йому товару.

Встановлений ч. 2 ст. 679 ЦК України обов`язок продавця довести факт виникнення недоліків товару після його передання покупцеві (якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару) покладається на нього у випадку, коли такі недоліки не є очевидними, оскільки в такому випадку покупець має можливість виявити ці недоліки і відмовитися від укладення договору або укласти його на інших умовах. Якщо ж покупець, маючи реальну можливість оглянути товар і виявити у ньому очевидні дефекти, не скористався цим правом до передання йому товару, а виявив їх після такого передання, то тягар доведення відповідно до ч. 1 ст. 679 ЦК України покладається на нього.

26.09.2019 року, тобто лише через два дні після доставки товару, ОСОБА_1 звернувся до магазину «Ельдорадо» з письмовою вимогою про заміну товару на аналогічний.

При цьому, під час огляду товару технічним спеціалістом магазину було встановлено, що товар містить очевидні недоліки, які полягають у механічному пошкодженні, а саме: наявність вм`ятин у лівому куті екрана. В свою чергу у позивача не було об`єктивних перешкод для огляду товару перед його прийняттям та виявлення вказаних недоліків.

Частиною 1 ст. 8 Закону визначено, що у разі виявлення істотних недоліків споживач має право вимагати від продавця чи виробника товару розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів", споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених ч. 1 цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену ч. 1 цієї статті.

При цьому, в любому випадку право вимоги до продавця у споживача, в тому числі щодо неустойки, виникає лише у разі підтвердження істотних недоліків товару, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця) та прострочення усунення виявлених недоліків.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно з ч. 4 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно ч. 4 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

В судовому засіданні роз`яснено сторонам положення ч. 3 ст. 102, ч. 1 ст. 106 ЦПК України щодо права учаснику справи подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Відповідно висновку експертів Незалежного інституту судових експертиз №9843 від 01.11.2021року проведеного на замовлення ТОВ «ДІЄСА» встановлено, що «Телевізор SAMSUNG моделі QLED SAMSUNG QE55Q77RAUXUA містить механічні пошкодження - внутрішні тріщини у лівому куті LCD - панелі», які ймовірно утворились від механічного впливу, наприклад про розпакуванні телевізора з недотриманням вимог інструкції по розпакуванню або при транспортуванні даного телевізора. Недоліків, що виникли з вини виробника, не виявлено.

ОСОБА_1 не надав суду висновку експертизи за власною ініціативою, а також підтвердження оскарження вищевказаної експертизи. Також, не знайшли свого підтвердження твердження ОСОБА_1 про наявність недоліків та неточностей проведеної експертизи і реального притягнення керуючого магазином ТОВ «ДІЄСА» до адміністративної відповідальності за можливі порушення.

При цьому, згідно листа від 23.01.2020 №06.3/1196 Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві повідомлено, що на момент позапланової перевірки ТОВ «ДІЄСА» встановлено, що ОСОБА_3 26.09.2019 звернувся із письмовою заявою до товариства щодо заміни товару з недоліками після передачі його у власність. При цьому, сам виріб не було надано для огляду. Отже рішення щодо товару приймалося фахівцями суб`єкта господарювання виходячи із представлених фото; в ході перевірки представлено акт, складений техніком - експертом магазину С034 «Ельдорадо» ТОВ «ДІЄСА», в якому вказано про те, що надані фото включеного телевізора свідчать про механічне пошкодження матриці телевізора в лівому куті екрану; одночасно інформують, що повноваження, визначені статтею 26 Закону, не передбачають покладення Головним управлінням обов`язку на суб`єктів господарювання щодо відшкодування матеріальних і моральних збитків, оскарження висновків щодо товарів. При цьому зазначено, що на даний час документів, які підтверджують наявність істотних недоліків чи фальсифікації товару не представлено, що не надає підстав Головному управлінню вбачати в діях ТОВ «ДІЄСА» відмови в реалізації прав встановлених законом.

Таким чином, враховуючи те, що матеріали справи містять докази про передачу покупцю товару належної якості, а саме: бланк доставки від 24.09.2019 року №С034/000050013618516, враховуючи висновок експертів, згідно якого недоліків, що виникли з вини виробника, не виявлено, беручи до уваги, що у судових засіданнях не доведено того, що товар пошкоджено продавцем при доставці, суд не вбачає підстав для задоволення первісного позову про усунення недолік телевізора, що в свою чергу слугує відмові у стягненні неустойки.

Ч. 4 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» покладає обов`язок споживача відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи у разі, якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування.

Згідно акту надання послуг від 01.11.2021 №245, копії платіжного доручення від 09.08.2021 за проведення експертизи відповідачем було сплачено 19 300,00 грн.

Враховуючи те, що висновком експертів не встановлено вини виробника у виявлених позивачем пошкодженнях товару через два дні після його фактичної передачі позивачу, також враховуючи, що судом не встановлено пошкодження товару продавцем при доставці, суд вважає що витрати ТОВ «ДІЄСА» на проведення експертизи мають бути компенсовані споживачем ОСОБА_1 , а отже задоволено зустрічний позов.

Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІЄСА» судовий збір за зустрічним позовом.

Керуючись ст. 679 ЦК України, ст. 8, 17 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» про захист прав споживача - відмовити у повному обсязі.

Позовні вимоги зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» до ОСОБА_1 про стягнення витрат проведення експертизи - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» (код ЄДРПОУ: 36483471) 19 300 (дев`ятнадцять тисяч триста) грн. понесених витрат на проведення експертизи.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» (код ЄДРПОУ: 36483471) 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. в рахунок компенсації сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 04.08.2023 року.

Суддя А.В. Шевчук