Ухвала суду № 112667610, 07.08.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3835/23

УХВАЛА

07 серпня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву адвоката Базилєвої Ю.О. про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовною заявою Первинної профспілкової організації працівників територіальних органів Міністерства юстиції України в інтересах ОСОБА_1 до Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» про визнання протиправними та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Первинна профспілкова організація працівників територіальних органів Міністерства юстиції України звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» від 24.01.2023 № 4/ОС «Про особовий склад» в частині звільнення ОСОБА_1 ; поновити ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора І категорії Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор»; стягнути з Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.01.2023 по день ухвалення рішення суду.

Рішенням від 20.06.2023 адміністративний позов задоволено, а 27.06.2023 до суду від адвоката Базилєвої Юлії Олександрівни надійшла заява про винесення додаткового рішення у справі щодо судових витрат, в якій заявник просить суд стягнути з Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Заява розглянута в тому ж провадженні, - в якому прийнято основне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява адвоката Базилєвої Ю.О про винесення у справі № 420/8239/23 додаткового рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат на правову допомогу підлягає залишенню без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За текстом пункту 1 частини першої статті 132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За частиною четвертою статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Разом з тим, за приписами частини 3 статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У цьому випадку суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (частина 5 цієї статті).

З аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі.

За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів.

Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).

Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №340/2823/21 зауважила, що вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.

Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

Як зазначено судом вище, 27.06.2023 до суду від адвоката Базилєвої Юлії Олександрівни надійшла заява про винесення додаткового рішення у справі щодо судових витрат, в якій заявник просить суд стягнути з Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 3000 грн.

В свою чергу, заява про вирішення питання щодо відшкодування витрат на користь ОСОБА_1 , які остання понесла у зв`язку з розглядом справи, а також докази на їх підтвердження не були подані в межах строку, встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України.

Натомість, 24.04.2023 до суду така заява надійшла від Первинної профспілкової організації працівників територіальних органів Міністерства юстиції України, від якої (або в інтересах) якої, в свою чергу, протягом п`яти днів з дня постановлення судового рішення заяви про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, не надходили. При цьому, в даній заяві йшла мова про понесення витрат на правову допомогу виключно профспілкою.

До цього адвокат Базилєва Ю.О. із заявами такого змісту на користь ОСОБА_1 не зверталася, документів, які б підтверджували понесені нею витрати на правничу допомогу до суду не подавала.

Відповідно до позиції об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №340/2823/21 саме своєчасне звернення сторони із заявою про стягнення судових витрат є передумовою розгляду судом питання про розподіл судових витрат.

Відтак, суд дійшов висновку про недотриманням ОСОБА_1 положень частини сьомої статті 139 КАС України в частині належного та своєчасного звернення із клопотанням про стягнення витрат на правову допомогу та, як наслідок, наявність правових підстав для залишення його без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ч.7 ст.139 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Базилєвої Ю.О. про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовною заявою Первинної профспілкової організації працівників територіальних органів Міністерства юстиції України в інтересах ОСОБА_1 до Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» про визнання протиправними та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Завальнюк