Рішення № 112666777, 07.08.2023, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/4339/23

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 20632802)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , через адвоката Гулого А.В., за допомогою підсистеми "Електронний суд", звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що позивач звільнений з військової служби та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Після перерахунку його пенсії з 01.04.2019 року відповідач протиправно обмежив її розмір десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Позивач зазначає, що норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо обмеження пенсії військовослужбовцям визнані неконституційним рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016. З цих підстав просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо проведення перерахунку його пенсії з 01.04.2019 року з обмеженням максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії з 01.04.2019 року у повному обсязі без обмеження максимальним розміром, з урахуванням надбавок, цільової грошової допомоги та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством.

Ухвалою судді від 26.06.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. Відповідач вказував, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами про зобов`язання провести йому перерахунок пенсії з 01.04.2019 року, а тому вимоги у цій частині повинні бути залишені без розгляду. Зазначав, що обмеження пенсійних виплат позивача здійснене на підставі статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", яка на той момент не була визнана неконституційною. Стверджуючи, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1279 від 16.12.2020 року "Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги" з квітня 2021 року фінансування виплат пенсій здійснюється централізовано Пенсійним фондом України, а ГУ ПФУ в Кіровоградській області не має таких функцій, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України у складі військової частини НОМЕР_2 внутрішніх військ МВС України, з якої у 2015 році був звільнений у запас.

Після звільнення зі служби позивачу призначена довічна пенсія за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

У березні 2018 року УМВС України в Кіровоградській області у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців за постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з метою перерахунку пенсії позивача склало та направило до ГУ ПФУ в Кіровоградській області довідку №10799* від 16.03.2018 року, згідно з якою розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, за нормами, чинними на 01.01.2018 року, за відповідною посадою склав 13215 грн.

У березні 2018 року ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснило з 01.01.2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", обчислило її основний розмір, виходячи з 70 % відповідних сум грошового забезпечення, вказаних у довідці №10799* від 16.03.2018 року.

Згодом державна установа "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Кіровоградській області" за заявою позивача склала оновлену довідку №10799 від 21.05.2021 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, за нормами, чинними за березень 2019 року. Згідно з цією довідкою розмір грошового забезпечення за посадою, яку позивач займав на день звільнення, становить 37791, 50 грн.

Оскільки відповідач відмовив у перерахунку пенсії на підставі цієї довідки, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 року у справі №340/5509/21 позов ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області провести з 01.04.2019 року перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Кіровоградській області" та виплатити заборгованість, яка виникне у зв`язку з таким перерахунком.

Вказане рішення суду сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили.

ГУ ПФУ в Кіровоградській області, виконуючи це судове рішення, 16.11.2021 року здійснило з 01.04.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , обчислило її основний розмір, виходячи з 70 % від суми грошового забезпечення, вказаної у довідці №10799 від 21.05.2021 року, та визначило у розмірі 26454, 05 грн. (37791, 50 грн. х 70 %), а з урахуванням підвищень, надбавки та цільової грошової допомоги, установлених як учаснику бойових дій та ветерану війни розмір пенсійної виплати склав 27377, 28 грн. Воднораз, розмір пенсії до виплати обмежено максимальною сумою - десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а саме з 01.04.2019 року 14970 грн., з 01.07.2019 року 15640 грн., з 01.12.2019 року 16380 грн., з 01.07.2020 року 17120 грн., з 01.12.2020 року 17690 грн., з 01.07.2021 року 18540 грн., з 01.12.2021 року - 19340 грн.

До сум пенсії, перерахованих з квітня по грудень 2019 року, застосовані обмеження щодо часткової виплати суми підвищення, установлені пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та постановою Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".

З 01.03.2022 року пенсія позивача з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 року "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" сягнула 31393, 55 грн., але була обмежена максимальним розміром 19340 грн., з 01.07.2022 року 20270 грн., з 01.12.2022 року - 20930 грн.

З 01.03.2023 року пенсія позивача з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.03.2023 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" зросла до 32932, 49 грн., але була обмежена максимальним розміром 20930 грн.

Позивач, не погоджуючись з перерахунком, проведеним відповідачем на виконання судового рішення в адміністративній справі №340/5509/21, втім не звертався до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України про визнання протиправними рішень/дій/бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання цього рішення.

Натомість позивач звернувся до суду з цим позовом, оскаржуючи дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії, належної до виплати йому з 01.04.2019 року.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 pоку (надалі - Закон №2262-XII).

Преамбулою Закону №2262-XII передбачено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з частинами 1, 3 статті 1-1 Закону №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 8 Закону №2262-XII передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до статті 10 Закону №2262-XII призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Згідно з частинами 2, 3 статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до частини 3 статті 52 Закону №2262-XII виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

Частиною 4 статті 63 Закону №2262-XII передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до статті 64 Закону №2262-XII у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

Суд установив, що відповідач, виконуючи у листопаді 2021 року рішення суду в адміністративній справі №340/5509/21, керуючись статтею 63 Закону №2262-XII, провів перерахунок пенсії позивача за вислугу років на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. Проте, обчислюючи розмір пенсії, належної до виплати з 01.04.2019 року, обмежив її десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. При наступних перерахунках, які давали позивачу право на підвищення пенсії та були пов`язані зі зростанням на підставі законів про Державний бюджет України на відповідний рік розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який є базою для обчислення надбавок ветеранам війни, та з індексацією пенсії згідно зі статтею 64 Закону №2262-XII та постановами Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 року "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", №168 від 24.03.2023 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", відповідач також застосовував до нарахованої пенсії обмеження максимального розміру.

Відповідач, як свідчить зміст його відзиву на позов, не заперечує право позивача на додаткові надбавки та доплати, установлені як учаснику бойових дій та ветерану війни, та на індексацію його пенсії, втім за його позицією щомісячний розмір нарахованої пенсійної виплати має бути обмежений максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Така позиція відповідача обґрунтована посиланням на Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VІ від 08.07.2011 року (надалі Закон №3668-VІ), частиною 1 статті 2 якого передбачено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Законом №3668-VI у Законі №2262-XII частину п`яту статті 43 викладено в такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VIII від 24.12.2015 року у Законі №2262-XII частину п`яту статті 43 доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей" №1080-VIII від 12.04.2016 року статтю 43 Закону №2262-XII доповнено новою частиною п`ятою у зв`язку з цим частини четверту - шістнадцяту вважати відповідно частинами шостою вісімнадцятою.

Між тим, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016 року.

Суд зазначає, що обмеження граничного розміру пенсій, призначених на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.

Тобто, положення статті 43 Закону №2262-XII та положення частини 1 статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ) прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 року №7-рп/2016 надав оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнав таким, що не відповідає статті 17 Конституції України, положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII.

При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимального розміру пенсії військовослужбовців.

Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 року №7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року. Приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 12.04.2023 року.

Отже на момент виникнення спірних правовідносин у листопаді 2021 року була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Норми вказаних законів неоднаково регулювали правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром і суперечили один одному.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 06.11.2018 року у справі №812/292/18, від 13.02.2019 року у справі №822/524/18, від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Суд вважає, що до спірних відносин необхідно застосовувати положення Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, які не передбачають обмеження максимального розміру пенсії військовослужбовців, а не норми Закону №3668-VI.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка висловлена у постановах від 16.12.2021 року у справі №400/2085/19, від 27.01.2022 року у справі №240/7087/20, від 17.02.2022 року у справі №640/11168/20, від 16.11.2022 року у справі №340/7210/21 у подібних правовідносинах.

Натомість відповідач, здійснюючи у листопаді 2021 року перерахунок пенсії позивача, належної до виплати з 01.04.2019 року, надав перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосував положення статті 2 Закону №3668-VI, тобто правову норму, яка регулює правовідносини аналогічно нормі, що визнана неконституційною.

Отже відповідач діяв всупереч вимогам верховенства права, що призвело до недоотримання позивачем нарахованих йому щомісячних пенсійних виплат та до порушення його права на отримання пенсії у розмірі, встановленому законом.

Суд прийшов до висновку, що відповідач, здійснюючи 16.11.2021 року перерахунок пенсії позивача, належної до виплати з 01.04.2019 року, незаконно обмежив максимальний розмір щомісячної пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.

У такому ж заниженому розмірі пенсія продовжує виплачуватися позивачу на момент його звернення до суду з цим позовом, попри втрату чинності з 12.04.2023 року нормою статті 2 Закону №3668-VІ, яка визнана неконституційною Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 року №7-р(II)/2022.

Суд зазначає, що перерахунок пенсій, призначених за Законом №2262-ХІІ, який пов`язаний з їх індексацією та проводиться одноразово з 01.03.2022 року та з 01.03.2023 року, не передбачає обмеження максимального розміру перерахованих пенсій, попри наявність відповідного застереження у постановах Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 року "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", №168 від 24.03.2023 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", оскільки таке обмеження є незаконним.

Тож дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача слід визнати протиправними та зобов`язати відповідача здійснити виплату перерахованої з 01.04.2019 року пенсії без обмеження її максимального розміру, з урахуванням виплачених сум.

Посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 21.12.2021 року у справі №580/5962/20 щодо перерахунку пенсії прокурорів та обмеження граничного розміру пенсії працівників прокуратури суд відхиляє, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними.

Суд наголошує, що заборгованість з виплати пенсії за період з 01.04.2019 року по 31.12.2019 року, яка виникне при виконанні цього рішення суду, повинна бути виплачена позивачу без застосування обмежень та відстрочень, установлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 року №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", оскільки наразі ці постанови не діють.

Суд не приймає посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України №1279 від 16.12.2020 року "Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги", якою визначено механізм фінансування пенсій та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України, та зазначає, що відповідно до статей 10, 52 Закону №2262-XII призначення і виплата пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються саме територіальними органами Пенсійного фонду України.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивач має право на судовий захист лише у межах останніх шести місяців, що передують даті звернення до суду, оскільки відповідно до статті 55 Закону №2262-XII нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Оскільки цей спір пов`язаний з виплатою позивачу вже нарахованих йому сум пенсії за минулий час, але не виплачених у повному обсязі з вини відповідача, то положення статей 122, 123 КАС України до нього не застосовуються.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження максимального розміру пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_1 , при здійсненні її перерахунку з 01.04.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, перераховану з 01.04.2019 року на підставі довідки державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Кіровоградській області" №10799 від 21.05.2021 року, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1073, 60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ