Рішення № 112666727, 07.08.2023, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/2856/22

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Мар`янівська сільська рада (26241, Кіровоградська область, с. Велика Виска, вул. Центральна, будинок 59, код ЄДРПОУ 04364673)

про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , через адвоката Загороднього І.В., звернувся до суду з адміністративним позовом до Мар`янівської сільської ради про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що у вересні 2021 року ОСОБА_1 як член фермерського господарства "Іскандер-73" подав до Мар`янівської сільської ради клопотання про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства за рахунок земельної ділянки комунальної власності за кадастровим номером 3523181200:02:001:9051, яка перебуває у користуванні ФГ "Іскандер-73". Відповідач за наслідками розгляду цієї заяви прийняв рішення №441 від 23.12.2021 року "Про відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність", пунктом 4 якого відмовив позивачу у наданні такого дозволу, пославшись на те, що до заяви не додано погодження землекористувача, яке передбачене частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України. Позивач не погоджується з цим рішенням та вважає, що воно суперечить вимогам частини 7 статті 118 Земельного кодексу України. Позивач стверджує, що відповідно до статей 31, 32 Земельного кодексу України, статті 13 Закону України "Про фермерське господарство" він має право на безоплатне отримання у власність земельної частки (паю) із земель ФГ "Іскандер-73", а тому просить суд:

- скасувати пункт 4 рішення Мар`янівської сільської ради "Про відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність" №441 від 23.12.2021 року;

- зобов`язати Мар`янівську сільську раду після скасування (припинення) воєнного стану повторно розглянути клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки та дозволу на розроблення документації із землеустрою від 07.09.2021 року (вхідний №1465 від 07.09.2021 року);

- зобов`язати Мар`янівську сільську раду після скасування (припинення) воєнного стану надати йому дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території колишньої Великовисківської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, орієнтовним розміром 5,37 га, за рахунок земельної ділянки комунальної власності за кадастровим номером 3523181200:02:001:9051, розташованої на території Мар`янівської територіальної громади (колишньої Великовисківської сільської ради Маловисківського району) Кіровоградської області.

Ухвалою судді від 21.06.2022 року відкрито провадження у справі за цим позовом та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою від 26.10.2022 року суд зупинив провадження у справі до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №633/408/18 у подібних правовідносинах. Ухвалою від 07.08.2023 року суд поновив провадження у справі.

Від представника відповідача відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини.

За договором оренди землі, укладеним 02.10.2014 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та ОСОБА_2 , остання отримала в користування (оренду) на 15 років земельну ділянку сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 3523181200:02:001:9051 площею 49, 85 га для ведення фермерського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Великовисківської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.

Згодом ОСОБА_2 як єдиний засновник створила фермерське господарство "Іскандер-73", яке з 24.11.2014 року зареєстроване як юридична особа. Головою ФГ "Іскандер-73" став ОСОБА_3 .

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.10.2014 року зареєстровано право оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3523181200:02:001:9051 за ОСОБА_2 , а 05.07.2018 року - за ФГ "Іскандер-73".

За наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №3-ОТГ від 25.11.2020 року земельна ділянка за кадастровим номером 3523181200:02:001:9051 передана з державної власності у комунальну власність Мар`янівської сільської ради. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.06.2021 року проведена державна реєстрація права комунальної власності на цю земельну ділянку за Мар`янівською сільською радою.

Відповідно до Статуту ФГ "Іскандер-73" (у новій редакції, затвердженій 25.08.2021 року) ОСОБА_1 є членом цього господарства.

Голова ФГ "Іскандер-73" ОСОБА_3 22.09.2021 року від імені фермерського господарства надав погодження на вилучення земельної ділянки за кадастровим номером 3523181200:02:001:9051 для надання її власність 10 членам цього фермерського господарства, у тому числі позивачу.

У вересні 2021 року позивач звернувся до Мар`янівської сільської ради із клопотанням, у якому просив надати йому як члену ФГ "Іскандер-73" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території колишньої Великовисківської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, орієнтовним розміром 5,37 га, за рахунок земельної ділянки комунальної власності за кадастровим номером 3523181200:02:001:9051.

Вказане клопотання з доданими до нього документами зареєстровано у Мар`янівській сільській раді 07.09.2021 року за №1465.

На пленарному засіданні тринадцятої сесії восьмого скликання Мар`янівської сільської ради прийнято рішення №441 від 23.12.2021 року "Про відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність", пунктом 4 якої відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства у зв`язку з тим, що до заяви не додано погодження землекористувача, що передбачено частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи вказаний спір, суд виходив з того, що згідно з частиною 1 статті 81 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 ЗК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частинами 4, 5 статті 116 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені у статті 121 ЗК України. Відповідно до частини 1 цієї статті громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 ЗК України.

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Статтею 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Суд установив, що позивач звернувся до відповідача, як до розпорядника земель комунальної власності, будучи зацікавленим в одержанні безоплатно у власність частини земельної ділянки комунальної власності за кадастровим номером 3523181200:02:001:9051, яка раніше передана ОСОБА_2 в оренду для ведення фермерського господарства строком на 15 років. Позивач вважає, що відповідно до статті 13 Закону України "Про фермерське господарство", статей 31, 32 Земельного кодексу України, він має право на отримання частини цієї земельної ділянки безоплатно у приватну власність як член ФГ "Іскандер-73" у порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України для безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, у межах норми, установленої пунктом "а" частини 1 статті 121 ЗК України.

Оцінюючи ці доводи, суд виходив з того, що правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України визначає Закон України "Про фермерське господарство".

Відповідно до статті 1 цього Закону фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про фермерське господарство" членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім`ї, родичі, які об`єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень установчого документа фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

При створенні фермерського господарства одним із членів сім`ї інші члени сім`ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його установчого документа.

Відповідно до статей 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про фермерське господарство" землі фермерського господарства можуть складатися із:

1) земельних ділянок, що належать громадянам України - членам фермерського господарства на праві власності, користування;

2) земельних ділянок, що належать фермерському господарству на праві власності, користування.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Статтею 13 Закону України "Про фермерське господарство" передбачений порядок приватизації земельних ділянок членами фермерських господарств.

Відповідно до частин 1, 2, 3 цієї статті члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

Дія частин першої та другої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Такі ж норми містяться у статтях 31 ("Землі фермерського господарства") та 32 ("Приватизація земельних ділянок членами фермерських господарств") Земельного кодексу України.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду розглядав справу у подібних правовідносинах, пов`язаних з правом члена фермерського господарства на приватизацію земельної ділянки, та у постанові від 03.11.2021 року (справа №817/1911/17) виклав правовий висновок, відповідно до якого право на безоплатну передачу у власність земельних ділянок із земель, що надавалися у користування засновнику для створення фермерського господарства, не виникає у жодного члена фермерського господарства, в тому числі засновника. Члени фермерських господарств, у тому числі засновник (який отримав земельну ділянку у користування для створення такого фермерського господарства), можуть отримати безоплатно у приватну власність земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) із земель державної та комунальної власності у порядку, передбаченому ЗК України, та лише після припинення права власності чи користування такими земельними ділянками у визначеному законом порядку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2023 року (справа №633/408/18) конкретизувала цей висновок, та вказала, що член фермерського господарства, який отримав земельну ділянку у користування для створення фермерського господарства і раніше не набув права на земельну частку (пай), може цю (отриману ним) земельну ділянку приватизувати у розмірі земельної частки (паю). Якщо ж член фермерського господарства не отримував у користування земельну ділянку для його створення, а лише увійшов до складу членів цього господарства, він має право отримати у власність земельну ділянку у передбаченому законом розмірі, проте в загальному порядку, зокрема із земель, які не перебувають у власності чи користуванні фермерського господарства.

Матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка за кадастровим номером 3523181200:02:001:9051 надана у 2014 році в користування (оренду) громадянці ОСОБА_2 та передана нею до складу земель створеного нею ФГ "Іскандер-73". ОСОБА_2 вибула зі складу засновників ФГ "Іскандер-73" у 2021 році.

На момент створення ФГ "Іксандер-73" у 2014 році позивач ОСОБА_1 не був членом цього фермерського господарства, а став ним лише у 2021 році.

Отже позивач як член ФГ "Іскандер-73" не має права на безоплатну приватизацію (одержання безоплатно у приватну власність) для ведення фермерського господарства земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) за рахунок земельної ділянки комунальної власності за кадастровим номером 3523181200:02:001:9051 в порядку, установленому статтею 13 Закону України "Про фермерське господарство", статтею 32 Земельного кодексу України.

Позивач має право на отримання земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства у загальному порядку, визначеному нормами Земельного кодексу України.

Суд зауважує, що нотаріально посвідчена заява голови ФГ "Іскандер-73" ОСОБА_3 від 22.09.2021 року про його згоду на вилучення та розпаювання земельної ділянки з кадастровим номером 3523181200:02:001:9051, яка перебуває в оренді у ФГ "Іскандер-73", та на передачу її у власність членам фермерського господарства не має правового значення для вирішення даного спору. Ні ФГ "Іксандер-73", ні його нинішній засновник та голова ОСОБА_3 не вправі розпоряджатися цією земельною ділянкою, зокрема погоджувати її передачу у приватну власність членам цього фермерського господарства, оскільки повноваження власника щодо неї від імені територіальної громади здійснює Мар`янівська сільська рада.

Щодо посилання позивача на частину 7 статті 118 ЗК України, яка містить вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд зазначає, що ця норма стосується розгляду клопотань, поданих громадянами, які відповідно до пункту "б" частини 1 статті 81, пункту "в" частини 3 статті 116 ЗК України мають право на одержання у приватну власність земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Подане позивачем клопотання суперечило вимогам Земельного кодексу України, Закону України "Про фермерське господарство", оскільки позивач у ньому просив про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у приватну власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) за рахунок земельної ділянки комунальної власності, яка перебуває в оренді ФГ "Іскандер-73", не маючи на це права.

Отже відповідач правомірно відмовив позивачу у задоволенні його клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом, для ведення фермерського господарства.

У спірних правовідносинах відповідач прав позивача порушував. Натомість позивач не дотримався порядку набуття права власності на земельну ділянку. Тому у задоволенні його позову слід відмовити.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні його позову, то підстави для присудження йому понесених судових витрат на сплату судового збору та на професійну правничу допомогу відсутні.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш