Ухвала суду № 112661586, 01.08.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/22848/20

Провадження №4-с/752/174/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2023 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Дураєвої А.О.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про визнання незаконними дій державного виконавця, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

21.12.2021 Голосіївським районним судом міста Києва було ухвалено рішення, згідно з яким стягнуто зі ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 36 439,74 грн., внесок на обслуговування вузла комерційного обліку у розмірі 45,80 грн, 3 % річних у розмірі 2737,06 грн., інфляційні втрати у розмірі 8194,82 грн., судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн., що разом становить належну до стягнення суму коштів у розмірі 49519,42 грн.

27.03.2023 судом був виданий виконавчий лист, який 06.06.2023 був поданий до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для примусового виконання.

19.06.2023 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1, яке 21.06.2023 було закінчене в зв`язку зі смертю боржника.

Постанова про закінчення виконавчого провадження від 21.06.2023 є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки виконавець не вчинив жодних дій для вирішення питання заміни сторони виконавчого провадження, виявлення та залучення спадкоємців померлої як правонаступників боржника у виконавчому провадженні.

Просив:

визнати неправомірними дії державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яковенко Т.І. з винесення постанови від 21.06.2023 про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1;

скасувати постанову від 21.06.2023 про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1;

зобов`язати державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яковенко Т.І. відновити виконавчі дії у виконавчому провадженні НОМЕР_1 та вижити належних і повних дій виконання рішення суду.

Представник заявника ОСОБА_1 підтримала скаргу та просила її задовольнити.

Дослідивши матеріали скарги, суд встановив наступне.

21.12.2021 Голосіївським районним судом міста Києва було ухвалено рішення, згідно з яким стягнуто зі ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 36 439,74 грн., внесок на обслуговування вузла комерційного обліку у розмірі 45,80 грн, 3 % річних у розмірі 2737,06 грн., інфляційні втрати у розмірі 8194,82 грн., судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн., що разом становить належну до стягнення суму коштів у розмірі 49519,42 грн., на підставі якого 27.03.2023 був виданий виконавчий лист.

19.06.2023 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1, яке 21.06.2023 було закінчене в зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_2 .

Стаття 6 Конституції України визначає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У п. 9 ч. 3ст. 129 Конституції України вказано, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Зазначене конституційне положення відображено і у п. 7 ч 2 ст. 2 та ст. 10 ЦПК України, згідно з якими судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Порядок виконання судових рішень та повноваження виконавців при вчиненні виконавчих дій визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави для закінчення виконавчого провадження.

Так, зокрема, виконавче провадження (п. 3 ч. 1 ст. 39 вказаного вище Закону) підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника. Рішення державного виконавця про закінчення виконавчого провадження оформлюється постановою.

З огляду на зазначене, державний виконавець після смерті боржника - фізичної особи зобов`язаний закінчити виконавче провадження незалежно від того, чи допускають його обов`язки перед кредитором правонаступництво.

Можливості прийняття виконавцем будь-яких інших процесуальних рішень у випадку смерті боржника - фізичної особи Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає.

Отримавши дані про смерть боржника, за правилами ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повинен вирішити питання про закінчення виконавчого провадження.

Редакція цієї статті Закону викладена таким чином, що дозволяє дійти висновку, що у разі смерті боржника обов`язковим є закінчення виконавчого провадження.

Обов`язок спадкоємців задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця в межах вартості одержаного у спадщину майна, передбачений статтею 1282 ЦК України.

Порядок пред`явлення кредиторами спадкодавця вимог до спадкоємців визначений статтею 1281 ЦК України.

Таким чином, Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» як кредитор у зобов`язанні з виконання вищевказаного рішення суду не позбавлене права пред`явити свої вимоги до спадкоємців боржника у зобов`язанні ОСОБА_2 в порядку, визначеному ст.ст.1281, 1282 ЦК України.

Предметом судового розгляду справ за позовами кредиторів є факт прийняття спадщини спадкоємцями, обсяг відповідальності спадкоємців першої черги у правовідносинах, що допускають правонаступництво.

Наведене свідчить про правомірність прийнятого рішення державним виконавцем про закінчення виконавчого провадження та необґрунтованість доводів скарги, що має наслідком відмову в її задоволенні.

Керуючись ст.ст. 447, 449, 451 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Повний текст ухвали складений 04.08.2023.

Суддя Ж. І. Кордюкова